Рішення

від 24.01.2025 по справі 755/2395/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2395/23

Провадження №: 2-др/755/17/25

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, подану її представником - адвокатом Журавель В.І. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ліцею «Домінанта» Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Ліцею «Домінанта» Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 100,00 грн.

10 січня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Журавель В.І. подано до суду через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 700,00 грн за участь адвоката в судовому засіданні 08 січня 2025 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення передана в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 січня 2025 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Журавель В.І. подала до суду заяву, в якій заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, просила її задовольнити та розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити без її участі.

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Ландишева С.М. направили до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач ОСОБА_2 12 січня 2025 року подав до суду через систему «Електронний суд» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Журавель В.І. про ухвалення додаткового рішення.

Згідно положень ч. 2 та 3 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, призначеного для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, вивчивши доводи поданої представником відповідача заяви, доводи заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно положень п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилом ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 710/1367/20 (провадження № 61-18295св23), в додатковій постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 904/1101/23, в ухвалі Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 638/6853/21 (провадження № 61-16912св23) зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, зокрема і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, роз`яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У заяві про стягнення судових витрат від 07 жовтня 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Журавель В.І. викладено відповідну заяву.

Заява відповідача про ухвалення додаткового рішення з додатками на її обґрунтування подана до суду в межах визначеного законом строку - 10 січня 2025 року.

Отже, стороною відповідача виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. (ч.1 ст.632 ЦК України)

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

19 жовтня 2023 року між Адвокатським бюро «Валентини Журавель» (далі - АБ) та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №15/23 (далі - договір), згідно умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, додатковими угодами та іншими додатками до договору, якщо такі будуть мати місце. (т.9 а.с.71-75).

В п.3.1., 3.2. ч. 3 договору обумовлено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує на розрахунковий рахунок АБ гонорар адвоката, що визначається і погоджується сторонами. Сторони погодили, що гонорар складається з погодинної та фіксованої оплати послуг за надану адвокатом АБ правничу допомогу. Погодинна вартість послуг адвоката АБ встановлюється та сплачується клієнтом згідно з розцінками АБ, а саме з розрахунку 3 300,00 грн за 1 годину роботи адвоката, без ПДВ. Фіксована оплата послуг адвоката АБ встановлюється для послуг із складання запитів, листів, заяв, клопотань та інших письмових документів за розцінками, затвердженими АБ. Сума гонорару сплачується клієнтом на користь АБ шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 5 робочих днів з дня наступного за днем підписання акта наданих послуг, якщо інше не передбачено письмовою домовленістю сторін у додатках до даного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, інших заяв та клопотань, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19 викладено висновок про те, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача ОСОБА_1 до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено: акт наданих послуг від 09 січня 2025 року у справі 755/2395/23, в якому наведено найменування робіт (підготовка та направлення адвокатом заяви, заперечення на заяву, відповіді на заперечення, участь адвоката в судовому засіданні 08 січня 2025 року (з урахуванням очікування, дороги до суду та у зворотній бік), загалом - 37 365,00 грн; квитанцію до платіжної інструкції від 09 січня 2025 року на суму 37 365,00 грн. В самій заяві про ухвалення додаткового рішення викладено детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

За змістом заяви, відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 700,00 грн, що включають участь адвоката в судовому засіданні 08 січня 2025 року, очікування, дорогу до суду та у зворотній бік, що загалом тривало 9 годин, виходячи з визначеної в договорі про надання правничої допомоги вартості послуг адвоката.

Разом із тим, ч. 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21)

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не лише того, чи були такі витрати понесені фактично, а й того, чи була їх сума обґрунтованою.

Виходячи з характеру спірних правовідносин та предмету доказування в даній справі, а також обсягу наявних в матеріалах справи доказів, суд не вважає завищеною вартість гонорару адвоката (погодинної оплати), визначену в договорі про надання правничої допомоги.

Згідно протоколу судового засідання від 08 січня 2025 року, останнє тривало з 09:15:39 до 17:29:03 - загалом більше восьми годин.

При цьому з 09:54:39 до 11:34:41 в судовому засіданні за клопотання позивача було оголошено перерву та з 15:47:17 до 17:26:04 суд перебував у нарадчій кімнаті.

Тому, виходячи з критеріїв співмірності, необхідності та розумності, суд вважає справедливим стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу за безпосередню участь в судовому засіданні в сумі 16 500,00 грн (5 год * 3 300,00 грн).

Крім того, на переконання суду є завищеною вартість витраченого адвокатом часу на дорогу до суду та у зворотній бік, виходячи з вартості години 3 300,00 грн, та вважає справедливою компенсацію іншою стороною таких витрат в сумі 1 000,00 грн за годину, враховуючи, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заявленої до стягнення суми на правничу допомогу в контексті положень ч.5 ст. 137 ЦПК України, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатами робіт, а також часом, необхідним для на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена стороною позивача сума є надмірною.

Враховуючи викладене, а також беручі до уваги фінансовий стан позивача, та враховуючи, що заявлений стороною відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача є завищеним, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню в сумі 17 500,00 грн (16 500,00 грн - участь в судовому засіданні + 1 000,00 грн - дорога до суду та у зворотній бік).

На підставі викладеного та керуючись статтями 133, 137, 141, 258, 263-265, 246, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, подану її представником - адвокатом Журавель В.І., - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 500,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: