Ухвала

від 23.01.2025 по справі 917/808/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

23.01.2025 м. Харків Справа №917/808/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників у режимі відеоконференції:

позивача - Качмар В.О. (адвокат), свідоцтво №3852 від 14.09.2018 року, ордер серія АЕ№1279292 від 17.04.2024 року;

відповідача - Жолонко О.В. (адвокат), ордер серія ВІ№1270680 від 17.01.2025 року, свідоцтво №2071 від 17.01.2025 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» (вх.№2967П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 року у справі №917/808/24,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт капітал +», вул. Суздальські Ряди, 12/1 оф. 2-10, м. Харків, 61000,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ», вул. Кутузова, 30, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500,

про стягнення 5000011,50 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт капітал +» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» 5000011,50 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкол2 (первісним кредитором відповідно до укладеного між ним та позивачем 05.04.2024 року договором №02-Ц відступлення права вимоги) та відповідачем 19.10.2021 року договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №Т-19/10/2021-Т.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 року у справі №917/808/24 (повний текст складено 22.11.2024 року, суддя Ківшик О.В.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» (вул. Кутузова, 30, м.Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 32704255) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт капітал +» (вул. Суздальські Ряди, 12/1 оф. 2-10, м.Харків, 61000, код ЄДРПОУ 42791496) 5000011,50 грн заборгованості та понесені витрати на сплату судового збору в сумі 60000,13 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МДМ» з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 року у справі №917/808/24 та ухвалити нове, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 року у справі №917/808/24. Встановлено позивачу строк на протязі якого він має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/808/24.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 16.12.2024 року.

26.12.2024 року матеріали справи №917/808/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№475 від 13.01.2025 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Одночасно з відзивом позивач надав до суду клопотання, в якому просить суд:

- витребувати у Головного управління ДПС у Полтавській області 1) належним чином засвідчені копії поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «МДМ» декларацій з ПДВ за 2021 - 2024 рік з розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; 2) у письмовій формі інформацію про обставини включення Товариством з обмеженою відповідальністю «МДМ» до свого податкового кредиту з ПДВ сум за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкол» згідно складених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНКОЛ» податкових накладних: №58 від 19.10.2021 року (855000,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335862623 від 08.11.2021 року; №59 від 20.10.2021 року (912000,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335864349 від 08.11.2021 року; №60 від 21.10.2021 року (940500,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335866631 від 08.11.2021 року; №61 від 22.10.2021 року (883500,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335861909 від 08.11.2021 року; №62 від 25.10.2021 року (897750,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН № 9335865454 від 08.11.2021 року; №63 від 26.10.2021 року (511261,50 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335867174 від 08.11.2021 року;

- витребувати у Головного управління ДПС у Львівській області 1) належним чином засвідчені копії поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкол» декларацій з ПДВ за 2021 рік з розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; 2) належним чином засвідчені копії складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкол» податкових накладних: №58 від 19.10.2021 року (855000,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335862623 від 08.11.2021 року; №59 від 20.10.2021 року (912000,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335864349 від 08.11.2021 року; №60 від 21.10.2021 року (940500,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335866631 від 08.11.2021 року; №61 від 22.10.2021 року (883500,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335861909 від 08.11.2021 року; №62 від 25.10.2021 року (897750,00 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН № 9335865454 від 08.11.2021 року; №63 від 26.10.2021 року (511261,50 грн з ПДВ), квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9335867174 від 08.11.2021 року; 3) у письмовій формі інформацію про обставини включення Товариством з обмеженою відповідальністю «МДМ» до свого податкового кредиту з ПДВ сум за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкол» згідно складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкол» податкових накладних: №58 від 19.10.2021 року; №59 від 20.10.2021 року; №60 від 21.10.2021 року; №61 від 22.10.2021 року; №62 від 25.10.2021 року; №63 від 26.10.2021 року.

Як вказує позивач, за фактом здійснення господарської операції з відчуження на користь ТОВ «МДМ» товару «дизельне паливо Євро у QR-талонах» було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а також ТОВ «МДМ» подані декларації з ПДВ за 2021 - 2025 рік з розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Відповідні документи необхідні на підтвердження обставин справи, що входять до предмету доказування, а саме, що ТОВ «Енкол» здійснило постачання товару «дизельне паливо Євро у QR-талонах» загальною вартістю 5000011,50 грн на користь ТОВ «МДМ»; складені та зареєстровані податкові накладні та відображені у зобов`язаннях зі сплати ПДВ суми за господарськими операціями з ТОВ «МДМ»; ТОВ «МДМ» включило до свого податкового кредиту з ПДВ суми за господарськими операціями з ТОВ «Енкол» згідно складених та зареєстрованих ТОВ «Енкол» податкових накладних.

20.01.2025 року відповідач надав додаткові письмові пояснення у справі (вх.№859), в яких викладено заперечення щодо доводів відзиву на апеляційну скаргу. Крім того відповідач вказав, що заперечує проти клопотання позивача про витребування доказів і звернув увагу суду, що відповідне клопотання подавалось до суду першої інстанції і в його задоволенні було відмовлено.

До початку судового засідання 23.01.2025 року відповідач надав клопотання (вх.№1116), в якому просить суд зупинити апеляційне провадження у справі №917/808/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №917/133/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкол» про визнання недійсним договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №Т-19/10/2021-Т від 19.10.2021 року.

У судовому засіданні 23.01.2025 року представник відповідача оголосив зміст клопотання та апеляційної скарги і наполягав на їх задоволенні. Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві та проти клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи свої позицію тим, що таке клопотання направлено на затягування розгляду справи. При цьому позивач оголосив зміст свого клопотання про витребування доказів.

Колегія суддів відзначає, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Щодо клопотання про витребування доказів, колегія суддів порадившись дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивач мав, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, подати усі докази суду першої інстанції, зокрема разом з позовною заявою.

Виходячи з аналізу норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони, при цьому суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Наразі колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити, оскільки в матеріалах справи наявні достатні для встановлення дійсних обставин справи, докази. При цьому судом враховані викладені заявником у відзиві на апеляційну скаргу доводи і міркування щодо відповідних обставин.

При цьому, необхідно врахувати, що у випадку задоволення поданого позивачем клопотання про витребування доказів матиме наслідком прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, які не були предметом розгляду суду першої інстанції. Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів може свідчити про порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

За наведених обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, відмовляє в його задоволенні і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.

Щодо клопотання про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів порадившись дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина перша статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина друга статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Положення статті 227 ГПК України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Пункт п`ятий частини першої статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).

Умовами застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 року у справі №910/17615/20 дійшов висновку, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі №357/10397/19.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

За приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що ймовірне визнання договору недійсним виходить за межі предмету судового розгляду у справі №917/808/24, а зібрані у справі докази є достатніми та дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в межах предмету і підстав позову.

Задоволення позову у справі №917/133/25 з підстави визнання договору недійсним, буде фактичною зміною судом підстав позову без відповідної заяви позивача, що на стадії апеляційного перегляду справи не допускається.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Системне тлумачення абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №396/29/17).

Таким чином, вирішальним для прийняття рішення по суті справи №917/808/24 є встановлення судом обставин виконання умов договору №Т-19/10/2021-Т від 19.10.2021 року обома його сторонами та дотримання сторонами чинного законодавства при укладенні договору цесії.

При цьому, такі обставини не залежать від результатів розгляду справи №917/133/25. Стягнення коштів із відповідача, без встановлення судом обставин виконання договору, з огляду лише на визнання договору недійсним, являтиме собою односторонню реституцію.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №917/808/24 до набрання законної сили рішенням суду в господарській справі №917/133/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Полтавської області.

Дослідивши матеріали справи, порадившись, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі забезпечення повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні, з огляду на приписи ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи викладене, керуючись 202, 216, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання позивача про витребування доказів у справі - відмовити.

2. У задоволені клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження у справі - відмовити.

3. Розгляд справи №917/808/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 року відкласти на 06 лютого 2025 року на 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.

5. Запропонувати учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду.

6. Проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку Eлектронний суд (https://vkz.court.gov.ua).

7. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представникам сторін необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.

8. Забезпечити участь представників сторін (позивача - адвоката Качмара В`ячеслава Олександровича; відповідача - адвоката Жолонко Олександра Валерійовича) у судовому засіданні у справі №917/808/24, розгляд якої призначено на 06.02.2025 року на 12:00 год., у режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 року №169.

9. Роз`яснити представникам сторін, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції він зобов`язаний: зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

10. Попередити учасників справи, що відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

11. Роз`яснити, що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення Електронний суд знаходиться за вебпосиланням: https://wiki.court.gov.ua

12. Довести до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко