Рішення

від 08.01.2025 по справі 308/19795/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 308/19795/23

Провадження № 2/756/828/25

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Денісової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Оболонського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просила стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» моральну шкоду у розмірі 141 826 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що у вересні 2016 року ТОВ "Кредитні ініціативи", достеменно знаючи, що кредитний борг є повністю погашеним за кошти від реалізації належного позивачу автомобіля, звернулося до суду із завідомо безпідставним позовом про стягнення 206 930,04 грн.

Справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 , оскільки виклики направлялися не на її адресу, та рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2019 року по справі № 308/9226/19-ц позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за період з 01.04.2013 по 21.08.2016 в сумі -141 826,25 грн.

Постановою від 20.11.2019 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, у межах якого був накладений арешт на кошти позивача, звернуто стягнення на заробітну плату.

Дізнавшись про вказане рішення суду, позивач оскаржила його у апеляційному порядку і 18.01.2021 Закарпатським апеляційним судом винесено постанову, якою рішення першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.

Зазначеними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає блокуванні належних банківських рахунків на тривалий час, що вплинуло на її звичний спосіб життя.

Розмір моральної шкоди позивач обґрунтувала розміром грошових коштів, який було безпідставно стягнуто з неї на користь відповідача.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі.

06 листопада 2024 року від відповідача надійшов відзив, у якому він не визнав позовні вимоги та зазначив, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 відбувся не з вини відповідача, а арешт на майно боржника був накладений у визначеному законом порядку посадовою особою, а не відповідачем. Також відповідач послався на необґрунтованість розміру моральної шкоди, а також зазначив, що кожна особа має право на звернення до суду і таке звернення не є неправомірними діями, які є підставою для відшкодування моральної шкоди.

У судове засідання представник відповідача не прибув, просив розглянути справи без його участі.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначила, що безпідставним зверненням до суду їй було заподіяно моральної шкоди у вигляді психологічних страждань, пов`язаних з тривалим розглядом справи, безпідставним накладенням арешту на належні їй грошові кошти, позбавленням можливості розпоряджатися своєю заробітною платою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію учасників справи, висловлену у судовому засіданні, суд дійшов таких висноків.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2014 року задоволено позов ТОВ «Кредитні ініціативи» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 744 від 25 травня 2007 року в розмірі 113 тис. грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 серпня 2019 року частково задоволено позов ТОВ «Кредитні ініціативи» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по відсотках за період з 01.04.2013 по 21.08.2016 в розмірі 141 тис. грн.

Як зазначено у рішенні суду, предметом позову була заборгованість, нарахована за зазначеним кредитним договором з урахуванням рішення суд від 2014 року.

23 березня 2020 року ОСОБА_1 оскаржила згадане рішення суду, постановою Закарпатського апеляційного суду від 18.01.2021 зазначене рішення було скасоване, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, постановою приватного виконавця від 20 листопада 2019 року було відкрите виконавче провадження на виконання рішення суду від 12 серпня 2019 року.

У межах виконавчого провадження в той самий день був накладений арешт на кошти боржника, постановою від 14 липня 2020 року звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника.

Постановою від 20 липня 2020 року зупинено виконавче провадження у зв`язку з поновленням строку на апеляційне оскарження рішення суду.

24 лютого 2021 року виконавче провадження закінчене.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов:

- наявність моральної шкоди;

- протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди;

- наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою;

- вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Отже, висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди та стягнення її грошового еквівалента з особи має передувати оцінка та встановлення наявності зазначених складових.

Оцінюючи відповідність дій ТОВ «Кредитні ініціативи» вимогам чинного законодавства (наявність в них ознак протиправності) суд виходить з положень ст. 16 ЦК України, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, саме по собі звернення до суду не може вважатися протиправною поведінкою, окрім випадків, коли звернення виходить за межі здійснення цивільних прав, зокрема, якщо воно вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Звертаючись до суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» реалізувало зазначене право, при цьому ані рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 серпня 2019 року, ані постановою Закарпатського апеляційного суду від 18.01.2021 не було встановлено ознак зловживання товариством своїми процесуальними правами. Крім того, судами обох інстанцій не був встановлений факт приховування чи викривлення повідомлених товариством обставин, а позиція ТОВ «Кредитні ініціативи» враховувала факт ухвалення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 28 жовтня 2014 року.

За таких обставин, суд констатує відсутність ознак протиправності в діях ТОВ «Кредитні ініціативи», адже реалізація права на судовий захист не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності. Цивільним процесуальним законом передбачене право відповідача на відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у випадку, якщо у задоволенні позову було відмовлено.

Крім того, як вбачається з тексту рішення суду від 12 серпня 2019 року, у судовому засіданні брав участь представник ОСОБА_1 , який подавав також письмові заперечення. Аналогічна обставина також була встановлена судом апеляційної інстанції, яким також зазначено, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 у 2019-2020 роках цікавилася рухом справи.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 через свого представника була обізнана з розглядом справи, а невчасна реалізація нею чи її представником права на апеляційне оскарження призвело до набрання чинності рішенням суду з подальшим відкриттям виконавчого провадження, суд констатує відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями ТОВ «Кредитні ініціативи» та завданням ОСОБА_1 моральної шкоди, адже за умови належного використання нею своїх процесуальних прав виконавче провадження, з яким саме і пов`язується завдання моральної шкоди, не було б відкрито.

Крім того, суд критично оцінює твердження позивача про негативні наслідки, які мало відкриття виконавчого провадження. Як зазначила позивач у судовому засіданні, жодних грошових коштів на виконання рішення суду стягнуто не було.

Твердження позивачки про неможливість використовувати заробітну плату також суперечать положенням закону, адже, як зазначено у постанові приватного виконавця від 20 листопада 2019 року, арешт накладено на грошові кошти, крім коштів, що містяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20).

У випадку накладення арешту всупереч встановленому порядку ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість ініціювати питання про його скасування.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Таким чином, суд констатує, що матеріали справи не містять відомостей, які б могли вказувати на протиправність дій ТОВ «Кредитні ініціативи», позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між зверненням відповідача до суду та заподіянням позивачу, за її твердженням, моральної шкоди, а тому відсутні правові підстави для стягнення моральної шкоди з ТОВ «Кредитні ініціативи».

Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи» слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій ПУКАЛО