Ухвала

від 22.01.2025 по справі 922/1110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

22 січня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1110/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заяву Державної судової адміністрації (вх. № 771 від 13.01.2025) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та заяву (вх. №770 від 13.01.2025) про внесення відповідних виправлень в ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі № 922/1110/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадронафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадронафта" про визнання банкрутом

за участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/1110/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадронафта".

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.05.2019 ТОВ "Квадронафта" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 22.11.2023 суд застосував до арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича захід процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнув з арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 13420,00 грн.

В подальшому постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 922/1110/19 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 (про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у розмірі 13 420,00 грн) у справі №922/1110/19 скасовано.

Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі № 922/1110/19 у порядку повороту виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 стягнуто з Державної судової адміністрації України (ЄДРПОУ 26255795, 01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5) на користь Рябчуна Романа Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 13 420,00 грн сплачених відповідно до платіжної інструкції №23751 від 08.12.2023 року.

На виконання згаданої вище ухвали Господарським судом Харківської області видано наказ від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19, згідно з яким ДСА України визначено боржником за цим виконавчим документом.

13.01.2025 до суду від Державної судової адміністрації надійшла заява (вх. №771 від 13.01.2025), в якій заявник просить суд:

- прийняти до розгляду заяву про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19 таким, що не підлягає виконанню;

- зупинити виконання за наказом Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19;

- заборонити органам Державної казначейської служби України приймати наказ Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19 до виконання;

- визнати наказ Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19 таким, що не підлягає виконанню;

- розглядати заяву без участі представника Державної судової адміністрації.

Крім того, 13.01.2025 до суду надійшла заява Державної судової адміністрації про виправлення описки в ухвалі суду від 03.09.2024 (вх. №770).

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 № 17/2025, у зв`язку відпусткою судді Міньковського С.В., призначено повторний автоматизований розподіл заяви за вх. №771. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 заява Державної судової адміністрації України про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню передано для розгляду судді Кононовій О.В.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 № 16/2025, у зв`язку відпусткою судді Міньковського С.В., призначено повторний автоматизований розподіл заяви за вх. №770. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 заява Державної судової адміністрації України про виправлення описки в ухвалі суду передано для розгляду судді Кононовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 прийнято до розгляду заяву Державної судової адміністрації (вх. № 771 від 13.01.2025) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 922/1110/19; прийнято до розгляду заяву Державною судовою адміністрацією України (вх. № 770 від 13.01.2025) про внесення виправлень в ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі № 922/1110/19; призначено розгляд заяв Державної судової адміністрації (вх. № 771 та вх 770 від 13.01.2025) в судовому засіданні на 22 січня 2025 р.; зупинено виконання за наказом Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі № 922/1110/19; заборонено органам Державної казначейської служби України приймати наказ Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19 до виконання.

22.01.2025 до суду через систему Електронний суд від арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. надійшла заява (вх. №1697), в якій арбітражний керуючий Рябчун Р. М. просить господарський суд провести судове засідання за заявами Державної судової адміністрації України за відсутності заявника. У випадку задоволення заяв ДСАУ про виправлення описки у виконавчому документі та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, просить господарський суд видати виправлений виконавчий документ та направити на поштову адресу арбітражного керуючого.

В судове засідання 22.01.2025 інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19 таким, що не підлягає виконанню та заяву про виправлення описки в ухвалі суду, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 03.09.2024 господарський суд задовольнив заяву арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 р. у справі №922/1110/19 (вх. №17846 від 15.07.2024); стягнув з Державної судової адміністрації України на користь Рябчуна Романа Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 13 420,00 грн, сплачених відповідно до платіжної інструкції №23751 від 08.12.2023 року.

16.09.2024 на виконання зазначеної ухвали судом видано наказ.

Як вбачається з матеріалів заяви, судом в наказі від 16.09.2024 зазначено боржником - Державну судову адміністрацію України. Тоді як фактично стягнуто грошові кошти на користь арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. з Державного бюджету України.

В обґрунтування своїх доводів представник ДСА України, зазначає, що Рябчун Роман Миколайович сплатив кошти не на рахунок ДСА України, як юридичної особи публічного права, а до загального фонду Державного бюджету України, тобто в дохід держави, а також те, що Державна судова адміністрація не виступала та не є відповідачем у справі № 922/1110/19.

Представник ДСА України вважає, що невідповідність змісту наказу по справі № 922/1110/19 є підставою для визнання наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі № 922/1110/19 таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, у розумінні ГПК України, підставами для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема є наступні обставини: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, які свідчать про відсутність зобов`язання боржника.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України "Про виконавче провадження", яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Процедура визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що заявником (ДСА України) не надано обґрунтованих доказів на підтвердження існування причин, які б зумовлювали необхідність визнання наказу по справі №922/1110/19 від 16.09.2024 таким, що не підлягають виконанню.

Суд вважає, що фактично було допущено описку в ухвалі від 03.09.2024 по справі №922/1110/19 та наказі на примусове виконання вищевказаної ухвали від 16.09.2024 в назві боржника.

Наявність в наказі на примусове виконання ухвали по справі №922/1110/19 від 16.09.2024 описки в назві боржника, не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ДСА України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. 771 від 13.01.2025) та відмовляє в її задоволенні.

Ухвалою від 14.01.2025 про прийняття заяви ДСА України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. 771 від 13.01.2025) суд задовольнив вимогу заявника та ухвалив про зупинення виконання за наказом Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі № 922/1110/19 та про заборонену органам Державної казначейської служби України приймати наказ Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі № 922/1110/19 до виконання.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні вказаної заяви, суд вважає за необхідне скасувати відповідні заборони щодо виконання спірного наказу.

Щодо заяви про виправлення описки (вх. №770 від 13.01.2025) про внесення відповідних виправлень в ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі № 922/1110/19, суд зазначає наступне.

Статтею 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Відповідно до змісту ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

В ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" викладено вимоги до виконавчого документу, згідно з п.5 ч.1 якої у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Отже, внесення виправлень в наказі суду має відбуватись після внесення відповідних виправлень в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Законом України "Про Вищу раду правосуддя", який набрав чинності 05.01.2017, внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частину четверту статті 15 доповнено новим абзацом другим такого змісту: "За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України".

Крім того, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" ДСА України є органом, що контролює справляння надходжень бюджету, зокрема штрафу (як засобу процесуального примусу), а відтак не може бути боржником за виконавчим документом у справі № 922/1110/19.

Разом з тим, у постанові від 19.06.2018 по справі № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною 4 ст. 56 ГПК України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Тобто відповідачем у наведених справах є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади.

Відповідно до частини п`ятої статті 238 ГПК України відсутні вимоги про необхідність зазначення в резолютивній частині таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна.

Тому резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, з огляду на положення частин п`ятої, шостої статті 236 ГПК України, яка не встановлює необхідності зазначення в резолютивній частині рішення суду таких відомостей як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 14.12.2022 у справі № 551/1099/21, від 11.05.2023 у справі №910/17361/21).

З урахуванням наведеного, в ухвалі від 03.09.2024 та наказі Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі №922/1110/19 слід вважати боржником - Державу Україна, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16.

Отже, враховуючи, що при виготовленні ухвали Господарського суду Харківської області від 03.09.2024, судом допущена описка, а саме вказано: стягнути з Державної судової адміністрації України, замість - стягнути з Державного бюджету України, суд доходить висновку, що ця описка не зачіпає суті ухвали, тому суд вважає необхідним виправити описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 03.09.2024, зазначивши вищенаведені обставини та внести відповідні виправлення до наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 року. В решті вимог заяви щодо виправлення описки в ухвалі суду, суд відмовляє з підстав зазначених вище.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 232-235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Державної судової адміністрації України (вх.№771 від 13.01.2025) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

2. Скасувати заборони щодо виконання за наказом Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі № 922/1110/19, застосовані ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2025.

3. Заяву Державної судової адміністрації України (вх.№770 від 13.01.2025) про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі № 922/1110/19 - задовольнити частково.

4. Виправити описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі 922/1110/19, вказавши правильного боржника, а саме: "стягнути з Державного бюджету України"

5. Пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі 922/1110/19 викласти в наступній редакції:

"2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 13 420,00 грн сплачених відповідно до платіжної інструкції №23751 від 08.12.2023 року, про що видати наказ.".

В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі № 922/1110/19 залишити без змін.

6. Внести виправлення в наказ Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі №922/1110/19, а саме:

зазначити боржником - Держава Україна;

стягнути - з Державного бюджету України.

7. Ухвалу направити ДСА України, арбітражному керуючому Рябчуну Р.М.

Дана ухвала є невід`ємною частиною ухвали Господарського суду Харківської області від 03.09.2024.

Дана ухвала є невід`ємною частиною наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 по справі №922/1110/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвала підписана 24.01.2025.

СуддяО.В. Кононова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.