Ухвала

від 22.01.2025 по справі 357/1033/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1033/25

1-кс/357/142/25

У Х В А Л А

22 січня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗСГСД СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, працює лікарем-хірургом КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1», одружений, має на утриманні неповнолітнього сина 2007 року народження, раніше не судимий

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

у кримінальному провадженні № 42024112030000432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2024,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

1.1. В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що розпорядженням Білоцерківської міської ради Київської області від 02.02.2023 розглянуто подання управління охорони здоров`я Білоцерківської міської ради від 05.01.2023 року № 01-23-04, відповідно до пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2 статті 43 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 року № 100 та на виконання рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 29.11.2022 року № 778 «Про проведення на території Білоцерківської міської територіальної громади приписки громадян України 2006 року народження до призовної дільниці», з метою забезпечення своєчасного і якісного призову громадян на строкову військову службу, затверджено персональний склад лікарів позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, до якої в подальшому включено лікаря-хірурга Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2. Перебуваючи на посаді члена позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», лікар-хірург ОСОБА_6 на момент вчинення кримінального правопорушення мав відповідні службові повноваження та був особою, яка за спеціальним повноваженням здійснював функції представника влади, тобто є службовою особою.

1.3. Встановлено, що ОСОБА_6 має у приватній власності приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке останній використовує для надання приватних медичних послуг. 22.10.2024 до ОСОБА_6 , що знаходився у приватному кабінеті за адресою: АДРЕСА_2 , з метою індивідуальної оплатної консультації звернувся ОСОБА_9 , із скаргами на біль у колінному суглобі.

1.4. В ході прийому ОСОБА_6 здійснив медичний огляд ОСОБА_9 та в ході розмови з`ясував, що останній є військовозобов`язаним в період мобілізації, що не пройшов військово-лікарської комісії для визначення ступеню його придатності до військової служби.

1.5. Того ж дня ОСОБА_6 , будучи лікарем-хірургом, членом позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», запропонував за винагороду здійснити вплив на лікарів- членів ВЛК, з метою виготовлення висновку, що завідомо не буде відповідати стану здоров`я ОСОБА_9 , та надасть можливість отримати категорію придатності до військової служби, що дозволяє її проходити у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, кінологічних підрозділах, тощо. За свої послуги ОСОБА_6 висловив вимогу в отриманні неправомірної вигоду від ОСОБА_9 в сумі 1000 доларів США.

1.6. Після ряду консультації та зустрічей, що мали місце з 20.10.2024 по 06.01.2025 року включно, лікар ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, надав допомогу ОСОБА_9 в оформленні необхідних медичних та інших супутніх документів для проходження останнім медичного огляду лікарями-членами ВЛК та у вказаний період часу, у невстановленому місці та обставинах, вчинив вплив на відповідних уповноважених на виконання функцій держави осіб, а саме голову позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» - ОСОБА_8 , з метою безперешкодного підписання та скріплення ним печаткою висновку ВЛК придатності до військової служби на особу ОСОБА_9 , що дозволить останньому її проходити у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, кінологічних підрозділах, тощо.

1.7. В подальшому, 06.01.2025 та 20.01.2025 ОСОБА_6 , знаходячись у м. Біла Церква Київської області, відповідно до досягнутих домовленостей, отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду для себе та третіх осіб у загальній сумі 1000 доларів США, купюрами KB15144696K, KB89867838H, FB14138313B, KB67092944D, KK11406837A, KB34279231I, HB98603619B, HF37473693A, HC06320055A, HD05394015B, номіналом 100 доларів США кожна, за здійснення ним впливу на голову позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» - ОСОБА_8 , у безперешкодному підписанні, скріпленні печаткою та видачі висновку ВЛК придатності до військової служби категорії, що не відповідає стану здоров`я ОСОБА_9 та дозволяє її проходити у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, кінологічних підрозділах, тощо.

1.8. Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про наявність ознак кримінального правопорушення, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;

1.9. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику незаконного впливу на свідків.

1.10. Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує неможливістю запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

1.11. При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України слідчий просить визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.

1.12. У випадку внесення застави слідчий просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.13. В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий надає розписку підозрюваного на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_6 та його захисник отримали ці документи 21.01.2025 о 18 год. 21 хв.

2. В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1. Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Деталізував обставини, викладені у клопотанні. Додатково зауважив, що наразі збір доказів триває, зокрема органом досудового розслідування ще не виявлена перша частина грошових коштів, що передавалась 06.01.2025, не розсекречені всі протоколи за результатами проведених НСРД, а також не вилучена медична документація, на підставі якої надавався висновок ВЛК.

2.2. Захисники проти задоволення клопотання заперечував. Зазначили, що стороню обвинувачення не доведена наявність такої кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 3 ст. 369-2 КК України, як вимагання. Відповідно вважають підозру необґрунтованою. Крім того захисник ОСОБА_4 зауважив, що до клопотання не додані жодні докази. Які б підтвердили існування ризиків, на які посилається прокурор, зокрема досудове розслідування триває три місяці і відповідно всі необхідні докази вже могли бути зібрані. Також зауважив про відсутність аргументації щодо визначеного розміру застави та непомірність запропонованих слідчим обов`язків, що покладатимуться у разі застосування застави

2.3. Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1. З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.01.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112030000432 розпочате 25.10.2024.

