Ухвала

від 27.01.2025 по справі 915/498/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 915/498/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виста-К»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024

(головуючий - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Діброва Г.І.)

у справі №915/498/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виста-К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя»

про стягнення 3 069 543,15 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виста-К»

про стягнення 25 800 250,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виста-К» (далі - ТОВ «Виста-К») звернулось до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №915/498/22 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ «Виста-К», Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

1)формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; або

2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; або

3)зазначення норми права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №915/498/22 ТОВ «Виста-К» вказує, що він не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням.

Разом з тим, скаржником не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі не вказано виключного випадку передбаченого (передбачених) ст. 287 ГПК України.

Отже у визначений Верховним Судом строк, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України та уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У 2022 році ТОВ «Виста-К» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» грошових коштів у сумі 3 069 543,15 грн основного боргу.

Окрім того, у 2022 році, в межах справи №915/498/22, Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою про стягнення на користь останнього з ТОВ «Виста-К» грошових коштів у сумі 25 800 250,70 грн вартості нестачі продукції, переданої на зберігання за договором від 15.09.2021 № 9Х-2021 складського зберігання, стягнення заборгованості за котрим є предметом спору в даній справі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 у справі №915/498/22 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №915/498/22 рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 скасовано та прийнято нове рішення. « 1.Первісний позов ТОВ «Виста-К» задовольнити частково 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» на користь ТОВ «Виста-К» плату за послуги зберігання у сумі 2 812 642,18 грн та витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 42 189,63 грн. 3.Первісний позов в іншій частині залишити без задоволення. 4.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» - задовольнити. 5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виста-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» збитки у сумі 25 800 250,70 грн, витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 387 003,76 грн, витрати на сплату експертного висновку у сумі 6 720,00 грн. 6.Провести в порядку ч. 11 ст. 238 ГПК України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, а саме: Стягнути з ТОВ «Виста-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» грошові кошти у сумі 23 339 142,65 грн.» Стягнуто з ТОВ «Виста-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 580 505,64 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» на користь ТОВ «Виста-К» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 50 627,56 грн.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №915/498/22 в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя». В частині задоволення первісного позову вказану постанову просить залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №915/498/22 скаржник мав сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 619 206,02 грн (25 800 250,70 грн * 1,5% * 200% * 0,8).

Однак до касаційної скарги скаржника у якості доказу сплати судового збору додано копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №2103 від 21.11.2024 про сплату судового збору у розмірі 73 669,04 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Отже скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 545 536,98 грн (619 206,02 грн - 73 669,04 грн).

Окрім того, Суд зазначає, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС).

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Як вбачається із відповіді №6243141 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ: 37844179 вказано, що немає зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Тобто ТОВ «Виста-К» не зареєструвало свій електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Виста-К» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №915/498/22 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити: уточнену касаційну скаргу, в якій скаржник має зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України; докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 545 536,98 грн; докази, що підтверджують реєстрацію ТОВ «Виста-К» електронного кабінету в ЄСІТС відповідно до положень ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виста-К» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №915/498/22 залишити без руху.

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виста-К» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кролевець