Постанова

від 23.01.2025 по справі 559/2790/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року

м. Рівне

Справа № 559/2790/23

Провадження № 22-ц/4815/37/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участю: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Луцюк Олександр Ігорович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Луцюк Олександр Ігорович звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Враховуючи заяву про зміну предмету позову, просить:

визнати відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:11:009:0158;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_2 , земельну ділянку кадастровий номер 5621688500:11:009:0158;

визнати відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:09:001:0244;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 5621688500:09:001:0244;

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач користується належними позивачу земельними ділянками без належної на те правової підстави, оскільки попередній власник вказаних земельних ділянок спадкодавець ОСОБА_3 не підписувала Додаткової угоди б/н від 07 грудня 2017 року до Договору оренди землі від 15 квітня 2014 року та Додаткової угоди б/н від 10 жовтня 2017 року до Договору оренди землі від 01 серпня 2016 року, на підставі яких право оренди земельних ділянок перейшло від ТОВ «Райз-Захід» до Відповідача та було продовжено термін дії договорів оренди.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ 41099127, на земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:11:009:0158, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, яке зареєстроване державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П`ятигорської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Яцюком Миколою Івановичем на підставі рішення №44027185 від 14 листопада 2018 року, номер запису про інше речове право: 7331643.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ 41099127, повернути ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , земельну ділянку кадастровий номер 5621688500:11:009:0158, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Визнано відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ 41099127, на земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:09:001:0244, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, яке зареєстроване державним реєстратором Веснянської сільської ради Корецького району Рівненської області Музики Ігоря Євгеновича на підставі рішення №48112582 від 06 серпня 2019 року, номер запису про інше речове право: 16130247.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ 41099127, повернути ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , земельну ділянку кадастровий номер 5621688500:09:001:0244, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що протягом дії договорів оренди землі, із змінами внесеними додатковими угодами, вони фактично виконувалися: орендар користувався земельними ділянками, сплачував орендну плату, яку приймав орендодавець.

При цьому просить врахувати правові позиції викладені у постановах ВС у справах № 530/130/21, №670/1088/18, постановах ВП ВС у справах №227/3760/19, № 338/180/17.

У відзиві наапеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Луцюк Олександр Ігорович, заперечує доводи апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 15 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» був укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_3 передала ТОВ «Райз Захід» в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:11:009:0158, площею 2.59 га., яка розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, строком на 7 років для вирощування (а.с. 11-14)

01 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» був укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_3 передала ТОВ «Райз Захід» в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:09:001:0244, площею 0.14 га., яка розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, строком на 7 років для вирощування сільськогосподарських культур (а.с. 15-18).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом набула право власності на вищевказані земельні ділянки з кадастровим номером 5621688500:11:009:0158, площею 2.5911 га., та кадастровим номером 5621688500:09:001:0244, площею 0.1326 га, що підтверджуються: свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.04.2021р., реєстраційний №563 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 253797982, а також свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.04.2021р., реєстраційний №564 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 253799971 (а.с. 22-29).

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексні номери 332630849 та 332629856, які були сформовані приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Камінською Я.М., зареєстрована Додаткова угода б/н від 07 грудня 2017 року до Договору оренди землі від 15 квітня 2014 року, згідно якої право оренди земельної ділянки з к.н. 5621688500:11:009:0158 перейшло від ТОВ «Райз Захід» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії договору змінено на 7 років з дня підписання такої додаткової угоди, тобто до 07 грудня 2024 року. Право оренди вказаної земельної ділянки за Відповідачем зареєстроване державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П`ятигорської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Яцюком Миколою Івановичем 12.11.2018 (індексний номер рішення 44027185). Також наявна Додаткова угода б/н від 10 жовтня 2017 року до Договору оренди землі від 01 серпня 2016 року, згідно якої право оренди земельної ділянки з к.н. 5621688500:09:001:0244 перейшло від ТОВ «Райз Захід» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії договору змінено на 7 років з дня підписання такої додаткової угоди, тобто до 10 жовтня 2024 року. Право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано державним реєстратором Веснянської сільської ради Корецького району Рівненської області Музикою Ігорем Євгеновичем 06.08.2019 (індексний номер рішення 48112582) (а.с. 30-35, 36-39).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/118-24/1525-ПЧ від 24.05.2024: 1. Підпис в графі «Підписи Сторін за Угодою Орендодавець» у Додатковій угоді б/н від 07 грудня 2017 року до Договору оренди землі від 15 квітня 2014 року щодо земельної ділянки з к.н. 5621688500:11:009:0158 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

2. Підпис в графі «Підписи Сторін за Угодою Орендодавець» у Додатковій угоді б/н від 10 жовтня 2017 року до Договору оренди землі від 01 серпня 2016 року щодо земельної ділянки з к.н. 5621688500:09:001:0244 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с. 230-236).

Згідно ст.90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду. Відповідно до ст. 93 ЗК України орендодавцем земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

За змістом ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст.16 Закону України«Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 cт. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ч.5 ст.116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

За змістом ст. 8 Закону України «Про оренду землі» , орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ч.1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами ( постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що: «укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що невідбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто, суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина шоста статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтовує запереченням факту підписання спадкодавцем ОСОБА_3 додаткових угод та погодження між сторонами істотних умов договору, що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/118-24/1525-ПЧ від 24.05.2024р.

Апелянт встановлених обставин не спростував, що, у свою чергу, свідчить про те, що додаткові угоди є неукладеними. При цьому, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжувала користування землею, чим порушила права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Щодо тверджень відповідача про виконання сторонами умов договорів, то слід виходити з наступного.

Верховним Судом у постанові від 15 січня 2021 року у справі №650/1331/18 розглядалось питання щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц при вирішенні правовідносин, предметом яких є негаторний позов з приводу земельної ділянки, щодо якої договір оренди не укладався, разом із висновками Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17. З тексту постанови Верховного Суду у справі №650/1331/18 вбачається, що в розрізі того питання, чи вважається спірний договір укладеним у разі вчинення конклюдентних дій (сплати орендної плати) підлягають застосуванню саме висновки пунктів 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц і аргументи щодо досягнення волевиявлення сторони на укладення такого договору внаслідок отримання орендної плати визнано необґрунтованими. В пунктах 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

При заміні орендаря внаслідок відчуження права оренди недостатньо повідомлення орендодавця про заміну орендаря (стаття 516 ЦК України), з укладенням між первісним орендарем та новим орендарем договору (стаття 513 ЦК України), а є необхідним додержання вимог статті 520 ЦК України про згоду орендодавця.

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.

Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вказані покликання апеляційної скарги є неспроможними та апеляційним судом відхиляються.

Колегія суддів також враховує, що договір оренди землі від 15 квітня 2014 року був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Райз-Захід» строком на 7 років (до 15 квітня 2021 року).

Договір оренди землі від 01 серпня 2016 року був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Райз-Захід» строком на 7 років (до 01 серпня 2023 року).

Таким чином, наявні в матеріалах справи відомості про виплату готівки складені в період дії договорів оренди землі укладених між ОСОБА_3 та ТОВ «Райз-Захід».

Наявні в матеріалах справи копії вставних аркушів до додатків не містять інформації про суб`єкта (орендаря), який здійснює виплату готівки, а відомості на виплату готівки, не містять підписів ОСОБА_3 .

Відтак такі докази не підтверджують обізнаність орендодавця про зміну орендаря та зміну істотних умов договору оренди.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст виготовлено 23 січня 2025 року.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.