Постанова

від 21.01.2025 по справі 583/5053/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Суми

Справа №583/5053/23

Номер провадження 22-ц/816/272/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач - Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2024 року в складі судді Соколової Н.О., ухваленого в м. Охтирка, -

в с т а н о в и в :

09 жовтня 2023 року Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області (далі - Охтирська міська рада) звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 0,2326 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 17 днів 10 місяців 2019 року та 16 днів 2 місяці 2020 року в розмірі 197052,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка з 12 лютого 2019 року по 16 березня 2020 року володіла нежитловими будівлями у АДРЕСА_1 , загальною площею 1352,6 кв.м, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності. Договір оренди земельної ділянки з позивачем відповідачка не уклала, добровільно сплачувати кошти відмовилася, через що громада не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2024 року у задоволенні позову Охтирської міської ради відмовлено.

В апеляційній скарзі Охтирська міська рада, посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять жодного доказу звернення відповідачки із заявою про передачу їй в оренду земельної ділянки, як і відсутні докази перешкоджання позивачем у оформленні договору оренди чи перешкоджання інших співвласників використовувати земельну ділянку. Доказами у справі підтверджено, що відповідачка у спірний період володіла 85/100 частинами нерухомого майна від загальної площі об`єктів, якими всього володіли троє осіб, а тому, ураховуючи загальну площу земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові приміщення - 0,2326 га, 85/100 від загальної суми орендної плати за період з 12 лютого 2019 року по 16 березня 2020 року становить 167494,29 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Котляревський С.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що відповідачка та інші два власники нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці позивача, кожен окремо неодноразово звертались до міської ради з питанням здійснення поділу земельної ділянки з метою користування та сплати орендної плати, проте позивач відмовляв у здійсненні поділу, зазначаючи, що власники приміщень не є користувачами земельної ділянки. Натомість, користувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 , проте йому позивач також відмовив у поділі, оскільки для вирішення цього питання мають звертатися співвласники нерухомого майна. При вирішенні ОСОБА_2 питання встановлення меж земельної ділянки у 2021-2022 роках була встановлена невідповідність координат розташування меж земельної ділянки, після чого він звертався до міської ради з метою зміни конфігурації та площі земельної ділянки, на що позивач дав дозвіл, визнавши таким чином факт неможливості укладення договору оренди землі. Крім того, частина земельної ділянки, тобто 85/100, не може бути предметом договору оренди землі, а в оренду може бути передана вся земельна ділянка із зазначенням всіх співвласників нерухомого майна, яке на ній розташоване. Саме по цій причині співвласники нежитлових приміщень намагались здійснити поділ землі. На думку представника, застосування позивачем ставки орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є помилковим, оскільки у цій справі має бути застосована ставка у 3% як для земель промисловості, тобто 3% від 3003093,36 грн становить 90092,80 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Котляревського С.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування нежитлових будівель від 12 лютого 2019 року в період з 12 лютого 2019 року по 16 березня 2020 року володіла нежитловими будівлями, загальною площею 1352,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).

Вказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, загальною площею 0,2326 га з цільовим призначенням - розміщення та обслуговування майстерні по пошиву одягу, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с. 12-14).

До 10 березня 2021 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 92), який 18 жовтня 2013 року подарував ОСОБА_3 нежитлове приміщення (гараж площею 105,5 кв.м), а 17 липня 2013 року продав ОСОБА_4 нежитлові приміщення (цегляний склад «Жж», загальною площею 108,8 кв.м, цегляний склад «З», загальною площею 29,4 кв.м), які знаходяться по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2326, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 (а.с. 93).

Листом від 23 лютого 2017 року №01-27/55 Охтирська міська рада повторно повідомила ОСОБА_2 про необхідність укладення договору оренди землі, на який листом від 19 жовтня 2017 року він повідомив міського голову про необхідність розподілу території земельної ділянки площею 0,2326 га, оскільки він вже не є одноосібним власником нежитлових приміщень і на земельній ділянці вже є декілька власників будівель, є спільна територія для використання, тобто необхідне розроблення відповідної технічної документації із землеустрою (а.с. 94).

Листом від 01 листопада 2017 року №01-27/2170 виконавчий комітет Охтирської міської ради повідомив ОСОБА_2 , що відчуження частин приміщень, які розташовані на земельній ділянці, не є підставою для зміни конфігурації, меж та площі земельної ділянки. З метою впорядкування відносин між власниками нежитлових приміщень та для вирішення питання розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 необхідно звернутися до міської ради із заявою про надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо поділу земельної ділянки. На підставі наданого дозволу за його замовленням землевпорядною організацією розробляється відповідно землевпорядна документація щодо поділу земельної ділянки. Після закінчення розробки землевпорядної документації щодо поділу земельної ділянки та затвердження її Охтирською міською радою стане можливим надання окремих земельних ділянок кожному з власників нерухомого майна у користування. Крім того, звернуто увагу на те, що землі промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення не можуть бути надані в користування громадянам та фізичним особам-підприємцям (а.с. 95).

