Ухвала

від 24.01.2025 по справі 910/4812/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/4812/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025

у справі № 910/4812/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд"

до Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго";

2) Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",

про стягнення 41 864,25 грн

ВСТАНОВИВ:

20.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у справі №910/4812/24 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Газенерго-Трейд" відмовити в повному обсязі. Вказана касаційна скарга була подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у квітні 2024 року ТОВ "Газенерго-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України в особі Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач) про стягнення 41 864,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань на підставі Договору про закупівлю електричної енергії №8/2023 від 29.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/4812/24 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі № 910/4812/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Державної податкової служби України на користь ТОВ "Газенерго-Трейд" суму боргу в розмірі 41 864,25 грн та суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у справі № 910/4812/24 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 змінено, викладено пункт 2 його резолютивної частини в такій редакції: "2. Стягнути з Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ "Газенерго-Трейд" суму боргу в розмірі 41 864, 25 грн та суму судового збору в розмірі 3 028, 00 грн"; у решті рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі № 910/4812/24 залишено без змін.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

Позов подано у 2024 році.

Предметом позову у справі №910/4812/24 є стягнення 41 864,25 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.

Державна податкова служба України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у поданій касаційній скарзі вважає, що оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій у цій справі прийняті з порушенням норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України), а також зазначає про відсутність висновку Верховного суду стосовно визначень виключної правової проблеми щодо визначення правової природи акту приймання-передачі як правочину чи як доказу у справі. Проте, Суд зазначає, що ці підстава є саме підставою касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, натомість, не є доводами, які у розумінні підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадків, які дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Передбачені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки не є тотожними з поняттям підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1- 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник не зазначив жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які передбачають випадки як виключення із загального правила, з огляду на те, що ціна позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у справі №910/4812/24, на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього Кодексу, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у справі №910/4812/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова