Постанова

від 22.01.2025 по справі 916/4066/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4066/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - не з`явились,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОМІТ"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №916/4066/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОМІТ"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний"

про визнання одностороннього правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" (далі також ДП "МТП "Південний") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 залишити без змін.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОМІТ" (далі також ТОВ "ФОМІТ"), у строк, установлений Верховним Судом ухвалою про відкриття касаційного провадження від 10.12.2024, подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. У відзиві позивач також вказав попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу в суді касаційної інстанції (12 500 грн) та зазначив, що відповідні докази будуть надані Суду протягом п`яти днів після прийняття постанови.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р. постановою від 08.01.2025 касаційну скаргу ДП "МТП "Південний" залишив без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №916/4066/23 залишив без змін.

4. ТОВ "ФОМІТ" звернулося до Верховного Суду з клопотанням про ухвалення додаткової постанови у цій справі, якою стягнути з ДП "МТП "Південний" витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції у розмірі 12 500 грн.

5. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.01.2025, для розгляду вищезазначеної заяви справу №916/4066/23 передано колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.

6. Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.01.2025 №32.2-01/65 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відрядженням судді Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4066/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,

7. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

8. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

9. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

10. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

13. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

14. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

15. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

17. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

18. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

20. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

21. Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2023 між адвокатом Кіншовим Д.С. (Виконавець) та ТОВ "ФОМІТ" (Замовник) укладено договір про надання професійної правової (правничої) допомоги №17 (далі - Договір). У пункті 1.1 Договору визначено, що Замовник доручає Виконавцю провести юридичні послуги, відповідно до Завдання, що є невід`ємною частиною даного Договору та здійснити оплату за отримані послуги, а Виконавець зобов`язується надати послуги, у відповідності до умов даного Договору та Завдання. Пунктом 2.2 Договору визначено, що він діє протягом трьох років - до 10.08.2026. Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється протягом чотирнадцяти днів з моменту підписання Сторонами Акта виконаних робіт. За усною домовленістю між Сторонами оплата наданих послуг може здійснюватися в інший строк. Відповідно до пункту 3.3 Договору, надання Виконавцем юридичних послуг відповідно до Завдання підтверджується актом виконаних робіт, який підписується Сторонами.

22. 12.12.2024 та 06.01.2025 сторони договору підписали завдання №13 та №14 відповідно, якими визначено, що Замовник доручає Виконавцю надати послуги з написання відзиву на касаційну скаргу у справі №916/4066/23, а також з участі представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цій справі.

23. Відповідно до розрахунку вартості робіт №13 від 12.12.2024 сторони погодили вартість робіт з написання відзиву на касаційну скаргу у справі №916/4066/23 - 10 000 грн, а також що оплата відбуватиметься наступним чином: - 10 000 грн Замовник сплачує протягом 5 днів з моменту підписання розрахунку вартості робіт №13 та завдання №13.

24. Відповідно до розрахунку вартості робіт №14 від 06.01.2025 сторони погодили вартість робіт з участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №916/4066/23 - 2 500 грн, а також що оплата відбуватиметься наступним чином: - 2 500, 00 грн Замовник сплачує протягом 5 днів з моменту підписання розрахунку вартості робіт №14 та завдання №14.

25. 08.01.2025 сторони підписали акт виконаних робіт №12, відповідно до якого Замовнику було надано правову допомогу відповідно до Завдань №13 та №14 у зальній сумі 12 500 грн.

26. Беручи до уваги наведене, колегія суддів доходить висновку, що позивач довів фактичне надання йому послуг на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

27. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

28. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

29. Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

30. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

31. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

32. Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

33. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

34. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

35. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

36. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

37. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК).

38. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

39. З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів. Відповідно до цих доказів сума витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції складає 12 500 грн.

40. Водночас від ДП "МТП "Південний" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи №916/4066/23, не надходило.

41. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, ДП "МТП "Південний" до справи не надало.

42. З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, Суд вважає, що заявлені ТОВ "ФОМІТ" витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям та є підтвердженими.

43. За таких обставин, зважаючи на відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ДП "МТП "Південний" на користь ТОВ "ФОМІТ" витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317, 332 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОМІТ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №916/4066/23 - задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (65481, м. Южне, Одеська область, вул. Берегова, 13; код ЄДРПОУ 04704790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОМІТ" (61037, Харківська обл. м. Харків, проспект Московський, буд. 199) 12 500 грн (дванадцять тисяч п`ятсот) грн відшкодування витрат на правничу допомогу.

3.Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання додаткової постанови Верховного Суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець