Рішення

від 21.01.2025 по справі 354/801/23

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/801/23

Провадження по справі № 2/354/56/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Єрмак Н.В., за участю секретаря Духович А.-А. Т., представника позивача прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури Чернописької Т.О., представника Карпатського національного природного парку Чаплінської О.В., представника Івано-Франківської обласної державної адміністрації Ігнатенка О.Ю., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката П`ятковської І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Яремче Івано-Франківської області позовну заяву Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення її постійному користувачу та приведення самовільно зайнятої ділянки у придатний стан,-

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Руслан Гнідан звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави, до відповідача та просив:

- Усунути перешкоди у здійсненні Івано-Франківською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження самовільно зайнятою земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов?язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,1292 га на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та постійного землекористувача - Карпатського національного природного парку з незаконного володіння, що розташована в с. Микуличин Яремчанської територіальної громади, на території 4 кварталу 9 виділу Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, що є суміжною до земельної ділянки із кадастровим номером 2611091501:10:019:0008.

- Зобов?язати ОСОБА_1 привести у придатний використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1292га, яка знаходиться у 4 кварталі, виділ 9 Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку в с. Микуличин Яремчанської міської ради Надвірнянського району, звільнити її шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованого будинку, складування будівельних матеріалів та повернути земельну ділянку на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та постійного землекористувача - Карпатського національного природного парку та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 5368 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебуває кримінальне провадження № 620211400400000006 від 18.03.2021за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1 та ч.2 ст. 365 КК України. Під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено факт самовільного захоплення земельної ділянки на території Карпатського національного природного парку. В ході проведення досудового розслідування Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області 20.07.2021проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об?єкту - земельної ділянки, що знаходиться на території Підліснівського ПНДВ (4 квартал, виділ 9) Карпатського національного природного парку (далі - Карпатський НПП) в с. Микуличин Яремчанської міської ради Надвірнянського району. Згідно акту перевірки та акту обстеження земельної ділянки від 20.07.2021встановлено, що земельна ділянка державної власності природно-заповідного призначення, яка перебуває в постійному користуванні Карпатського НПП (державний акт на право постійного користування ІФ №002770від 27.01.2001) площею 0,2000га, що розташована на території Підліснівського ПНДВ (4 квартал, виділ 9) Карпатського НПП в с. Микуличин Яремчанської міської ради Надвірнянського району (суміжна до земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:019:0008) самовільно зайнята невстановленими особами шляхом будівництва будинку, складуванням будівельних матеріалів. Крім того, 23.08.2022слідчим п?ятого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові проведено огляд вищевказаної ділянки, яка знаходиться у с. Микуличин Івано-Франківської області, в ході проведення якого встановлено, що на вказаній земельній ділянці зведено капітальну споруду (будинок) із дерева на бетонному фундаменті. На момент огляду земельної ділянки проводилися будівельні роботи, пов?язані із здійсненням благоустрою території навколо будинку. Згідно висновку земельно-технічної експертизи від 27.10.2022 № 1422/22-28/337-3378/22-28 фактичне місце розташування самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1292га накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Карпатського національного природного парку. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 зайняв вищезгадану земельну ділянку. Згідно протоколу допиту від 12.10.2022 ОСОБА_1 в якості свідка, останній повідомив, що фактично будівництво будинку здійснюється ним та будь-яких документів, які б посвідчували право власності на земельну ділянку у нього відсутні. Факт віднесення самовільно зайнятої земельної ділянки до земель природно-заповідного призначення, які перебувають в постійному користуванні Карпатського НПП, підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ІФ №002770від 27.01.2001, даними геодезичного журналу зйомки окружної межі Карпатського НПП, журналу таксаційного опису території 4 виділ 9 Підліснівське ПНДВ Карпатського національного природного парку. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» режим територій та об?єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення. Документом, який визначає обґрунтовує заходи щодо природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об?єктів є проект організації території об?єкта природно-заповідного фонду. Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних ресурсів і об?єктів Карпатського НПП включає в себе Планшет № 1 Підліснівського лісництва Карпатського НПП та журнал таксаційного опису кварталу 4 виділ 9 Підліснівського лісництва Карпатського національного природного парку. Ці документи поряд з державним актом на право постійного користування землею 1-IФ №002772від 29.12.2001підтверджують право користування Карпатського НПП спірною земельною ділянкою та віднесення її до земель природно-заповідного фонду. Встановлено, що Карпатський НПП створено на підставі постанови Ради Міністрів УРСР N? 376 від 03.06.1980. Згідно п. 2 додатку до постанови затверджено межі парку. Надалі відповідно до прийомо-здаточних актів від 19.10.1981землі від колишніх землекористувачів передані Карпатському НПП. У подальшому, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів № 254 від 17.09.1985впорядковано межі Карпатського НПП з урахуванням матеріалів лісовпорядкування1981року. Оскільки межі Карпатського НПП встановлені ще у1980-1985роках, у2001році парком виготовлено «Технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки з метою виготовлення державного акту на право постійного користування Карпатському НПП на території Яремчанської міської ради», який в подальшому затверджено рішенням Яремчанської міської ради № 189-3/2001від 27.12.2001. На підставі вищевказаного рішення 29.12.2001Карпатському НПП видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №002772, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №000006та згідно якого Карпатському НПП на території Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області надано у постійне користування землі загальною площею5372,19 га, які відносяться до земель природно-заповідного використання.

Зазначена інвентаризація земель проведена на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Карпатського НПП, розроблених у1981році, а межі парку (кути поворотів) внесені в Геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП. Зауважує, що вищевказане рішення Яремчанської міської ради № 189-3/2001від 27.12.2001про затвердження матеріалів інвентаризації Карпатського НПП було предметом судового розгляду. Так, на підставі листа Яремчанського міського відділу земельних ресурсів № 18.05.2003року Яремчанською міською радою прийнято рішення 104-4/2003від 19.06.2003, яким відмінено рішення міської ради № 189-3/2001від 27.11.2001«Про затвердження матеріалів інвентаризації Карпатського НПП», яке було оскаржене прокурором м. Яремче в порядку господарського судочинства. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2009у справі № П-9/102, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010, визнано нечинним рішення Яремчанської міської ради № 104-4/2003від 19.06.2003. Своє рішення суд обґрунтував тим, що Карпатським НПП згідно вимог чинного законодавства було розроблено та погоджено технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки з метою виготовлення державних актів на право постійного користування Карпатському НПП на території Яремчанської міської ради, а Яремчанською міською радою прийнято законне рішення № 189-3/2001від 27.11.2001про його затвердження. Зважаючи на викладене, самовільно захоплена земельна ділянка площею 0,1292га Дропою ІЮ., накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Карпатського НПП.

Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Ухвалою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12.06.2023 відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.05.2024 клопотання представника позивача задоволено та залучено в якості відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду.

12.07.2023 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення директора юридичного департаменту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Єлізавети Артеменко, в яких остання просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі, зазначивши, що дії ОСОБА_1 порушують права користування Парком земельною ділянкою, що суперечить природоохоронному законодавству.

25.08.2023 через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Крім іншого, зазначив, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка, усунення перешкод у користуванні якою є предметом даного спору, накладається на межі Карпатського національного природного парку. Вважає, що матеріалами справи не підтверджується той факт, що спірна земельна ділянка, є ділянкою державної власності.

11.09.2023 представником позивача надано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав, вважає доводи відповідача безпідставними, просив позов задовільнити.

16.04.2024 представником Івано-Франківської обласної державної адміністрації Олексієм Ігнатенко надані додаткові пояснення, в яких він зазначає, що розташування самовільно захопленої відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1292 га, яка фактично використовується ним для будівництва та обслуговування житлового будинку (суміжна до земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:019:0008) в межах Карпатського національного природного парку, у зв`язку з чим, в силу приписів земельного законодавства вони належать до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування спірних земельних ділянок у приватній власності з цільовим призначенням для «ведення особистого селянського господарства». Просив задовольнити позовні вимоги.

15.05.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, зазначив, що позивачем не доведено факт самовільного зайняття земельної ділянки, не доведено, що саме ця земельна ділянка знаходиться на території парку, та ставить під сумнів висновки експерта щодо правильності розташування та виміру цієї земельної ділянки.

16.04.2024 представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надані додаткові пояснення, в яких зазначила, що не встановленими та не доведеними є підтвердження існування спірної земельної ділянки, щодо якої прокурором заявлено позовні вимоги, з межами території Карпатського національного природного парку, з координатно-просторовою прив`язкою, виконаною у системі координат УСК-200 для можливості їх ідентифікації у просторі, на місцевості (надалі геопросторові дані). Для цього необхідним є встановлення чітких просторових даних території Карпатського національного природного парку; факт самовільного зайняття спірної ділянки; факт зайняття спірної земельної ділянки саме відповідачем ОСОБА_1

20.06.2024 представником Карпатського національного парку Чаплинською О.В. подано відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому вважала безпідставним посилання відповідача на доктрину «плодів отруйного дерева» щодо неналежності Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №62021140040000006 від 27.10.2022 №1422/22-28/3377-3378/22-28 як доказу, так-як тахометрична зйомка, що здійснена ДП «Івано-Франківський науково-дослідний інститут землеустрою» та вищезазначений висновок є окремими, самостійними, незалежними доказами. Тахеометрична зйомка не була вихідними даними для проведення земельно-технічної експертизи, а лише оцінювалась експертом разом з іншими матеріалами кримінального провадження. В свою чергу висновки експерта на поставлені питання гуртуються на даних отриманих експертом при проведенні обстеження самовільно зайнятої земельної ділянки та фіксації фактично наявних меж в натурі на місцевості.

09.07.2024 представником позивача Чернопиською Г.О. надано відповідь на відзив ОСОБА_2 в якому вона позовні вимоги підтримала, просила позов звдовільнити. Зазначила, що в межах кримінального провадження № 62021140040000006, під час проведення земельно-технічної експертизи, експерт здійснював порівняння даних тахометричної зйомки, яка проведена ДП «Івано-Франківський науково-дослідний інститут землеустрою» та даних отриманих в результаті натурного обстеження в рамках експертного дослідження. За результатами порівняння встановив, що площа земельної ділянки за результатами обстеження та проведення фіксації фактичних меж використання становить 0,1292 га та є самовільно зайнятою земельною ділянкою відповідно до інженерно-геодезичних вишукувань розроблених ДП «Івано-Франківський Інститут землеустрою» становить 0,2086 га, тому посилання відповідача є безпідставним про неналежність висновку земельнотехнічної експертизи, акту перевірки проведеного ГУ Держгеокадастру, як доказу похідного від результатів тахометричної зйомки проведеної ДП «Івано-Франківський науково-дослідний інститут землеустрою», оскільки висновок є самостійним і окремим та належним доказом у справі.

08.08.2024 відповідачем ОСОБА_2 надані заперечення на відповідь на відзив Карпатського національного природного парку, в якому він підтримав раніше звзначені у відзиві заперечення, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Карпатського національного природного парку Чаплинська О.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила задовольнити.

Представник Міндовкілля в судове засідання не з`явилася, в поясненнях до позовної заяви просила справу розглядати без участі представника Міндовкілля.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судовому засіданні, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувало кримінальне провадження № 620211400400000006 від 18.03.2021за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1 та ч.2 ст. 365 КК України.

Згідно акту перевірки та акту обстеження земельної ділянки від 20.07.2021 встановлено, що земельна ділянка державної власності природно-заповідного призначення, яка перебуває в постійному користуванні Карпатського НПП (державний акт на право постійного користування ІФ N 002770 від 27.01.2001) площею 0,2000 га, що розташована на території Підліснівського ПНДВ (4 квартал, виділ 9) Карпатського НПП в с. Микуличин Яремчанської міської ради Надвірнянського району (суміжна до земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:019:0008) самовільно зайнята невстановленими особами шляхом будівництва будинку, складуванням будівельних матеріалів.

Висновком експерта №1422/22-28/3377-3378/22-28 від 27.10.2022 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №620211140040000006, встановлено, що фактичне місце розташування самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1292 га накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Карпатського національного природного парку.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.4 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , який обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.4 ст. 197-1 КК України - закрито.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачувався в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яка відноситься до особливо цінних земель, та ч.4 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до особливо цінних земель. Судом встановлено, що саме ОСОБА_2 здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,1292 га, яка розташована у кварталі 4 виділ НОМЕР_1 Підліснівського ПНДВ Карпатського НПП, суміжної із земельною ділянкою за кадастровим номером 2611091501:10:019:0008, що відноситься до земель природно-заповідного фонду та є особливо цінними землями і використовував її з моменту самовільного зайняття, тобто по серпень 2022 року та здійснив самовільне будівництво індивідуального житлового будинку площею 351 м2, який за класом наслідків (відповідальності) відноситься до типу СС1, зведеного на основі бетонного монолітного фундаменту, що є капітальною спорудою, на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,1292 га яка розташована у кварталі 4 виділ НОМЕР_1 Підліснівського ПНДВ Карпатського НПП, суміжної із земельною ділянкою за кадастровим номером 2611091501:10:019:0008. Тобто, діями саме відповідача ОСОБА_2 завдано шкоду інтересам Івано-Франківській обласній адміністрації, тому ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, оскільки саме ОСОБА_2 скоїв дії, спрямовані на самовільне захоплення спірної ділянки.

Оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження самовільного захоплення земельної ділянки саме ОСОБА_1 та наявності правових підстав для її повернення з огляду на зміст позовних вимог, здійснення перешкод Івано-Франківській обласній державній адміністрації та постійному користувачу Карпатському національному природномуо парку у користуванні земельною ділянкою, суд доходить висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З аналізу положень ст.13 ЦПК України вбачається, що суд зобов`язаний вирішити справу за тим зверненням особи, що пред`явлене, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Відповідач - це особа, яка на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до ОСОБА_1 , який є неналежним відповідачем у даній справі, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

Стосовно позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями частини 1-4 статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повина містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості співвідповідача, разом з цим, позивачем уточнений позов не подавався, вимог до ОСОБА_2 не висувалося, в зв`язку з чим, суд позбавлений можливості вирішити позов по суті заявлених вимог.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для його задоволення, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається прокурор як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не доведені прокурором, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовувідмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, місце знаходження: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Грюнвальдська, 11.

Позивач:Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, місце знаходження: м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 35.

Позивач:Івано-Франківська обласна державна адміністрація, місце знаходження: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Грущевського, 21.

Позивач:Карпатський національний природний парк, місце знаходження: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м.Яремче вул.Василя Стуса, 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2025.

Суддя Н.В. Єрмак