Рішення

від 20.01.2025 по справі 292/627/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/627/24

Провадження № 2/292/6/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року с-ще Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В.Ф.

при секретарі судового засідання Володіній В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Нагорного Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсаційних втрат за час затримки виплат по заробітній платі, моральної шкоди та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

У травні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом довідповідача,вимоги поякому уточненіу заявахвід 10.06.2024та 13.12.2024, мотивуючи його тим, що з 26 жовтня 1988 року по 25 жовтня 2023 року працював директором (з 03.07.2019 тимчасово виконуючим обов`язки директора) в навчальному закладі, який з 17.08.2017 мав назву Пулинський професійний ліцей.

Наказами Міністерства освіти і науки України від 21.01.2021 №74 та Управління освіти і науки Житомирської ОДА від 23.02.2021 № 24 ДПТНЗ "Радомишльський професійний ліцей» та Пулинський професійний ліцей" приєднані до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, де на його базі створені територіальні спеціалізовані відділення за існуючими адресами.

07.10.2021 звільнений з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.10.2022, яке набрало законної сили 16.02.2023, скасовано наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА від 07.10.2021 №93-к про звільнення з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею та поновлено його на посаді. Стягнуто з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 192738,90 грн.

На виконання рішення суду, 14.03.2023 поновлений на посаді т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею, а Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій розпочато виплату заробітної плати.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням суду в сумі 192738,90 грн., відбулося лише шляхом примусового виконання 08.05.2023.

Протягом червня - вересня 2023 року він не працював, оскільки перебував у відпустках та на лікарняному, а тому будь-яких виходів на роботу та заробітку не мав.

Наказом директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА №73-к від 24.10.2023 звільнений з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею з 25.10.2023 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, з яким ознайомлений в день звільнення.

У зв`язку зі звільненням на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, відповідно до ст.44 КЗпП України, набув право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

При звільненні, відповідач у порушення ст.ст.47, 110, 116 КЗпП України, не повідомив про всі види проведених йому нарахувань та виплат. 28.10.2023 та 03.11.2023 проведено виплати в розмірі 17461,89 грн. та 3743,35 грн., походження яких не відоме.

На численні звернення до директора училища та до Державної служби з питань праці, 02.02.2024 відповідач перерахував йому 11251,37 грн., з яких 6222,46 грн. доплата розрахункових та 5028,91 грн. заборгованість по відпускних.

На його звернення від 23.10.2023 про надання довідки, відповідач листом від 16.11.2023 заперечив існування трудових відносин та надав дві довідки: №460 - про помісячну заробітну плату згідно рішення суду за січень-жовтень 2022 року та № 468 - про помісячну заробітну плату за березень-жовтень 2023 року.

Згідно довідки №468, його заробітна плата в квітні - 11985,44 грн., у травні - 22469,49 грн., червні - 13032,91 грн., липні - 5568,44 грн.; серпні - 0,00 грн.; вересні - 11883,64 грн.; жовтні - 14458,27 грн.

На заяву про проведення повного розрахунку при звільненні та надання повідомлення (інформації), відповідач листом від 26.12.2023 за № 525 повідомив, що провів всі виплати, передбачені законодавством і заборгованість перед ним відсутня.

До листа долучено довідку №524 від 26.12.2023 про заробітну плату за березень-листопад 2023 року, де заробітна плата зазначена у квітні - 11985,44 грн., у травні - стала 220662,39 грн., у червні - 13032,91 грн., липні - 5568,44 грн., серпні - 0,00 грн., вересні - 11883,64 грн, у жовтні - 14458,27 грн., у листопаді - 79187,30 грн.

Листами від 27.02.2024 №102 та від 08.03.2024 №112 з відповідними додатками - особовим рахунком за 2023 рік та особовим рахунком за 2023-2024 роки, за період його роботи з 14.03.2023 до 25.10.2023, відповідач повідомив про проведені нарахування заробітної плати та інших виплат і утримання з них.

Ознайомившись з даними документами встановлено, що при звільненні з роботи, відповідачем не проведено з ним повний розрахунок.

Вважає, що мало бути виплачена сума вихідної допомоги у розмірі 11 985,44 грн., яка розраховується за наступними даними: 23970,88 грн. (заробіток за два календарні місяці): 44 робочі дні (за два місяці) х 22 робочі дні (середня кількість робочих днів).

Фактично виплачено розрахункових в розмірі 1935,30 грн., що на 10050,14 грн. менше від посадового окладу у 11 985 грн. 44 коп. (11 985.44 - 1 935,30 грн. = 10050,14 грн.), а тому 10050 грн. 14 коп. підлягають стягненню з відповідача, як невиплачені/недоплачені при розрахунку під час звільнення з роботи по даний час з нарахуванням відповідної компенсації.

Крім того, при проведенні перевірки його звернень органами Держпраці встановлено недоплату відпускних в сумі 7729,77 грн. у червні 2023 року, які виплачено тільки у лютому 2024 року.

За вказаних підстав відповідач має виплатити йому відповідну компенсацію на час фактичної оплати заборгованості по відпускних за червень 2023 року у лютому 2024 року.

Також, має місце затримка виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 192738,90 грн., яка виплачена лише 08.05.2023. Сума компенсації становить 3276,56 грн., як розрахунок: 192 738,90 грн. х 1,7 (приріст індексу споживчих цін):100.

Сума компенсації недоплати вихідної допомоги в цьому випадку складає 974,86 грн., як розрахунок: 10050,14 грн. х 9,7 (приріст індексу споживчих цін):100.

Приріст індексу споживчих цін, розрахований 7729,77 у травні 2023 (червень 2023 - січень 2024), за травень 2023 становить 1,9%.

Сума компенсації за період недоплачених відпускних становить 146,86 грн., як розрахунок: 7729,77 грн. х 1.9 (приріст індексу споживчих цін) : 100.

Приріст індексу споживчих цін, розрахований за період в сумі 6274,08 грн. при звільненні у жовтні (листопад 2023 - січень 2024), за жовтень 2023 становить 1,6%.

Сума компенсації за період затримки виплати компенсації відпускних становить 100,38 грн., який розраховуються: 6274,08 грн. х 1.6 (приріст індексу споживчих цін): 100.

Загальна сума компенсації становить 4 498,66 (3276,56+974,86+146,86+100,38).

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме - за період з 26 жовтня 2023 року по 25 квітня 2024 року складає 71 367,49 грн. (131 робочий день х 544.79 грн.).

Також, йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у тому, що відповідачем підірвано його авторитет як педагога та керівника одного з найпотужніших навчальних закладів професійної освіти, в якому пропрацював 43 роки. Такі дії викликають у нього моральні страждання, емоційно-пригнічений стан, що потягло втрату нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного суспільного життя, раптових вимушених та несправедливих змін та обмежень у спілкуванні і це, в свою чергу, вимагало і вимагає додаткових зусиль для організації подальшого свого життя.

Внаслідок свідомого і умисного грубого порушення відповідачем вимог законодавства, прав та законних інтересів, через незаконну тяганину з розрахунком після звільнення, не зворотно для нього втрачений час для захисту своїх прав, з урахуванням дійсних обставин нав`язаного відповідачем спору у даній справі, вважає, що буде справедливим визначення розміру моральної шкоди в сумі 20000 гривень.

Просить суд стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на його користь: заборгованість вихідної догомоги, яка не виплачена при звільненні в розмірі недоплаченого середнього місячного заробітку в сумі 10 050 грн. 14 коп.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату присудженого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 192 738,90 грн. за період з 08.02.2023 по 16.05.2023 в розмірі 3276,55 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини вихідної допомоги в розмірі 10050,14 грн. за період з 25.10.2023 по листопад 2024 року, включно, в розмірі 974,86 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини відпускних в розмірі 7729,77 грн. за період з травня 2023 року по 02.02.2024 в розмірі 146,86 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату компенсації за невикористану відпустку з 10.05.2023 по 25.10.2023 в розмірі 6274,08 грн. за період з 25.10.2023 по 02.02.2024 в розмірі 100,38 грн., разом 14 548 грн. 88 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 жовтня 2023 року по 25 квітня 2024 року в розмірі 71367,49 грн.; моральну шкоду в сумі 20 000 грн.; понесені судові витрати, в тому числі: на сплату судового збору в сумі 3633 грн. 60 коп. та надання професійної правничої допомоги в сумі 15 000 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

17 липня 2024 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Головинське вище професійне училище нерудних технологій не є відповідачем, оскільки станом на момент подачі відзиву Пулинський професійний ліцей знаходиться в стані припинення і відповідальною особою за Пулинський професійний ліцей зазначений позивач, який є членом комісії з реорганізації. Відповідач жодним чином не має відношення до т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею, так як звільненням з зазначеної посади займався Департамент освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

12 серпня 2024 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем пропущені строки позовної давності, які складають 3 місяці з моменту виявлення порушення його прав та інтересів, а поновити їх у позовній заяві не просив, тому суду слід застосувати позовну давність, що є однією з підстав для відмови у задоволенні позову. Моральна шкода в сумі 20000 грн. позивачем не обгрунтована та не підтверджена доказами, а тому не відповідає заявленому розміру та до задоволення не підлягає. Також, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 15000 грн., не підлягає задоволенню, в зв"язку з тим, що позивач не надав жодного підтвердження, відсутній договір про надання професійної правничої допомоги, укладеного між позивачем і адвокатом із зазначенням суми гонорару, докази проведених витрат на професійну правничу допомогу у вигляді розрахункових чеків, калькуляції витраченого адвокатом часу та його вартість. Вважає, що відповідачем у даній справі має бути саме Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації. Відповідачем на виконання припису Держпраці Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, виявлені порушення були усунуті. Позовні вимоги позивача вважає безпідставними, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

09 грудня 2024 року позивач подав до суду письмові пояснення з приводу позовних вимог, згідно яких з врахуванням наданих на вимогу суду відповідачем додаткових документів, просить визнати неналежними докази, подані відповідачем на вимогу суду за супровідним листом від 23.10.2024 рукописний текст наказу, датований 25.10.2023 №42-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та за супровідним листом від 19.11.2024 особовий рахунок на нього за жовтень 2023 року. Вважає, що необхідно винести окрему ухвалу суду на адресу Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації, як органу управління щодо відповідача та на адресу Житомирської обласної прокуратури про триваючі грубі (протягом 2021-2024 років) порушення чинного трудового законодавства, що виявлено при розгляді даної справи і потягло за собою понесення державою значних витрат.

17 грудня 2024 року до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення позивача з приводу позовних вимог, в яких зазначає, що позивачем було подано додаткові пояснення, з яких вбачається, що він збільшив позовні вимоги. Дані пояснення подані після закінчення підготовчого засідання та в порушення п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, а тому щодо додаткових пояснень заперечує.

Позивач тайого представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації в судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до переконання про те, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що згідно наказу Міністерства освіти і науки України №74 від 21.01.2021 та наказу №24 від 23.02.2021 Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення та створено комісію з їх припинення (т.1 а.с.15-19).

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.10.2022, визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею за п.1 ст.40 КЗпП України та поновлено його тимчасово виконуючим обов"язки директора Пулинського професійного ліцею. Стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738 грн. 90 коп, стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов"язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. та судовий збір (т.1 а.с.20-28).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.02.2023 рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.10.2022 залишено без змін (т.1 а.с. 29-34).

Відповідно до наказу директора Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації № 15-к від 14.03.2023, скасовано наказ Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації від 07.10.2021 № 93-к "Про звільнення тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді тимчасово виконуючого обов"язки Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021 (т.1 а.с. 35).

Згідно наказу директора Головинського вищого професійного училища нерудних технологій від 20.03.2023 №94 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ", розпочато виплату ОСОБА_1 заробітної плати згідно 16-го тарифного розряду, встановлено надбавку за престижність праці у розмірі 5% від посадового окладу та надбавку за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу, розпочато ведення обліку робочого часу ОСОБА_1 , починаючи з 14.03.2023 (т.1 а.с. 36,224).

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 27.07.2023, з Головинського професійного училища нерудних технологій на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.10.2022 по 14.03.2023 в розмірі 79187,30 грн. та судовий збір, з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судовий збір (т.1 а.с.37-41).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12.10.2023 рішення Червоноармійського районногосуду Житомирської області від 27.07.2023 змінено в частині визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 , зменшивши її з 10 000 грн. до 3 000 грн. та зменшено суму судового збору (т.1 а.с. 42-44).

З наказу Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації №73-К від 24.10.2023, вбачається, що 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.45).

Згідно заяв ОСОБА_1 від 06.12.2023 та 23.01.2024 адресованих директору Головинського вищого професійного училища нерудних технологій ОСОБА_2 , заявник просить виплатити всі суми належні йому на час звільнення, в тому числі в зв`язку із затримкою виплати заробітної плати, надбавки, відпускні, вихідну допомогу, лікарняні (за дні непрацездатності), оздоровчі за 2022-2023 роки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, інші виплати, на які він має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства при звільненні; надати письмове повідомлення про кількість відпрацьованих днів, нараховані, утримані (відрахування), виплачені та заборговані йому суми, у тому числі окремо повний розрахунок по кожному виду виплат, помісячно, починаючи з 01.10.2021 по час/день надання повідомлення, надати йому довідку про повний розрахунок та розшифровку його заробітної плати за період з 01.09.2023 по 25.10.2023 (т.1 а.с.46-48).

Головинське вище професійне училище нерудних технологій листом №525 від 26.12.2023 повідомило ОСОБА_1 , що на підставі наказу директора Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №42-к від 25.10.2023 проведено всі виплати, передбачені чинним законодавством України та заборгованість відсутня. Довідки про нараховані і виплачені кошти видані йому 16.11.2023 за №№457, 468. Надав довідку про нараховані та виплачені кошти за №524 від 26.12.2023. Зазначив, що у 2021-2022 роках заробітна плата не нараховувалась (т.1 а.с.54).

Відповідно до довідки Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №524 від 26.12.2023, виданої ОСОБА_1 , заробітна плата становить: березень 2023 року - 7106,34 грн., квітень 2023 року - 11985,44 грн., травень 2023 року - 220662,39 грн., червень 2023 року - 13032,91 грн., липень 2023 року - 5568,44 грн., серпень 2023 року - 0,00 грн., вересень 2023 року - 11883,64 грн., жовтень 2023 року - 14458,27 грн., листопад 2023 року - 79187,30 грн., всього 363884,73 грн. (т.1 а.с.53,111).

З листа Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №112 від 08.03.2024, вбачається, що ОСОБА_1 на його заяву від 01.09.2024 про надання інформації щодо загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розмірів і підстав відрахувань та утримань із заробітної плати, суми заробітної плати, що належить до виплати, повідомлено, що за його аналогічними заявами у 2023 та 2024 роках на його адресу неодноразово направлялися відповідні відповіді щодо нарахованих та виплачених коштів, остання відповідь за №102 від 27.02.2024. Направляє витяг з його особового рахунку за 2023-2024 роки, в якому вказана вся інформація, запитувана ним у заяві та визначена ст.ст.110, 116 КЗпПУ (т.1 а.с.55).

Згідно особових рахунків ОСОБА_1 за 2023-2024 роки, дата прийняття на роботу - 14.03.2023, за період роботи з 14.03.2023 по 25.01.2023, останньому за березень 2023 року (14 робочих днів) нарахована зарплата - 5404,06 грн., вислуга років - 1621,22 грн., престижність - 81.06 грн., всього нараховано - 7106,34 грн., ПДФО 18% - 1279,14 грн., військовий збір - 1,5% - 106,60 грн., всього утримано - 1385,74 грн., до видачі - 5720,60 грн.; квітень 2023 року (20 робочих днів) нарахована зарплата - 8878,10 грн., вислуга років - 2663,43 грн., престижність - 443,91 грн., всього нараховано - 11985,44 грн., аванс - 5000,00 грн., ПДФО 18% - 2157,38 грн., військовий збір - 1,5% - 179,78 грн., всього утримано - 7337,16 грн., до видачі - 4648,28 грн.; травень 2023 року (7 робочих днів) нарахована зарплата - 2702,03 грн., за лікарняними листами - 1193,25 грн., вислуга років - 810,61 грн., престижність - 135,10 грн., відпускні (травень 2023 року) - 8750,40 грн., відпускні (червень 2023 року) - 11932,40 грн., відпускні (липень 2023 року) - 5568,44 грн., оздоровчі - 8878,10 грн., за рішенням суду - 198192,90 грн., всього нараховано - 39970,29 грн, 198192,90 грн., ПДФО 18% - 7194,65 грн., військовий збір - 1,5% - 599,55 грн., всього утримано - 7794,20 грн., до видачі - 32176,09 грн., 198192,90 грн.; червень 2023 року (0 робочих днів), за лікарняними листами - 1100,55 грн., , всього нараховано - 1100,55 грн., ПДФО 18% - 198,10 грн., військовий збір - 1,5% - 16,51 грн., всього утримано - 214,61 грн., до видачі - 885,94 грн.; липень, серпень, вересень 2023 року - 0,00 грн.; жовтень 2023 року (11 робочих днів) нарахована зарплата - 4439,05 грн., за лікарняними листами - 4885,67 грн., 4650,12 грн., розрахункові - 1935,30 грн., вислуга років - 1331,72 грн., престижність - 221,95 грн., оздоровчі - 8878,10 грн., всього нараховано - 21961,79 грн., 4650,12 грн., ПДФО 18% - 3904,52 грн., 837,02 грн., військовий збір - 1,5% - 325,38 грн., 69,75 грн., всього утримано - 4229,90 грн., 906,77 грн., до видачі - 17461,89 грн., 3743,35 грн.; листопад 2023 року - за рішенням суду - 79187,30 грн., всього нараховано - 79187,30 грн., до видачі - 79187,30 грн.; січень 2024 року - (перерахунок та доплата відпускних за травень - липень 2023 року) - 7729,77 грн., всього нараховано 7729,77 грн., ПДФО 18% - 1391,36 грн., військовий збір - 1,5% - 115,95 грн., всього утримано - 1507,31 грн., до видачі - 6222,46 грн., (перерахунок та доплата розрахункових) - 6274,08 грн., всього нараховано 6247,08 грн., ПДФО 18% - 1124,47 грн., військовий збір - 1,5% - 93,70 грн., всього утримано - 1218,17 грн., до видачі - 5028,91 грн., разом розрахункові - 13976,85 грн., всього нараховано 13976,85 грн., ПДФО 18% - 2515,83 грн., військовий збір - 1,5% - 209,65 грн., всього утримано -2725,48 грн., до видачі - 11251,37 грн. (т.1 а.с.56, 59, 225).

Як вбачається з виписки АТКБ "ПриватБанк" від 08.03.2024 по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам за період 01.10.2021-15.02.2024, мали місце такі надходження: 02.02.2024 - зарплата ВПУНТ в сумі 11251,37 грн.; 23.11.2023 - безготівкове зарахування, Holovynske VPUNT, безспірне списання витрат судового збору згідно виконавчого листа від 09.11.2023 по справі №292/643/23 в сумі 1073,60 грн., безготівкове зарахування, Holovynske VPUNT, безспірне списання боргу середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа від 09.11.2023 по справі №292/643/23 в сумі 79 187,30 грн.; 03.11.2023 поповнення картки - 3322,08 грн., зарплата, ВПУНТ - 3743,35 грн.; 28.10.2023 - зарплата, ВПУНТ - 17 461,89 грн.; 20.10.2023 - зарахування переказу на картку - 3661,54 грн.; 31.07.2023 - зарахування переказу на картку - 25133,59 грн.; 26.07.2023 - переказ з картки ПриватБанку через додаток Приват24. Відправник: ОСОБА_3 - 1005,03 грн.; 30.06.2023 - зарплата, ВПУНТ - 885,94 грн.; 31.05.2023 - зарплата, ВПУНТ - 960,58 грн.; 15.05.2023 - зарплата, ВПУНТ - 31215,51 грн.; 10.05.2023 - безготівкове нарахування, Holovynske VPUNT, безспірне списання боргу середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа від 07.03.2023 - 0,90 грн.; 08.05.2023 - безготівкове нарахування, Holovynske VPUNT, безспірне списання боргу середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа від 07.03.2023 - 192 738,00 грн.; 08.05.2023 - безготівкове нарахування, Holovynske VPUNT, безспірне списання витрат пов"язаних з оплатою правничої допомоги згідно виконавчого листа від 07.03.2023 - 5454,00 грн.; 28.04.2023 - зарплата, ВПУНТ - 4648,28 грн.; 14.04.2023 - зарплата, ВПУНТ - 5000,00 грн.; 14.04.2023 - безготівкове зарахування, Depart.osv.i nauk. Zhyt.obl.derzh.admin, стягнення витрат пов"язаних з оплатою правничої допомоги - 5000,00 грн., стягнення судового збору - 454,00 грн.; 30.03.2023 - зарплата, ВПУНТ - 5720,60 грн.; 15.02.2023 - поповнення готівкою в терміналі самообслуговування - 2613,07 грн.( т.1 а.с.60-61).

Згідно акта Державної служби з питань праці Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці № ЦЗ/ЖТ/1462/042 від 22.01.2024, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій (ВПУНТ), встановлено, що в порушення абз.4 ч.1 ст.12 ЗУ №2136 (у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачують грошову компенсацію відповідно до ст.24 ЗУ "Про відпустки"), перед ОСОБА_1 наявна часткова заборгованість з виплати відпускних за період роботи з 08.10.2021 по 09.05.2023 відповідно до наказу №53 від 10.05.2023 та при звільненні ОСОБА_1 була частково виплачена компенсація за всі дні невикористаної відпустки, оскільки в розрахунковий період розрахунку відпускних не було включено період вимушеного прогулу ОСОБА_1 (абз.3 п.3 Постанови "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"). Кошти на момент проведення заходу державного контролю не нараховані та не виплачені (т.1 а.с.66-77).

Відповідно до зведених відомостей довідок по оплаті праці ОСОБА_1 , Головинським ВПУНТ 17.01.24 видано довідку за 2022-2023 роки, про те, що у січні 2022 року нараховано 14193,95 грн., у січні 2023 році - 16435,1 грн., у лютому 2022 та 2023 роках - по 14941,0 грн., у березні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 13829,79 грн., у квітні 2022 року - 15688,05 грн., у 2023 році - 11985,44 грн., у травні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 39970,29 грн., у червні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 1100,55 грн., у липні 2022 року - 15688,05 грн., у 2023 році - 0, у серпні 2022 року - 17182,15 грн., у 2023 році - 0, у вересні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 0, у жовтні 2022 року - 14941,0 грн., у 2023 році - 0, у листопаді 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 0, у грудні 2022 року - 15688,05 грн., у 2023 році - 0; 16.11.23 №№467, 468, у січні 2022 року - 14193,95 грн., у 2023 році - 0, у лютому 2022 року - 14941,0 грн., у 2023 році - 0, у березні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 7106,34 грн., у квітні 2022 року - 15688,05 грн., у 2023 році - 11985,44 грн., у травні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 22469,49 грн., у червні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 13032,91 грн., у липні 2022 року - 15688,05 грн., у 2023 році - 5568,44 грн., у серпні 2022 року - 17182,15 грн., у 2023 році - 0, у вересні 2022 року - 16435,1 грн., у 2023 році - 11883,64 грн., у жовтні 2022 року - 5976,4 грн., у 2023 році - 14458,27 грн., у листопаді та грудні 2022, 2023 років - 0; 26.12.2023 №524, у січні, лютому 2023 року - 0, у березні 2023 року - 7106,34 грн., у квітні 2023 року - 11985,44 грн., у травні 2023 року - 220662,39 грн., у червні 2023 року - 13032,91 грн., у липні 2023 року - 5568,44 грн., у серпні 2023 року - 0, у вересні 2023 року - 11883,64 грн., у жовтні 2023 року - 14458,27 грн., у листопаді 2023 року - 79187,3 грн., у грудні 2023 року - 0; отримано на карту від Головіно: у березні 2023 року - 5720,60 грн., у квітні 2023 року - 5000,00 грн., 4648,28 грн., у травні 2023 року - 3121,5,51 грн., 960,58 грн., по суду - 192688,90 грн., 5426,73 грн., у червні 2023 року - 885,94 грн., у жовтні 2023 року - 17461,89 грн., у листопаді 2023 року - 3743,35 грн., по суду - 79137,30 грн., 1068,23 грн.; Департамент освіти і науки: у лютому 2024 року - 11251,37 грн., у квітні 2023 року - 451,73 грн., 4975,00 грн., у листопаді 2023 року - 3305,47 грн. (т.1 а.с.81).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.02.2024 та індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 одержав від Головинського вищого професійного училища нерудних технологій заробітну плату: у січні 2023 року - 16435,10 грн., у лютому - 14941,00 грн., у березні - 13829,79 грн., у квітні - 11985,44 грн., у травні - 39970,29 грн., у червні - 1100,55 грн., у липні, серпні, вересні - 0,00 грн., у жовтні - 26341,91 грн. (т.1 а.с.82-84).

З довідки №467 від 16.11.2023, виданої Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій, вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 згідно рішення суду за січень жовтень 2022 року становить: січень - 14193,95 грн., лютий - 14941,00 грн., березень - 16435,10 грн., квітень - 15688,05 грн., травень - 16435,10 грн., червень - 16435,10 грн., липень - 15688,05 грн., серпень - 17182,15 грн., вересень - 16435,10 грн., жовтень - 5976,40 грн., всього 149410,00 грн. (т.1 а.с.108).

У довідці Головинського вищого професійного училища нерудних технологій № 468 від 16.11.2023, зазначено, що заробітна плата ОСОБА_1 за березень-жовтень 2023 року, становить: березень - 7106,34 грн., квітень - 11985,44 грн., травень - 22469,49 грн., червень - 13032,91 грн., липень - 5568,44 грн., серпень - 0,00 грн., вересень - 11883,64 грн., жовтень - 14458,27 грн., всього 86504,53 грн. (т.1 а.с.109).

Відповідно до наказу директора Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №42-к від 25.10.2023, ОСОБА_4 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею 25 жовтня 2023 року відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Пунктом 2 наказу передбачено бухгалтерії училища зробити повний розрахунок з 15.07.2023 по 25.10.2023 та виплатити вихідну допомогу в розмірі посадового окладу (т.1 а.с.223).

Згідно табелів обліку використання робочого часу на ОСОБА_1 за березень -жовтень 2023 року, посада т.в.о. директора, у березні відпрацьовано 14 днів, 112 годин, у квітні - 20 днів, 160 годин, у травні - 7 днів, 56 годин, у червні - серпні перебував у відпустці, у вересні - відпустці та лікарняному, у жовтні - лікарняному та відпрацьовано 9 днів, 72 години (т.1 а.с.226-230, т.2 а.с.5-7).

З штатного розпису по Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій з 20 березня 2023 року, вбачається, що директор (позаштатний) має 16 тарифний розряд, посадовий оклад - 8071,00 грн., підвищення на 10% (Постанова КМУ від 11.01.2018 №22 із змінами від 10.07.2019 №695) - 807,10 грн., разом до сплати 8878,10 грн., доплати: за престижність 5% - 443,91 грн., за вислугу років 30% - 2663,43 грн., фонд зарплати на місяць становить 11985,44 грн. (т.2 а.с.2).

Згідно особового рахунку за 2023 рік ОСОБА_1 , наданого суду 22.11.2024, кількість робочих днів у березні - 14, нараховано заробітну плату - 5404,06 грн., за вислугу років - 1621,22 грн., престижність - 81,06 грн., всього 7106,34 грн., утримано та виплачено - ПДФО (18%) - 1279,14 грн., військовий збір (1,5%) - 106,60 грн., виплачено - 5720,60 грн.; кількість робочих днів у квітні - 20, нараховано заробітну плату - 8878,10 грн., за вислугу років - 2663,43 грн., престижність - 443,91 грн., всього 11985,44 грн., утримано та виплачено - ПДФО (18%) - 2157,38 грн., військовий збір (1,5%) - 179,78 грн., аванс - 5000,00 грн., виплачено - 4648,28 грн.; кількість робочих днів у травні - 7, нараховано заробітну плату - 2702,03 грн., по лікарняних листах - 1193,25 грн., за вислугу років - 810,61 грн., престижність - 135,10 грн., відпускні нараховані за період з 08.10.2021 по 09.05.2023 у кількості 66 днів, відпускні травень - 8750,40 грн., відпускні червень - 11932,40 грн., відпускні липень - 5568,44 грн., оздоровчі - 8878,10 грн. (компенсація на оздоровлення перед виходом у відпустку за травень, червень, липень), всього 39970,29 грн., рішення суду - 198192,90 грн., утримано та виплачено - ПДФО (18%) - 7194,65 грн., військовий збір (1,5%) - 599,55 грн., виплачено - 32176,06 грн.; кількість робочих днів у червні - 0, нараховано по лікарняних листах - 1100,55 грн., всього 1100,55 грн., утримано та виплачено - ПДФО (18%) - 198,10 грн., військовий збір (1,5%) - 16,51 грн., виплачено - 885,94 грн.; у листопаді за рішенням суду - 79187,30 грн. (т.2 а.с.29-30).

Відповідно до особових рахунків за жовтень 2023 року ОСОБА_1 , наданих суду 22.11.2024, 06.01.2025, кількість робочих днів - 11, нараховано заробітну плату - 4439,05 грн., по лікарняних листах - 9535,79 грн., 4885,67 грн., (вересень, жовтень за рахунок училища) + 4650,12 грн. (вересень, жовтень за рахунок соціального страхування), компенсація за невикористання відпустки у період з 10.05.2023 по 25.10.2023 - 1935,30 грн., за вислугу років - 1331,72 грн., престижність - 221,95 грн., посадовий оклад при звільненні - 8878,10 грн., а всього 26341,91 грн., утримано та виплачено - ПДФО (18%) - 4741,54 грн., військовий збір (1,5%) - 395,13 грн., виплачено - 21205,24 грн. (т.2 а.с.32, 98).

Як вбачається з особового рахунку за січень 2024 року на ОСОБА_1 , наданого суду 22.11.2024, згідно акту перевірки Держпраці - дораховано компенсацію за невикористану відпустку (за період 08.10.2021 по 09.05.2023) - 7729,77 грн., дораховано компенсацію за невикористану відпустку (за період 10.05.2023 по 25.10.2023) - 6247,08 грн., а всього 13976,85 грн., утримано та виплачено - ПДФО (18%) - 2515,83 грн., військовий збір (1,5%) - 209,65 грн., виплачено - 11251,37 грн. (т.2 а.с.31).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що працює головним бухгалтером Головинського вищого професійного училища нерудних технологій з 1996 року. Після поновлення 14.03.2023 на роботі ОСОБА_1 , заробітна плата останньому нараховувалась та виплачувалась відповідачем. 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнений з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею. При звільненні йому нараховано заробітну плату, вихідну допомогу, лікарняні і 25.10.2023 відомості були подані в казначейство для проведення виплат. Після перевірки Державною службою з питань праці, ОСОБА_1 в січні 2024 року дораховано відпускні за травень 2023 року, а також компенсацію за невикористану відпустку при звільненні, які виплачені. У травні 2023 року ОСОБА_1 було виплачено оздоровчі в сумі 8878,10 грн. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 виплачено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1935,30 грн. та вихідну допомогу при звільненні в розмірі посадового окладу в сумі 8878,10 грн. В особовому рахунку ОСОБА_1 за 2023 рік помилково зазначено нарахування та виплату 8878,10 грн., як "оздоровчих", оскільки фактично це нараховано і виплачено саме вихідна допомогу при звільненні. У колонку "оздоровчі" їх віднесено у зв`язку з тим, що у комп`ютерній програмі у якій на той час працювали бухгалтери училища, не було колонки з назвою про вихідну допомогу. Можливості добавити таку колонку у виконавців не було, а тому зазначену суму і поставлено у колонку "оздоровчі". У січні 2024 року ОСОБА_1 було здійснено перерахунок та доплату відпускних за травень - липень 2023 року в сумі 7729,77 грн., та компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в розмірі 6247,08 грн. Таблицю по особовому рахунку ОСОБА_1 за 2023 рік вона не передивлялася. Особисто ОСОБА_1 розшифровка щодо нарахованих та виплачених виплат не надавалася. Всі нарахування ОСОБА_1 здійснювала бухгалтер по нарахуванню заробітної плати - ОСОБА_6 , яка подала заяву про звільнення з навчального закладу.

Відповідно до ч.1 ст.232 КЗпП України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, на ряду з іншими і керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), зокрема і з питань оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Приписами ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівнику день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити неоспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст.117 КЗпП України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 висловлена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Отже, всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Середній заробіток за ст.117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) сформульовано правовий висновок про те, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є заробітною платою.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

У пункті 21 постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 надано роз`яснення про те, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 (надалі Порядок) передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо в працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п"ятого пункту 4 цього Порядку.

В абзаці 3-5 п.4 Порядку зазначено, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Відповідно до п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

У ст.2 Закону України "Про оплату праці" визначена структура заробітної:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" й "оплата праці", які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 викладено правовий висновок про те, що під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно ч.1 ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати регулюється статтею 34 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до ст. 1-4 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013р. №9-рп/2013 у справі №118/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення ч.2 ст.233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмежень будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що всі суми (заробітна плата, компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства освіти і науки України № 74 від 21.01.2021 та наказом №24 від 23.02.2021 Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення та створено комісію з їх припинення. До комісії перейшли повноваження щодо управління справами закладів, а повноваження керівників припинені.

Наказом директора Департаменту освіти та науки Житомирської ОДВА від 14.03.2023 №15-К ОСОБА_1 на підставі рішення суду поновлено на посаді виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею.

На підставі даного наказу, директором Головинського вищого професійного училища нерудних технологій Максимчуком В.В. 20.03.2023 видано наказ №94 про виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 14.03.2023, нарахування та виплату якої здійснював відповідач до звільнення позивача.

З урахуванням викладеного, Головинське вище професійне училище нерудних технологій є правонаступником всіх прав та обов`язків фактично припиненого Пулинського професійного ліцею, на базі якого з 31.08.2021 уже діє територіальне відокремлене спеціалізоване відділення, здійснював встановлення, нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 , а тому є належним відповідачем у справі.

Твердження представника відповідача з приводу того, що Головинське вище професійне училище нерудних технологій не є належним відповідачем не ґрунтуються на вимогах законодавства.

У травні 2023 року ОСОБА_1 відповідачем надано оплачувану відпустку, але недоплачено відпускні у розмірі 7729,77 грн.

Наказом директораДепартаменту освітита наукиЖитомирської ОДВА№73-Квід 24.10.2023 ОСОБА_1 звільнено зпосади тимчасововиконуючого обов`язкидиректора Пулинськогопрофесійного ліцею 25 жовтня 2023 року відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Пунктом 2 наказу передбачено бухгалтерії училища зробити повний розрахунок з 15.07.2023 по 25.10.2023 та виплатити вихідну допомогу в розмірі посадового окладу.

При звільненні 25.10.2023 ОСОБА_1 , Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій в порушення статті 116 КЗпП України, не проведено повного розрахунку з позивачем на день звільнення, оскільки не виплачено всю суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 6247,08 грн. та не проведено виплату відпускних в розмірі 7729,77 грн.

На виконання припису Державної служби з питань праці Центрально-Західного міжрегіонального управління відповідачем Опанащуку М.А. проведено нарахування недоплачених у травні 2023 року відпускних на суму 7729,77 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6247,08 грн., які виплачено 02.02.2024.

З огляду на те, що Головинське вище професійне училище нерудних технологій, як роботодавець, своєчасно не здійснив із працівником ОСОБА_1 повний розрахунок при звільненні 25.10.2023, відповідно до ст.117 КЗпП України, у позивача виникло право на виплату йому середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (02.02.2024), але не більш як за шість місяців.

Позивачем визначена загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців у розмірі 71 367,49 грн. (131 день х 544,79 грн.), за період з 26 жовтня 2023 року по 25 квітня 2024 року.

Судом встановлено, що позивачем не вірно визначено суму середньоденного заробітку 544,79 грн. (беручи за основу посадовий оклад з надбавками в сумі 11985,44 грн.) та розрахунковий період з 26.10.2023 по 25.04.2024, та не правильно здійснено підрахунок днів затримки розрахунку при звільненні 131.

Позивачем не вірно взято для обчислення період з 26.10.2023 по 25.04.2024, оскільки нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді, при цьому день звільнення працівника та день остаточного проведення з ним розрахунків у цей період не включаються.

З виписки по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_1 , вбачається, що з останнім були проведені остаточні розрахунки 02.02.2024.

Так як, позивачу останні виплати здійснені зранку 02.02.2024, то розрахунковий період потрібно брати з 26.10.2023 по 01.02.2024, при цьому кількість днів затримки розрахунку складає 70.

У розрахунковий період, передбачений пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ №100 від 08.02.1995 (2 календарні місяці роботи перед звільненням (серпень, вересень) та 2 місяці перед цим (червень, липень) ОСОБА_1 не працював, а тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого позивачу посадового окладу.

Згідно досліджених у суді доказів, встановлено, що посадовий оклад ОСОБА_1 встановлений в розмірі - 8878,10 грн., а заробіток за два календарні місяці становить 17756,20 грн. (8878,10х2).

Середньоденна заробітна плата становить 403,55 грн., яка розраховується діленням заробітку за два місяці на кількість робочих днів (17756,20 грн. : 44 дні).

Отже, для обчислення середнього заробітку необхідно брати період з 26 жовтня 2023 року по 01 лютого 2024 року, в якому нараховується 70 робочих днів: у жовтні 2023 року 4 дні, у листопаді 2023 року - 22, у грудні 2023 року 21, у січні 2024 року 22, у лютому 2024 року 1.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час розрахунку при звільненні становить 28248,50 грн.= 70 робочих днів х 403,55 грн. (середньоденна заробітна плата).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 28248 грн. 50 коп.

Крім того,позивач ОСОБА_1 у своїхвимогах проситьстягнути компенсаціювтрати частинигрошових доходівза несвоєчаснувиплату присудженогосудом середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу врозмірі 192738,90грн.за періодз 16.02.2023по 08.05.2023в розмірі3276,55грн.,яка підлягаєзадоволення,оскільки ґрунтуєтьсяна вимогахзаконодавства та правових позиціях Верховного Суду.

До часткового задоволення підлягають і вимоги позивача в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини відпускних та компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату компенсації за невикористану відпустку.

Спірні правовідносини стосуються виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

З приводунаведених вимогпозивача,судом встановленонаступне,що 12.10.2022Червоноармійським районнимсудом Житомирськоїобласті усправі №292/1094/21 прийнято рішення, яке постановою Житомирського апеляційного суду від 16.02.2023 залишено без змін, згідно якого на ряду з іншим стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в розмірі 192 738,90 грн.

Незважаючи на те, що рішення суду від 12.10.2022 набрало законної сили - 16.02.2023 і є обов`язковим для виконання (ч.1 ст.18 ЦПК України) Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 192738,90 грн. в добровільному порядку виплачений не був, а стягнутий примусово на користь ОСОБА_1 виконавчою службою 08.05.2023.

Також, відповідачем порушено строки виплати позивачу і частини відпускних в розмірі 7729,77 грн., за травень 2023 року, та компенсації за невикористану відпустку при звільненні в сумі 6247,08 грн., які виплачені лише 02.02.2024.

Відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ 21 лютого 2001 року №159, право на компенсацію за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зроблено правовий висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, входить до заробітної плати у розумінні як Закону України "Про оплату праці", так і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а тому підлягає компенсації.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 набув право на компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати стягнутого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відпускних та її компенсації.

Наданий позивачем розрахунок компенсацій за несвоєчасно виплачені доходи відповідає Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159, ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Так, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після отримання податків і обов"язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зведена таблиця індексів споживчих цін за 2023-2024 роки за даними Державної служби статистики України (%).

Ріксіченьлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересень жовтеньлистопадгрудень2023100,8100,7101,5100,2100,5100,899,498,6100,5100,8100,5100,72024100,4100,3100,5100,2100,6102,2100,0100,6101,5101,8

Приріст індексу споживчих цін, розрахований за період невиплати грошового доходу (березень-квітень 2023 року), становить 1,7%. Сума компенсації складає 3276,56 грн. (192738,90 грн. х 1,7 % ?100).

Позивачем при підрахунку компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини відпускних не вірно взято за основу відпускні в сумі 7729,77 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 6247,08 грн.

Згідно ст.3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після отримання податків і обов"язкових платежів).

За таких обставини для обчислення компенсації за основу мають братись суми після отримання з нарахувань податків та обов`язкових платежів, які становлять 6222,46 грн. відпускні та 5028,91 грн. компенсація за відпускні.

З урахуванням приросту індексу споживчих цін, розрахованого за період недоплати відпускних в сумі 6222,46 грн. у травні 2023 року (червень 2023 - січень 2024), становить 1,9% . Сума компенсації складає 118,23 грн (6222,46 грн. х 1,9 ?100).

Приріст індексу споживчих цін, розрахований за період затримки компенсації відпускних в сумі 5028,91 грн. при звільненні у жовтні (листопад 2023 - січень 2024), становить 1,6% . Сума компенсації складає 80,46 грн. (5028,91 грн. х 1,6 % ?100).

Під час судового розгляду справи, відповідачем та його представником не спростовано вказані вище обставини.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 на ряду з іншим, просить стягнути з відповідача заборгованість вихідної допомоги, яка не виплачена при звільненні в розмірі недоплаченого середнього місячного заробітку в сумі 10050 грн. 14 коп. та компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини вихідної допомоги в розмірі 10050,14 грн. за період з 25.10.2023 по листопад 2024 року, в розмірі 974,86 грн..

Дані вимоги до задоволення не підлягають, оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що вихідну допомогу ОСОБА_1 виплачено при звільненні у жовтні 2023 року в розмірі посадового окладу - 8878,10 грн. та це підтверджується особовими рахунками за 2023 рік ОСОБА_1 , випискою з банківської картки та наданими в суді показаннями свідка ОСОБА_5 .

Оскільки вихідну допомогу ОСОБА_1 виплачено вчасно, при звільненні, тому компенсація за несвоєчасну її виплату, до стягнення також не підлягає.

При цьому, суд зауважує, що позивачем неправильно здійснено розрахунок вихідної допомоги при звільненні в розмірі 11985,44 грн. (беручи за основу посадовий оклад з надбавками).

Враховуючи те, що у ОСОБА_1 відсутній розрахунковий період, відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого позивачу посадового окладу в розмірі 8878,10 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст.237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі №273/212/16-ц та від 26 червня 2019 року у справі №296/10853/16-ц.

Судом встановлено, що порушення відповідачем законодавства про працю призвело до моральних страждань позивача, які виразилися у порушенні психологічного та душевного стану останнього, необхідності докладати значних зусиль для поновлення порушених прав.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, врахувавши конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок порушення його законних трудових прав, порушення звичного життєвого укладу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Визначений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн. є завищеним, а тому суд приходить до висновку, що моральна шкода підлягає відшкодуванню позивачу у сумі 3000 грн. Саме така сума на думку суду є співмірною з понесеними позивачем моральними стражданнями та відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач просить визнати неналежними докази - наказ директора Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №42-к від 25.10.2023 "Про звільнення ОСОБА_1 " та особовий рахунок ОСОБА_1 за жовтень 2023 року, надані відповідачем 24.10.2024 та 22.11.2024 на виконання ухвали суду.

Вважає, що наказ має ознаки підробки, так як в ньому вказано дату наказу Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації про його звільнення від 24.10.2024, а не від 2023 року та з наказом він не був ознайомлений. Особовий рахунок за жовтень 2023 року від 19.11.2024 вважає неналежним доказом з тих підстав, що в ньому з`явився запис про суму - 8878,10 грн., як посадовий оклад при звільненні, тоді як раніше було зазначено, що це оздоровчі.

Доказів того, що наказ № 42-к має ознаки підробки, позивачем суду не надано, а неправильність зазначення у ньому неправильного року іншого документа на підставі якого він виданий (2024, а не 2023) не свідчить про його недостовірність, при тому, що інших суперечностей документ не містить. Невірно вказаний у наказі рік іншого документа, не змінює та не впливає на його зміст, і не може бути єдиною підставою для визнання даного наказу неналежним доказом.

Суд не погоджується з доводами позивача про необхідність визнання також і особового рахунку ОСОБА_1 за жовтень2023року (наданого 22.11.2024 на вимогу суду), неналежним доказом, оскільки в ньому з`явився запис про посадовий оклад при звільненні в розмірі 8878,10 грн., тоді як у виданих йому особових рахунках раніше, такого запису не було.

