Рішення

від 21.01.2025 по справі 161/17973/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/17973/23 Провадження № 22-ц/802/61/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_1 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30вересня 2024 року та апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_4 , на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року

В С Т А Н О В И В:

Постановою Волинського апеляційного суду від 15 січня 2025 року в цій справі апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2024 року та додаткове рішення від 30 жовтня 2024 року в цій справі. Ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано інформацію, викладену ОСОБА_3 на особистій сторінці в соціальній мережі «Facebook» в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 19год 45хв та викладену на сторінці «12 Каналу», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» недостовірною та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_2 і потребує спростування. Зобов`язано ОСОБА_3 в соціальній мережі «Facebook» на її особистій сторінці опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації від 17 травня 2023 року о 19 год 45 хв, зобов`язано ТОВ «Слово Волині» наступного дня, з дня набрання рішенням суду законної сили, на сторінці «12 Каналу» опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації від 18 травня 2023 року о 15 год 43 хв під заголовком «Фонд «Добра справа» звинуватили у продажі волонтерських посвідчень».

При ухваленні постанови судом не вирішено питання розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції, та під час перегляду її в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Колегія суддів зауважує, що ненадання попереднього (орієнтовоного) розрахунку судових витрат до першої заяви по суті справи обмежує іншу сторону у праві надання заперечень щодо таких витрат, у зв`язку із чим сторона, яка заявляє такі витрати, несе ризик настання наслідків, передбачених частиною другою статті 134 ЦПК України.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Відповідно до приписів статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У позовній заяві позивачем ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення судових витрат. До позову приєднано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно з яким вартість однієї години роботи адвоката становить 3000 грн. Витрати за надання професійної правничої допомоги заявлено до стягнення - 31500 грн, витрати за проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної експертизи) 20000грн, всього заявлено до стягнення: 51500грн. Сплачено судового збору за подання позовної заяви: 5147,20 грн (2147,20 грн за дві вимоги немайнового характеру, 3000 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги задоволено частково: визнано інформацію недостовірною, зобов`язано опублікувати її спростування. Відмовлено у стягненні моральної шкоди на суму 200000 грн (задоволено 50% позовних вимог).

За подання апеляційної скарги сплачено 6176,64 грн судового збору.

У відзиві відповідача ОСОБА_3 на апеляційну скаргу позивача містяться заперечення щодо стягнення в користь позивача 20000 грн витрат на проведення судової експертизи, оскільки замовлення такого висновку є правом позивача, а не обов`язком, визначеним ЦПК України, а також заперечення щодо стягнення 31500 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такий розмір витрат вважає необґрунтованим та не підтвердженим. Заявлено про стягнення з позивача в користь відповідача 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу у разі залишення позову без задоволення. До відзиву на позовну заяву попереднього орієнтовного розрахунку витрат відповідача не приєднано, як і доказів понесення таких витрат, договору про надання їй правничої допомоги (додатку до договору тощо), у якому б містилася інформація про види правничих послуг, що надаються, їх вартість. До апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції представник позивача приєднав копію договору про надання правової допомоги від 26 червня 2023 року, акт виконаних робіт №22/09 від 22 вересня 2023 року, платіжну інструкцію № 22/09/2023 від 22 вересня 2023 року про сплату гонорару на суму 18000 грн за вищевказаним актом, акт виконаних робіт 08/11-1 від 08листопада 2024 року, платіжну інструкцію про сплату гонорару на суму 6000грн від 08листопада 2024 року за вищевказаним актом, копію платіжної інструкції від 26 липня 2023 року про сплату вартості судової експертизи на суму 20000 грн, акту виконаних робіт №08/11_2 від 08 листопада 2024 року, платіжну інструкцію про сплату гонорару на суму 9000грн.

Відповідач ТОВ «Слово Волині» не заявляв про стягнення судових витрат.

Відповідач ОСОБА_3 через свого представника Кінах Я. В. засобами поштового зв`язку 03 жовтня 2024 року подала в суд першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з позивача 20000грн витрат на професійну правничу допомогу, і до якого приєднала Копію договору від 13 листопада 2023 року, додаткової угоди від 13 листопада 2023 року, акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 01 від 01 жовтня 2024 року, оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру від 01 жовтня 2024 року про сплату ОСОБА_3 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу за вищевказаним актом.

Представник позивача Сохацький А. В. у заяві від 16 жовтня 2024 року зазначив, що відповідач і її представник не заявили у встановленому законом (частиною восьмою статті 141 ЦПК України) порядку про подання доказів впродовж 5 днів з дня ухвалення рішення в цій справі. Акт від 01 жовтня 2024 року не містить ні детального опису проведених адвокатом робіт, а ні одиниць виміру, а ні інформації про витрачений адвокатом час на підготовку тих чи інших документів, участь в судових засіданнях. Квитанція до прибуткового касового ордеру не є підтвердженням витрат на професійну правничу допомогу, оскільки усі суб`єкти господарювання зобов`язані використовувати належним чином зареєстровану касову техніку та видавати розрахункові документи встановленої форми за допомогою РРО. Просив відмовити відповідачу ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення в цій справі.

Представник відповідача ОСОБА_4 у заяві від 22 листопада 2024 року заявила про стягнення з позивача в свою користь 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції. До заяви приєднано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду № 2 від 15 листопада 2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 02 від 21листопада 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 21листопада 2024 року на суму 15000 грн.

Зважаючи на часткове задоволення вимог позовної заяви (всього задоволено 50%), пред`явлення позовних вимог, що задоволені судом (немайнового характеру), до двох відповідачів: ОСОБА_3 , ТОВ «Слово Волині», витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви підлягають розподілу з урахуванням сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги, за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції. До стягнення з відповідачів в користь позивача підлягають по 2683,60грн з кожного (1073,60 грн (2147,20 / 2) + 1610,40 ((2147,20 х 1,5) 3220,80 / 2).

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 141 ЦПК України. Згідно платіжної інструкції від 26 липня 2023 року, позивач ОСОБА_2 сплатив за проведення судової експертизи в користь ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» 20000 грн. Тому з кожного з відповідачів в користь позивача підлягає стягненню по 10000 грн витрат на проведення судової експертизи.

Апеляційним судом частково задоволено апеляційну скаргу позивача з підстав та доводів, але не виключно, наведених позивачем. Часткове задоволення апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення здійснено внаслідок скасування основного рішення суду та ухвалення нового судового рішення, а не з підстав, наведених відповідачем в апеляційній скарзі.

Колегія суддів ураховує, що відповідачем у порядку, встановленому частиною 8 статті 141 ЦПК України не було заявлено про надання доказів понесення нею судових витрат в п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення суду, такі докази не було подано відповідачем до першої заяви по суті під час розгляду справи в суді першої інстанції (відзиву на позовну заяву), не приєднано попереднього (орієнтовного) розрахунку таких витрат, тому підстави для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, відсутні.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивача (50%), наявності в матеріалах справи документів, що підтверджують оплату гонорару адвоката Сохацького А. В., пов`язаного із наданням позивачу професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, на суму 24000 грн, з кожного з відповідачів в користь позивача підлягає стягненню по 6000 грн таких судових витрат (12000 /2).

Щодо суми витрат позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 , пов`язаних із наданням їм професійної правничої допомги в суді апеляційної інстанції.

Сума таких витрат, понесених позивачем ОСОБА_2 , що підлягає розподілу становить 9000 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивача (50%), сума витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу в суді апеляційної інстанції, що підлягає стягненню становить 2250 грн з кожного з відповідачів ((9000/2) /2).

Всього необхідно стягнути з відповідачів в користь позивача по 8250 грн (6000+2250) витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції та перегляду справи судом апеляційної інстанції.

У зв`язку із тим, що додаткове рішення суду першої інстанції скасоване з підстав, що відрізняються від тих, які зазначені в апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_3 , а часткове задоволення позовних вимог не ґрунтується на доводах (запереченнях) відповідача ОСОБА_3 , підстави для стягнення з позивача в її корить понесених нею витрат на професійну правничу допомогу (чи зменшення витрат, які підлягають стягненню з нею в користь позивача, пропорційно) відсутні.

Апеляційний суд в складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, понесених сторонами за результатами розгляду справи в суді першої інстанції та перегляду її в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 381, 382, 384, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 60 к. судового збору, 10000 (десять тисяч) гривень витрат на проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи та 8250 (вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 60 к. судового збору, 10000 (десять тисяч) гривень витрат на проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи та 8250 (вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу в користь ОСОБА_2 .

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя

Судді