Рішення
від 24.01.2025 по справі 918/1038/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/1038/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., дослідивши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, код ЄДРПОУ 34863309)

до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (вул. Шкільна, 50, с. Ярославичі, Рівненська обл., Дубенський р-н, 35112, код ЄДРПОУ 30132761)

про стягнення 143 516 475 грн 87 коп.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору.

09 жовтня 2023 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшов позов до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 160 677 538 грн 35 коп., з яких: 17 161 062 грн 48 коп. - основний борг, 55 187 436 грн 15 коп. - інфляційні втрати, 21 320 693 грн 17 коп. - 12 % річних, 64 284 177 грн 18 коп. - пеня, 2 724 169 грн 37 коп. - штраф. Також було викладено позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", відображену у п.3 прохальної частини позовної заяви щодо застосування до відповідача ч.10 ст.238 ГПК України при прийнятті рішення суду про нарахування 12% річних на суму боргу, яка буде існувати в період з 27.09.2023 до моменту виконання судового рішення.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем зобов`язань по Договору поставки № 1300030793 від 19.11.2019 в частині своєчасного проведення розрахунків. А саме, позивач зобов`язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити вартість сільськогосподарських товарів (насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива та добрива для позакореневого підживлення) (товар), партіями та в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в видаткових накладних та/або специфікаціях (додатках) до цього договору, чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором. Задля виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 689 001 159,75 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Проте відповідач здійснив повернення позивачу товару на суму 153 050 969,06 грн. За отриману продукції розрахувався частково в сумі 247 524 570,83 грн, а також здійснив зустрічну поставку товару та надав послуги позивачу на суму 268 828 655,27 грн, що підтверджується актами зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім цього, позивач надав відповідачу знижку на товар в сумі 1 435 902,11 грн, що підтверджується розрахунком коригувань від 31.03.2021.

За підрахунками позивача сума заборгованості складала 18 161 062,48 грн.

У позовній заяві позивач на суму боргу, яка була непогашеною своєчасно нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.11.2020 року по 01.10.2023 року. За його обрахунками розмір пені становить 64 284 177,18 грн.

Відповідно до п.4 додатку №3 від 02.03.2020 року до Договору поставки, до 20 березня 2020 року Відповідач зобов`язується видати аграрну розписку. Пункт 5 вказаного Додатку, у разі порушення покупцем зобов`язань щодо видачі аграрної розписки у вказаний строк, продавець має право вимагати негайного погашення заборгованості та сплати штрафу в розмірі 20% від вартості поставленого товару. Вартість поставленого товару станом на 02 березня 2020 року становить 288255195,88 гривень. Тому позивач нараховує відповідачеві штраф в сумі 2 724 159,37 грн.

Позивач нараховує 12 % річних згідно п.2 Додатку №7 від 12.08.2021 року від простроченої суми боргу, яка існувала за період з 01.11.2021 року до 01.10.2023 року. Розмір процентів за 700 днів прострочення становить 21 320 693,17 гривень.

Також позивач нараховує інфляційні збитки від простроченої суми, яка існувала за період з 01.11.2020 року до 31.08.2023 року. Розмір інфляційних збитків за підрахунками позивача становить 55 187 436,15 грн.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду та ГПК України, не надав. Під час розгляду справи представник відповідача неодноразово викладав позицію про те, що не погоджується із позовними вимогами, зокрема й щодо нарахованих сум пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат. Вважає їх надмірно та необгрунтовано завищеними. Тому відповідач заявляв клопотання про зменшення судом сум які підлягатимуть до стягнення (пені, штрафу, відсотків річних, інфляційних) з посиланням на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Процесуальні дії у справі, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1038/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження Підготовче засідання у справі призначено на 16.11.2023.

08 листопада 2023 року від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких представник ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, що у зв`язку з допущенням технічної описки в сумі основного боргу надає коректний розрахунок основного боргу: 689 001 159,75 грн поставка 153 050 969,06 грн повернення товару - 247 524 570,83 грн оплата 268 549 324,26 грн зарахування зустрічної поставки товару - 1 435 902,11 грн знижка - 279 139,79 грн зарахування за послуги - 191,22 грн зарахування №1 від 28.08.2021 = 18 161 062,48 грн основного боргу. Отже, сума основного боргу становить не 670 840 097,27 грн, а 18 161 062,48 грн, тобто та сума, яка вказана в прохальній частині позовної заяви.

У судовому засідання 16.11.2023 оголошено перерву до 05.12.2023.

04 грудня 2023 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та вирішення питання щодо повернення частини суми сплаченого судового збору.

04 грудня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 918/1038/23 контр-розрахунку і опису бухгалтерських операцій між сторонами спору, здійсненого на підставі додатків до позовної заяви позивача, з врахуванням актів звірки взаємних розрахунків та коригувань кількісних та вартісних показників, а також долучення доказів: копій коригування кількісних та вартісних показників, копії актів зарахування однорідних вимог, копії платіжної інструкції № 273 від 09.10.2023 на суму 1000000,00 грн.

Ухвалою від 05.12.2023 заяву б/н від 04.12.2023 ТОВ "Суффле Агро Україна" про зменшення розміру позовних вимог та вирішення питання щодо повернення частини суми сплаченого судового збору прийнято до розгляду та задоволено. Постановлено зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 1 000 000,00 грн. Подальший розгляд справи здійснювати в межах позовних вимог про стягнення 160 677 528,40 грн (з яких: 17 161 062,48 грн - основний борг, 2 724 159,37 грн - штраф, 55 187 436,15 грн - інфляційні втрати, 64 284 177,18 - пеня та 21 320 693,17 грн - 12% річних). Повернути ТОВ "Суффле Агро Україна" з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 5 810 грн 33 коп., сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №192327 від 02.10.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. Строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 28.12.2023.

11 грудня 2023 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо поданих відповідачем доказів, до яких долучено таблицю з розрахунком суми боргу де відображені акти звірки.

26 грудня 2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі.

27 грудня 2023 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) відповідача про призначення судової економічної експертизи у справі.

У судовому засіданні 28.12.2023 присутні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, які стосуються клопотання Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про призначення судової економічної експертизи у справі. Суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 11.01.2024 для об`єктивного розгляду справи та перевірки тверджень сторін на відповідність матеріалам справи, про що відображено у протоколі судового засідання від 28.12.2023.

Ухвалою від 11.01.2024 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024.

Ухвалою від 18.01.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/1038/23. Призначено справу № 918/1038/23 до судового розгляду по суті на "01" лютого 2024 р. на 14:30 год.

26 січня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" адвоката Веремчука Віктора Володимировича надійшла заява про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/1038/23 (вх. № 837/24), у якій представник відповідача вказав, що 26.01.2024 близько 15:00 год. до Господарського суду Рівненської області через систему "Електронний суд" було подано заяву про відвід судді ідентичного змісту, проте з технічних, механічних та / або інших причин у такій заяві помилково вказано, що адвокат Веремчук Віктор Володимирович є представником ТОВ «Суффле Агро Україна». Проте, у даній справі адвокат Веремчук Віктор Володимирович представляє інтереси ПП «Агро-Експрес-Сервіс».

У зв`язку із такою помилкою, представник Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" адвокат Веремчук Віктор Володимирович просив подану раніше заяву про відвід - залишити без розгляду (як таку, що відкликано, помилково оформлено), та просив розглядати другу заяву про відвід судді ідентичного змісту, яка подана після першої.

Відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області провів реєстрацію заяви представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" адвоката Веремчука Віктора Володимировича про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/1038/23, яка надійшла через підсистему "Електронний суд" 26.01.2024, 29.01.2024 із присвоєнням вхідного номеру 837/24.

Ухвалою від 29.01.2024 прийнято заяву представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про залишення без розгляду заяви про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/1038/23. Заяву представника відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" адвоката Веремчука Віктора Володимировича про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/1038/23 - залишено без розгляду.

Ухвалою від 29.01.2024 відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/1038/23, заявлений представником відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" адвокатом Веремчуком Віктором Володимировичем у заяві від 26.01.2024 (вх. № 837/24) визнано необґрунтованим. Заяву представника відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" адвоката Веремчука Віктора Володимировича від 26.01.2024 про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/1038/23 (вх. № 837/24) передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 року заяву про відвід судді у справі № 918/1038/23 передано на розгляд судді Романюку Р.В.

Ухвалою від 30.01.2024 (суддя Романюк Р.В.) у задоволенні заяви Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про відвід судді Пашкевич І.О. - відмовлено.

Ухвалою від 31 січня 2024 року заяву судді Пашкевич І.О. про самовідвід від розгляду справи №918/1038/23 задоволено. Передано справу № 918/1038/23 уповноваженій особі апарату Господарського суду Рівненської області для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 року справу №918/1038/23 розподілено для розгляду судді Бережнюк В.В.

Ухвалою від 01.02.2024 суддею Бережнюк В.В. прийнято справу № 918/1038/23 до провадження. Розгляд справи по суті відкладено на 14 лютого 2024 р. на 11:00 год.

13 лютого 2024 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 14.02.2024 клопотання Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про повернення до підготовчого провадження задоволено. Суд ухвалив повернутися до підготовчого провадження, підготовче судове засідання призначено на 28 лютого 2024 р. на 10:00 год.

27 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшли письмові пояснення.

28 лютого 2024 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 28 лютого 2024 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" здійснити звіряння взаємних розрахунків та подати суду у строк до 12 березня 2024 року оформлений та підписаний обома сторонами Акт звірки взаємних розрахунків. Підготовче судове засідання відкладено на 13 березня 2024 р. на 11:00 год.

13 березня 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшли письмові заперечення проти призначення у справі економічної експертизи.

У засіданні 13 березня 2024 року оголошено перерву до 23 квітня 2024 року на 11:00 год., у зв`язку з неподанням сторонами витребуваного судом Акту звірки взаємних розрахунків.

17 квітня 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшли додаткові письмові пояснення. Також надано примірник Акту звірки взаємних розрахунків, підписаний позивачем та відповідачем.

23 квітня 2024 року від ПП "Агро-Експрес-Сервіс" надійшли уточнення до переліку питань, які ставляться перед експертом, згідно клопотання про призначення експертизи.

Для надання можливості представникам позивача скористатися правом, передбаченим ч.5 ст.99 ГПК України щодо викладення пропозиції переліку питань , роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, в судовому засіданні 23.04.2024 оголошено перерву до 01 травня 2024 р. на 10:00 год.

24 квітня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшли пояснення щодо клопотань про призначення експертизи. Просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

24 квітня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшла заява про відвід судді Бережнюк В.В. від розгляду даної справи №918/1038/23.

Ухвалою від 24.04.2024 визнано відвід судді Бережнюк В.В. від участі у розгляді справи №918/1038/23 необґрунтованим. Передано заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. у справі №918/1038/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення боргу - для вирішення питання про відвід іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 року справу №918/1038/23 в частині розгляду заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. розподілено для розгляду судді Марачу В.В.

Ухвалою від 25 квітня 2024 року (суддя Марач В.В.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. від розгляду справи №918/1038/23.

25 квітня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" повторно надійшла заява про відвід судді Бережнюк В.В. від розгляду даної справи №918/1038/23.

Ухвалою від 25 квітня 2024 року визнано відвід судді Бережнюк В.В. від участі у розгляді справи №918/1038/23 необґрунтованим. Передано заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. у справі №918/1038/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення боргу - для вирішення питання про відвід іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 справу №918/1038/23 в частині розгляду заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. розподілено для розгляду судді Пашкевич І.О.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року, зокрема заяву судді Пашкевич І.О. про самовідвід від розгляду справи №918/1038/23 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. від справи №918/1038/23 задоволено, справу № 918/1038/23 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. від справи №918/1038/23 передано уповноваженій особі апарату Господарського суду Рівненської області для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи № 918/1038/23 (заяви про відвід), останню передано на розгляд судді Войтюка В.Р.

Ухвалою від 30 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Бережнюк В.В. від розгляду справи №918/1038/23.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.05.2024 у справі №918/1038/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі в тексті Товариство) до Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» (надалі в тексті Підпри-ємство) про стягнення 160 677 528 грн 40 коп., з яких: 18 161 062,48 грн основного боргу, 64 284 177,18 грн пені, 2 724 169,37 грн штрафу 55 187 436,15 грн інфляційних втрат та -12% річних в сумі 21 320 693,17 грн призначено судову економічну експертизу (документів бухгалтерського обліку, оподаткування та звітності) та зупинено провадження у справі.(т.3, арк.матеріалів оскар-ження 273-280).

На вирішення судової економічної експертизи судовому експерту поставлено наступні запитання:

1) Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» та Відповідачем Приватним підприємством «Агро-Експрес-Сервіс» за Договором поставки №1300030793 від 19.11.2019 та додатків до нього (Додаток №1 від 20 листопада 2019 року, Додаток №2 від 27 грудня 2019 року, Додаток №3 від 02 березня 2020 року, Додаток №5 від 03 червня 2020 року, Додаток №6 від 20 листопада 2020 року, Додаток №7 від 12 серпня 2021 року) за період з 19.11.2019 по 30.09.2023?

2) Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» розмір заборгованості Відповідача Приватним підприємством «Агро-Експрес-Сервіс» за поставлені підприємству товарно-матері-альні цінності за Договором поставки №1300030793 від 19.11.2019 та додатків до нього (Додаток №1 від 20 листопада 2019 року, Додаток №2 від 27 грудня 2019 року, Додаток №3 від 02 березня 2020 року, Додаток №5 від 03 червня 2020 року, Додаток №6 від 20 листопада 2020 року, Додаток №7 від 12 серпня 2021 року) за період з 19.11.2019 по 30.09.2023?

3) У разі наявності такої заборгованості, яким є розмір пені за період з 01.11.2020 по 01.10.2023, штрафу 20% від вартості поставленого товару, 12% відсотків річних за період з 01.11.2021 по 01.10.2023, інфляційних втрат за період з 01.11.2020 по 31.08.2023?

Проведення експертизи доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ.

Ухвалою від 23.08.2024 провадження у справі № 918/1038/23 поновлено. Клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ №6376/15/вих.-24 від 09.08.2024 (надійшло до суду 21.08.2024) про погодження строків проведення експертизи у справі № 918/1038/23 - задоволено. Погоджено строк проведення судової економічної експертизи у справі № 918/1038/23 понад 90 календарних днів. Клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ №6376/15/вих.-24 від 09.08.2024 (надійшло до суду 21.08.2024) про уточнення питання (узгодження змісту експертного завдання), поставленого на вирішення експертизи ухвалою від 01.05.2024 - задоволено. Уточнено друге питання, поставлене на вирішення судової експертизи шляхом викладення його у наступній редакції: "Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» розмір заборгованості Відповідача Приватним підприємством «Агро-Експрес-Сервіс» за поставлені підприємству товарно-матеріальні цінності за Договором поставки №1300030793 від 19.11.2019 (з додатками) за період з 19.11.2019 по 30.09.2023?" . Зупинено провадження у справі №918/1038/23 на час проведення експертизи.

20 вересня 2024 року до господарського суду Рівненської області через канцелярію суду надійшов лист з клопотанням експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ Галини Харченко, у якому просить додатково надати належним чином засвідчені документи бухгалтерського обліку ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна", а саме:

-первинні документи бухгалтерського обліку, зазначені в Акті звірки взаєморозрахунків №1264 від 06.03.24, складеного представниками ПП "Агро- Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна";

-регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри), на яких узагальнена інформація, перенесена з первинних документів щодо фінансово-господарських операцій між ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна" за період з 19.11.2019 по 30.09.2023.

Крім того, експерт повідомляє про те, що необхідно сплатити вартість експертизи згідно рахунку №24-2933-Е від 04.09.2024.

Ухвалою від 23.09.2024 провадження у справі №918/1038/23 поновлено для розгляду клопотання судового експерта. Задоволено клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ Галини Харченко про надання документів. Зобов`язано сторони ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна" надати експерту належним чином засвідчені документи бухгалтерського обліку ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна", а саме:первинні документи бухгалтерського обліку, зазначені в Акті звірки взаєморозрахунків №1264 від 06.03.24, складеного представниками ПП "Агро- Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна"; регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри), на яких узагальнена інформація, перенесена з первинних документів щодо фінансово-господарських операцій між ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТОВ "Суффле Агро Україна" за період з 19.11.2019 по 30.09.2023. Зобов`язано Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" надати у десятиденний термін з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області докази оплати витрат пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі згідно рахунку №24-2933-Е від 04.09.2024 . Провадження у справі №918/1038/23 зупинено на час проведення експертизи.

03 жовтня 2024 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про долучення доказів оплати вартості експертизи - платіжна інструкція №5927 від 03.10.2024.

15 жовтня 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява, у якій просить суд поновити провадження у справі; подає заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 1 грн., в частині 1 грн. подає відмову від позову та просить у цій частині закрити провадження у справі; підтримує позов у іншій частині вимог.

08 листопада 2024 року матеріали справи №918/1038/23 повернулися від Волинського відділення Львівського НДІСЕ з повідомленням про залишення без виконання ухвали про призначення експертизи.

18 листопада 2024 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про повторне направлення справи для виконання призначеної економічної експертизи.

19 листопада 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява, у якій просить суд поновити провадження у справі.

Ухвалою від 19.11.2024 поновлено провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 11 грудня 2024 р. на 10:00 год.

25 листопада 2024 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про об`єднання судової справи № 918/1010/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "АгроЕкспрес-Сервіс" про стягнення грошових коштів з відповідача, нарахованих за порушення умов Договору поставки №1300030793 від 19.11.2019 року, зі справою № 918/1038/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення грошових коштів з відповідача, нарахованих за порушення умов того самого Договору поставки № 1300030793 від 19.11.2019 року. Клопотання мотивоване тим, що в обох судових справах № 918/1038/23 і № 918/1010/24 розглядається питання стягнення штрафних санкцій, процентів річних, інфляційних втрат за порушення ПП "Агро-Експрес-Сервіс" умов того самого Договору поставки № 1300030793 від 19.11.2019 року. Крім того, в обох вищевказаних судових справах сторони спору тіж самі ТОВ "Суффле Агро Україна" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс".

Ухвалою від 27.11.2024 в задоволенні заяви від 25.11.2024 року Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про об`єднання справ в одне провадження - відмовлено.

11 грудня 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява, у якій просить суд залишити без розгляду позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", відображену у п.3 прохальної частини позовної заяви щодо застосування ч.10 ст.238 ГПК України при прийнятті рішення суду про нарахування 12% річних на суму боргу, яка буде існувати в період з 27.09.2023 до моменту виконання судового рішення.

Ухвалою від 11.12.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про зменшення розміру позовних вимог на суму стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" 17 161 061,48 грн. Закрито провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 1,00 грн основного боргу. Залишено без розгляду позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", відображену у п.3 прохальної частини позовної заяви щодо застосування ч.10 ст.238 ГПК України при прийнятті рішення суду про нарахування 12% річних на суму боргу. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, код ЄДРПОУ 34863309) з Державного бюджету України - 257 415 (двісті п`ятдесят сім тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 92 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції №192327 від 02.10.2023 року.

Після оголошення вступної та резолютивної частин вказаної вище ухвали від 11.12.2024, суд продовжив підготовче засідання.

Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 143 516 475 грн 87 коп., з яких: 55 187 436 грн 15 коп. - інфляційні втрати, 21 320 693 грн 17 коп. - 12 % річних, 64 284 177 грн 18 коп. - пеня, 2 724 169 грн 37 коп. - штраф.

Ухвалою від 11.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про повторне направлення матеріалів справи №918/1038/23 для проведення судової економічної експертизи. Закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на "15" січня 2025 р. на 11:00 год.

У зв`язку з тим, що з 13.01.2025 по 16.01.2025 суддя Бережнюк В. В. перебувала у відпустці, ухвалою від 10.01.2025 виправлено дату та час призначення судового засідання з 15.01.2025 на 24.01.2025 на 11:00 год.

24 січня 2025 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання, у якому просить суд провести розгляд справи без участі його представника. У цьому ж клопотанні підтримав свою позицію щодо позову яку неодноразово викладав у судових засіданнях, та просить відмовити у його задоволенні, та у випадку визнання позову обгрунтованим просить суд зменшити на 99% розмір сум, які підлягатимуть до стягнення.

24.01.2025 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" до суду не з`явилися. Явка учасників у засідання для слухання справи по суту не визнавалася обов`язковою. Суд враховує клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представника позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

19 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Продавець) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (Покупець) було укладено Договір поставки № 1300030793 (том 1 арк.с.130-138).

Відповідно до п. 1.1.1 Договору Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів: насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

Згідно п.3.1. Договору поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW (склад Продавця), якщо інше не передбачено в специфікації. Умови поставки викладаються у відповідності з вимогами ІНКОТЕРМС 2010, за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічній діяльності. Продавець може використовувати наступні склади:

ТОВ "Суффле Агро Україна". 30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я. Мудрого, 7.

ПрАТ "Жашківський елеватор". 19200, Черкаська область, м. Жашків, вулиця Вокзальна, 1.

ПрАТ "Городоцький Елеватор Суффле". 32002, Хмельницька обл., м. Городок, вул. Зелена,1.

ТОВ "Каролінськийелеватор". 22850, Вінницька обл., Немирівський р-н, с. Кароліна, вул. Привокзальна, 7.

Інші склади за погодженням Сторін.

П. 3.1.1.Право власності на Товар переходить до Покупця в момент відвантаження, що відповідає даті оформлення товарно-транспортної накладної. Продавець зобов`язаний поставити товар Покупцеві, до 20.02.2020 року, якщо інший строк не буде вказано в Специфікаціях.

За умовами пунктів 4.1.- 4.5. номенклатура Товару, його кількість та ціна зазначаються у Специфікаціях до даного Договору. При оплаті Товару Покупець обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі Продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості Покупця. Ціна встановлюється із ПДВ, якщо тільки це не суперечить законодавству. Якщо інші умови оплати не будуть погоджені Сторонами, Покупець зобов`язується оплатити вартість Товару не пізніше 31 жовтня 2020 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2020 рік. У разі забезпечення зобов`язань Покупця із оплати аграрною розпискою незалежно від умов специфікацій/додатків до Договору, вважатиметься, що датою оплати Товару за даним Договором у розмірі, зазначеному в аграрній розписці, є дата оплати, зазначена в такій аграрній розписці. Якщо сума аграрної розписки буде меншою, аніж загальна вартість поставки (та, відповідно, зобов`язань Покупця із оплати) за даним Договором, то заборгованість погашається у хронологічному порядку, тобто за аграрною розпискою погашається заборгованість із більш ранніми строками оплати. Дане правило може застосовуватися до необмеженої кількості аграрних розписок. В такому випадку, однак, Сторони чітко розуміють, що, незалежно від строків оплати за аграрними розписками, яке застосовується лише для основного боргу, виключно з метою застосування штрафних санкцій до Покупця застосовуватимуться початково погоджені строки оплати, зазначені у специфікаціях/додатках до Договору або 31 жовтня 2020 року (відповідно до правил, визначених у п.4.3.).

У разі поставки Товару Продавцем без отримання погодженої попередньої оплати від Покупця, кінцевою датою розрахунків (в т.ч. для цілей обчислення штрафних санкцій) Сторони домовилися рахувати день підписання видаткової накладної.

Сторони домовляються, що в разі, коли ціна Товару визначається в іноземній валюті, ціна Товару в гривні буде визначатися відповідно до курсу валюти на МВБ (Комерційний Курс) на кінець банківського дня/закриття торгів: показник «ПРОДАЖ» згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/currencv/mb/ на дату, що передує:

-даті виставлення рахунку фактури, при попередній оплаті, АБО

-даті виставлення рахунку фактури, при частковій оплаті, АБО

-даті складання видаткової накладної, при оплаті після поставки.

Відповідно до пунктів 7.1. - 7.2. в разі несвоєчасної оплати вартості Товарів Покупцем відповідно до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4 (чотири) % на місяць (48 % річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми. За порушення обов`язку з реєстрації розрахунку коригування ПДВ у Реєстрі винна Сторона зобов`язується відшкодувати іншій Стороні всі завдані цим збитки, включаючи суму коригування ПДВ, усі можливі штрафи, які вимушена буде сплатити ця інша Сторона, а також сплатити додатково штраф у розмірі 100 % від суми ПДВ, що підлягає коригуванню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Продавець) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (Покупець) було підписано Додатки до Договору поставки № 1300030793. А саме, Додаток №1 від 20.11.2019, Додаток №2 від 27.12.2019, Додаток №3 від 02.03.2020, Додаток №5 від 03.06.2020, Додаток №6 від 20.11.2020, Додаток №7 від 12.08.2021 (том 1 арк.с.139-153).

Додатком №6 від 20.11.2020 року сторони продовжили строк дії договору на 2021 рік.

Згідно додатку №7 від 12.08.2021 року до Договору поставки №1300030793 від 19.11.2019 року сторони погодили змінити розмір відсотків річних та встановити 12 % річних.

На виконання умов Договору ТОВ "Суффле Агро Україна" здійснило поставку товарів Відповідачу на загальну суму 689 001 159,75 грн.

Відповідач прийняв товар, жодних претензій стосовно кількості та якості не пред`являв. Відповідно до п. 3.6 Договору, підписання видаткової накладної можливе без довіреності шляхом скріплення підпису печаткою Покупця.

Поставка товару на вказану суму підтверджується наступними видатковими накладними (том 1 арк.с.154-249, том 2 арк.с.1-213): від 29.11.2019 № ВН 5190040275 на суму 16 871 692,27 грн, № ВН 5190040271 на суму 770 798,80 грн, № ВН 5190040274 на суму 28 380 217,19 грн, № ВН 5190040287 на суму 3 886 161,91 грн, від 10.12.2019 № ВН 5190040642 на суму 10 343 430,00 грн, № ВН 5190040545 на суму 3 395 560,36 грн, від 11.12.2019 № ВН 5190040646 на суму 507 283,43 грн, № ВН 5190040647 на суму 2 029 133,72 грн, від 13.12.2019 № ВН 5190040648 на суму 2 536 417,15 грн, від 14.12.2019 № ВН 5190040644 на суму 8 916 750,00 грн, від 15.12.2019 № ВН 5190040649 на суму 2 550 508,36 грн, від 16.12.2019 № ВН 5190040645 на суму 8 916 750,00 грн, від 18.12.2019 № ВН 5190040629 на суму 18 185 719,00 грн, № ВН 5190040806 на суму 2 330 601,56 грн, № ВН 5190040808 на суму 1 644 499,90 грн, № ВН 5190040809 на суму 1 580 524,54 грн, № ВН 5190040811 на суму 2 900 149,51 грн, від 19.12.2019 № ВН 5190040778 на суму 8 916 750,00 грн, від 20.12.2019 № ВН 5190040813 на суму 8 912 787,00 грн, № ВН 5190040836 на суму 2 536 417,15 грн, від 21.12.2019 № ВН 5190040833 на суму 5 086 925,51 грн, від 23.12.2019 № ВН 5190040838 на суму 3 093 019,80 грн, від 24.12.2019 № ВН 5190040840 на суму 1 014 566,86 грн, № ВН 5190040704 на суму 6 110 482,04 грн, від 25.12.2019 № ВН 5190040850 на суму1 528 895,89 грн, № ВН 5190040858 на суму 1 521 850,30 грн, від 27.12.2019 № ВН 5190040859 на суму 2 663 238,01 грн, № ВН 5190040869 на суму 4 198 972,46 грн, № ВН 5190040870 на суму 970 703,36 грн, № ВН 5190040871 на суму 3 411 415,10 грн, № ВН 5190040872 на суму 3 674 598,40 грн, № ВН 5190040874 на суму 3 584 974,04 грн, № ВН 5190040876 на суму 3 244 401,50 грн, № ВН 5190040878 на суму 3 642 891,22 грн, від 28.12.2019 № ВН 5190040937 на суму 2 536 417,15 грн, № ВН 5190040938 на суму 3 064 837,39 грн, № ВН 5190040997 на суму 5 674 870,33 грн, № ВН 5190040932 на суму 8 989 264,46 грн, № ВН 5190040969 на суму 4 819 890,88 грн, від 14.12.2019 № ВН 5190040999 на суму 1 963 991,65 грн, № ВН 5190040961 на суму 16 666 683,17 грн, № ВН 5190040886 на суму 9 734 950,14 грн, від 29.12.2019 № ВН 5190040939 на суму 2 536 417,15 грн, від 31.12.2019 № ВН 5190040940 на суму 4 065 313,04 грн, № ВН 5190040947 на суму 887 746,01 грн, від 01.01.2020 № ВН 5190041217 на суму 2 029 233,72 грн, № ВН 5190041218 на суму 514 329,04 грн, від 04.01.2020 № ВН 5190041219 на суму 1 550 032,70 грн, від 05.01.2020 № ВН 5190041220 на суму 3 529 847,21 грн, від 07.01.2020 № ВН 5190041221 на суму 2 536 417,15 грн, від 10.01.2020 № ВН 5190041222 на суму 2 529 371,54 грн, від 15.01.2020 № ВН 5190041223 на суму 1 493 667,88 грн, від 16.01.2020 № ВН 5190041225 на суму 1 021 612,46 грн, від 17.01.2020 № ВН 5190041226 на суму 1 514 904,69 грн, № ВН 5190041227 на суму 1 528 895,89 грн, від 18.01.2020 № ВН 5190041228 на суму 1 521 850,30 грн, від 20.01.2020 № ВН 5190041229 на суму 1 775 429,00 грн, № ВН 5190041230 на суму 887 746,01 грн, № ВН 5190041231 на суму 1 775 492,00 грн, від 22.01.2020 № ВН 5190041232 на суму 3 994 857,01 грн, від 30.01.2020 № ВН 5190041280 на суму 887 746,01 грн, від 31.01.2020 № ВН 5190041385 на суму 461 105,10 грн, № ВН 5190041357 на суму 2 229 220,48 грн, від 31.01.2020 № ВН 5190041298 на суму 3 683 678,46 грн, № ВН 5190041303 на суму 3 683 678,46 грн, № ВН 5190041381 на суму 1 225 441,51 грн, № ВН 5190041386 на суму 595 911,56 грн, від 03.02.2020 № ВН 5190041475 на суму 495 167,24 грн, від 04.02.2020 № ВН 5190041486 на суму 2 208 802,51 грн, від 26.02.2020 № ВН 5190041916 на суму 1 561 254,91 грн, № ВН 5190041976 на суму 1 267 285,94 грн, № ВН 5190041977 на суму 415 503,59 грн, від 28.02.2020 № ВН 5190042031 на суму 537382,80 грн, від 03.03.2020 № ВН 5190042144 на суму 31 209,66 грн, від 12.03.2020 № ВН 5190042752 на суму 113 632,85 грн, від 21.03.2020 № ВН 5190043187 на суму 1 422 279,12 грн, від 26.03.2020 № ВН 5190043767 на суму 99 078,79 грн, від 27.03.2020 № ВН 5190043295 на суму 10 470 351,96 грн, № ВН 5190043303 на суму 8 151 351,90 грн, № ВН 5190043443 на суму 1 685 237,84 грн, від 30.03.2020 № ВН 5190043445 на суму 2 573 540,58 грн, № ВН 5190043446 на суму 6 553 035,66 грн, № ВН 5190043447 на суму 5 028 451,85 грн, від 01.04.2020 № ВН 5190043815 на суму 6 709 185,00 грн, № ВН 5190043817 на суму 5 220 687,18 грн, від 10.04.2020 № ВН 5190044206 на суму 1 959 484,33 грн, № ВН 5190044207 на суму 77 844,17 грн, від 14.04.2020 № ВН 5190044392 на суму 387 627,85 грн, від 15.04.2020 № ВН 5190044634 на суму 166 446,00 грн, від 01.05.2020 № ВН 5190045312 на суму 145 971,76 грн, від 04.05.2020 № ВН 5190045757 на суму 481 678,51 грн, від 22.05.2020 № ВН 5190046268 на суму 1 488 240,00 грн, від 26.05.2020 № ВН 5190046269 на суму 135 150,00 грн, від 27.05.2020 № ВН 5190046270 на суму 127 200,00 грн, від 04.06.2020 № ВН 5190046656 на суму 508 200,00 грн, від 17.06.2020 № ВН 5190046796 на суму 1 438 201,34 грн, від 23.06.2020 № ВН 5190046879 на суму 537 238,01 грн, від 25.06.2020 № ВН 5190047083 на суму 643 708,80 грн, № ВН 5190046990 на суму 21,18 грн, від 27.08.2020 № ВН 5190048372 на суму 45,36 грн, від 30.11.2020 № ВН 5190051170 на суму 9 880 212,34 грн, № ВН 5190051173 на суму 6 263 809,92 грн, № ВН 5190051171 на суму 24 163 441,01 грн, № ВН 5190051197 на суму 11 614 226,39 грн, від 11.12.2020 № ВН 5190051436 на суму 177 636,29 грн, від 15.12.2020 № ВН 5190051654 на суму 176 817,68 грн, від 16.12.2020 № ВН 5190051655 на суму 176 817,68 грн, від 17.12.2020 № ВН 5190051656 на суму 176 817,68 грн, від 18.12.2020 № ВН 5190051657 на суму 179 887,44 грн, від 22.12.2020 № ВН 5190051651 на суму 36 750,00 грн, № ВН 5190051652 на суму 73 500,00 грн, від 24.12.2020 № ВН 5190051739 на суму 940 500,00 грн, від 28.12.2020 № ВН 5190051740 на суму 10 862 074,14 грн, від 28.12.2020 № ВН 5190051741 на суму 11 132 859,19 грн, від 29.12.2020 № ВН 5190051797 на суму 30 835 281,90 грн, від 30.12.2020 № ВН 5190051817 на суму 23 118 087,43 грн, від 01.01.2021 № ВН 5190052060 на суму 4 855 181,04 грн, від 02.01.2021 № ВН 5190052021 на суму 11 395 703,70 грн, від 05.01.2021 № ВН 5190052058 на суму 2 120 100,00 грн, від 06.01.2021 № ВН 5190052023 на суму 11 382 605,20 грн, від 08.01.2021 № ВН 5190052159 на суму 8 565 254,10 грн, від 14.01.2021 № ВН 5190052059 на суму 6 360 300,00 грн, від 15.01.2021 № ВН 5190052148 на суму 5 550 000,00 грн, від 18.01.2021 № ВН 5190052150 на суму 5 128 200,00 грн, № ВН 5190052160 на суму 3 608 529,52 грн, від 20.01.2021 № ВН 5190052151 на суму 2 608 500,00 грн, від 22.01.2021 № ВН 5190052161 на суму 3 007 107,94 грн, від 24.01.2021 № ВН 5190052162 на суму 1 215 823,50 грн, від 26.01.2021 № ВН 5190052381 на суму 1 846 889,92 грн, від 29.01.2021 № ВН 5190052390 на суму 1 848 150,00 грн, від 01.02.2021 № ВН 5190052394 на суму 11 804 850,00 грн, від 01.02.2021 № ВН 5190052865 на суму 89 500,02 грн, від 02.02.2021 № ВН 5190052509 на суму 1 718 743,14 грн, від 02.02.2021 № ВН 5190052866 на суму 4 366,18 грн, від 03.02.2021 № ВН 5190052510 на суму 610 394,76 грн, від 12.02.2021 № ВН 5190052546 на суму 3 807 385,10 грн, № ВН 5190052547 на суму 5 711 077,64 грн, від 13.02.2021 № ВН 5190052871 на суму 1 118 880,00 грн, від 17.02.2021 № ВН 5190052874 на суму 559 440,00 грн, від 22.02.2021 № ВН 5190053169 на суму 1 678 320,00 грн, від 23.02.2021 № ВН 5190053170 на суму 2 237 760,00 грн, № ВН 5190052716 на суму 9 673 373,66 грн, від 25.02.2021 № ВН 5190052875 на суму 13 722 858,00 грн, № ВН 5190052960 на суму 1 872 627,79 грн, № ВН 5190052963 на суму 1 272 071,56 грн, від 26.02.2021 № ВН 5190053171 на суму 1 118 880,00 грн, № ВН 5190053093 на суму 5 551 293,95 грн, від 04.03.2021 № ВН 5190054233 на суму 559 440,00 грн, від 06.03.2021 № ВН 5190054235 на суму 2 797 200,00 грн, від 09.03.2021 № ВН 5190054225 на суму 1 678 320,00 грн, від 11.03.2021 № ВН 5190054201 на суму 3 039 465,60 грн, № ВН 5190054228 на суму 559 440,00 грн, № ВН 5190054236 на суму 1 998 000,00 грн, від 12.03.2021 № ВН 5190053306 на суму 8 764 856,83 грн, № ВН 5190053310 на суму 2 651 999,04 грн, від 12.03.2021 № ВН 5190054229 на суму 1 118 880,00 грн, від 12.03.2021 № ВН 5190053367 на суму 2 310 387,73 грн, від 15.03.2021 № ВН 5190054230 на суму 1 118 880,00 грн, від 16.03.2021 № ВН 5190054202 на суму 691 286,40 грн,№ ВН 5190054222 на суму 1 118 880,00 грн, від 17.03.2021 № ВН 5190054204 на суму 1 382 572,80 грн, від 18.03.2021 № ВН 5190054237 на суму 1 809 300,00 грн, № ВН 5190053574 на суму 5 569 844,08 грн, від 19.03.2021 № ВН 5190054205 на суму 790 041,60 грн, від 20.03.2021 № ВН 5190054207 на суму 3 477 006,00 грн, від 22.03.2021 № ВН 5190054210 на суму 790 041,60 грн, № ВН 5190054212 на суму 790 041,60 грн, від 25.03.2021 № ВН 5190054614 на суму 5 244 328,10 грн, від 27.03.2021 № ВН 5190054615 на суму 1 498 379,46 грн, від 28.03.2021 № ВН 5190054216 на суму 790 041,60 грн, № ВН 5190054778 на суму 1 381 201,20 грн, № ВН 5190054779 на суму 470 458,80 грн, від 30.03.2021 № ВН 5190054721 на суму 112 350,00 грн, від 31.03.2021 № ВН 5190054673 на суму 4 495 138,37 грн, від 01.04.2021 № ВН 5190057073 на суму 3 050 280,00 грн, № ВН 5190057479 на суму 104 241,60 грн, № ВН 5190057074 на суму 2 685 592,80 грн, від 07.04.2021 № ВН 519005427 на суму 294 021,30 грн, № ВН 519005654 на суму 446 788,04 грн, № ВН 519005657 на суму 303 245,50 грн, № ВН 519005659 на суму 16 160,42 грн, № ВН 519005425 на суму 3 849 208,75 грн, № ВН 519005428 на суму 64 004,64 грн, від 16.04.2021 № ВН 5190057671 на суму 212 673,94 грн, № ВН 5190056173 на суму 67 446,54 грн, № ВН 5190056170 на суму 1 191 896,47 грн, від 19.04.2021 № ВН 5190056172 на суму 41 421,05 грн, від 22.04.2021 № ВН 5190056682 на суму 119 661,54 грн, № ВН 5190056683 на суму 174 551,69 грн, від 07.04.2021 № ВН 5190056684 на суму 667 954,63 грн, № ВН 5190056687 на суму 385 520,64 грн, від 27.04.2021 № ВН 5190057846 на суму 17,10 грн, № ВН 5190057497 на суму 252 231,27 грн, від 05.05.2021 № ВН 5190058079 на суму 140,16 грн, № ВН 5190059512 на суму 33,96 грн, від 13.05.2021 № ВН 5190059117 на суму 273 452,11 грн, № ВН 5190059119 на суму 25 323,79 грн, від 14.05.2021 № ВН 5190059108 на суму 2 855 084, 70 грн, № ВН 5190059118 на суму 174 646,80 грн, № ВН 5190059102 на суму 1 359 149,51 грн, № ВН 5190058551 на суму 15 504,31 грн, від 20.05.2021 № ВН 5190059581 на суму 91 260,00 грн, від 21.05.2021 № ВН 5190059153 на суму 522 250,20 грн, від 24.05.2021 № ВН 5190059578 на суму 200 772,00 грн, від 26.05.2021 № ВН 5190059540 на суму 553 585,21 грн, № ВН 5190059541 на суму 543 140,21 грн, № ВН 5190059376 на суму 1 367 765,66 грн, від 27.05.2021 № ВН 5190059580 на суму 109 968,30 грн, від 08.06.2021 № ВН 5190060219 на суму 20 533,50 грн, № ВН 5190060370 на суму 409,30 грн, від 23.06.2021 № ВН 5190060746 на суму 1 090 844,54 грн, від 28.08.2021 № ВН 5190062364 на суму 222 900,41 грн, № ВН 5190062362 на суму 919 151,10 грн, від 27.10.2021 № ВН 5190063987 на суму 1 380 418,46 грн, від 20.05.2022 № ВН 5190067685 на суму 76 946,40 грн.

Згідно п. 3.8. договору сторони можуть погодити добровільне повернення товару на умовах, що зазначаються в додатку до договору, але обов`язково за умови цілісності пломб виробника, при непошкоджених упаковці та маркування товару. При цьому повернення ЗЗР можливе лише за умови, що їх строк придатності є не меншим шести місяців, а з дня поставки товару покупцю пройшло не більше 90 днів. До моменту повернення покупець має надати інформацію щодо партій товару виробника та надати можливість продавцю перевірити виконання цього пункту у місці зберігання покупця.

Відповідач повернув частину товару на суму 153 050 969,06 грн, що підтверджується актами коригування кількісних та якісних показників, та частково розрахувався за товар, сплативши 247 524 570,83 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.02.2021 № 1215 на суму 5 000 000,00 грн, № 897 на суму 4 000 000,00 грн. № 24742 на суму 3 000 000,00 грн, від 05.02.2021 № 944 на суму 3 000 000,00 грн, від 16.02.2021 № 24764 на суму 4 000 000,00 грн, № 1007 на суму 6 000 000,00 грн, від 17.02.2021 № 1041 на суму 1 000 000,00 грн, № 24766 на суму 9 000 000,00 грн, № 1283 на суму 10 000 000,00 грн, від 22.02.2021 № 87 на суму 5 000 000,00 грн, від 26.02.2021 № 103 на суму 2 000 000,00 грн, № 19 на суму 2 000 000,00 грн, № 18 на суму 3 000 000,00 грн, від 12.03.2021 № 24877 на суму 17 606 405,83 грн, від 25.03.2021 № 25270 на суму 1 140 250,02 грн, від 13.12.2021 № 9749 на суму 212 000,00 грн, № 37545 на суму 8 788 000,00 грн, від 31.01.2022 № 7245 на суму 5 000 000,00 грн, від 01.02.2022 № 498 на суму 5 000 000,00 грн, від 02.02.2022 № 2891 на суму 5 000 000,00 грн, 04.02.2022 № 37935 на суму 5 000 000,00 грн, від 07.02.2022 № 2895 на суму 5 000 000,00 грн, від 09.02.2022 № 37943 на суму 5 000 000,00 грн, від 16.02.2022 № 2923 на суму 5 000 000,00 грн, від 21.02.2022 № 2937 на суму 4 000 000,00 грн, від 23.02.2022 № 38044 на суму 4 000 000,00 грн, від 20.05.2022 №38772 на суму 76 946,40 грн, від 01.09.2022 № 66771 на суму 1 000 000,00 грн, від 02.09.2022 № 66797 на суму 1 000 000,00 грн, від 16.09.2022 № 67076 на суму 1 000 000,00 грн, від 23.09.2022 № 3128 на суму 1 000 000,00 грн, від 30.09.2022 № 4002 на суму 516 363,96 грн, № 3166 на суму 4 500 000,00 грн, від 06.10.2022 № 4064 на суму 5 000 000,00 грн, від 12.10.2022 № 4181 на суму 5 000 000,00 грн, від 13.10.2022 № 67194 на суму 5 000 000,00 грн, від 19.10.2022 № 67336 на суму 427 512,70 грн, № 4303 на суму 6 5000 000,00 грн, від 21.10.2022 № 67362 на суму 8 072 487,30 грн, від 26.10.2022 № 66441 на суму 5 000 000,00 грн, від 27.10.2022 № 3334 на суму 5 000 000,00 грн, від 28.10.2022 № 67454 на суму 5 000 000,00 грн, від 04.11.2022 № 3393 на суму 5 139 186,30 грн, № 5042 на суму 9 860 813,70 грн, від 11.11.2022 № 67553 на суму 1 500 000.00 грн, № 67543 на суму 2 000 000,00 грн, № 5168 на суму 3 000 000,00 грн, № 5178 на суму 3 500 000,00 грн, № 5169 на суму 6 000 000,00 грн, від 15.11.2022 № 67565 на суму 4 182 275,90 грн, від 05.12.2022 № 5516 на суму 1 002 328,72 грн, від 12.12.2022 № 5677 на суму 1 000 000,00 грн, від 13.12.2022 № 5691 на суму 1 000 000,00 грн, від 14.12.2022 № 5722 на суму 1 000 000,00 грн, від 15.12.2022 № 5760 на суму 1 000 000,00 грн, від 16.12.2022 № 5795 на суму 1 000 000,00 грн, від 21.12.2022 № 5862 на суму 3 000 000,00 грн, від 22.12.2022 № 5964 на суму 3 000 000,00 грн, від 12.01.2023 № 68092 на суму 1 000 000,00 грн, від 16.01.2023 № 583 на суму 1 100 000,00 грн, від 17.01.2023 12 № 1 на суму 14 000,00 грн, № 68115 на суму 656 000,00 грн, № 586 на суму 1 630 000,00 грн, від 20.01.2023 № 68121 на суму 600 000,00 грн, від 27.01.2023 № 68292 на суму 4 000 000,00 грн, від 24.02.2023 № 1461 на суму 2 000 000,00 грн, від 02.03.2023 № 68608 на суму 1 000 000,00 грн, від 09.03.2023 № 68731 на суму 1 000 000,00 грн, від 13.04.2023 № 2802587353 на суму 1 000 000,00 грн, від 18.04.2023 № 2814255508 на суму 155 000,00 грн, № 2814247299 на суму 345 000,00 грн, від 09.10.2023 № 123009 на суму 1 000 000,00 грн, від 20.09.2023 № 5717 на суму 161 062,48 грн, № 5615 на суму 3 500 000,00 грн, № 5616 на суму 13 500 000,00 грн.

Також відповідач здійснив зустрічну поставку товару та надав послуги позивачу на суму 268 828 655,27 грн, що підтверджується актами зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.09.2020 № 1000002388 на суму 62 925,83 грн, від 30.11.2020 № 1000004638 на суму 35 350 020,00 грн, від 11.12.2020 № 1000004934 на суму 69 300 000,00 грн, від 17.12.2020 № 1000005016 на суму 16 500 000,00 грн, від 22.12.2020 № 1000005219 на суму 16 500 000,00 грн, від 04.01.2021 № 1000005677 на суму 48 999 972,00 грн, від 12.01.2021 № 1000005855 на суму 20 999 988,00 грн, від 16.11.2021 № 1000005342 на суму 55 333 890,00 грн, від 28.08.2021 № 1 на суму 191,22 грн, від 01.08.2022 № 1000001122 на суму 121 150,09 грн, від 18.09.2023 № 1000001373 на суму 37 029,60 грн, № 1000001373 на суму 73 312,73 грн, № 1000001373 на суму 47 647,37 грн, від 26.05.2023 № 1000006961 на суму 4 732 174,45 грн, від 31.05.2023 № 1000007032 на суму 770 353,98 грн.

Позивач надав відповідачу знижку на товар на суму 1 435 902,11 грн, що підтверджується розрахунком коригування від 31.03.2021.

Зарахування зустрічних однорідних вимог відображено в актах від 18.09.2023 року та 01.08.2022 року (том 2 арк.с. 217-219).

Також зарахування відображено в актах зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 28.08.2021 року та №2 від 28.08.2021 року (том 2 арк.с. 214-216).

В акті зарахування №1 від 28.08.2021 року заборгованість Позивача в сумі 1 654 608,67 гривень була погашена частково на суму 114 917,99 гривень. Залишок 1 539 690,68 гривень.

В акті зарахування №2 від 28.08.2021 року залишок боргу в сумі 1 539 690,68 гривень погашено повністю.

Зарахування в погашення за договором 1300030793 від 19.11.2019 року на 191,22 гривень відображено в пунктах 4.8, 4.9. 4.10 акту зарахування №1 від 28 серпня 2021 року.

Як установлено із матеріалів справи, між сторонами підписано ряд специфікацій, у яких зазначені асортимент, кількість, ціна та вартість товару, порядок оплати.

Крім цього, 20.11.2019 сторонами підписано додаток № 1 до договору, яким сторони визначили умови формування ціни та оплати за товари, що продається на умовах 100% товарного кредиту.

27.12.2019 у додатку № 2 до договору, на виконання п. 1.1.3. договору поставки сторони домовилися, що належним забезпеченням виконання зобов`язань за договором поставки буде видача покупцем фінансових аграрних розписок на користь продавця, предметом яких є сплата грошових коштів у розмірі 23 999 450,00 грн, у строк виконання до 30.10.2020, у розмірі 24 999 600,00 грн - до 30.10.2020, у розмірі 21 000 660, 00 грн - до 30.10.2020, покупець зобов`язаний видати аграрну розписку у строк не пізніше 31.01.2020.

02.03.2020 додатком № 3 до договору сторони погодили видачу покупцем фінансової аграрної розписки на користь продавця, предметом якої є сплата грошових коштів у розмірі 52 001 160,00 грн, у строк виконання до 30.10.2020.

У додатку № 5 до договору від 03.06.2020 зазначено умови та порядок надання покупцю знижки за дострокові розрахунки за аміачну селітру у кількості 77 тонн в розмірі 0,067 % від ціни товару за кожен день дострокового погашення боргу.

20.11.2020 сторонами підписано додаток № 6 до договору, яким продовжено строк дії договору по 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання.

У додатку № 7 від 12.08.2021 до договору сторони визнали, що виконання ТОВ Агро-Експрес-Сервіс зобов`язань за договором було несвоєчасним та не в межах договірних зобов`язань.

За підрахунками позивача станом на час звернення до суду з даним позовом сума заборгованості складала 18 161 062,48 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору в разі несвоєчасного виконання зобов`язань покупець сплачує продавцю пеню, а також проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 4% на місяць (48% річних - для обчислення за неповний місяць) простроченої суми. При цьому розрахунковий період для нарахування відсотків за затримку оплати згідно з договором починається з 01.11.2020 до дати повного погашеної заборгованості. Сторони погодили змінити розмір процентів, що нараховуються у разі несвоєчасного виконання зобов`язань за цим договором, та зафіксувати їх у розмірі 1 % на місяць (12% річних - для обчислення за неповний місяць) простроченої суми. Також сторони погодили змінити початок розрахункового періоду нарахування відсотків та зафіксувати період, починаючи з 01.12.2020 до дати повного погашення заборгованості. Таким чином, сторони підтверджують, що сума нарахованих відсотків становить 3 238 574,44 грн за умови повного їх погашення до 20.09.2021.

Згідно з п. 2 додатку № 7 від 12.08.2021 до договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання зобов`язань з оплати товару нараховуються 12% річних.

Пунктом 7.1 договору погоджено, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ без застосування положень п.6 ст.232 ГК України.

Під час підготовчого провадження відповідачем здійснено оплату суми основного боргу на користь позивача в розмірі 17 161 062,48 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.09.2024 (том 5 арк.с.73).

Рух справи та процесуальні дії у справі були описані вище по тексту та у відповідних ухвалах суду.

Так, 15 жовтня 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява, у якій просив суд про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 1 грн. (у зв`язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу), а в частині 1 грн. подав відмову від позову та просив у цій частині закрити провадження у справі; підтримує позов у іншій частині вимог.

Під час підготовчого провадження 11 грудня 2024 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява, у якій просив суд залишити без розгляду позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", відображену у п.3 прохальної частини позовної заяви щодо застосування ч.10 ст.238 ГПК України при прийнятті рішення суду про нарахування 12% річних на суму боргу, яка буде існувати в період з 27.09.2023 до моменту виконання судового рішення.

Отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" наступні: про стягнення 143 516 475 грн 87 коп., з яких: 55 187 436 грн 15 коп. - інфляційні втрати, 21 320 693 грн 17 коп. - 12 % річних, 64 284 177 грн 18 коп. - пеня, 2 724 169 грн 37 коп. - штраф.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач, отримавши від позивача товар на загальну суму 689 001 159,75 грн, розрахувався за нього частково, на суму 247 524 570,83 грн, про що свідчать платіжні інструкції, а також здійснив зустрічну поставку товару на надав послуги позивачу на суму 268 828 655,27 грн, що підтверджується актами зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім цього, позивач надав відповідачу знижку на товар в сумі 1 435 902,11 грн, що підтверджується розрахунком коригувань від 31.03.2021, та повернув позивачу товар на суму 153 050 969,06 грн, отже. Під час розгляду даної справи відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 17161062,48 грн. повністю.

Щодо позовної вимоги про стягнення 55 187 436 грн 15 коп. - інфляційних втрат та 21 320 693 грн 17 коп. - 12 % річних, суд зазначає наступне.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 12% річних.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019).

Суд, здійснивши перерахунок 12% річних та інфляційних втрат, установив, що вірний розмір відсотків річних складає 21 320 693 грн 17 коп. (заявлено позивачем - 21 320 693 грн 17 коп.), та вірний розмір інфляційних втрат складає 28 559 128 грн 21 коп (заявлено позивачем - 55187 436 грн 15 коп.).

Отже, підлягають задоволенню 21 320 693 грн 17 коп. 12% річних та 28 559 128 грн 21 коп. інфляційних втрат. У частині нарахованих 26 628 307,94 грн інфляційних втрат у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені 64 284 177 грн 18 коп та 2 724 169 грн 37 коп. - штрафу, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено пеню та штраф.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правила ч. 6 ст. 232 ГК України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано, і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд установив, що вірний розмір пені становить 55 571 110 грн 60 коп. (заявлено до стягнення - 64 284 177 грн 18 коп). Вірний розмір штрафу становить 2 724 169 грн 37 коп. (заявлено до стягнення 2 724 169 грн 37 коп.).

Отже, підлягає задоволенню 55 571 110 грн 60 коп. пені та 2 724 169 грн 37 коп штрафу. У частині нарахованих 8 713 066 грн 58 коп пені у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судова практика щодо застосування ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України наразі є усталеною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 923/587/20, від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, від 02.12.2020 у справі № 913/698/19, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі № 910/16181/18, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, від 11.03.2020 у справі № 910/16386/18, від 09.07.2020 у справі № 916/39/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 13.04.2021 у справі № 914/833/19, від 22.06.2021 у справі № 920/456/17) і відповідно до неї при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами): обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення; зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки; довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання; неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення; закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення; чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст.86, 236-238 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Поряд з тим, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Положення ст. 225 Господарського кодексу України конкретизують, що саме належить до складу збитків: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання сторонами.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності.

При цьому, позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Крім того, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не доведено понесення збитків, пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором. Поряд з цим, суд зазначає, що пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом.

Отже, враховуючи період прострочення, наслідки порушення зобов`язання, відсутність основного боргу станом на день розгляду справи, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, зважаючи на правову природу пені та штрафу та її основне призначення, суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є підстави для зменшення розміру пені та штрафу.

Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Суд дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача 500 000 грн. 00 коп. пені та 500 000 грн 00 коп штрафу. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 55 071 110 грн. 60 коп. пені та 2 224 169 грн. 37 коп. штрафу слід відмовити.

При цьому судом ураховано реалізацію позивачем свого права на заявлення до стягнення також інфляційних втрат, які задоволені судом у сумі 28 559 128 грн 21 коп., що на 11 398 065 грн 73 коп більше, ніж складала сплачена сума основного боргу (17 161 062 грн 48 коп).

Відповідне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 12.02.2020 у справі № 924/414/19 зазначив, що негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вказане також дає підстави для висновку про можливість зменшення розміру пені.

Окрім того, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18|12-79гс19).

У згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду, зокрема, зазначено таке: "8.28 Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

8.29. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

8.30. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

8.31. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

8.32. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

8.33. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

8.34. Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом пункту 5.5 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

8.35. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

8.36. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

8.37. Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

8.38. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Вказуючи про можливість зменшення процентів річних ВП ВС у справі №902/417/18 виходила з критеріїв розумності, справедливості та пропорційності з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів річних, розмір яких встановлено в договорі на рівні 40 % та 96 %, що за висновками ВП ВС є явно невідповідним принципу справедливості. Тобто, у справі №902/417/18 ВП ВС дійшла висновку про можливість зменшення процентів річних, що були встановлені сторонами в договорі у значно більшому розмірі, ніж передбачено статтею 625 ЦК України та фактично процент річних на рівні 96 % майже повністю покривав основний борг.

В даній справі №918/1038/23 основний борг становив 17 161 062 грн 48 коп, та сплачений відповідачем. При цьому, вірний розмір пені - 55 571 110 грн 60 коп. (заявлено до стягнення - 64284 177 грн 18 коп), вірний розмір штрафу становить 2 724 169 грн 37 коп. (заявлено до стягнення 2 724 169 грн 37 коп.). Окрім того, судом задоволені інфляційні втрати у сумі 28 559 128 грн 21 коп., які на 11 398 065 грн 73 коп більші за суму основного боргу.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені, також процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, тому суд уважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, враховуючи баланс інтересів сторін, дійшов висновку про можливість зменшення 12% річних до 1 000 000 грн 00 коп.

Тож задоволенню підлягає 1 000 000 грн 00 коп 12% річних. У іншій частині нарахованих 12% річних в розмірі 20 320 693 грн 17 коп у задоволенні позову слід відмовити.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 28 559 128 грн 21 коп - інфляційних втрат, 500 000 грн 00 коп - пені, 500 000 грн 00 коп - штрафу та 1 000 000 грн 00 коп - 12% річних. В частині стягнення 63 784 177 грн 18 коп пені, 2 224 169 грн 37 коп штрафу, 26 628 307 грн 94 коп інфляційних втрат та 20 320 693 грн 17 коп 12% річних в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 939 400 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою від 11.12.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" з Державного бюджету України 257 415 грн. 92 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції №192327 від 02.10.2023 року.

Тому суд здійснює розподіл судових витрат виходячи із суми судового збору 681 984 грн 08 коп (939 400,00 - 257 415,92 = 681 984, 08).

Як описано вище по тексту, у частині заявлених позовних вимог про стягнення 26 628 307 грн 94 коп інфляційних втрат та 8 713 066 грн 58 коп пені суд відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю нарахування таких.

Щодо частини вимог про стягнення пені, штрафу та відсотків річних було застосовано право суду на зменшення їх розмірів на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18|12-79гс19.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є наслідком виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, сума судового збору, яку Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" має відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" за подання позову становить 514 011 грн 38 коп. Решта сплаченого судового збору 167 972 грн 70 коп залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 143 516 475 грн 87 коп задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, ідентифікаційний код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького,43, с.Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, ідентифікаційний код 34863309) 28 559 128 (двадцять вісім мільйонів п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто двадцять вісім) грн 21 коп - інфляційних втрат, 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп - пені, 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп - штрафу, 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп - 12% річних, 514 011 (п`ятсот чотирнадцять тисяч одинадцять) грн 38 коп судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "27 " січня 2025 року.

Суддя Бережнюк В.В.


Суд	Господарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	24.01.2025
Оприлюднено	28.01.2025
Номер документу	124686816
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Бережнюк В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.01.2025 по справі 918/1038/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/1038/23

Рішення від 24.01.2025

Рішення
від 24.01.2025 по справі 918/1038/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