Рішення

від 12.12.2024 по справі 922/1556/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024м. ХарківСправа № 922/1556/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерське) господарства "Петлай Іван Миколайович" (16561, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, село Григорівка, вул. СЛОБОДА, б. 76; ідент. код 21404138)

до 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" (62233, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Рясне, вул. Підлісна, 2-А; ідент. код 31165583)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ДАЙМОНД" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, 49; ідент. код 39152435)

про визнання недійсною угоди про прощення боргу та застосувати наслідки недійсності правочину.

за участю представників:

позивача Вихор І.І. (в режимі відео конференції)

відповідача 1 Чумаченко А.В.

відповідача 2 не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Петлай Іван Миколайович" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ДАЙМОНД" про визнання недійсною угоди від 31.12.2023, укладеної між ПСП "ПАТРІОТ" та ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" про прощення боргу та про застосування наслідків недійсності правочину. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна угода порушує права позивача як стягувача за зобов`язанням встановленим рішенням суду, що набрало законної сили у справі № 922/1672/23, боржником за яким виступає ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД". Так, позивач наполягає, що ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД", не зважаючи на наявність встановленої рішенням суду непогашеної заборгованості перед Селянським (фермерським) господарством "Петлай Іван Миколайович" в сумі 920363,42 грн, всупереч вимогам ст. 605 ЦК України, вчинено правочин прощення боргу Приватному сільськогосподарському підприємству "ПАТРІОТ" (код ЄДРПОУ 31165583) в співмірній сумі, на шкоду майновим інтересам кредитора СФГ Петлай І.М., чим прямо порушено майнові права та унеможливлено задоволення кредиторських вимог СФГ Петлай І.М. до ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 травня 2024 року прийнято позов Селянського (фермерського) господарства "Петлай Іван Миколайович" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1556/24, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 30 травня 2024 року о 13:30.

Водночас, 30.05.2024 в час призначеного по даній справі підготовчого засідання по території України та, зокрема, в Харківській області, було оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку з військовою агресією РФ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2024 року з огляду на об`єктивні причини неможливості проведення підготовчого засідання, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, а також з метою реалізації сторонами процесуальних прав, передбачених ГПК України, вирішено перенести розгляд справи та призначити проведення підготовчого засідання у даній справі на 20.06.2024 об 11:30.

У підготовчому засіданні 20.06.2024 у справі було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на 25 червня 2024 року об 11:15 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 у справі № 922/1556/24 було призначено судову фізико-хімічну експертизу документу - угоди від 31.12.2023 укладеної між ПСП "ПАТРІОТ" та ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД", про прощення борг; провадження у зазначеній справі зупинено на час проведення експертизи.

Експертною установою - Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" на адресу суду було надіслано клопотання від 14.08.2024 про надання додаткових матеріалів та дозволу на використання руйнуючих методів дослідження, необхідних для проведення судової експертизи та надання висновку експертів № 5816/6365.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2024 було повідомлено учасників справи про те, що 10 жовтня 2024 р. судом буде вирішено питання щодо поновлення провадження у справі № 922/1556/24 з метою вирішення питань поставлених судовим експертом з урахуванням позицій учасників процесу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 провадження у справі № 922/1556/24 було поновлено.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 року було постановлено ухвалу, яка занесено до протоколу, про задоволення усного клопотання представника відповідача та про відкладення підготовчого засідання в порядку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 31.10.2024 о 11:30 з метою ознайомлення з клопотанням судового експерта.

24 жовтня на адресу суду від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів № 5816/6365.

У зв`язку із обстрілом та пошкодженням приміщення Господарського суду Харківської області 28.10.2024, аварійністю будівельних конструкцій в багатьох приміщеннях суду, реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами), наказом голови суду № 102 від 30.10.2024, було припинено у період з 30 жовтня по 01 листопада 2024 року включно розгляд справ в судових засіданнях, у т. ч. в режимі відеоконференцзв`язку.

Враховуючи наведене судове засідання, призначене на 31.10.2024, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2024, після відновлення роботи суду, проведення у справі № 922/1556/24 підготовчого засідання було призначено на 21 листопада 2024 року о 12:30.

У підготовчому засіданні 21.11.2024 р. у зв`язку із надходженням до суду повідомлення про неможливість надання висновку експертів № 5816/6365 та відсутності інших заяв або клопотань щодо вчиненні процесуальних дій, зокрема щодо повторного призначення проведення судової експертизи, а також приймаючи до уваги сплив процесуального строку проведення підготовчого засідання, судом було постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/1556/24 до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 12 грудня 2024 року о12:30 год.

У судовому засіданні 12.12.2024 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити, наполягаючи на тій обставині, що укладення відповідачами оспорюваної угоди від 31.12.23 р. про прощення боргу відбулося без дотримання вимог ст. 605 ЦК України, з метою уникнути виконання наявного зобов`язання перед позивачем зі сплати боргу за зобов`язанням, яке встановлено рішенням суду, що суттєво порушує майнові права позивача, унеможливило задоволення кредиторських вимог СФГ Петлай І.М. до ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" та носить ознаки фраудаторного правочину, укладеного всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України), тому наявні підстави для визнання такого правочину недійсним відповідно до 215 Цивільного кодексу України.

Присутній у судовому засіданні представник першого відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов (вх. 13085 від 21.05.2024) вказуючи на те, що станом на дату укладання спірного правочину (31.12.2023 р.), зі сторони позивача - СФГ "Петлай І.М." не було якихось претензій, не було жодних заяв чи дій щодо припинення мирової угоди, не було ініційовано позовних чи виконавчих проваджень, а існувала лише мирова угода між позивачем та ТОВ "Блек Даймонд", яка передбачала певні строки та певні зобов`язання. І станом на 31.12.2023 майнові зобов`язання перед позивачем були виконані в повному обсязі. В свою чергу у правовідносинах, що склались між ТОВ "Блек Даймонд" та ПСП "Патріот" з приводу придбання останнім сільськогосподарської техніки за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021, наявний правовий спір було урегульовано сторонами шляхом укладення між сторонами мирової угоди від 13.09.2023, затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 у справі № 922/3095/23. Цією угодою було визначено, що ПСП "Патріот" мав додатково сплатити на користь ТОВ "Блек Даймонд" за Договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ грошові кошти в сумі 4 432 106,31 грн. Разом з тим, фактично станом на 31.12.2023 ПСП "Патріот" перерахувало на рахунки ТОВ "Блек Даймонд" 4 534 365,27 гривень (1 212 293,12 грн в 2021 році та 3 322 072,15 грн в 2023 році) за комбайн, вартість якого за договором складає 4 078 860,80 грн. У зв`язку з чим, враховуючи виклики сьогодення та потреби кожної із сторін, приймаючи до уваги те, що ПСП "Патріот" та ТОВ "Блек Даймонд" зазнали значних негативних наслідків від впливу широкомасштабної збройної агресії росії, виходячи з необхідності забезпечення балансу інтересів сторін, останніми було укладено Угоду № б/н від 31.12.2023 в якій визначено, що між ПСП Патріот та ТОВ Блек Даймонд господарські зобов`язання за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 та мировою угодою від 13.09.2023 є виконаними. Сторони претензій одна до одної не мають. При цьому цією угодою визначено, що прощення частини боргу обґрунтоване саме тим фактом, що продавець отримав повну оплату основного грошового зобов`язання. Натомість, у подальшому СФГ "Петлай І.М." 23.01.2024 було ініційовано процедуру примусового виконання рішення. Тобто, виконавче провадження, згідно з яким відповідач 2 набув статусу боржника, відкриті після 23.01.24р. Тому перший відповідач наполягає на тому, що ПСП "Патріот" належним чином виконало умови договору купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 та мирової угоди від 13.09.2023, в тому числі, сплатило в повному обсязі вартість придбаного майна, і за відсутності претензій зі сторони ТОВ "Блек Даймонд" більше не пов`язаний з ним або з його кредиторами будь-якими відносинами. Натомість, задоволення позовної заяви призведе до безпідставного порушення прав ПСП "Патріот" шляхом покладення на нього майнових обов`язків від яких він правомірно звільнений.

Другий відповідач у судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, у наданому до суду відзиві на позов (вх. 1305 від 20.05.2024) викладені заперечення проти вимог позивача. ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" звертає увагу суду на те, що позивач не має, а ні порушеного інтересу укладеною між ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" та ПСП "ПАТРІОТ" Угодою від 31.12.2023 року, а ні підстав для визнання її недійсною. Так, другий відповідач підтверджує, що станом на момент укладення Угоди від 31.12.2023 року ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД", хоча і з порушенням обумовлених мировою угодою термінів, але фактично здійснювало щомісячне погашення заборгованості на користь СФГ "Петлай І.М." згідно з п. 2 Мирової угоди, затвердженої ухвалою суду у справі № 922/1672/23. Черговий платіж у розмірі 20 000,00 грн було здійснено Товариством на користь позивача 08.01.2024 року, тобто вже після укладення Угоди від 31.12.2023 року. При цьому станом на момент укладення угоди від 31.12.2023 між ПСП "ПАТРІОТ" та ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" зі сторони СФГ "Петлай І.М." не було жодних заяв з вимогами про повне погашення заборгованості. Тобто, на момент укладення оспорюваної угоди, було відсутнє порушення суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду - СФГ "Петлай І.М.", а тому підстави для визнання недійсним Угоди від 31.12.2023 року відсутні. А відтак, другий відповідач, просить відмовити у задоволенні позовних вимог СФГ "ПЕТЛАЙ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ" повністю.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 12.12.2024 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа № 922/3095/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (позивач) до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 в розмірі 6 774 299, 56 грн, з яких: 3 679 217, 00 грн - основна заборгованість; 577 927, 85 грн - інфляційні втрати; 112 559, 60 грн - 3 % річних; 1 411 206, 52 грн - пеня; 993 388, 59 грн - штраф, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем свого зобов`язання за договором, в частині вчасної та у повному обсязі оплати за отриманий товар.

Правовідносини між ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" (продавець) та ПСП "ПАТРІОТ" (покупець) виникли, у зв`язку з укладеним 31.08.2021 Договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав сільськогосподарську техніку.

Пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ встановлено, що загальна вартість товару становить 4 078 860,80 грн., в т.ч. - 20% ПДВ, що відповідно до домовленості сторін становить 128 000,00 євро, по відношенню 1Євро = 31,8661 грн.

Під час розгляду справи 13.09.2023 сторонами спору було укладено мирову угоду, предметом якої виступило врегулювання на підставі взаємних поступок спору в господарській справі № 922/3095/23, який виник між сторонами внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021. Зокрема, ПСП "ПАТРІОТ" визнав позовні вимоги, заявлені позивачем у справі № 922/3095/23. На момент підписання мирової угоди ПСП "ПАТРІОТ" погасило ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" частину боргу за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 в сумі 300 000,00 грн. ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" відмовилось від вимог про стягнення пені в розмірі 1 411 206, 52 грн, та зменшило розмір штрафу від заявленого в позові 993 388,59 грн до 309 512,55 грн. В свою чергу, ПСП ПАТРІОТ зобов`язалось: відшкодувати ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" 50 % сплаченого судового збору при поданні позову до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3095/23, що становить 52 889, 31 грн та сплатити ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" залишок боргу за договором купівлі-продажу №31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 в розмірі 3 379 217 грн, інфляційні втрати у розмірі 577 927, 85 грн, 3% річних у розмірі 112 559,60 грн та штраф в розмірі 309 512,55 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами, що станом на час виникнення спору у даній справі, у правовідносинах щодо придбання сільськогодарської техніки, що виникли між ПСП "ПАТРІОТ" та ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" (Договору купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ), станом на 31.12.2023 ПСП "Патріот" було перераховано на рахунки ТОВ "Блек Даймонд" загалом грошові кошти у сумі 4 534 365,27 грн за комбайн, вартість якого за договором визначена у розмірі 4 078 860,80 грн, а саме:

- в 2021 році ПСП "Патріот" було сплачено на банківський рахунок ТОВ "Блек Даймонд" суму в розмірі 1 212 293,12 грн (20.09.2021 р. перераховано 406 694,40 грн, 27.09.2021 р. перераховано 805 598,72 грн);

- в 2023 році ПСП "Патріот" сплатило на банківський рахунок ТОВ "Блек Даймонд" суму в розмірі 3 322 072,15 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 177 від 07.09.2023 на суму 300 000,00 грн, № 189 від 19.09.2023 на суму 500 000,00 грн, № 197 від 25.09.2023 на суму 500 000,00 грн, № 239 від 31.10.2023 на суму 500 000,00 грн, № 247 від 09.11.2023 на суму 250 000,00 грн, № 261 від 15.11.2023 на суму 250 000,00 грн, № 404 від 22.11.2023 на суму 100 000,00 грн, № 411 від 06.12.2023 на суму 500 000,00 грн, № 477 від 29.12.2023 на суму 112 559,60 грн, № 478 від 29.12.2023 на суму 309 512,55 грн (а.с. 72-76).

У подальшому 31.12.2023 між ПСП "Патріот" та ТОВ "Блек Даймонд" було укладено угоду № б/н (а.с. 156), в якій сторони підтверджують, що станом на 31.12.2023 ПСП "Патріот" виконано зобов`язання по сплаті 3 322072,15 грн відповідно до умов договору купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 та мирової угоди від 13.09.2023.

Пунктом 2 угоди № б/н від 31.12.2023 сторонами унормовано, що "Блек Даймонд" вирішено, що оскільки отримана сума коштів покриває вартість проданого майна за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 та враховуючи негативний вплив на ПСП "Патріот" наслідків збройної агресії російської федерації, тому залишок суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 31.08.2021-Х-РСМ від 31.08.2021 та мирової угоди від 13.09.2023 в розмірі 1 410 034,16 грн погашений кредитором (ТОВ "Блек Даймонд") боржнику (ПСП "Патріот") в порядку ст. 605 ЦК України.

В свою чергу, правовідносини між Селянським (фермерське) господарством "Петлай Іван Миколайович" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" виникли на підставі укладено між ними договору купівлі-продажу №1-2511/2021-Ч-РСМ від 25.11.2021. У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Блек Даймонд" взятих на себе зобов`язань, Селянським (фермерське) господарством "Петлай Іван Миколайович" було подано до суду відповідний позов.

Так, в провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа № 922/1672/23 за позовом Селянського (фермерське) господарства "Петлай Іван Миколайович" (позивач) до ТОВ "Блек Даймонд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" 785429,60 грн заборгованості, підставою нарахування якої стало порушення ТОВ "Блек Даймонд" свого зобов`язання за договором купівлі-продажу №1-2511/2021-Ч-РСМ від 25.11.2021 щодо поставки товару, який був оплачений позивачем в порядку попередньої оплати.

Під час розгляду справи 30.05.2023 сторонами спору було укладено мирову угоду, предметом якої виступило врегулювання на підставі взаємних поступок спору в господарській справі № 922/1672/23, який виник між сторонами внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №1-2511/2021-Ч-РСМ від 25.11.2021. Зокрема, ТОВ "Блек Даймонд" (відповідач) визнавпозовні вимоги позивача щодо сплати суми боргу за Договором купівлі-продажу №1-2511/2021-Ч-РСМ від 25.11.2021року в сумі 785 429,6 грн та зобов`язався, після затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Харківської області сплатити Позивачу суму заборгованості в сумі 785 429,6 грн шляхом розстрочення заборгованості на 36 платежів за наступним графіком: до 30.06.2023 року - 99000 грн; у період з липня 2023 року по квітень 2026 року - до 30 числа кожного місяця по 20000,00 грн; до 30.05.2026 року - 6429,60 грн.

Матеріалами справи підтверджено (а.с. 57-58), що на виконання мирової угоди від 30.05.2023, затвердженої ухвалою суду від 02.06.2023 у справі № 922/1672/23, ТОВ "Блек Даймонд" здійснив платежі на рахунок СФГ "Пітлай І.М.", що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 177 від 30.06.2023 на суму 99 000,00 грн; № 196 від 31.07.2023 на суму 20 000,00 грн; № 202 від 06.09.2023 на суму 20 000,00 грн; № 214 від 09.10.2023 на суму 20 000,00 грн; № 234 від 15.11.2023 на суму 20 000,00 грн; № 242 від 08.12.2023 на суму 20 000,00 грн; № 9 від 08.01.2024 на суму 20 000,00 грн.

23.01.2024 СФГ "Петлай І.М." звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича із заявою про примусове виконання рішення - ухвали Господарського суд Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/1672/23, з посиланням на ту обставину, що боржником було прострочено виконання грошового зобов`язання (щомісячного платежу, а саме не сплатив вчасно до 30.10.2023 платіж на суму 20000,00 грн) на понад 10 календарних днів, а відтак в порядку п.п. 3.16.1 мирової угоди підлягає до примусового стягнення заборгованість у сумі 1 133 472,69 грн без урахування графіку розстрочки погашення заборгованості за мінусом фактично сплаченої суми боргу, яка становить 219000,00 грн. Крім того, стягувач наголошує, що боржником - ТОВ "Блек Даймонд" не виконано п. 11 мирової угоди і до 30 числа місяця, наступного за місяцем затвердження Господарським судом Харківської області Мирової угоди, не повернуто стягувачу до 30.07.2023 50% судового збору, сплаченого останнім при поданні позовної заяви, що в грошовому виразі становить 5890,73 грн, чим ТОВ "Блек Даймонд" також порушено вказане рішення суду.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 26.01.2024 року на виконання ухвали Господарського суд Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/1672/23 було відкрито виконавче провадження № 73986076.

Сума звернення стягнення по виконавчому провадженню № 73986076 з примусового виконання ухвали суду № 922/1672/23 від 05.06.23 р. станом на момент відкриття виконавчого провадження складає 920 363,42 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом Селянське (фермерське) господарство "Петлай Іван Миколайович" вказує, що укладення між ПСП "ПАТРІОТ" та ТОВ "БЛЕК ДАЙМОНД" угоди б/н від 31.12.2023 про прощення боргу відбулося з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу за зобов`язанням, яке виникло на підставі судового рішення - ухвали Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/1672/23 про затвердження мирової угоди, що суттєво порушує права позивача, як стягувача за вищенаведеною ухвалою та носить ознаки фраудаторного правочину укладеного всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України), тому наявні підстави для визнання такого правочину недійсним відповідно до 215 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука а також зловживання правом в інших формах, що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 (провадження № 61-1272св20).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 р. у справі №755/17944/18.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.18р. у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) погодилась з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) та зазначає, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Слід звернути увагу, що неплатоспроможність боржника, яка є визначальною обставиною для встановлення факту фраудаторності укладеного правочину, не є загальною оціночною обставиною.

Провадження у справі про визнання суб`єкта підприємницької діяльності, неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється господарським судом в межах справи про банкрутство такої особи з урахуванням особливостей, передбачених законодавством, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

У даному випадку, боржник за ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.23 р. у справі № 922/1672/23 ТОВ "Блек Даймонд" не перебуває в процесі банкрутства.

А отже, відсутні підстави для визнання угоди від 31.12.2023 про прощення боргу недійсною з підстав її фраудаторності в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо визнання правочину недійсним з підстав його фраудаторності в порядку частини четвертої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити про таке.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним, крім випадків продажу у процесі приватизації майна, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, внесеного до Єдиного реєстру боржників.

Так, згідно з ч. 3 статті 9 ЗУ "Про виконавче провадження" державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Тобто, фактично в порядку частини четвертої статті 9 ЗУ "Про виконавче провадження" може бути визнаний недійсним з підстав його фраудаторності правочин, укладений боржником на стадій розшуку майна боржника.

У даному випадку, оспорювана угода від 31.12.2023 року була укладена між відповідачами до ініціювання Селянським (фермерського) господарством "Петлай Іван Миколайович" відкриття виконавчого провадження.

Так, із заявою про примусове виконання рішення - ухвали Господарського суд Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/1672/23 СФГ "Петлай І.М." звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича 23.01.2024.

Виконавче провадження № 73986076 було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича на підставі Постанови від 26.01.2024 року.

А тому, відсутні й підстави для визнання угоди від 31.12.2023 року про прощення боргу недійсною з підстав її фраудаторності в порядку частини четвертої статті 9 ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому позивачем не надано до суду більш вірогідних доказів на підтвердження фактів вчинення оспорюваного правочину саме з метою завдання шкоди позивачу або з підстав унормованих у ст. 228 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, визнання правочину недійсним з підстав його фраудаторності є інструментом захисту прав кредитора в рамках провадження справи про банкрутство або у виконавчому провадженні (разом з цим, щодо правочинів, укладених боржником після відкриття виконавчого провадження). Та не може бути визнаний належним способом захисту прав кредитора щодо будь-яких правочинів, укладених боржником.

При цьому, позивач не довів належними доказами, що укладання відповідачами оспорюваної ним угоди 31.12.2023 року призвело до неможливості задовольнити вимоги стягувача за звичайних умов, на які розраховував боржник у правовідносинах з погашення боргу за графіком узгодженим умовами мирової угоди та затверджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/1672/23.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та приписів чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Згідно з ст. 26 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також у зв`язку з відпусткою судді Шатернікова М.І. з 17.12.2024 до 17.01.2025 року, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Селянського (фермерське) господарства "Петлай Іван Миколайович" (16561, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, село Григорівка, вул. СЛОБОДА, б. 76; ідент. код 21404138) до 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" (62233, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Рясне, вул. Підлісна, 2-А; ідент. код 31165583); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ДАЙМОНД" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, 49; ідент. код 39152435) про визнання недійсною угоди про прощення боргу та застосувати наслідки недійсності правочину - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "27" січня 2025 р.

СуддяМ.І. Шатерніков