Справа № 405/5571/18
Провадження № 1-кс/390/8/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2025 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, заяву прокурора Кіровоградської обласної прокуратури про відвід головуючої судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження №32016050000000020 від 01.04.2016 у відповідності до положень статті 75 КПК України,
В С Т А Н О В И В
В провадженні судді ОСОБА_6 перебуває справа № 405/5571/18 (кримінальне провадження від 01.04.2016 №32016050000000020 щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України).
16.01.2025у судовомузасіданні процесуальнийпрокурор ОСОБА_3 заявив відвідголовуючій судді ОСОБА_6 від участів розгляді кримінального провадження від 01.04.2016 №32016050000000020 у відповідності до положень статті 75 КПК України.
Прокурор зазначає, що під час розгляду наведеного кримінального провадження головуючою суддею ОСОБА_6 порушено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На думку сторони обвинувачення, головуюча суддя ОСОБА_6 не забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, не спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження, а навпаки стає на бік сторони захисту та у позапроцесуальний спосіб задає питання прокурору, який здійснює підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні.
Зокрема, головуюча суддя ОСОБА_6 у судових засіданнях дозволяє стороні захисту без заявлення клопотань відповідно до статті 350, частини третьої статті 358 КПК України висловлювати свої думки та ставити питання прокурору з приводу доказу, який досліджується, ігноруючи при цьому частину другу статті 358 КПК України щодо права задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам.
Також 03.12.2024 у судовому засіданні головуюча суддя ОСОБА_6 перервала процесуального прокурора під час оголошення документу, завчасно надавши йому оцінку вказавши, що цей документ не є доказом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 заяву прокурора Кіровоградської обласної прокуратури про відвід головуючої судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження №32016050000000020 від 01.04.2016 у відповідності до положень статті 75 КПК України (провадження №1-кс/390/8/25) розподілено на суддю ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зачитав і підтримав раніше подану заяву про відвід судді та просив її задовольнити.
Захисник обвинуваченого зазначив про безпідставність і необґрунтованість заяви прокурора Кіровоградської обласної прокуратури про відвід головуючої судді ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження №32016050000000020 від 01.04.2016.
Зокрема, ОСОБА_5 заявив, що наведені прокурором доводи є надуманими. Порядок дослідження доказів був визначений судом на початку розгляду по суті обвинувального акта в цій справі. Учасники справи погодили, що сторони можуть висловлювати свою позицію щодо кожного документа, який досліджуватиметься в якості доказу. Безпосередньо під час розгляду справи головуюча суддя робила зауваження прокурору щодо тривалого зачитування документів, які не містять доказової бази у цій справі. Такі дії прокурора слід розцінювати як намагання затягнути судовий процес.
Суддя ОСОБА_6 подала письмове клопотання про проведення розгляду заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді без її участі.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Правове регулювання відводу судді визначається статтями 75, 76 КПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу.
Частини перша і друга статті 80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Прокурор ОСОБА_3 посилається на пункт 4 частини першої статті 75 КПК України, вважаючи, що аргументи заяви про відвід свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 .
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та
(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії', заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.
Таким чином, окремою підставою відводу визначеною саме наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді». Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до частин першої і другої статті 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно пунктів 1, 2 частини сьомої статті 56 зазначеного Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
Під часрозгляду заявипрокурора провідвід суддісудом незнайдено необхіднихта достатніхпідстав,які бивикликали сумніву неупередженостісудді ОСОБА_6 в розглядікримінального провадження,внесеного 01.04.2016за №32016050000000020щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.
При цьому, прийняття головуючим суддею процесуальних рішень в ході розгляду справи регламентовано статтею 321 КПК України, відповідно до якої головуючий в судовому засіданні керує його ходом, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що немає значення для кримінального провадження.
Отже, незгода сторони обвинувачення з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, визначеним суддею порядком ведення процесу, наданням дозволу стороні захисту висловлювати свої думки та ставити запитання прокурору з приводу досліджуваних доказів, зауваженнями, зробленими головуючою суддею стороні обвинувачення під час дослідження доказів, жодним чином не свідчать про упереджене ставлення судді до будь якої зі сторін та не можуть бути підставою для відводу судді.
Аргументи сторони щодо непогодження із процесуальними рішеннями судді стосовно організації процесу судового розгляду можуть бути включені до апеляційної скарги у разі незгоди сторони із судовим рішенням, прийнятим по суті розгляду обвинувального акта.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які в силу статті 75 КПК України виключають участь судді ОСОБА_6 у розгляді зазначеного вище кримінального провадження та позбавляють її можливості здійснити належний та неупереджений розгляд справи.
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви прокурора Кіровоградської обласної прокуратури про відвід головуючої судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження №32016050000000020 від 01.04.2016 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81, 344 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити узадоволенні заявипрокурора Кіровоградськоїобласної прокуратурипро відвідголовуючої суддіКіровоградського районногосуду Кіровоградськоїобласті ОСОБА_6 від участів розглядікримінального провадження№32016050000000020від 01.04.2016 у відповідності до положень статті 75 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Кіровоградський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124655147 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Кримінальне
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області
Підгірська Г. О.
Кримінальне
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області
Підгірська Г. О.
Кримінальне
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області
Підгірська Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні