Постанова
від 22.01.2025 по справі 905/907/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/907/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Березка О.М.

за участю:

позивача адвокат Михайленко Д.В., ордер серії АІ№1763943; Черняховський В.В. керівник;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. (вх. №2728Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2024 року у справі № 905/907/24, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Фурсова С.М.), повний текст якого складено 29.10.2024 року

за позовною заявою Асоціації Страховий Бізнес, м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард, Донецька область, місто Костянтинівка

про стягнення 270 941,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2024 року у справі позовні вимоги Асоціації Страховий Бізнес до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард про стягнення 270 941,96 гривень, з яких: 179 250,00 гривень заборгованість, 21 714,83 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційні втрати задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард на користь Асоціації Страховий Бізнес 169 250,00 гривень заборгованості, 20 862,25 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 901,34 гривень, 23 998,63 гривень витрат за надання правничої допомоги; в частині стягнення 10 000,00 гривень заборгованості, 852,58 гривень 3% річних відмовлено.

Представник Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвокат Терещенко О.М. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2024 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард на користь Асоціації Страховий Бізнес 169 250,00 гривень заборгованості, 20 862,25 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційних втрат, витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 901,34 гривень, 23 998,63 гривень витрат за надання правничої допомоги, та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у позові.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, вказує на таке.

Оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), без з`ясування обставин, що мають значення для справи; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір за своїми ознаками не є корпоративним; питання необхідності сплати внесків та їх розміру вирішувалося загальними зборами членів товариства шляхом прийняття відповідних рішень, з якими відповідач не погоджується, посилаючись на порушення його прав як члена цього товариства та виконання яких може бути підставою для виключення особи з членів товариства, а тому розгляд позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків передбачає надання оцінки законності дій зазначеного органу товариства, що в сукупності доводить існування між сторонами саме корпоративного спору; оскільки місцезнаходженням позивача є місто Київ, даний спір непідсудний господарському суду Донецької області, про що відповідач заявляв у клопотанні про передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою ГПК України підсудністю та заяві про непідсудність даного спору господарському суду Донецької області.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №761/2739/20 та Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року у справах № 683/351/16-ц ( провадження № 14-113цс20), №695/2665/16-ц ( провадження № 14-105 цс20).

Єдиною підставою для сплати членських внесків є відповідне рішення загальних зборів членів Асоціації про встановлення їх розміру та термінів сплати, оформлене саме протоколом таких зборів, який засвідчено Головою, Секретарем Зборів та печаткою Асоціації; саме протоколи Загальних зборів членів Асоціації є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин прийняття Загальними зборами членів Асоціації рішення про встановлення їх розміру та термінів сплати, і як наслідок виникнення у відповідача обов`язку щодо їх сплати; позивачем не надано відповідні протоколи Загальних зборів учасників Асоціації, на яких приймалися відповідні рішення ані з позовної заявою, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, в тому числі їх копії, як було останньому запропоновано безпосередньо судом; господарський суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення послався виключно, на витяги з протоколів, які позивачем було надано лише під час розгляду справи, а отже рішення прийнято на підставі неналежного та недопустимого доказу; такі витяги були прийняті судом з порушенням вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України, а саме: копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи; судом першої інстанції не взято до уваги положення Статуту позивача, згідно з яким виключною компетенцією Загальних зборів членів Асоціації є встановлення терміну оплати членських внесків, та не досліджено чи приймали загальні збори таке рішення; суд першої інстанції прийняв рішення без з`ясування обставин, що мають значення для справи та помилково визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, без їх доведеності.

Також, апелянт просить витребувати у позивача Асоціації Страховий Бізнес (ідентифікаційний код юридичної особи: 33304264; місцезнаходження: 04213, м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 47А) оригінали наступних документів: 1) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 30.03.2016 року №22; 2) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 11.04.2017 року №24; 3) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 17.04.2018 року №25; 4) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 08.04.2019 року №27; 5) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 16.06.2020 року №30; 6) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 16.06.2021 року №31; 7) протокол Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 21.12.2022 року №32, обґрунтовуючи клопотання тим, що єдиною підставою для сплати членських внесків є відповідне рішення загальних зборів членів Асоціації про встановлення їх розміру та термінів сплати, оформлене саме протоколом таких зборів, який засвідчено Головою, Секретарем Зборів та печаткою Асоціації, тобто, саме протоколи Загальних зборів членів Асоціації є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин прийняття Загальними зборами членів Асоціації рішення про встановлення їх розміру та термінів сплати, і як наслідок виникнення у відповідача обов`язку щодо їх сплати; позивачем не надано відповідні протоколи Загальних зборів учасників Асоціації, на яких приймалися відповідні рішення ані з позовної заявою, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, в тому числі їх копії, як було останньому запропоновано безпосередньо судом (ухвала суду від 22.08.2024 року).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2024 року апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. на рішення господарського суду Донецької області 22.10.2024 року у справі № 905/907/24 залишено без руху; останню зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

26.11.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх.№15097), на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2024 року, яку разом з додатками долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2024 року у справі №905/907/24; призначено розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи №905/907/24.

10.12.2024 року на адресу суду з господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 905/907/24 (вх.№15804).

11.12.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 15835), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що предметом спору є відносини сторін за Договором №16-16/07/15 про участь в Асоціації Страховий Бізнес від 16.07.2015 року, в частині стягнення боргу, які, за своєю суттю не можуть відноситись до корпоративних; ці обставини у сукупності не доводять існування між сторонами саме корпоративного спору, а вказують на наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у господарських правовідносинах; відповідач ніколи й ніяким чином не виявляв своєї незгоди з необхідністю сплати та з розмірами членських внесків, а навпаки, частково, їх сплачував; відповідач був згоден з розмірами членських внесків, що ним не спростовано; в судовому порядку, прийняті загальними зборами учасників Асоціації рішення щодо розміру членських внесків відповідачем не оскаржувались; суд першої інстанції вірно зауважив, що подані позивачем Витяги з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес оформлені та засвідчені належним чином, а їх обсяг дозволяє встановити наявність або відсутність обставин, на підтвердження яких вони подані; у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесено додаткові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією та Додатковою угодою №2 від 05.12.2024 року до договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2025 року, зокрема, згідно положень ч. 5 ст. 252 ГПК України, відповідно до якої за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також, з метою забезпечення здійснення судочинства на засадах змагальності сторін з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення по суті, призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на "22" січня 2025 року о 14:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджене, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

07.01.2025 року на адресу суду від представника Асоціації Страховий Бізнес адвоката Михайленко Д.В. надійшла заява (вх.№ 188) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 22.01.2025 року о 14:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

07.01.2025 року на адресу суду від представника Асоціації Страховий Бізнес Черняховського В.В. надійшла заява (вх.№ 198) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 22.01.2025 року о 14:45 год. та інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2025 року, зокрема, задоволено заяви представника Асоціації Страховий Бізнес адвоката Михайленко Д.В. та представника Асоціації Страховий Бізнес Черняховського В.В.; судове засідання у справі, призначене на "22" січня 2025 року об 14:45 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Асоціації Страховий Бізнес адвоката Михайленко Д.В. та представника Асоціації Страховий Бізнес Черняховського В.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представників; вчинено інші процесуальні дії.

13.01.2025 року на адресу суду від представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. надійшла заява (вх.№ 501) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 22.01.2025 року о 14:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 року, зокрема, задоволено заяву представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М.; судове засідання у справі, призначене на "22" січня 2025 року об 14:45 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

20.01.2025 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх.№ 891), з додатками по тексту, яке долучено до матеріалів справи.

22.01.2025 року на адресу суду від відповідача - адвоката Терещенко О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 1005), яке долучено до матеріалів справи, в якому остання просить визнати поважними причини неявки представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард - адвоката Терещенко О.М. у судове засідання у справі №905/907/24, та, за можливості, відкласти розгляд справи на іншу дату та вказує на те, що вона з об`єктивних причин не має можливості бути присутньою у даному судовому засіданні, оскільки буде приймати участь у іншій справі №911/1118/24 як представник відповідача, розгляд якої здійснюється господарським судом Київської області та судове засідання по якій призначено на 22.01.2025 року о 14:45 год.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції було надано учасникам справи достатньо часу на подання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, або ж викладення під час публічних слухань своїх аргументів, які можуть бути висловлені в письмових та додаткових поясненнях.

Отже, апелянт був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги положення ч. 11 ст. 270 ГПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання апелянта про витребування у позивача Асоціації Страховий Бізнес оригіналів документів, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Положеннями ч.1 ст.73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Витяг із протоколу може бути оформлений на загальному чи спеціальному бланку чи на чистих аркушах паперу формату А 4 або А 5 (залежно від обсягу інформації) із відтворенням таких обов`язкових реквізитів згідно з ДСТУ 4163 200.

Витяг з протоколу це частина протоколу, оформлена належним чином на загальному, спеціальному або чистому аркуші паперу. Реквізити: назва виду документа (ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ), дата (переноситься з оригіналу протоколу), місце складання чи видання ( з оригіналу), заголовок до тексту ( з оригіналу), текст (із вступної частини беруть пункти Голова, Секретар, Присутні, потрібний номер питання порядку денного, з основної цитують пункти, що стосуються потрібного питання порядку денного, підпис (переноситься реквізит з оригіналу, але голова і секретар не підписуються), позначка про завірення копії (оформляється без слова копія у правому верхньому кутку аркуша).

Отже, витяг з протоколу - це документ, який містить у собі певну інформацію з протоколу засідання організації, установи або компанії. Витяг може містити окремі пункти протоколу, які мають особливу важливість або актуальність.

У підготовчому засіданні 22.08.2024 року господарського суду першої інстанції представник відповідача повідомив, що відповідачем не вживались заходи щодо самостійного отримання доказів.

Подані позивачем до господарського суду першої інстанції Витяги з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 30.03.2016 року, 11.04.2017 року, 17.04.2018 року, 08.04.2019 року , 16.06.2020 року, 16.06.2021 року, 21.12.2022 року оформлені та засвідчені належним чином, а їх обсяг дозволяє встановити наявність або відсутність обставин, на підтвердження яких вони подані.

При цьому, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Авангард було учасником Асоціації Страховий Бізнес протягом 2016-2022 років. За цей час відповідач був обізнаний про свій обов`язок зі сплати членських внесків, отримував в належному чи неналежному вигляді інформацію про прийняті рішення щодо розміру таких членських внесків, мав можливість самостійно з ними (оригіналами протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес) ознайомитись та/або оскаржити їх дійсність з огляду на наявність сумнівів у правомочності загальних зборів та належному прийнятті рішень.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на те, що протоколи Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 30.03.2016 року, 11.04.2017 року, 17.04.2018 року, 08.04.2019 року, 16.06.2020 року, 16.06.2021 року, 21.12.2022 року не є предметом дослідження, а дійсність прийнятих на них рішень - предметом спору у цій справі.

Таким чином, правових підстав для задоволення вказаного клопотання, у суду апеляційної інстанції не має.

У судовому засіданні представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, представник відповідача адвокат Терещенко О.М. у судове засідання, призначене на 22.01.2025 року об 14:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" на зв`язок не вийшла, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за відсутності представника відповідача.

Ухвали суду апеляційної інстанції від 28.11.2024 року, від 03.01.2025 року , від 10.01.2025 та від 15.01.2025 року надіслано Асоціації Страховий Бізнес, ПрАТ Страхова компанія Авангард до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 28.11.2024 року, від 03.01.2025 року , від 10.01.2025 та від 15.01.2025 року у встановленому порядку внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

16.07.2015 року між Асоціацією Страховий бізнес (далі Асоціація, позивач) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Авангард (далі Учасник, відповідач) було укладено договір №16-16/07/15 про участь в Асоціації Страховий бізнес, відповідно розділу 1 якого Страхова компанія Авангард будучи повноважним Учасником Асоціації, приймає повністю і без будь-яких обмежень всі права та обов`язки, які визначені щодо учасників Асоціації Статутом Асоціації та рішеннями органів Асоціації. Учасник вступив до Асоціації з метою участі в діяльності Асоціації, спрямованої на сприяння розвитку страхової діяльності в Україні, представництво інтересів учасників Асоціації в органах державної влади та управління, громадських та комерційних організаціях, захист прав та інтересів учасників Асоціації, забезпечення зв`язків з громадськістю.

Відповідно до пп.пп 2.2.2.1, 2.2.2.3 договору Учасник зобов`язаний дотримуватися вимог положень Статуту Асоціації та виконувати рішення керівних органів Асоціації, прийнятих згідно їх повноважень, а також у встановлені терміни сплачувати членські внески.

Аналогічні положення закріплені у Статуті, у відповідності до п.п. 3.7.1 п. 3.7 якого Учасник Асоціації зобов`язаний дотримуватись вимог положень цього Статуту та виконувати рішення органів управління Асоціації, прийнятих згідно їх повноважень.

Згідно п. 3.7.3 Статуту Учасник Асоціації зобов`язаний у встановлені строки та в повному обсязі сплачувати вступні та членські внески.

Одним із обов`язків членів Асоціації, відповідно до Статуту, є своєчасне внесення вступного, щорічного та інших внесків (п. 4.5.4 Статуту).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що сплата членський внесків здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Асоціації.

За приписами п. 3.2 договору розмір членських внесків, які учасник зобов`язаний сплачувати до Асоціації, встановлюється Загальними зборами учасників Асоціації (далі - Збори).

Сплата членських внесків здійснюється на підставі договору та рахунків (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 договору членські внески сплачуються Учасником не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця.

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що ТОВ АЖУР ФРОУЗЕН ФУД, як член Асоціації, взяло на себе зобов`язання брати участь в її діяльності та виконувати статут Асоціації українських виробників Морозиво і заморожені продукти (далі - Статут), а також Кодекс поведінки членів Асоціації українських виробників Морозиво і заморожені продукти.

Положеннями п. 4.1 договору, Учасник погоджується з тим, що участь в Асоціації може бути припинена або шляхом добровільного виходу із Асоціації на підставі поданої заяви, або внаслідок виключення з неї.

Виключення із Асоціації здійснюється за рішенням Загальних зборів учасників Асоціації (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору підставами для виключення є: а)невиконання інших обов`язків учасника Асоціації; б)позбавлення Учасника статусу юридичної особи; в) рішення господарського суду про визначення Учасника банкрутом.

За умовами п.7.1 договору строк його дії розпочинається датою його підписання та діє до припинення участі ПрАТ Страхова компанія Авангард в Асоціації і виконання ним всіх зобов`язань згідно з документами Асоціації.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Рішенням Асоціації Страховий бізнес від 16.07.2015 року прийнято до складу учасників Асоціації ПрАТ Страхова компанія Авангард.

Зборами учасників Асоціації Страховий Бізнес щорічно приймалися рішення про встановлення розміру членських внесків

Рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 30.03.2016 року встановлено розмір членських внесків з другого кварталу 2016 року в розмірі 2 000,00 гривень; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 11.04.2017 року встановлено розмір членських внесків з другого кварталу 2017 року в розмірі 2 500,00 гривень; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 17.04.2018 року встановлено розмір членських внесків у другому кварталі 2018 року в розмірі 14 000,00 гривень (за квартал) учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ, починаючи з третього кварталу 2018 року в розмірі 3 000,00 гривень щомісячно учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 08.04.2019 встановлено розмір членських внесків з другого кварталу 2019 року в розмірі 3 500,00 гривень учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 16.06.2020 року встановлено розмір членських внесків з третього кварталу 2020 року в розмірі 3 750,00 гривень учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 16.06.2021 року встановлено розмір членських внесків з третього кварталу 2021 року в розмірі 5 500,00 гривень учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ.

Згідно відомостей з офіційного сайту МТСБУ, ПрАТ Страхова компанія Авангард ніколи не було його учасником, що сторонами не заперечується.

Рішенням Чергових зборів учасників Асоціації Страховий бізнес (протокол №32 від 21 грудня 2022 року), ПрАТ Страхова компанія Авангард було виключено зі складу учасників Асоціації Страховий Бізнес у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті членських внесків за 6 місяців або більше, відповідно до п. 3.5 Статуту; зобов`язано учасників Асоціації, які мають заборгованість по сплаті членських внесків погасити таку заборгованість до кінця першого кварталу 2023 року.

ПрАТ Страхова компанія Авангард заборгованість не погасило.

Позивачем на адресу відповідача направлялась Претензія №1 за вих№1-421 від 07.06.2023 року, яка залишена останнім без відповіді.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив стягнути з відповідача 270 941,96 гривень, з яких: 179 250,00 гривень заборгованість, 21 714,83 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційні втрати.

22.10.2024 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно із статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 118 ГК України передбачено, що господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, є об`єднанням підприємств. Об`єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об`єднання і є юридичною особою.

Згідно зі ст. 119 ГК України об`єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об`єднали свою господарську діяльність, є об`єднанням підприємств. Господарські об`єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками

Асоціація є однією із організаційно-правових форм об`єднання підприємств, і договірним об`єднанням, створеним з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об`єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об`єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями (стаття 120 ГК України).

Підприємства - учасники об`єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об`єднання. Одним із прав підприємства - учасника господарського об`єднання є право добровільно вийти з об`єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об`єднання (стаття 121 ГК України).

За приписами статті 123 ГК України, учасники об`єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, Асоціація Страховий Бізнес, заснована 2 грудня 2004 року, є неприбутковим об`єднанням учасників ринку страхових послуг, яке створене з метою захисту інтересів цих учасників та розвитку ринку у сфері страхування, фінансових та страхових послуг. Асоціація працює на задоволення потреб суспільства. Асоціація не проводить комерційної діяльності. Метою діяльності Асоціації е сприяння розвитку страхової діяльності в Україні, представництво інтересів учасників Асоціації в органах державної влади та управління, громадських та комерційних організаціях, захист прав та інтересів учасників (членів) Асоціації, розвитку ринку у сфері страхування, фінансових та страхових послуг, забезпечення зв`язків із громадськістю (Статут Асоціації).

Одним із обов`язків учасника Асоціації є обов`язок своєчасно вносити вступні та членські внески (п. 3.7.3 статут Асоціації).

Відповідно до розділу 5 Статуту Статутний фонд в Асоціації не створюється.

Джерелами формування майна та коштів Асоціації є: членські внески, які сплачені учасниками Асоціації; вступні внески; благодійні внески; пасивні доходи.

Доходи (прибутки) Асоціації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Асоціації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Рішення щодо залучення або відчуження майна в межах кошторису приймається Генеральним директором. В разі, якщо придбання або відчуження майна не передбачено кошторисом, то рішення приймаються Зборами Асоціації.

Кошторис включає в себе наступні статті: заробітна плата, матеріальні заохочення, оплата по договорах цивільно- господарського характеру та нарахування: оренда та/або утримання приміщень, устаткування та обладнання; придбання та оренда меблів, техніки, засобів комунікації та зв`язку тощо; витрати, пов`язані із виконанням рішень Зборів та Конференцій (реклама, підготовка матеріалів, проведення навчання, проведення зустрічей, нарад тощо, інші заходи) із окремими кошторисами по кожному заходу; утримання та/або оренду транспорту; поштові та поліграфічні витрати; утримання, підтримка та інформаційне, аналітичне та технічне супроводження сайту, інших електронних та інтернет-ресурсів Асоціації; витрати на відрядження; інші витрати із обов`язковим визначенням статей та сум витрат.

Отже, членський внесок є грошовим неповоротним внеском, який періодично сплачується членом Асоціації для забезпечення поточної діяльності Асоціації. Членський внесок не є платою за надані послуги, виконані роботи чи поставлений товар, а тому виконання Асоціацією своєї діяльності не впливає на розмір членського внеску та настання обов`язку у підприємства - учасника Асоціації щодо його оплати.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що членські внески сплачуються Учасником не пізніше 10 числа кожного місяця.

Отже, ПрАТ Страхова компанія Авангард мало здійснювати оплату членських внесків не пізніше 10 числа кожного місяця.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем членських внесків за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року в повному обсязі.

За матеріалами справи, відповідач у заяві від 16.08.2024 рока, яка по своїй суті є відзивом на позовну заяву, поданій місцевому господарському суду, не заперечив проти наявності в нього обов`язку зі сплати членських внесків за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року, проте зауважив, що умовами договору строк проведення оплати поставлений у залежність до моменту отримання рахунка, які позивачем виставлялись не систематично. До моменту отримання рахунку у відповідача не виникало обов`язку з внесення оплати, а позивачем цього не враховано при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Також, протягом розгляду справи в місцевому господарському суді відповідач наголошував на необхідності дослідження оригіналів протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес, якими затверджувались розміри членських внесків, а також ставив під сумнів їх правомочність.

У судовому засіданні 20.09.2024 року господарським судом першої інстанції обґрунтовано визнано надані позивачем витяги з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 30.03.2016 року, 11.04.2017 року, 17.04.2018 року, 08.04.2019 року, 16.06.2020 року, 16.06.2021 року, 21.12.2022 року належними доказами та зазначено на те, що рішення Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес є дійсними а правомірність прийнятих на них рішень не є предметом розгляду даного спору.

Також, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що відповідачем здійснювались періодичні оплати членських внесків протягом 2019-2021 років, що суперечить його поведінці при розгляді справи щодо заперечень вказаних рішень Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес.

Правові висновки Верховного Суду є сталими у судовій практиці і констатують, що відсутність доказів отримання відповідачем рахунку не звільняє його від обов`язку оплатити надані за договором послуги (в даному випадку членські внески), оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку здійснення оплати.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 року у справі №923/712/17, від 21.01.2019 року у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 року у справі №918/537/18, від 29.08.2019 року у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 року у справі №915/400/18, від 29.04.2020 року у справі №915/641/19.

Крім того, одним із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність, тому відповідач в разі неотримання рахунку або необізнаності про змінений розмір членських внесків, з метою виконання свого обов`язку, передбаченого п. 3.5 договору мав сплатити суму у розмірі попередньої оплати, або, щонайменше, повідомити позивача про причини неможливості оплати.

Отже, господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що вимога позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованою, проте, розрахунок суми заборгованості є неправильним.

Розмір членських внесків у період з квітня 2017 року по грудень 2022 року мав бути сплаченим у сумі 267 500,00 гривень.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідачем здійснено оплати на суму 98 250,00 гривень (оборотна-сальдова відомість); відповідачем доказів проведення оплати в іншому розмірі господарському суду першої інстанції не надано.

За матеріалами справи, залишок несплаченої суми в розмірі 169 250,00 гривень є боргом відповідача та підлягає стягненню на користь позивача; заявлена до стягнення сума членських внесків за грудень 2018 року в розмірі 10 000,0 гривень позивачем не доведена.

За несвоєчасне внесення відповідачем членських внесків позивачем заявлено до стягнення 3% в сумі 21 714,83 гривень за період з 01.04.2017 року по 31.05.2024 року, а також 69 977,13 гривень інфляційних втрат за той самий період.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятору ЛІГА:ЗАКОН, дійшла висновку, що він є арифметично та методологічно неправильним, оскільки заявником не враховано положення п.3.5 договору №16-16/07/15 від 16.07.2015 року щодо визначення строку внесення членських внесків.

Відповідачем контр розрахунок господарському суду першої інстанції не подавався.

Так, господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що за порушення строків внесення оплати (членських внесків), в межах визначеного позивачем строку: розмір 3% становить 20 862,25 гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями квітня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.04.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 535,60 гривень;

2) за зобов`язаннями травня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.05.2017 року по 31.05.202 року 4 розмір 3% річних 529,44 гривень;

3) за зобов`язаннями червня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.06.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 522,65 гривень;

4) за зобов`язаннями липня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.07.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 516,90 гривень;

5) за зобов`язаннями серпня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.08.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 510,53 гривень;

6) за зобов`язаннями вересня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.09.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 503,96 гривень;

7) за зобов`язаннями жовтня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.10.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 498,00 гривень;

8) за зобов`язаннями листопада 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.11.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 491,63 гривень;

9) за зобов`язаннями грудня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.12.2017 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 485,26 гривень;

10) за зобов`язаннями січня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.01.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 479,09 гривень;

11) за зобов`язаннями лютого 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.02.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 472,31 гривень;

12) за зобов`язаннями березня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.03.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 466,56 гривень;

13) за зобов`язаннями квітня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.04.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 552,72 гривень;

14) за зобов`язаннями травня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.05.2018 року по 31.05.2024року розмір 3% річних 545,32 гривень;

15) за зобов`язаннями червня 2018 року на суму 8 000,00 гривень за період з 11.06.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 1 433,15 гривень;

16) за зобов`язаннями липня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.07.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 530,28 гривень;

17) за зобов`язаннями серпня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.08.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 522,64 гривень;

18) за зобов`язаннями вересня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.09.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 514,99 гривень;

19) за зобов`язаннями жовтня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.10.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 507,60 гривень;

20) за зобов`язаннями листопада 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.11.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 499,46 гривень;

21) за зобов`язаннями грудня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.12.2018 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 492,56 гривень;

22) за зобов`язаннями січня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.01.2019 року по 05.01.2021 року розмір 3% річних 178,77 гривень;

23) за зобов`язаннями лютого 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.02.2019 року по 05.01.2021 року розмір 3% річних 170,88 гривень;

24) за зобов`язаннями березня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.03.2019 року по 05.01.2021 року розмір 3% річних 163,97 гривень;

25) за зобов`язаннями квітня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2019 року по 05.01.2021 року розмір 3% річних 182,67 гривень; на суму 2 000,00 гривень за період з 06.01.2021 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 204,10 гривень, а всього 386,77 гривень;

26) за зобов`язаннями травня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2019 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 531,21 гривень;

27) за зобов`язаннями червня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2019 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 522,29 гривень;

28) за зобов`язаннями липня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.07.2019 року по 30.09.2019 року розмір 3% річних 23,59 гривень;

29) за зобов`язаннями серпня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.08.2019 року по 30.09.2019 року розмір 3% річних 14,10 гривень;

30) за зобов`язаннями вересня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.09.2019 року по 30.09.2019 року розмір 3% річних 5,75 гривень;

31) за зобов`язаннями жовтня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.10.2019 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 487,20 гривень;

32) за зобов`язаннями листопада 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.11.2019 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 477,99 гривень;

33) за зобов`язаннями грудня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.12.2019 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 469,65 гривень;

34) за зобов`язаннями січня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.01.2020 року по 16.02.2020 року розмір 3% річних 10,61 гривень;

35) за зобов`язаннями лютого 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.02.2020 року по 16.02.2020 року розмір 3% річних 1,72 гривень;

36) за зобов`язаннями березня 2020 року сплачено вчасно (05.03.2020), розмір 3% річних 0 гривень;

37) за зобов`язаннями квітня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2020 року по 17.06.2020 року розмір 3% річних 19,51 гривень;

38) за зобов`язаннями травня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2020 року по 18.06.2020 року розмір 3% річних 10,90 гривень;

39) за зобов`язаннями червня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2020 року по 03.08.2020 року розмір 3% річних 15,49 гривень;

40) за зобов`язаннями липня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.07.2020 року по 07.09.2020 року розмір 3% річних 18,14 гривень;

41) за зобов`язаннями серпня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.08.2020 року по 15.10.2020 року розмір 3% річних 20,29 гривень;

42) за зобов`язаннями вересня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.09.2020 року по 17.11.2020 року розмір 3% річних 20,90 гривень;

43) за зобов`язаннями жовтня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.10.2020 року по 17.11.2020 року розмір 3% річних 11,07 гривень;

44) за зобов`язаннями листопада 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.11.2020 року по 17.11.2020 року розмір 3% річних 2,15 гривень;

45) за зобов`язаннями грудня 2020 року сплачено вчасно (07.12.2020 року), розмір 3% річних 0 гривень;

46) за зобов`язаннями січня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.01.2021 року по 14.03.2021 року розмір 3% річних 19,11 гривень;

47) за зобов`язаннями лютого 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.02.2021 року по 14.03.2021 року розмір 3% річних 9,86 гривень;

48) за зобов`язаннями березня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.03.2021 року по 14.03.2021 року розмір 3% річних 1,23 гривень;

49) за зобов`язаннями квітня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.04.2021 року по 01.06.2021 року розмір 3% річних 15,41 гривень;

50) за зобов`язаннями травня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.05.2021 року по 01.06.2021 року розмір 3% річних 6,78 гривень;

51) за зобов`язаннями червня 2021 року сплачено вчасно (02.06.2021 року), розмір 3% річних 0 гривень;

52) за зобов`язаннями липня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2021 по 05.12.2021 розмір 3% річних 66,00 гривень;

53) за зобов`язаннями серпня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2021 року по 05.12.2021 року розмір 3% річних 52,89 гривень;

54) за зобов`язаннями вересня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2021 року по 05.12.2021 року розмір 3% річних 38,88 гривень, на суму 5 250,00 гривень за період з 06.12.2021 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 391,63 гривень, а всього 430,51 гривень;

55) за зобов`язаннями жовтня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2021 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 435,14 гривень;

56) за зобов`язаннями листопада 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2021 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 421,58 гривень;

57) за зобов`язаннями грудня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2021 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 408,02 гривень;

58) за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.01.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 394,00 гривень;

59) за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.02.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 379,99 гривень;

60) за зобов`язаннями березня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.03.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 367,33 гривень;

61) за зобов`язаннями квітня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.04.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 352,87 гривень;

62) за зобов`язаннями травня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.05.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 339,76 гривень;

63) за зобов`язаннями червня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.06.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 325,74 гривень;

64) за зобов`язаннями липня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 311,73 гривень;

65) за зобов`язаннями серпня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 298,17 гривень;

66) за зобов`язаннями вересня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 283,25 гривень;

67) за зобов`язаннями жовтня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 270,59 гривень;

68) за зобов`язаннями листопада 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 256,58 гривень;

69) за зобов`язаннями грудня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2022 року по 31.05.2024 року розмір 3% річних 242,11 гривень,

розмір інфляційних втрат становить 82 534,81гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями квітня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.04.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 395,40 гривень;

2) за зобов`язаннями травня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.05.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 351,73 гривень;

3) за зобов`язаннями червня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.06.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 289,47 гривень;

4) за зобов`язаннями липня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.07.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 214,04 гривень;

5) за зобов`язаннями серпня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.08.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 204,64 гривень;

6) за зобов`язаннями вересня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.09.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 209,34 гривень;

7) за зобов`язаннями жовтня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.10.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 117,00 гривень;

8) за зобов`язаннями листопада 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.11.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 062,26 гривень;

9) за зобов`язаннями грудня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.12.2017 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 021,56 гривень;

10) за зобов`язаннями січня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.01.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 976,80 гривень;

11) за зобов`язаннями лютого 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.02.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 910,64 гривень;

12) за зобов`язаннями березня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.03.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 871,29 гривень;

13) за зобов`язаннями квітня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.04.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 188,48 гривень;

14) за зобов`язаннями травня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.05.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 147,30 гривень;

15) за зобов`язаннями червня 2018 року на суму 8 000,00 гривень за період з 11.06.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 5 726,14 гривень;

16) за зобов`язаннями липня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.07.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 147,30 гривень;

17) за зобов`язаннями серпня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.08.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 183,59 гривень;

18) за зобов`язаннями вересня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.09.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 183,59 гривень;

19) за зобов`язаннями жовтня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.10.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 086,93 гривень;

20) за зобов`язаннями листопада 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.11.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 001,90 гривень;

21) за зобов`язаннями грудня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.12.2018 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 932,84 гривень;

22) за зобов`язаннями січня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.01.2019 року по 05.01.2021 року розмір інфляційних втрат 277,45 гривень;

23) за зобов`язаннями лютого 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.02.2019 року по 05.01.2021 року розмір інфляційних втрат 245,00 гривень;

24) за зобов`язаннями березня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.03.2019 року по 05.01.2021 року розмір інфляційних втрат 228,86 гривень;

25) за зобов`язаннями квітня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2019 року по 05.01.2021 року розмір інфляційних втрат 233,40 гривень; на суму 2 000,00 гривень за період з 06.01.2021 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 986,28 гривень, а всього 1 219,68 гривень;

26) за зобов`язаннями травня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2019 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 019,89 гривень;

27) за зобов`язаннями червня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2019 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 980,93 гривень;

28) за зобов`язаннями липня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.07.2019 року по 30.09.2019 року розмір інфляційних втрат (-) 7,16 гривень;

29) за зобов`язаннями серпня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.08.2019 року по 30.09.2019 року розмір інфляційних втрат 13,93 гривень;

30) за зобов`язаннями вересня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.09.2019 року по 30.09.2019 року розмір інфляційних втрат 24,50 гривень;

31) за зобов`язаннями жовтня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.10.2019 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 2 019,76 гривень;

32) за зобов`язаннями листопада 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.11.2019 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 981,39 гривень;

33) за зобов`язаннями грудня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.12.2019 року по 31.05.2024 року розмір інфляційних втрат 1 975,91 гривень;

34) за зобов`язаннями січня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.01.2020 року по 16.02.2020 року розмір інфляційних втрат (-) 3,52 гривень;

35) за зобов`язаннями лютого 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.02.2020 року по 16.02.2020 року розмір інфляційних втрат (-) 10,50 гривень;

36) за зобов`язаннями березня 2020 року сплачено вчасно (05.03.2020 року), розмір інфляційних втрат 0 гривень;

37) за зобов`язаннями квітня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2020 року по 17.06.2020 року розмір інфляційних втрат 45,66 гривень;

38) за зобов`язаннями травня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2020 року по 18.06.2020 року розмір інфляційних втрат 17,52 гривень;

39) за зобов`язаннями червня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2020 року по 03.08.2020 року розмір інфляційних втрат (-) 14,04 гривень;

40) за зобов`язаннями липня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.07.2020 року по 07.09.2020 року розмір інфляційних втрат (-) 29,95 гривень;

41) за зобов`язаннями серпня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.08.2020 року по 15.10.2020 року розмір інфляційних втрат 11,21 гривень;

42) за зобов`язаннями вересня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.09.2020 року по 17.11.2020 року розмір інфляційних втрат 105,92 гривень;

43) за зобов`язаннями жовтня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.10.2020 року по 17.11.2020 року розмір інфляційних втрат 86,74 гривень;

44) за зобов`язаннями листопада 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.11.2020 року по 17.11.2020 року розмір інфляційних втрат 0 гривень;

45) за зобов`язаннями грудня 2020 року сплачено вчасно (07.12.2020 року), розмір інфляційних втрат 0 гривень;

46) за зобов`язаннями січня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.01.2021 року по 14.03.2021 року розмір інфляційних втрат 86,74 гривень;

47) за зобов`язаннями лютого 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.02.2021 року по 14.03.2021 року розмір інфляційних втрат 37,50 гривень;

48) за зобов`язаннями березня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.03.2021 року по 14.03.2021 року розмір інфляційних втрат 0 гривень;

49) за зобов`язаннями квітня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.04.2021 року по 01.06.2021 року розмір інфляційних втрат 75,34 гривень;

50) за зобов`язаннями травня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.05.2021 по 01.06.2021 розмір інфляційних втрат 48,75 гривень;

51) за зобов`язаннями червня 2021 року сплачено вчасно (02.06.2021), розмір інфляційних втрат 0 гривень;

52) за зобов`язаннями липня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2021 по 05.12.2021 розмір інфляційних втрат 155,35 гривень;

53) за зобов`язаннями серпня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2021 по 05.12.2021 розмір інфляційних втрат 149,70 гривень;

54) за зобов`язаннями вересня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2021 по 05.12.2021 розмір інфляційних втрат 161,02 гривень, на суму 5 250,00 гривень за період з 06.12.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 918,10 гривень, а всього 2 079,12 гривень;

55) за зобов`язаннями жовтня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 137,64 гривень;

56) за зобов`язаннями листопада 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 069,52 гривень;

57) за зобов`язаннями грудня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 009,44 гривень;

58) за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.01.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 964,65 гривень;

59) за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.02.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 868,86 гривень;

60) за зобов`язаннями березня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.03.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 752,81 гривень;

61) за зобов`язаннями квітня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.04.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 440,49 гривень;

62) за зобов`язаннями травня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.05.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 231,81 гривень;

63) за зобов`язаннями червня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.06.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 054,83 гривень;

64) за зобов`язаннями липня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 857,74 гривень;

65) за зобов`язаннями серпня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 813,54 гривень;

66) за зобов`язаннями вересня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 744,85 гривень;

67) за зобов`язаннями жовтня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 628,41 гривень;

68) за зобов`язаннями листопада 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 478,93 гривень;

69) за зобов`язаннями грудня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 437,37 гривень.

Частиною другою статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а отже, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними в заявленому розмірі.

Щодо застосування позовної давності, слід зазначити на таке.

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості з внесення членських внесків за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року включно, а також нараховані 3% та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За матеріалами справи, позивач з позовом звернувся до суду 22.06.2024 року.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину..

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 з 12.03.2020 року на всій території України запроваджено карантин, строк якого неодноразово продовжувався і діяв до 30.06.2023 року.

Отже, Законом України від 30.03.2020 року №540-IX розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023. Оскільки вказаний Закон опубліковано 02.04.2020 року та він набрав законної сили з дня його опублікування, тому з 03.04.2020 року (під час триваючого строку як спеціальної, так і загальної позовної давності) відповідні строки є продовженими (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 року у справі №902/1144/22).

Оскільки на дату набрання чинності (тобто станом на 03.04.2020 року) Законом України від 30.03.2020 року №540-IX позовна давність за спірними вимогами тривала і вказаним Законом України була фактично продовжена до 30.06.2023 року, то станом на 30.06.2023 року строк позовної давності є таким, що не пропущений позивачем, а тому господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що підстав для його застосування до спірних правовідносин не має.

Між тим, п.п. 2 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 року Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану, яким доповнено розділ Прикінцеві положення ЦК України п. 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Таким чином, господарським судом першої інстанції обґрунтовано вказано, що позивачем на момент звернення з позовом до суду не пропущений встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

Не приймаються аргументи апелянта на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), без з`ясування обставин, що мають значення для справи; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір за своїми ознаками не є корпоративним; питання необхідності сплати внесків та їх розміру вирішувалося загальними зборами членів товариства шляхом прийняття відповідних рішень, з якими відповідач не погоджується, посилаючись на порушення його прав як члена цього товариства та виконання яких може бути підставою для виключення особи з членів товариства, а тому розгляд позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, як зазначає апелянт, передбачає надання оцінки законності дій зазначеного органу товариства, що в сукупності доводить існування між сторонами саме корпоративного спору; оскільки місцезнаходженням позивача є місто Київ, даний спір, на думку апелянта, непідсудний господарському суду Донецької області, про що відповідач заявляв у клопотанні про передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою ГПК України підсудністю та заяві про непідсудність даного спору господарському суду Донецької області, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна і суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень ст. 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах у справі №904/7464/21 від 07.12.2023 року, у справі №904/7701/21 від 29.06.2022 року, у справі №910/3301/18 від 02.07.2020 року та Великою Палатою Верховного Суду у постанові у справі №904/3657/18 від 07.04.2020 року.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Критеріями корпоративного спору є: корпоративні відносини: відносини, які виникають, змінюються, припиняються щодо корпоративних прав чи корпоративного управління, на стадії заснування, діяльності чи припинення такої юридичної особи; суб`єктний склад (юридична особа (корпорація) та її учасник (засновник, акціонер, член, у тому числі який вибув), або учасники (засновники, акціонери, члени , у тому числі які вибули); підстави позову: порушення, не визнання або оспорення корпоративного права або інтересу; предмет позову: визнання недійсним рішення органу управління, відшкодування збитків, переведення прав та обов`язків покупця тощо.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації корпоративного типу, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч.1 ст.167 ГК України).

Так, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Авангард, згідно п.1.2 Статуту, - є неприбутковим об`єднанням учасників ринку страхових послуг, яке створене з метою захисту інтересів цих учасників та розвитку ринку у сфері страхування, фінансових та страхових послуг. Асоціація працює на задоволення потреб суспільства. Асоціація не проводить комерційної діяльності.

Статутний фонд в Асоціації не створюється (п.5.1 Статуту).

Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, учасників (членів) Асоціації, працівників (крім оплати їх праці , нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб (п.5.4.1 Статуту).

Джерелами формування майна та коштів Асоціації є, зокрема, членські внески учасників Асоціації.

Прийом в учасники Асоціації здійснюється підставі поданої бажаючим заявки за відсутності заперечень 2/3 чинних учасників (п.3.4 Статуту).

Вихід з Асоціації здійснюється на підставі заяви учасника або за рішенням органу управління внаслідок невиконання учасником своїх, у тому числі, грошових зобов`язань з внесення членських внесків (п.3.5 Статуту).

Учасники Асоціації зобов`язані дотримуватись положень Статуту, виконувати рішення органів управління Асоціації, а також сплачувати вступні та членські внески.

Учасники Асоціації мають право, зокрема, брати участь в обговоренні всіх питань, пов`язаних із діяльністю Асоціації.

Господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Авангард не є господарською організацією корпоративного типу, а професійною асоціацією, також, хоча за суб`єктним складом спір може характеризуватись, як корпоративний, підставою позову є невиконання зобов`язань за Договором №16-16/07/15 про участь в Асоціації Страховий бізнес від 16.07.2015 року, а предметом спору є стягнення заборгованості за вказаним Договором і не стосується створення, діяльності, управління (прийнятого рішення) або припинення діяльності Асоціації.

Отже, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що даний спір за своїми ознаками не є корпоративним та підлягає вирішенню за загальним правилом підсудності - за місцезнаходженням відповідача.

Так само, не приймаються аргументи апелянта щодо того, що єдиною підставою для сплати членських внесків є відповідне рішення загальних зборів членів Асоціації про встановлення їх розміру та термінів сплати, оформлене саме протоколом таких зборів, який засвідчено Головою, Секретарем Зборів та печаткою Асоціації; саме протоколи Загальних зборів членів Асоціації, як зазначає апелянт, є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин прийняття Загальними зборами членів Асоціації рішення про встановлення їх розміру та термінів сплати, і як наслідок виникнення у відповідача обов`язку щодо їх сплати; позивачем не надано відповідні протоколи Загальних зборів учасників Асоціації, на яких приймалися відповідні рішення ані з позовної заявою, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, в тому числі їх копії, як було останньому запропоновано безпосередньо судом; господарський суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення послався виключно, на витяги з протоколів, які позивачем було надано лише під час розгляду справи, а тому, на думку апелянта, рішення прийнято на підставі неналежного та недопустимого доказу; такі витяги були прийняті судом з порушенням вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України, а саме: копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи; судом першої інстанції, як вказує апелянт, не взято до уваги положення Статуту позивача, згідно з яким виключною компетенцією Загальних зборів членів Асоціації є встановлення терміну оплати членських внесків, та не досліджено чи приймали загальні збори таке рішення; суд першої інстанції прийняв рішення без з`ясування обставин, що мають значення для справи та помилково визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, без їх доведеності, з огляду на те, що подані позивачем до господарського суду першої інстанції Витяги з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес оформлені та засвідчені належним чином, а їх обсяг дозволяє встановити наявність або відсутність обставин, на підтвердження яких вони подані.

Відповідач був учасником Асоціації Страховий Бізнес протягом 2016-2022 років та за цей час був обізнаний про свій обов`язок зі сплати членських внесків, отримував в належному чи неналежному вигляді інформацію про прийняті рішення щодо розміру таких членських внесків, мав можливість самостійно з ними (оригіналами протоколів Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес) ознайомитись та/або оскаржити їх дійсність з огляду на наявність сумнівів у правомочності загальних зборів та належному прийнятті рішень.

Разом з цим, господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що протоколи Чергових зборів учасників Асоціації Страховий Бізнес від 30.03.2016 року, від 11.04.2017 року, від 17.04.2018 року, від 08.04.2019 року, від 16.06.2020 року, від 16.06.2021 року та від 21.12.2022 року не є предметом дослідження, а дійсність прийнятих на них рішень - предметом спору у цій справі.

Також, не приймаються посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №761/2739/20 та Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року у справах № 683/351/16-ц ( провадження № 14-113цс20), №695/2665/16-ц ( провадження № 14-105 цс20), де, між іншим, зазначено, що за змістом статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Згідно з частиною першою статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Статтею 1 Закону України "Про громадські об`єднання" передбачено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. У частині першій статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання" закріплено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу їх членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності. При цьому, у даній справі Верховний Суд дійшов наступного висновку, що у справі, що переглядається, ГО "ТІЗ "Десенка" звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача членських внесків, розмір та необхідність сплати яких визначені рішеннями загальних зборів членів товариства; спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю юридичної особи. Тобто спір між ГО "ТІЗ "Десенка" та ОСОБА_1 як її членом пов`язаний з корпоративними відносинами.

Так, позов у справі №761/2739/20 пред`явлений Громадською організацією про стягнення заборгованості зі сплати внесків; у справі № 683/351/16-ц предметом позову є визнання незаконними та скасування постанови зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ про припинення його повноважень як голови правління споживчого товариства і звільнення з посади відповідно до пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г.

Таким чином, правовідносини у справах, на які посилається апелянт та обставини вказаних справ №761/2739/20, № 683/351/16-ц, не є подібними до правовідносин у справі №905/907/24, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18).

За матеріалами справи, позивачем згідно з частиною першою статті 124 ГПК України повідомлено, що за попереднім (орієнтованим) розрахунком судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом вказаної справи у суді становлять 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (підготовка претензії, позовної заяви та інші процесуальні документи) та додатково по 5 000,00 гривень за участь адвоката в кожному судовому засіданні.

08.10.2024 представником позивача відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України до суду через підсистему Електронний суд подано заяву про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, в якій зазначено, що розмір таких судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи становлять 25 000,00 гривень із доданими доказами понесення цих витрат.

Отже, позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.

На обґрунтування заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги суду надано такі документи: копію договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023 року, копію додаткової угоди №1 від 05.05.2023 року до вказаного договору, копію акта-розрахунка №45 від 30.09.2024 року, копії платіжних інструкцій №957 від 20.06.2024 року, №1000 від 23.08.2024 року, №1005 від 23.09.2024 року, №1029 від 09.10.2024 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023 року, укладеного між Адвокатським бюро Михайленко та партнери (далі Виконавець) та Асоціацією Страховий Бізнес (далі Клієнт), Виконавець зобов`язався здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, за цим Договором.

Пунктом першим Додаткової угоди №1 від 05.05.2023 року до вказаного договору сторони визначили, що Виконавець зобов`язується надати Клієнту правову допомогу в підготовці та поданні необхідних процесуальних документів для стягнення заборгованості по оплаті членських внесків з ПрАТ СК Авангард, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За вивчення справи, законодавства, що застосовується до спірних правовідносин, підготовку та подання процесуальних документів Клієнт, протягом 5-ти днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди, сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень (п.2 Додаткової угоди).

Згідно з п.3 Додаткової угоди за участь адвоката Виконавця в судових засіданнях Клієнт сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень протягом 2-х календарних днів з моменту отримання рахунку від Виконавця.

Сторонами 30.09.2024 року складено акт-розрахунок надання послуг, в якому закріплено надання Адвокатським бюро та прийняття Клієнтом юридичних послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023 року : 1. Вивчення справи, законодавства, що застосовується до спірних правовідносин. Підготовка та складання претензії. Підготовка, складання, друк, відправка позовної заяви та її копії для відповідача. Підготовка та подання до суду процесуальних документів (клопотання, заяви, заперечення тощо) 10 000,00 гривень. 2. Участь у судовому засіданні 22.08.2024 5 000,00 гривень. 3. Участь у судовому засіданні 20.09.2024 5 000,00 гривень. 4. Участь у судовому засіданні 08.10.2024 5 000,00 гривень. Загальна вартість робіт (послуг) становить 25 000,00 гривень.

Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Від ПрАТ Страхова компанія Авангард 14.10.2024 року надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечення стосовно розміру заявлених позивачем витрат.

У своїх запереченнях відповідач вказує, що до наданих послуг включено витрати не пов`язані з розглядом справи вивчення законодавства, що застосовується до спірних правовідносин, а також підготовка та складання претензії; зауважив, що компенсація витрат на друк та відправлення позовної заяви не підлягає відшкодуванню. Також, відповідач вважає, що визначення вартості послуги за участь у судовому засіданні в розмірі 5 000,00 гривень є завищеною, адже вартість таких послуг у м. Києві варується від 1 000,00 гривень до 4 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 19 Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв ( правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні правові висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 року у справі № 910/4317/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо .Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачеві претензій про сплату заборгованості у червні 2023 року, проте, така вимога була проігнорована відповідачем, що призвело до необхідності позивачу звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Крім того, ухвалою господарського суду першої інстанції від 27.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, проте саме відповідачем було подано заперечення з цього приводу і заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що мало наслідком понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги за участь адвоката в судових засіданнях.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №775/9215/15ц).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №775/9215/15ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена ( постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Таким чином, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про стягнення витрат на правову допомогу та додані до неї документи, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 гривень відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є співрозмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами) та, що заперечення відповідача викладені у заяві від 14.10.2024 року є необґрунтованими, оскільки розмір гонорару за складання всіх письмових заяв, у тому числі позовної, клопотань, заперечень є фіксованим, а зазначені у Акті-розрахунку друк та відправлення позовної заяви, виходячи з контексту документа, слід розуміти саме як витрачений час на її виготовлення (друк позову, всіх додатків, прошивання) та фізичне направлення засобами поштового зв`язку;

гонорар за участь адвоката в судових засіданнях у розмірі 5 000,00 гривень визначено за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Також, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що саме за заявою відповідача суд перейшов від спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням судових засідань, що мало наслідком понесення позивачем додаткових витрат.

При цьому, з наданих відповідачем роздруківок про вартість адвокатських послуг з участі в судовому процесі у господарському суді значиться від 1 000,00 гривень, від 2 000,00 гривень, а не є твердою чи граничною вартістю.

За таких обставин, зважаючи на доведення позивачем реальність понесених витрат на правничу допомогу, обґрунтованість їх розміру та співмірність зі складністю справи, враховуючи поведінку сторін під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що відсутні підстави для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, у відзиві на апеляційну скаргу, поданому суду апеляційної інстанції, позивач вказує на те, що у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесено додаткові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією та Додатковою угодою №2 від 05.12.2024 року до договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023 року, які додано до відзиву.

Також, 20.01.2025 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх.№ 891), в якому останній просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, в зв`язку з розглядом апеляційної скарги, в розмірі 15 000,00 грн.

Щодо клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх.№ 891), слід зазначити таке.

Згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, вище вказано, що матеріали справи містять: копію договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023 року, копію додаткової угоди №2 від 05.12.2024 року до вказаного договору, копію платіжної інструкції №1085 від 10.12.2024 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023 року, укладеного між Адвокатським бюро Михайленко та партнери (далі Виконавець) та Асоціацією Страховий Бізнес (далі Клієнт), Виконавець зобов`язався здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, за цим Договором.

Пунктом 1 Додаткової угоди №2 від 05.12.2024 року до вказаного договору сторони визначили, що Виконавець зобов`язується надати Клієнту правову допомогу в підготовці та поданні необхідних процесуальних документів до Східного апеляційного господарського суду по справі №905/907/24 за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2024 року.

За вивчення справи, законодавства, що застосовується до спірних правовідносин, підготовку та подання процесуальних документів Клієнт, протягом 5-ти днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди, сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень (п.2 Додаткової угоди).

Відповідно до акту розрахунку наданих послуг №1 від 13.01.2025 року, за вивчення справи, законодавства, що застосовується до спірних правовідносин ціна послуги складає 10 000, 00 грн., за участь у судовому засіданні 22.01.2025 року ціна послуги складає 5000, 00 грн.

Таким чином, сторони узгодили перелік послуг з надання правової допомоги, обсяг повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта, умови розрахунків, а також строк виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги.

Так, згідно платіжної інструкції №1085 від 10.12.2024 року, позивачем сплачено на користь АО Михайленко та партнери 10 000, 00 грн. оплати за надання правової допомоги згiдно рахунку-фактури № СФ-0000082-24 вiд 09.10.2024р. (Договiр про надання правової допомоги № ПД-22/23 вiд 05.05.2023 р.), без ПДВ.

Матеріали справи містять ордер серії АІ №1763943 від 05.12.2024 року на представництво у Східному апеляційному господарському суді адвокатом Михайленко Д.В. інтересів Асоціації Страховий Бізнес.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України розподілу підлягають судові витрати, які складаються із розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, де, між іншим, вказано на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом частин 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Втім, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, від апелянта не надходило.

А отже, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2023 року у справі, становлять співмірні і розумні витрати позивача на правову допомогу у справі у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на вказані положення чинного законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Отже, висновки місцевого господарського суду відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 244, 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард адвоката Терещенко О.М. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2024 року у справі №905/907/24 залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард (85013, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок №20, приміщення №18; код ЄДРПОУ 33152560) на користь Асоціації Страховий Бізнес (04213, місто Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок №47-А; код ЄДРПОУ 33304264) 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.01.2025 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення22.01.2025
Оприлюднено28.01.2025
Номер документу124685272
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —905/907/24

Судовий наказ від 25.03.2025

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Постанова від 22.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Постанова від 22.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 15.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 10.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 03.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Ухвала від 22.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Рішення від 22.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Рішення від 22.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні