Постанова

від 22.01.2025 по справі 322/295/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.01.2025 Справа № 322/295/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/295/24

Провадження №22-ц/807/142/25

Головуючий в 1-й інстанції - Гасанбеков С.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Онищенка Е.А.,Трофимової Д.А., секретарКниш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2024 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 30 вересня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», треті особи: Вільнянська державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», про визнання права власності на фінансові зобов`язання в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач з урахуванням уточнень своїх вимог просив:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на фінансові зобов`язання в розмірі 144 822,69 грн. за договором № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», що виникли у ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» перед ОСОБА_2 за період з 01.07.2021 по 14.04.2022 з врахуванням збільшення потужності від 16.07.2021 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством в сумі 144 822,69 грн. та пеню в розмірі 60 814,37 грн., а всього 205 637,06 грн.

РішеннямНовомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області - відмовлено повністю.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на фінансові зобов`язання в розмірі 83 063,43 грн. (вісімдесят три тисячі шістдесят три гривні 43 коп.) за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 0103074-ДСГ від 27 грудня 2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», що виникли у товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» за період з 01 липня 2021 року по 14 квітня 2022 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 0103074-ДСГ від 27 грудня 2019 року за період з 01 липня 2021 року по 14 квітня 2022 року в розмірі 83 063,43 грн. (вісімдесят три тисячі шістдесят три гривні 43 коп.).

В задоволенні решти позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» - відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» на користь ОСОБА_1 830,60 грн. (вісімсот тридцять гривень 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що між скаржником та ОСОБА_2 відсутні підписані акти приймання-передавання товару, що свідчить про ухилення останньої від виконання умов укладеного договору. У період з 01.07.2021 року по 14.04.2022 року було здійснено нарахування вартості електричної енергії, виробленої приватним домогосподарством понад власне споживання, а конкретні розрахунки у цей період не могли бути проведені через відсутність підписання додаткової угоди, неможливість встановлення дати застосування різних коефіцієнтів «зеленого тарифу», недостатність даних комерційного обліку. За період з 16.07.2021 по 14.04.2024 у товариства був відсутній коректний та вірний Паспорт точки розподілу, що в свою чергу є порушенням п.11.2.10 Правил, а отже у ПУП відсутні зобов`язання перед спадкоємцем ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та відповідно відсутні фінансова зобов`язання перед Позивачем.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 грудня 2019 року між ОСОБА_2 (споживач) та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (постачальник) був укладений договір № 0103074-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.04.2022 серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 17.10.1980, серії НОМЕР_2 , та єдиним її спадкоємцем, який прийняв спадщину, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 7/2022 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 69493935).

Постановою державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори від 20.07.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на фінансові зобов`язання по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 у зв`язку із ненаданням ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» відомостей щодо суми заборгованості, яка має бути успадкована.

Відповідно до п. 1 договору № 0103074-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 27.12.2019, за цим договором, споживач бере на себе зобов`язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 15,0 кВт (п`ятнадцять кВт), а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

Підпунктом 2.1 пункту 2 договору № 0103074-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 27.12.2019 визначено, що постачальник універсальних послуг має право тимчасово припиняти купівлю виробленої генеруючою електроустановкою приватного домогосподарства електричної енергії у разі виявлення постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором системи пошкодження засобу вимірювальної техніки або його неправильної роботи, пошкодження або відсутності пломб на ньому з вини споживача. У таких випадках купівля електричної енергії припиняється з першого дня розрахункового періоду, в якому було виявлено порушення, та поновлюється з дати відновлення комерційного обліку електричної енергії після усунення порушень (пп. 4.7 п. 4 договору № 0103074-ДСГ від 27.12.2019).

Інших умов, за яких постачальник універсальних послуг може безоплатно отримувати електричну енергію, вироблену генеруючою електроустановкою приватного домогосподарства, договір № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 не містить.

Відповідно до п. 11.3.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Правила), постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, та виконані вимоги цих Правил.

Пунктом 11.3.10 Правил визначено, що зобов`язання щодо купівлі постачальником універсальних послуг за «зеленим» тарифом обсягів виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою приватного домогосподарства починають діяти з дати улаштування засобу комерційного обліку. Зазначені зобов`язання починають виконуватись постачальником універсальних послуг з дня отримання від побутового споживача копії паспорта точки розподілу (передачі).

Дані комерційного обліку, визначені у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, є підставою для визначення обсягу електричної енергії, за яку постачальник універсальних послуг розраховується за «зеленим» тарифом із побутовим споживачем (п. 11.3.10 Правил).

Оскільки матеріалами справи підтверджується те, що засоби комерційного обліку були улаштовані за адресою: АДРЕСА_1 , та паспорти точок розподілу (передачі) надані постачальнику універсальних послуг за життя ОСОБА_2 , то зобов`язання ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» щодо купівлі за «зеленим» тарифом обсягів виробленої електричної енергії за період з 01.07.2021 по 14.04.2022 входять до складу спадщини, що відкрилася після її смерті.

Твердження сторін про неврегульованість договірних відносин між ними після збільшення потужності електроустановок, а саме з 16.07.2021, суд визнає необґрунтованим у зв`язку з тим, що договір № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 не припинив своєї дії через таке збільшення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції визнав позов в частині вимог до ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про визнання за позивачем права власності на фінансові зобов`язання за договором № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 за період з 01.07.2021 по 14.04.2022 на суму 83 063,43 грн., та про стягнення на користь позивача цієї суми, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 60814,37 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки спадкоємцю належить право на стягнення лише тієї неустойки, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя (ч. 2 ст. 1230 ЦК України). Водночас позивач після смерті ОСОБА_2 не став стороною договору №0103074-ДСГ від 27.12.2019. Позов в частині вимог до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області суд визнав таким, що не підлягають задоволенню, оскільки у даному випадку орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем по справі, адже саме право позивача на спадкування реалізовано ним та не оспорюється, а тому застосування положень статті 1277 ЦК України стосовно спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , виключається.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

27.12.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» був укладений договір № 0103074-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

За п. 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

За п.1.2.14.Правил власники (орендарі) установки, призначеної для виробництва електричної енергії, можуть реалізувати вироблену електричну енергію будь-якому покупцю за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку за Правилами ринку, які в тому числі визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг, Правилами ринку НДН та ВДР, іншими нормативно-правовими актами, крім цих Правил;

П.1.2.15. Правил передбачено, що при переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

За п.п.5.3.2.,5.3.3.Правил Постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, встановлена потужність якої(-их) не перевищує встановлену відповідно до закону та дозволену до споживання відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (та підтверджується паспортом точки розподілу (передачі) електричної енергії) зі споживачем, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.

Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки (об`єкти) яких розміщені на території здійснення його діяльності, в укладенні договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги.

Відповідно до п. 1 договору № 0103074-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 27.12.2019, за цим договором, споживач бере на себе зобов`язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 15,0 кВт (п`ятнадцять кВт), а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

У відповідності до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.04.2022 серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 17.10.1980, серії НОМЕР_2 , та єдиним її спадкоємцем.

Станом на 28.08.2024 на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками» відповідача ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» рахується заборгованість (акумульовані кошти) Товариства перед ОСОБА_2 за куповану електроенергію, що підтверджується випискою з бухгалтерського рахунку від 28.08.2024 № 3792 (т. 3 а.с. 35).

Обсяг акумульованих коштів становить 103 184,38 грн., з яких було утримано ПДФО за ставкою 18% в розмірі 18573,19 грн. та військовий збір за ставкою 1,5% в розмірі 1547,76 грн., що підтверджується наданою відповідачем відомістю нарахованих обсягів та вартості купівлі за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої приватним домогосподарством, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.07.2021 по 14.04.2024 (т. 2 а.с. 247).

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_2 , за договором № 0103074-ДСГ від 27 грудня 2019 року рахується заборгованість у розмірі 83063,43 грн., яка відповідно увійшла до складу спадщини, оскільки померла мала право на отримання вказаної суми за життя.

Розрахунок заборгованості, виконано з дотриманням положень Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), на підставі показників засобів обліку, встановлених за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням коефіцієнтів «зеленого» тарифу, що діяли у період з 01.07.2021 по 14.04.2024.

Доводи апеляційної скарги з приводу неузгодженості договірних відносин після збільшення потужності електроустановок, а саме з 16.07.2021, є необґрунтованими, оскільки, як вірно виснував суд першої інстанції, не дивлячись на неврегульованість таких відносин договір № 0103074-ДСГ від 27.12.2019 не припинив своєї дії через таке збільшення.

Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і право позивача, повинно бути захищено шляхом визнання за ним права власності на фінансові зобов`язання і відповідне стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» залишити без задоволення.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 27 січня 2025 року.

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко

Д.А. Трофимова