Вказані доводи позивача не заслуговують на уваги, оскільки зазначені в особовому рахунку дані про виплату позивачеві посадового окладу при звільненні в розмірі 8878,10 грн. підтверджується іншими дослідженими у суді даними, а саме: нарахована сума 8878,10 грн. відповідає вихідній допомозі у розмірі середньомісячного заробітку, яка виплачується при звільненні на підставі ст.44 КЗпП України, та її розмір у даному випадку має складати посадовий оклад.

Також, доводи позивача з даного приводу спростовуються і актом перевірки Державної служби з питань праці № ЦЗ/ЖТ/1462/042 від 22.01.2024, згідно якого під час перевірки у відповідача, не виявлено порушень щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги.

Крім того, допитана в судовому засіданні головний бухгалтер училища ОСОБА_5 , пояснила розбіжності в особових рахунках на ОСОБА_1 надані останньому та на виконання ухвали суду. Зазначила, що сума вказана в колонці "оздоровчі" за жовтень 2023 року в розмірі 8878,10 грн. в дійсності є нарахована та виплачена позивачеві вихідна допомога. В колонку під назвою "оздоровчі" вказана суму внесена у зв`язку з тим, що комп`ютерна програма в якій працюють бухгалтера училища застаріла і в ній не передбачена колонка під назвою "вихідна допомога", а добавити нову колонку працівники самостійно не можуть. Такі показання свідка узгоджуються з іншими дослідженими судом даними.

З огляду на викладене, досліджені судом наказ №42-к від 25.10.2023 "Про звільнення ОСОБА_1 " та особовий рахунок ОСОБА_1 за жовтень 2023 року, суд вважає належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, а саме виплати позивачу вихідної допомоги.

У письмових поясненнях поданих до суду 12.08.2024, представник відповідача просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову, оскільки при зверненні до суду, позивачем пропущені строки позовної давності, які складають 3 місяці з моменту виявлення порушення його прав та інтересів, а поновити їх позвач не просить.

Доводи представника відповідача суд вважає безпідставними, які не ґрунтуються на досліджених доказах та положеннях КЗпП України, а тому не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Як встановлено, при звільненні ОСОБА_1 , відповідач не виплатив йому всі належні при звільненні кошти. Про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства) Головинське вище професійне училище нерудних технологій письмово в день їх виплати, не повідомив.

На неодноразові звернення ОСОБА_1 до відповідача, останнім так і не було надано письмове повідомлення, передбачене ст.116 КЗпП України, про суми нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати.

Особові рахунки, що 27.02.2024 та 08.03.2024 надані відповідачем позивачеві не містять повної інформації про вид проведених відповідачем виплат згідно вимог законодавства, що позбавляло позивача перевірити правильність проведених нарахувань та виплат, що спонукало позивача уточнювати позовні вимоги уже в суді.

Лише під час розгляду справи на вимогу суду відповідачем надані дані про проведені нарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні та з метою уточнення яких, проводився допит у судовому засіданні головного бухгалтера училища.

Отже, тримісячний строк звернення з позовом до суду ОСОБА_1 , не пропущено, а тому відсутні зазначені підстави для відмови у задоволенні позову.

Виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, з`ясування обставин справи та перевірки їх представленими у передбаченому Законом порядку доказами, аналізуючи пояснення осіб, які брали участь у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення та з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій підлягає стягненню середній заробіток за час затримки при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів та моральна шкода.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судовогозбору,порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги та представництво від 02.09.2023, розрахунок та погодження винагороди (гонорару, понесених витрат) за надану правничу допомогу (послуги) адвоката і передача-приймання роботи від 12.08.2024 на суму 15000 грн.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково у загальному розмірі 34 723,74 грн., що становить 32,78 % ціни позову.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ОСОБА_1 надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 15000х32,78% = 4917 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3633 грн. 60 коп., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (34723,74/105916,28 грн) х 3633,60 грн. = 1191 грн. 24 коп.

На підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду за чотири позовні вимоги про стягнення компенсацій, а тому, суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, судом були задоволені три вимоги, за які ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору, а саме: компенсація втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату присудженого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу; компенсація втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини відпускних; компенсація втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату компенсації за невикористану відпустку, з відповідача Головинського вищого професійного училища нерудних технологій стягнути на користь держави судовий збір у розмірі (3475,24/3526,79) х 3633,60 грн. = 3580 грн. 49 коп.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268,354, 440 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсаційних втрат за час затримки виплат по заробітній платі, моральної шкоди та судових витрат, задовольнити частково.

Стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, яке знаходяться за адресою: вул.Жовтнева, 19, с-ще Головине, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ: 02543472 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ):

- компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату присудженого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 192 738,90 грн. за період з 16.02.2023 по 08.05.2023 в розмірі 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 55 (п"ятдесят п"ять) коп.;

- компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини відпускних в розмірі 6222,46 грн. за період з травня 2023 року по 02.02.2024 в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 23 (двадцять три) коп.;

- компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату компенсації за невикористану відпустку з 10.05.2023 по 25.10.2023 в розмірі 5028,91 грн. за період з 26.10.2023 по 02.02.2024 в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 46 (сорок шість) коп.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 жовтня 2023 року по 01 лютого 2024 року в розмірі 28248 (двадцять вісім тисяч двісті сорок вісім) грн. 50 (п"ятдесят) коп.;

- моральну шкоду в сумі 3 000 (три тисячі) грн.;

- витрати, пов"язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 4917 грн. (чотири тисячі дев"ятсот сімнадцять) грн. та судовий збір у розмірі 1191 (одна тисяча сто дев"яносто одна) грн. 24 (двадцять чотири) коп., а всього - 40831 (сорок тисяч вісімсот тридцять один)грн. 98 (дев"яносто вісім) коп.

Стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, яке знаходяться за адресою: вул.Жовтнева, 19, с-ще Головине, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 02543472 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 3580 (три тисячі п"ятсот вісімдесят) грн. 49 (сорок дев"ять) коп.

В іншій частиніпозову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Головинське вище професійне училище нерудних технологій, знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 19, с-ще Головине, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ - 02543472.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації, знаходиться за адресою: майдан ім.С.П.Корольова, 12, м.Житомир, Житомирська область, код ЄДРПОУ - 02142974.

Повний текст рішення складений 24 січня 2025 року.

Суддя В. Ф. Лотуга