Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/18572/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/18572/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"</a> - Грибик Р.Г.,

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Драчова М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 (суддя Підченко Ю.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів: Гаврилюк О.М., Алданова С.О., Ткаченко Б.О.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"</a> (далі - ТОВ "Д.Трейдінг")

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго")

про стягнення 723 454 705,18 грн.

Суть спору

1. У 2019 році НЕК "Укренерго" та ТОВ "Д.Трейдінг" уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії.

2. З листопада 2022 до першої декади 2024 (включно) ТОВ "Д.Трейдінг" здійснило продаж електричної енергії НЕК "Укренерго" за Договором згідно з рахунками-фактурами та коригуючими рахунками.

3. ТОВ "Д.Трейдінг" звернулося до суду з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних.

4. НЕК "Укренерго" просило закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 492 797 702,04 грн, обґрунтувавши такі вимоги наявністю актів зарахування зустрічних однорідних вимог. ТОВ "Д.Трейдінг" проти цього не заперечувало.

5. Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 492 797 702,04 грн, позов задовольнив, відмовив у задоволенні клопотання НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції змінив лише в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

6. НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, які просить скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи правильно суди попередніх інстанцій здійснили перевірку нарахування інфляційних втрат (застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України);

- чи наявні підстави застосування до відповідача господарсько-правової відповідальності у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (застосування статей 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії").

8. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. ТОВ "Д.Трейдінг" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 15.02.2019 №222.

10. НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1, статті 31, 33, п.8 розд.XVII Закону "Про ринок електричної енергії"; постанови НКРЕКП від 17.07.2014 №1012 "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами НЕК "Укренерго", від 17.12.2021 №2624 "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго"; пункти 2.1, 2.2 статуту НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 №218).

11. НКРЕКП постановою від 14.03.2018 №307 затвердила Правила ринку (далі - Правила ринку), за умовами яких:

- кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР (адміністратора системи розрахунків) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до Правил ринку (п.1.3.5);

- за текстом використовуються скорочення, що мають такі значення: АР - адміністратор розрахунків (відповідач); ОСП - оператор системи передачі (відповідач); СВБ - сторона, відповідальна за баланс (позивач); СУР - система управління ринком (п.1.1.4 гл.1.1 розд.І).

12. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (сторона відповідальна за баланс), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

13. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність як СВБ.

14. ПрАТ "НЕК "Укренерго" затверджує та оприлюднює умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви на укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом їх розміщення на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: www.ua.energy. Цей договір встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони відповідальної за баланс, у тому числі її балансуючої групи.

15. НЕК "Укренерго" наказом №204 від 03.04.2019 затвердило умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК "Укренерго" №366 від 08.07.2019, №423 від 07.08.2019, №85 від 06.03.2020, №634 від 26.11.2020, №709 від 21.12.2020, №6 від 05.01.2021, №111 від 25.02.2021, №141 від 16.03.2021, №303 від 01.06.2021, №161 від 21.04.2022, №176 від 16.05.2022, №236 від 09.06.2022 та №58 від 27.01.2023.

16. ТОВ "Д.Трейдінг" подало заяву про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

17. 07.05.2019 НЕК "Укренерго" та ТОВ "Д.Трейдінг" уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0065-01024 (далі - Договір).

18. ПрАТ "НЕК "Укренерго" листом №01/17011 від 13.05.2019 повідомило про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії із ідентифікатором Договору №0065-01024, дата акцептування 07.05.2019.

19. За умовами Договору:

- договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи; цей договір є договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п.1.1);

- врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5);

- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку; оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (п.2.1);

- порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.2);

- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (п.5.1).

20. В період з третьої декади листопада 2022 до першої декади 2024 (включно) ТОВ "Д.Трейдінг" здійснило продаж електричної енергії НЕК "Укренерго" за Договором згідно з рахунками-фактурами та коригуючими рахунками:

- №0612202200204 від 06.12.2022;

- №261220220555 від 26.12.2022;

- №2601202300188 від 26.01.2023;

- №0602202300187 від 06.02.2023;

- №2606202300319 від 26.06.2023;

- №2612202300365 від 26.12.2023;

- №0112202300604 від 01.12.2023;

- №2112202300370 від 21.12.2023;

- №0801202400607 від 08.01.2024;

- №1801202400618 від 18.01.2024;

- №602202400142 від 06.02.2024;

- №15022202400388 від 15.02.2024;

- №0603202400391 від 06.03.2024;

- №1604202400164 від 16.04.2024;

- №0103202400387 від 01.03.2024.

21. Ці рахунки були підписані кваліфікованим електронним підписом та скеровані ТОВ "Д.Трейдінг" на офіційну електронну пошту НЕК "Укренерго".

Короткий зміст позовних вимог

22. ТОВ "Д.Трейдінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення 62 780 244,26 грн суми основного боргу за договором про врегулювання небалансів, 1 106 177,48 грн пені, 1 885 925,30 грн інфляційних втрат, 1 449 882,81 грн 3% річних.

23. 08.02.2024 ТОВ "Д.Трейдінг" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просило стягнути з НЕК "Укренерго" заборгованість в розмірі 632 339 429,60 грн, пеню в розмірі 2 778 547,39 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 430 874,72 грн, 3% річних в розмірі 2 821 171,64 грн.

24. 04.06.2024 ТОВ "Д.Трейдінг" подало клопотання про залишення позову без розгляду в частині вимог про стягнення 2 778 547,39 грн пені та 18.06.2024 заявило клопотання про збільшення розміру позовних вимог до 723 454 705,18 грн.

25. У підготовчому засіданні 27.06.2024 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву позивача від 08.02.2024 про збільшення розміру позовних вимог та наголосив, що новою ціною позову є 640 370 023,35 грн.

26. Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.06.2024 позов ТОВ "Д.Трейдінг" до НЕК "Укренерго" в частині стягнення пені в розмірі 2 778 547,39 грн залишив без розгляду.

27. Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.06.2024 задовольнив заяву ТОВ "Д.Трейдінг" про збільшення розміру позовних вимог від 04.06.2024, вказав, що спір у справі буде вирішений з урахуванням вимог про стягнення з НЕК "Укренерго" заборгованості в розмірі 717 215 685,25 грн, інфляційних втрат в розмірі 2 816 686,18 грн, 3% річних в розмірі 3 422 333,75 грн, а всього 723 454 705,18 грн.

28. 11.07.2024 НЕК "Укренерго" у додаткових поясненнях просило закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 336 320 981,10 грн.

29. 22.07.2024 НЕК "Укренерго" додатково заявило про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 156 476 720,94 грн, обґрунтувавши такі вимоги наявністю актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.04.2024 та від 22.04.2024.

30. 25.07.2024 ТОВ "Д.Трейдінг" надало письмові пояснення з урахуванням заяв відповідача про закриття провадження у справі та не заперечило проти закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 492 797 702,04 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

31. Господарський суд міста Києва рішенням від 25.07.2024:

- закрив провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Д.Трейдінг" до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості в сумі 492 797 702,04 грн;

- позов задовольнив: стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Д.Трейдінг" заборгованість в розмірі 224 417 983,21 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 816 686,18 грн, 3% річних в розмірі 3 422 333,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 939 400,00 грн;

- відмовив у задоволенні клопотання НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду.

32. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, таким:

- доводи НЕК "Укренерго" про те, що обов`язок з оплати настає саме з моменту отримання ним рахунків, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки п.7.7.4. Правил ринку чітко встановлений обов`язок сплатити рахунок протягом 4 днів з дати направлення рахунку, а не отримання такого рахунку;

- наявність обов`язку щодо сплати за отриману електричну енергію у розмірі 717 215 685,25 грн підтверджується матеріалами справи; матеріалами справи також підтверджено припинення існування предмету спору після відкриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 492 797 702,04 грн; решта позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 224 417 893,21 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню;

- перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок здійснено з урахуванням встановленого Договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 3 422 333,75 грн підлягають задоволенню у повному обсязі;

- перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунок здійснено з урахуванням встановленого Договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, а розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 816 686,18 грн підлягають задоволенню;

- відповідач разом із відзивом на позовну заяву не надав сертифікат про настання форс-мажорних обставин, виданий у порядку, передбаченому чинним законодавством України, який би засвідчував факт неможливості виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором;

- факт прострочення відповідачем оплати за отриману електричну енергію підтверджується наявними у матеріалах справи фактичними даними та під час вирішення спору спростований не був;

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.

33. Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 змінив у частині вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору, виклавши резолютивну частину судового рішення в такій редакції:

1) закрити провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Д.Трейдінг" до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості в сумі 492 797 702,04 грн;

2) позов ТОВ "Д.Трейдінг" задовольнити;

3) стягнути з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Д.Трейдінг" заборгованість в розмірі 224 417 983,21 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 816 686,18 грн, 3% річних в розмірі 3 422 333,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 299 506,23 грн;

4) після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ;

5) у задоволенні клопотання НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення відмовити.

34. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- строк для здійснення відповідачем як оператором системи передачі оплати за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів починає обраховуватись не після виставлення рахунку відповідачем в системі управління ринком, а після направлення такого рахунку стороною; сторона договору про врегулювання небалансів здійснює вивантаження платіжного документу з системи управління ринком, виставленого відповідачем, з метою звірки даних вказаних в платіжному документі, після чого підписує вказаний платіжний документ та направляє його на оплату НЕК "Укренерго";

- доводи відповідача про те, що обов`язок з оплати настає саме з моменту отримання ним рахунків, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки п.7.7.4. Правил ринку чітко встановлений обов`язок сплатити рахунок протягом 4 днів з дати направлення рахунку, а не отримання такого рахунку;

- НЕК "Укренерго" не надало сертифікату про настання форс-мажорних обставин, виданого у порядку, передбаченому чинним законодавством України, який би засвідчував факт неможливості виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором, а, відтак, лист торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається НЕК "Укренерго", не може вважатись допустимим доказом, що підтверджує настання для відповідача форс-мажорних обставин, оскільки має виключно інформаційний характер та лише констатує, що агресія російської федерації відносно України є форс-мажорною обставиною в розумінні чинного законодавства України, однак цей лист жодним чином не підтверджує вплив цієї обставини на виконання зобов`язань конкретними суб`єктами господарювання;

- факт прострочення НЕК "Укренерго" оплати за отриману електричну енергію підтверджується наявними у матеріалах справи фактичними даними та під час вирішення спору спростований не був;

- НЕК "Укренерго" у суді першої інстанції заявило клопотання про відстрочення виконання рішення суду на один рік з дня прийняття відповідного рішення; особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду; посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не є виключними обставинами, а фінансові ускладнення не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки; такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності; суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню;

- суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 224 417 983,21 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 816 686,18 грн, 3% річних в розмірі 3 422 333,75 грн; підстави для зміни чи скасування цього рішення відсутні;

- щодо заяви відповідача про закриття провадження у справі, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з НЕК "Укренерго" 192 385 345,82 грн основного боргу та ухвалення в цій частині нового рішення про закриття провадження у зв`язку із тим, що після прийняття оскаржуваного рішення і до дня засідання в суді апеляційної інстанції НЕК "Укренерго" погасило зобов`язання за період, що був предметом спору, на загальну суму 192 385 345,82 грн: оскільки відповідні зобов`язання припинені в період після прийняття оскаржуваного рішення, а саме 31.07.2024, це клопотання про закриття провадження не могло бути подане раніше, зокрема, до суду першої інстанції; це клопотання не підлягає задоволенню, оскільки коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені судом апеляційної інстанції обставини припинення існування предмету спору, які виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст.278 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК; в подальшому боржник може звернутися із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково;

- доводи НЕК "Укренерго" про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є безпідставними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права;

- щодо твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про зменшення розміру 3% річних: суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, встановив відсутність такого клопотання;

- суд апеляційної інстанції критично оцінив контррозрахунок, наданий відповідачем, оскільки до цього розрахунку не включені заявлені позивачем періоди нарахування (до 30.05.2024);

- перевіривши розрахунки, наявні у матеріалах справи, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, встановила, що сума 3% річних у розмірі 3 422 333,75 грн є арифметично правильною, водночас правильна сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявив позивач, тому, враховуючи відсутність можливості виходу за межі позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 2 816 686,18 грн, тобто, у розмірі, заявленому позивачем;

- щодо стягнення з відповідача на користь позивача 939 400,00 грн судового збору: витрати по сплаті судового збору в сумі 639 893,77 грн відповідач не зобов`язаний відшкодовувати позивачу, оскільки в цій частині судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету України за відповідним клопотанням позивача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

35. 27.11.2024 НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

36. НЕК "Укренерго" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, зокрема, таке:

1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.625 ЦК та ст.236 ГПК без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21 та у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18 (щодо перевірки нарахувань інфляційних втрат);

- суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що розрахунок 3% річних є арифметично правильним, не врахував того, що початок перебігу строку прострочення виконання зобов`язання починається після закінчення 4-х робочих днів саме після формування рахунку-фактури відповідачем в Системі управління ринком, а не після підписання ТОВ "Д.Трейдінг" та направлення його на оплату НЕК "Укренерго";

2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК:

- сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові; аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18;

- відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 1, 75 Закону "Про ринок електричної енергії" у взаємодії зі статтями 614, 625 ЦК щодо відсутності вини в діях відповідача як складового елементу господарсько-правової відповідальності, відсутності правових підстав для застосування до НЕК "Укренерго" відповідальності за прострочення оплати та підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням фактичного не користування відповідачем коштами позивача.

37. 06.01.2025 ТОВ "Д.Трейдінг" через систему Електронний суд надало письмові пояснення у справі, в яких просить касаційну скаргу НЕК "Укренерго" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

38. У письмових поясненнях ТОВ "Д.Трейдінг" вказує, зокрема, таке:

- твердження НЕК "Укренерго" про законодавчу заборону вносити кошти на власний поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для погашення заборгованості за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів чи погашати таку заборгованість з інших рахунків, окрім спеціального, що в свою чергу, виключає в його діях вину за прострочені грошові зобов`язання, не відповідає дійсності та є домислом, який не ґрунтується на нормах матеріального права;

- аргументи НЕК "Укренерго" про те, що воно не користувалося спірними грошовими коштами, а прострочення виникло не з його вини, не виключають застосування до нього відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч.2 ст.625 ЦК у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат;

- суди попередніх інстанцій правильно застосували ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" та статті 614, 625 ЦК;

- аргументи НЕК "Укренерго" щодо недостовірності здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, по-суті, зводяться до спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

39. 20.01.2025 ТОВ "Д.Трейдінг" через систему Електронний суд надало письмові пояснення у справі, в яких просить касаційну скаргу НЕК "Укренерго" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

40. Верховний Суд ухвалою від 05.12.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 08.01.2025.

41. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

42. 08.01.2025 Верховний Суд у судовому засіданні оголосив перерву у розгляді справи до 22.01.2025.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо нарахування сум інфляційних втрат та 3% річних

43. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.625 ЦК та ст.236 ГПК, оскільки не урахували висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21 та у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18 (щодо перевірки нарахувань інфляційних втрат). Наголошує, що він надавав відповідний контррозрахунок (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), з якого вбачається, що різниця між нарахуваннями інфляційних втрат позивача та відповідача складає 78 911,00 грн.

44. Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що розрахунок 3% річних є арифметично правильним, не врахував того, що початок перебігу строку прострочення виконання зобов`язання починається після закінчення 4-х робочих днів саме після формування рахунку-фактури відповідачем в Системі управління ринком, а не після підписання ТОВ "Д.Трейдінг" та направлення його на оплату НЕК "Укренерго".

45. Суд першої інстанції не взяв до уваги наданий НЕК "Укренерго" контррозрахунок, зазначивши, що строк оплати відраховується від дати направлення рахунку, а не отримання його відповідачем.

46. Суд апеляційної інстанції перевірив наявні у матеріалах справи розрахунки та встановив, що сума 3% річних у розмірі 3 422 333,75 грн є арифметично правильною, а правильна сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявив позивач; оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 2 816 686,18 грн, заявленому позивачем. Суд апеляційної інстанції критично оцінив контррозрахунок, наданий НЕК "Укренерго", оскільки до зазначеного розрахунку не включені заявлені позивачем періоди нарахування (до 30.05.2024).

47. Верховний Суд частково погоджується із доводами скаржника в цій частині з огляду на таке.

48. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК).

49. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

50. Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 04.06.2019 у справі №916/190/18 зазначила, що разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №921/542/20.

51. Доводи скаржника у цій справі зводяться до того, що суди попередніх інстанцій стягнули інфляційні втрати у завищеному розмірі, оскільки не здійснили заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми. Скаржник наголошує, що різниця між нарахуваннями інфляційних втрат позивача та відповідача складає 78 911,00 грн, про що свідчить наданий ним контррозрахунок (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

52. У постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст.625 ЦК, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня до жовтня 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100%, а не 99,99% (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня до жовтня 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2%, а не 101,19%, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

53. Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, на яку посилається скаржник.

54. У постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 05.07.2019 у справі №905/600/18, на які посилається скаржник, Верховний Суд хоч і досліджував правильність обрахування суми інфляційних втрат, проте не робив висновки про те, що сукупний індекс інфляції має заокруглюватися до десяткового числа після коми.

55. У цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій оцінили розрахунок суми інфляційних втрат, наданий позивачем, однак відхилили контррозрахунок, наданий відповідачем. При цьому, суд апеляційної інстанції самостійно перевірив правильність розрахунків та встановив, що правильна сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявив позивач.

56. Верховний Суд зауважує, що в такій ситуації (коли відповідач заперечує здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат) недостатнім є зазначення про те, що суд перевірив розрахунок позивача та здійснив власний перерахунок, так як суд мав навести відповідний розрахунок в обґрунтування свого рішення у цій частині, зокрема, в частині наявності підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем сум інфляційних втрат.

57. Втім, з тексту оскаржуваних судових рішень не вбачається, яким чином суди попередніх інстанцій здійснили перевірку та перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних витрат. Суд апеляційної інстанції хоч і вказав про те, що він здійснив перерахунок суми інфляційних втрат, проте не навів а ні відповідного здійсненого розрахунку, а ні суми, яку він вважає правильною.

58. Отже, суди попередніх інстанцій не виклали своїх доводів щодо підстав для визнання обґрунтованими позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, не навели перевіреного розрахунку інфляційних втрат, який визнали обґрунтованим.

59. Верховний Суд бере до уваги, що в апеляційній скарзі відповідач також вказував на те, що розрахунок позивача є неправильним, оскільки сукупний індекс інфляції має заокруглюватись до десятих, проте суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки вказаним доводам, не навів мотивів відхилення цих аргументів всупереч підпунктам "б", "в" п.3 ч.1 ст.282 ГПК.

60. З огляду на це, висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з НЕК "Укренерго" інфляційних втрат за спірний період у розмірі 2 816 686,18 грн є передчасними.

61. Водночас, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які встановлені ст.300 ГПК, Верховний Суд позбавлений можливості дослідити правильність розрахунку інфляційних втрат та встановити його обґрунтованість, чого не зробили й суди попередніх інстанцій (аналогічної позиції щодо неможливості перевірки судом касаційної інстанції розрахунку заявлених вимог дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №921/542/20, від 26.01.2022 у справі №910/18557/20, від 23.04.2024 у справі №910/20302/21, від 11.12.2024 у справі №914/2587/21.

62. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції хоч і правильно встановив, що НЕК "Укренерго" мало здійснити оплату протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку, проте помилково зазначив, що розрахунок 3% річних є арифметично правильним, оскільки не врахував, що початок перебігу такого строку починається після формування рахунку-фактури в Системі управління ринком, а не після підписання та направлення рахунку на оплату.

63. Однак, в частині цих доводів скаржник не посилається на жодну з підстав касаційного оскарження, передбачених у ч.2 ст.287 ГПК. Тому, Верховний Суд не бере ці доводи до уваги.

Щодо застосування господарсько-правової відповідальності

64. Суди попередніх інстанцій відхилили аргументи НЕК "Укренерго", за змістом яких він не користувався спірними грошовими коштами, прострочення виникло не з його вини, а використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів, з огляду на те, що ці обставини не виключають застосування до нього відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч.2 ст.625 ЦК у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, суди врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21.

65. Скаржник у касаційній скарзі вказує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 1, 75 Закону "Про ринок електричної енергії" у взаємодії зі статтями 614, 625 ЦК. Зазначає, що відсутність вини в діях відповідача виключає можливість застосування господарсько-правової відповідальності, відсутні правові підстави для застосування до НЕК "Укренерго" відповідальності за прострочення оплати та підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням фактичного некористування відповідачем коштами позивача.

66. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

67. Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку (ч.1 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії").

68. Відповідно до ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі.

69. За приписами ст.1 Закону "Про ринок електричної енергії: алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону; поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в одному з уповноважених банків і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

70. Скаржник наголошує, що з наведених норм вбачається, що оператор системи передачі може розраховуватись з постачальником послуг з балансування та сторонами, відповідальними за баланс, виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання, а умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.

71. На думку НЕК "Укренерго", встановлений Законом "Про ринок електричної енергії" порядок розрахунків виключає можливість користування відповідачем коштами, призначеними до сплати позивачу, в той час як 3% річних є платою за користування саме чужими коштами.

72. Вважає, що з огляду на це підстави для нарахування 3% річних відсутні, оскільки сплата 3% річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові; аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

73. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини 1, 2 ст.614 ЦК).

74. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК).

75. Верховний Суд у цій справі, досліджуючи правові підстави для застосування до НЕК "Укренерго" відповідальності за прострочення оплати та підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, звертається до постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, ухвали Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/16861/21 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", в яких розглядалось, зокрема, питання стягнення коштів (основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат, пені, штрафу), у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачем за договором про участь у балансуючому ринку щодо вчасної оплати за балансуючу електричну енергію.

76. Як у справі №910/9374/21, так і у справі №910/16861/21 скаржник (НЕК "Укренерго") так само наголошував на неможливості до НЕК "Укренерго" відповідальності щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань через відсутність його вини у простроченні оплати в розумінні ст.614 ЦК.

77. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 зазначив, зокрема, таке:

"17.19. Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього Договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.

17.20. При цьому положення Договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

17.21. Статтею 625 Цивільного кодексу України перебачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

17.22. З огляду на умови договору та положення статті 625 Цивільного кодексу України Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та "інфляційних втрат" за несвоєчасну оплату балансуючої електричної енергії.

17.23. Твердження заявника про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21, й з огляду на зазначене у пункті 17 цієї постанови об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновків, наведених у вказаних постановах".

78. Отже, Верховний Суд у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 виклав висновок, зокрема, щодо можливості/неможливості застосування ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" до подібних правовідносин як підстави для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Таке правозастосування є сталим та послідовним. Таку ж позицію застосував також Верховний Суд в ухвалі від 29.08.2023 у справі №910/16861/21, закривши касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго".

79. Оскільки Верховний Суд вже виклав висновок з поставленого скаржником питання, а скаржник, в свою чергу, не просить відступити від такого висновку та не обґрунтовує касаційну скаргу відповідною підставою касаційного оскарження, то касаційне провадження, відкрите за п.3 ч.2 ст.287 ГПК підлягає закриттю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

81. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом (п.4 ч.1 ст.296 ГПК).

82. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

83. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про закриття касаційного провадження з підстави касаційного оскарження передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК, в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, - про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень в частині стягнення інфляційних втрат, а в інших частинах - залишення їх без змін.

Судові витрати

84. З огляду на те, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №910/18572/23 в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 816 686,18 грн скасувати.

4. Справу №910/18572/23 в частині вирішення питання про стягнення інфляційних втрат та розподіл судового збору направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

5. В іншій оскаржуваній частині (про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 492 797 702,04 грн; стягнення заборгованості в розмірі 224 417 983,21 грн, 3% річних в розмірі 3 422 333,75 грн) рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №910/18572/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець