Справа № 682/2443/24
Провадження № 2-о/682/2/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мотонок Т.Я.,
присяжних: Косік Ю.О.,
Качаровської О.В.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
представника заявника Жилюка О.В.,
представника особи, відносно якої
вирішується питання про визнання
недієздатним ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу окремого провадження № 682/2443/24 за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник адвокат Жилюк Олег Васильович, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Нетішинської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
в с т а н о в и в:
До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник адвокат Жилюк О.В., заінтересована особа: Орган опіки та піклування Нетішинської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що його рідний брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із ним, є особою з інвалідністю ІІ-ї групи як інвалід з дитинства внаслідок психічного розладу та перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: важка розумова відсталість та потребує постійного стороннього догляду. Брат потребує встановлення над ним опіки і заявник згідний бути його опікуном, оскільки вони проживають разом і він здійснює догляд за братом. За таких обставин заявник ОСОБА_2 звернувся до суду та просив: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначити його, ОСОБА_2 , його опікуном.
Ухвалою суду від 01.10.2024 заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано заявнику 10-денний термін для усунення недоліків заяви.
15.10.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання. Окрім того, доручено Північному міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для здійснення захисту його прав та законних інтересів.
11.11.2024 у даній справі призначено судово-психіатричну експертизу, у зв`язку із чим провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 30.12.2024 провадження у справі відновлено у зв`язку із надходженням до суду висновку судово-психіатричної експертизи. Розгляд справи було призначено на 27.01.2025.
27.01.2025 в судовому засіданні представник заявника, адвокат Жилюк О.В., просив суд заяву задовольнити в повному обсязі ОСОБА_3 визнати недієздатним та призначити ОСОБА_2 опікуном рідного брата ОСОБА_3 .
Представник особи, відносно якої вирішується питання про визнання його недієздатним, ОСОБА_3 , адвокат Андрієвський О.А., не заперечував проти задоволення заяви про визнання ОСОБА_3 недієздатним та призначення заявника ОСОБА_2 його опікуном.
Від представника Органу опіки і піклування Нетішинської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника органу опіки та піклування. Проти задоволення заяви та призначення в ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 не заперечують.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як випливає із змісту абзацу другого ч. 1 ст. 30 ЦК України, до змісту цивільної дієздатності входять наступні елементи: а) здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав; б) здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права; в) здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки; г) здатність самостійно виконувати цивільні обов`язки; д) здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов`язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Судом встановлено, що згідно документів, наявних в матеріалах справи, а саме, з витягу із Акту огляду у МСЕК від 02.06.2000, згідно із яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ІІ групи з дитинства; довідки № 93, видана КП «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» від 01.01.2024, згідно із якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється інвалідом ІІ групи з дитинства довічно, страждає на важку розумову відсталість, потребує постійного стороннього догляду (а.с. 3, 4).
На виконання Ухвали Славутського міськрайонного суду від 11.11.2024 від Хмельницької філії СЕ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 1013, згідно із яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий хронічний психічний розлад важку розумову відсталість, через що він не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними (а.с. 61-62).
Судом оцінено всі наявні докази по справі, які вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.
Стосовно призначення заявника ОСОБА_2 опікуном брата ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, крім ОСОБА_3 зареєстрованими станом на 11.06.2024 значаться: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).
Заявник ОСОБА_2 вказує, що може бути призначений опікуном над ОСОБА_3 , оскільки він разом із ним проживає, здійснює за ним догляд, а також має можливість дбати про брата, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням. Повнолітні члени родини не заперечують проти призначення ОСОБА_2 опікуном на ОСОБА_3 .
Згідно зі статтею 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Відповідно до п. 3.1 Правил, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.
У п. 3.3. вищевказаних Правил визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, це зокрема: довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Виходячи з викладеного, перевірці повинен підлягати не тільки потенційний опікун, а й особи, які спільно з ним проживають.
Разом із тим, відповідно до правових позицій Верховного Суду у постанові від 28 січня 2021 року у справі №753/6498/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі №496/4271/16-а (К/9901/29090/18)) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.
Отже, подання органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Надавши йому оцінку в сукупності з іншими доказами у справі, суд не вбачає підстав брати його до уваги при вирішення справи по суті.
В матеріалах справи наявний протокол № 12 від 24.10.2024 засідання Опікунської ради Виконавчого комітету Нетішинської міської ради та подання від 24.10.2024, з якого слідує, що орган опіки і піклування вирішив погодити призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним (а.с. 37-38, 39).
Із зазначених протоколу та подання не вбачається мотивів призначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 . Органом опіки та піклування не обґрунтовано, чому саме ОСОБА_2 може бути призначений опікуном над братом.
При цьому органом опіки та піклування не розглядалося, що не відображено у даному поданні, питання стосунків між заявником та братом ОСОБА_3 , а також не розглядалося питання, з урахуванням вимог пункту 3.2 Правил опіки та піклування, переважного права у призначенні опікуном інших близьких родичів недієздатного ОСОБА_3 , зокрема, його батьків, з якими він разом проживає в одному будинку, в тому числі і його батька, який отримує за нього соціальну допомогу.
З доданого до подання Акту обстеження житлових умов слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержує в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ОСОБА_3 . Заявник ОСОБА_2 , одержує в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ОСОБА_6 (а.с. 40-41).
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що висновок органу опіки та піклування не містить обґрунтування щодо врахування інтересів самої особи, над якою встановлюється опіка, а також наявності між майбутнім опікуном і підопічним особистих приязних взаємин, що забезпечить нормальне життєзабезпечення останнього.
Окрім того, інші повнолітні члени сім`ї ОСОБА_3 не подали до органу опіки і піклування та суду заяву про неможливість здійснення догляду за ОСОБА_3 , не подали доказів, які б доводили неможливість здійснення догляду за недієздатним.
Тому суд вважає, що подання Опікунської ради Виконавчого комітету Нетішинської міської ради про призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону, є не обґрунтованим, оскільки жодних мотивів доцільності призначення саме цієї особи опікуном ОСОБА_3 подання не містить.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог заяви в частині визнання ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки, а вимога про призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 39, 41, 60 ЦК України, ст.ст. 296, 300, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Заяву задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кривин, Славутського району, Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , недієздатним.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Роз`яснити положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити органу опіки і піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Судові витрати у сумі 7210,42 грн. за проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мотонок Т.Я.
Присяжні Качаровська О.В.
Косік Ю.О.
Суд | Славутський міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2025 |
Оприлюднено | 28.01.2025 |
Номер документу | 124680807 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них: про визнання фізичної особи недієздатною |
Цивільне
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області
Мотонок Т. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні