Ухвала

від 24.01.2025 по справі 904/5520/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

24.01.2025 м. ДніпроСправа № 904/5520/24

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком", м. Дніпро

до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 43 890,17 грн.

Суддя Колісник І.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Нікопольського міжрайонного управління водного господарства безпідставно отриманих коштів у сумі 43890,17 грн, з яких: 43726,03 грн - кошти сплачені в рахунок орендної плати за період з 12.09.2019 по 31.08.2023, 164,14 грн - сума завдатку, неврахованого в орендному платежі за останній місяць оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД від 14.10.2013, позивач сплатив відповідачу-балансоутримувачу об`єкта оренди завдаток у сумі 164,14 грн, який не був врахований в орендному платежі за останній місяць оренди, та 43726,03 грн орендної плати у період з 12.09.2019 по 31.08.2023. Оскільки договір оренди з 12.09.2019 є припиненим, а майно за актом приймання-передачі повернуто 31.08.2023, сплачені позивачем кошти в указаних сумах є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави й у відповідача існує обов`язок щодо повернення цих коштів згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам визначені процесуальні строки для подання заяв по суті справи; відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України судом встановлений строк для можливого вчинення сторонами процесуальних дій, а саме до 23.01.2025 включно.

27.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС позивач подав заяву про зміну підстав позову, залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог, в якій просить:

- стягнути з Нікопольського міжрайонного управління водного господарства на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" безпідставно отримані кошти в сумі 43890,17 грн;

- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" безпідставно отримані кошти в умі 10961,04 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Обгрунтування позовних вимог до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства (далі - балансоутримувач) позивачем залишені незмінними.

Обгрунтовуючи позовні вимоги до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - орендодавець), позивач посилається на те, що після припинення 12.09.2023 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД від 14.10.2013 й до моменту повернення 31.08.2023 об`єкта оренди, позивачем було безпідставно сплачено орендодавцю орендну плату в загальній сумі 10961,04 грн.

Отже, до кожного з відповідачів позивачем заявляються самостійні позовні вимоги, з окремим обгрунтуванням, які не мають відношення до солідарної чи субсидіарної відповідальності відповідачів та грунтуються на окремих правах і обов`язках між сторонами.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, що відповідає принципу диспозитивності, передбаченому статтею 14 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 46 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 з посиланням, у свою чергу, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

За висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Зважаючи на викладене, за результатом аналізу поданої позивачем заяви суд доходить висновку, що заявником у поданій ним заяві одночасно змінено не тільки предмет, а й підстави позову, тобто обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Очевидно, що нові позовні вимоги, що заявляються позивачем до орендодавця, грунтуються на окремому, іншому обсягу його договірних зобов`язань у порівнянні з тим, що має місце у відносинах позивача з балансоутримувачем.

У даному випадку не йдеться про доповнення раніше заявлених позовних вимог новими вимогами до одного й того ж відповідача без зміни обгрунтування (підстав позову) та не йдеться про пред`явлення раніше заявлених позовних вимог новому відповідачу.

Тобто, подана позивачем заява з вимогами поряд із попереднім ще й до нового відповідача - орендодавця, є новим позовом з іншим предметом та підставами, який повинен вже розглядатися в іншому провадженні.

За вказаних обставин посилатися на збільшення розміру позовних вимог також недоречно.

Оскільки положення частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Зазначений висновок суду відповідає висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.02.2022 у справі №175/3267/17 (п.4.3) з посиланням, у свою чергу, на постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі №910/13267/18.

Щодо заяви позивача про залучення співвідповідача, суд зазначає про таке.

За змістом частин першої - другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У розумінні зазначеної норми права та з урахуванням викладеного залучення співвідповідача до участі у справі допускається у межах предмета позову та його підстав. Вчинення такої процесуальної дії разом із одночасною зміною предмета і підстав позову, під виглядом збільшення розміру позовних вимог не допускається.

За викладених обставин заява Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" від 27.12.2024 про зміну підстав позову, залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 46, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" від 27.12.2024 про зміну підстав позову, залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог у справі № 904/5520/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.01.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.І. Колісник