Ухвала

від 22.01.2025 по справі 538/2077/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/2077/21 Номер провадження 88-ц/814/4/25 Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Карпушина Г.Л., суддів Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю., за участісекретаря судовогозасідання БуйновоїО.П.,-

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду цивільнусправу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, за зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору: Миргородська районна державна адміністрація Полтавської області, Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування Державного акту про право приватної власності на землю,-

В СТ АН ОВ ИВ:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області № 367 від 31.12.2004 року в частині затвердження проекту нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» та посвідчення права власності ОСОБА_2 на земельну частку (пай) державним актом на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства без встановлення меж кожної з них в натурі (на місцевості), а також про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 165380 від 21.04.2005 року на ім`я ОСОБА_2

14.02.2022 року відповідач подав зустрічний позов з доданими матеріалами (а.с. 38-56). Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 були обґрунтовані тим, що у відповідності до розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації № 367 від 31.12.2004 року затверджено проект нових землеволодінь в межах товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок», згідно якого розроблено план схему розташування земельних часток (паїв) на території Харківецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, визначено місце розташування земельних ділянок на території сільської ради для 954 громадян членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства згідно списку затвердженого загальними зборами співвласників земельних часток (пав).

Вказаний проект був покладений в основу поділу земель КСП ім. А. Тесленка (колективне підприємство, яке здійснювало діяльність на території Харківецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області) на основі якого власники земельних сертифікатів отримали Державні акти на право власності на земельні ділянки.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області № 367 від 31 грудня 2004 року в частині затвердження проекту нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» та посвідчення права власності ОСОБА_2 на земельну частку (пай) державним актом на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства без встановлення меж кожної з них в натурі (на місцевості).

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 165380 від 21.04.2005 року на ім`я ОСОБА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору: Миргородська районна державна адміністрація Полтавської області, Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування Державного акту про право приватної власності на землю відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816,00 грн.

З рішенням районного суду частково не погодився ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 березня 2023 року в частині вирішення позовних вимог за первісним позовом скасувати, та ухвалите нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 при визнання незаконним та скасування розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області №367 від 31.12.2004 року в частині затвердження проекту нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» та посвідчення права власності ОСОБА_2 на земельну частку (пай) та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №165380 від 21.04.2005 року.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Лохвицькогорайонного судуПолтавської областівід 20березня 2023року, в частині вирішення позовних вимог за первісним позовом скасовано.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 рок в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку- залишено без змін.

04.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року.

В обґрунтування заяви вказує, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд посилався на те, що перешкода, яка виникла у позивача та порушує його право користуватися земельною ділянкою має технічний характер та може бути усунена шляхом внесення змін до технічних документацій сторін, чи одного з них, після отримання висновків спеціалістів із земельно-технічних питань проведених на основі огляду земельних ділянок на місцевості в натурі.

Разом з тим, згідно повідомлення фізичної особи-підприємця, сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_4 № 2 від 21.10.2024 року, внесення змін до документації із землеустрою з метою усунення накладки (перетину) належної ОСОБА_1 , земельної ділянки та земельної ділянки кадастровий номер 5322687800:00:003:0389, є неможливим.

Таким чином вважає, що до 21.10.2024 року йому були невідомі обставини неможливості внесення змін до документації із землеустрою з метою усунення накладки (перетину) належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Р2 № 609674 від 24.02.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 16 земельної ділянки та земельної ділянки кадастровий номер 5322687800:00:003:0389.

Враховуючи викладене, вважає, що оскільки відсутні можливості внесення змін до документації із землеустрою, з метою усунення накладки (перетину) належної йому земельної ділянки, слід переглянути за нововиявленими обставинами постанову Полтавського апеляційного суду від 19.09.2023 року та задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, відповідача, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 08.11.2022 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1ст. 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2ст. 423 ЦПК Українипідстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст.424,426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставинимають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи подану заяву про перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 посилається на те, що у постанові Полтавського апеляційного суду ід 19.09.2023 року вказано, що недоліки, які полягають у накладенні земельних ділянок, внаслідок чого порушують права ОСОБА_1 , мають технічний характер та можуть бути усунені шляхом внесення змін до технічних документацій сторін, чи одного з них, після отримання висновків спеціалістів із земельно-технічних питань проведених на основі огляду земельних ділянок на місцевості в натурі.

Згідно повідомлення фізичної особи-підприємця, сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_4 № 2 від 21.10.2024 року, внесення змін до документації із землеустрою з метою усунення накладки ( перетину) належної ОСОБА_1 , земельної ділянки та земельної ділянки кадастровий номер 5322687800:00:003:0389, є неможливим для виконання саме ним, оскільки потребує проведення комплексу робіт передбаченого законодавством та згоду відповідача на зміну меж та конфігурації земельної ділянки.

Колегія суддів наголошує, що зазначені позивачем обставини не є істотними не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вони не виключають можливість позасудового способу усунення технічних помилок, а саме внесення змін до документації із землеустрою з метою усунення накладки (перетину), належної ОСОБА_1 , земельної ділянки. Це при тому, що в разі якщо у вчиненні вказаних дій позивачем відповідач буде вчиняти перешкоди, права ОСОБА_1 можуть бути захищенні у спосіб зобов`язання вчинення певних дій.

Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 381, 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, за зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору: Миргородська районна державна адміністрація Полтавської області, Лохвицька міська рада Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування Державного акту про право приватної власності на землю - відмовити.

ПостановуПолтавського апеляційного судувід 19вересня 2023року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали виготовлено 23 січня 2025 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

С.Б.Бутенко

---

О.Ю. Кузнєцова