ОСОБА_6 20.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про її отримання 20.01.2025 (з урахуванням долученої постави про виправлення описки від 21.01.2025). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2. Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення ч. 3 ст. 369-2 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.1.3. Водночас, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

3.1.4. Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

3.1.5. Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.2. Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1. Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2. В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди

3.2.3. Як вбачається зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.01.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112030000432 здійснюється за фактом висловлення лікарем членом однієї з ВЛК у Київській області пропозиції місцевому мешканцю здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, в отриманні висновку ВЛК, що надасть можливість отримати групу придатності до військової служби категорії, що не відповідає стану здоров`я особи, за отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб.

3.2.4. Частиною 3 ст. 369-2 КК України передбачена кримінально відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

3.2.5. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження та поясненнями прокурора формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

3.2.6. Так, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 25.10.2024, останній повідомив, що звернувся за консультацією до лікаря-хірурга. В ході розмови лікар повідомив, що має можливість допомогти в проходження ВЛК., а саме поставити певний діагноз, який надасть можливість перевести з категорії придатності «Б» на категорію «В», тобто для проходження служби у тилових силах, зазначивши, що така послуга буде коштувати 1500 у.о.

3.2.7. В подальшому, під час проходження медичного огляду лікар-хірург зазначив діагноз «Остеохондроз хребта ДОЦ 8», в графі «Діагноз та постанова ВЛК» зазначено: Остеохондроз хребта, обтяжені протрузії, посттравматичний М17 М42 правого колінного суг. ДО А ІІ (два)» (протокол огляду від 13.01.2025).

3.2.8. При цьому, вручені під час негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 500 доларів США (протоколи огляду від 20.01.2025), були вилучені на робочому місці лікаря ОСОБА_6 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (протокол обшуку від 20.01.2025).

3.2.9. Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне відреагувати на аргументи захисника щодо відсутності в подіях щодо яких проводиться досудовим розслідування будь-яких доказів вимагання неправомірної вигоди.

Вимагання як кваліфікуюча ознака певних видів корупційних кримінальних правопорушень може мати місце у двох формах: 1) відкрита вимога щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду; 2) завуальована умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Як вбачається з досліджених матеріалів, під час зустрічі 20.11.2024 ОСОБА_6 пояснював ОСОБА_9 про необхідність проходження діагностичних досліджень( рентген та МРТ) для можливості встановлення йому «потрібного» діагнозу. На запитання чи не достатньо тієї травми, з якою ОСОБА_9 звернувся за консультацією (коліна), ОСОБА_6 повідомив, що цього за мало, і тільки з таким діагнозом заявник пройде медичну комісію за 10 хвилин. Натомість, «якщо ми говорим в дальнєйшому, от так от буде», зазначивши на папірці необхідну суму (протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особі» від 21.11.2024.

Відтак повідомлення ОСОБА_9 що постановлення «потрібного» діагнозу коштуватиме певну сушу коштів може мати ознаки вимагання, оскільки за твердженням лікаря в іншому випадку ОСОБА_9 визнають «машиною для вбивста».

3.2.10. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин цього клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Зокрема, на цьому етапі кримінального провадження факти і зміст спілкування підозрюваного з заявником; його активна участь у проходження медичного огляду, самостійне визначення раніше обговореного діагнозу вбачаються такими, що могли мати місце в об`єктивній реальності, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення

3.2.11. При цьому необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність складу кримінального правопорушення, його кваліфікуючих ознак, вирішувати питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.2.12. Відтак описані події містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, зазначених у клопотанні.

3.2.13. Для визначення причетності ОСОБА_6 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

- заява ОСОБА_9 від 24.10.2024, про те, що лікар-хірург ОСОБА_6 пропонує за грошову винагороду 1500 доларів США сприяти у виготовленні документів, які надають право на відстрочку від мобілізації на термін 3 місяці та виготовленні висновку ВЛК, що надає право на проходження військової служби в частинах забезпечення, ТЦК та СП, кінологічних підрозділах тощо;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.10.2024, який повідомив обставини звернення до лікаря-хірурга ОСОБА_6 , та висловлення останнім за грошову винагороду сприяти у виготовленні відповідних документів членами ВЛК та подальшого переведення у іншу категорії придатності військовозобов`язаних;

- протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи» від 20.11.2024, 21.11.2024, 25.11.2024, 26.11.2024, в яких зафіксовано спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з приводу медичного обстеження та проходження ВЛК;

- протокол огляду від 07.01.2025, яким оглянуто надані ОСОБА_9 документи, а саме: направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та Картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_9 (де наявний запис виключно лікаря-хірурга);

- протокол огляду від 13.01.2025, яким оглянуто надані ОСОБА_9 документи, а саме: направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та Картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_9 (де наявні записи хірурга, невропатолога, офтальмолога, лора, психіатра);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 20.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_6 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України;

- протоколом обшуку від 20.01.2025, а саме приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює приватну медичну практику ОСОБА_6 , в ході чого виявлено та вилучено, зокрема грошові кошти 500 доларів США, купюрами по 100 доларів США із серіями КВ 34279231Т; НВ 98603619В; HF 37473693A; HD 05394015B; HC 06320055A;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 20.01.2025, в ході якого ОСОБА_9 вручено грошові кошти 500 доларів США, для проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.3. Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.3.3. ОСОБА_6 підозрюється зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, відсутність сталих соціальних зв`язків, зокрема хоча підозрюваний одружений, однак він зазначив, що наразі його дружина перебуває в Німеччині. Крім того наявність в нього дитини з встановленою групою інвалідності надає йому можливість виїзду за межі України у воєнний стан.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.3.4. Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження. Хоча кримінальне провадження і було зареєстровано три місяці тому, очевидним вбачається, що орган досудового розслідування не міг повноцінно здійснювати збір доказів без можливого поінформування підозрюваного, оскільки протягом цього часу провадились в основному негласні слідчі (розшукові) дії. Відтак у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості зібрати достатню кількість доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, віднайти і дослідити всю медичну документацію. Посилання захисника про дослідження картки обстеження та медичного огляду заявника не спростовують потреби досудового розслідування у проведенні виїмки іншої медичної документації щодо проходження ОСОБА_9 . ВЛК. А зважаючи, що ОСОБА_6 працює в КПН БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1» з 2018 року, він може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться.

3.3.5. Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим незаконного впливу на потерпілого. Як вже зазначено, підозрюваний працює в КПН БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1» з 2018 року, при цьому з 18.12.2024 переведений на посаду завідувача відділенням амбулаторної реабілітації.

Ця посада наділяє його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників лікарні, а враховуючи тривалий час роботи в системі охорони здоров`я, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Такі зв`язки свідчать про вірогідність у випадку необхідності використання ним цих відносин з метою впливу на показання таких свідків у цьому кримінальному провадженні.

При цьому посилання захисника на безпосередність дослідження показань свідків під час судового провадження не нівелюють цей ризик, а навпаки. КПК України встановлено відмінну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

3.3.6. З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.3.7. При цьому слідчий суддя відхиляє аргументи сторони захисту про відсутність доказів існування вказаних ризиків, оскільки цей інститут має прогностичний характер і оцінюється в контексти можливості певної поведінки особи.

3.4. Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст. 176 КПК України закріплена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з вільним пересуванням підозрюваного, що не забезпечить нівелювання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Домашній арешт, зокрема цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

Відтак досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

3.5. Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

3.5.1. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

3.5.2. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;

- інкриміноване правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнилося 48 років, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

- ОСОБА_6 має постійне місце проживання, працює лікарем-хірургом КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1»;

- відомостей про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані. Підозрюваний одружений (дружина перебуває за межами України) та має сина 2007 року народження з встановленою групою інвалідності;

- повних відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано, водночас надана довідка про нарахованої йому за основним місцем роботи заробітної плати за 2024 рік у розмірі 343 397,88 грн;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- за місцем роботи характеризується позитивно.

3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

3.6.1. Приймаючи до уваги, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження вийшло в активну фазу збору доказів (після затримання підозрюваного), та в ньому ще не проведені всі необхідні слідчі дії, зважаючи на особливість розслідування такої категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає за необхідне застосування тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор.

3.6.2. Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.6.3. Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

3.6.4. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України)

Сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.6.5. З урахуванням всіх досліджених відомостей та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 280,00 (двісті сорок дві тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок) гривень. Такий розмір з урахуванням поведінки підозрюваного та його індивідуальних обставин, на думку слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного, оскільки з маткеріалів, долучених до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 має, окрім основного доходу альтернативний приватну практику (зокрема він озвучував вартість одного прийому від 400 до 500 грн).

3.6.6. Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри, ризики кримінального провадження, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава у визначеному розмірі є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження,. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

3.7. У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає слідчий у клопотанні з їх деталізуванням, а саме:

- прибувати до старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_10 за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_11 , лікарями членами позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», експертами, спеціалістами, а також з особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження;

- не відлучатися із м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Однак слідчий суддя не вбачає за можливе встановити підозрюваному обов`язок не відвідувати КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження. Вказаний заклад є основним місцем роботи ОСОБА_6 , а відомостей про відсторонення його від займаної посади слідчому судді не надано. Відтак покладення такого обов`язку унеможливить виконання підозрюваним його безпосередніх обов`язків як лікаря та буде надмірним втручанням в права особи.

Водночас заборона спілкування з лікарями, які є свідками у цьому кримінальному провадженні не обмежую права підозрюваного на отримання медичних послуг, оскільки на відміну від основного місця роботи, існує розумна альтернатива можливості звернення до інших фахівців.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

2. Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 20 березня 2025 року включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 280,00 (двісті сорок дві тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

5. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.

6. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати до старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_10 за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_11 , лікарями членами позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», експертами, спеціалістами, а також з особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження;

- не відлучатися із м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

8. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 20.03.2025 включно.

9. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

12. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

13. Повний текст ухвали оголошений 24.01.2025.

Слідчий суддяОСОБА_12