01 грудня 2017 року листом №01-13/3541 виконавчий комітет Охтирської міської ради на заяву щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га для промислового використання повідомив ОСОБА_2 , що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни ї меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Тобто земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2326 га, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 для розміщення та обслуговування майстерні по пошиву одягу не потребує розробки проекту землеустрою, оскільки відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки у заяві відповідача та доданих до неї графічних матеріалах зазначена частка від загальної площі земельної ділянки, то йому та всім власникам об`єктів нерухомості, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці необхідно звернутися із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. З метою врегулювання земельних відносин рекомендував відповідачу привести у відповідність нормам діючого законодавства України статус землекористувача шляхом створення юридичної особи або виготовлення документації зі зміною цільового призначення всієї земельної ділянки. Після чого звернутися із заявою про надання дозволу на розробку щодо поділу та об`єднання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2326 га (а.с. 96-97).

19 серпня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до голови Охтирської міської ради із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 0,2326 га, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , так як частина майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, знаходиться у власності інших осіб (а.с. 98).

05 вересня 2019 року листом № 01-14/2771 виконавчий комітет Охтирської міської ради повідомив відповідачку про те, що відповідно до норм чинного законодавства України, враховуючи той факт, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , Охтирською міською радою ОСОБА_1 в оренду не передавалась, за відсутності документів, які посвідчують право користування земельної ділянки, у відповідачки відсутнє право на поділ вищевказаної земельної ділянки (зворот а.с. 98).

На підставі договору № 72 від 06 лютого 2020 року ОСОБА_2 замовив у ФОП ОСОБА_5 роботи з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (кадастровий номер 5910200000:11:014:0061) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 100). 20 лютого 2020 року ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 , що каталог координат, вказаний в ДЗК та технічній документації, не відповідає фактичним межам земельної ділянки, тобто встановити межі земельної ділянки ані технічно, ані фізично не має можливості (а.с. 101).

Рішенням Охтирської міської ради від 22 грудня 2020 року № 82-МР ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в приватну власність земельної ділянки площею 0,2326 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код КВЦПЗ - 11.02, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 (а.с. 102).

05 листопада 2021 року між ФОП ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_5 укладено договір № 1096 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за яким виконавець на підставі рішення Охтирської міської ради Сумської області від 22 грудня 2020 року № 82-МР зобов`язався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061 за адресою: АДРЕСА_1 зі зміною межі (а.с. 103).

18 листопада 2021 року ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 , що змінити межу земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061 за адресою: АДРЕСА_1 неможливо, так як поруч неї в Державному земельному кадастрі зареєстровані інші земельні ділянки з кадастровими номерами: 5910200000:11:014:0048 та 5910200000:11:014:0082 інших власників (користувачів), які межують впритул до ділянки замовника, тому змістити і ув`язати її межу з фактичним станом неможливо. В зв`язку з цим закінчити виконання робіт не є можливим (а.с. 104).

02 вересня 2022 року відповідачці ОСОБА_1 надіслано запрошення на участь 15 вересня 2022 року у засіданні комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, які підлягають відшкодуванню на території Охтирської міської ради (а.с. 37).

Відповідно до акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15 вересня 2022 року № 02-09/82, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 25 жовтня 2022 року № 235, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_1 , за 17 днів 10 місяців 2019 року - 16 днів 2 місяці 2020 року становить 197052,10 грн (а.с. 41-43).

15 листопада 2022 року відповідачці була надіслана копія вказаного акта з пропозицію у 30-денний термін розглянути акт та про результати інформувати Охтирську міську раду. Також відповідачку повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с. 44).

Відповідно до плану зонування території м. Охтирка земельна ділянка з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061 знаходиться в громадській зоні, а саме: в зоні загальноміського центру та діловій зоні, містобудівних та архітектурних обмежень немає (а.с. 99).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідачка була власницею частини приміщень, які розташовані на земельній ділянці, належне право власності чи користування на яку нею не набуте, однак нею здійснювалося фактичне використання частини земельної ділянки. Власниками нерухомого майна вживалися заходи для оформлення спочатку права використання, а в наступному права власності на земельну ділянку, однак каталог координат, вказаний в ДЗК та технічній документації, не відповідає фактичним межам земельної ділянки, при цьому частина зареєстрованої земельної ділянки накладається на зареєстровані земельні ділянки інших власників. На думку суду, оскільки на земельній ділянці наявні кілька об`єктів нерухомості, належних різним власникам, та невідповідність зареєстрованих та фактичних меж земельної ділянки, тому суд позбавлений можливості визначити розмір збитків, завданих відповідачкою її використанням, оскільки представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного розміру земельної ділянки, якою користувалася відповідачка, а покладення на неї обов`язку сплати за користування частиною земельної ділянки, якою вона фактично не має можливості користуватися не ґрунтується на нормах цивільного законодавства. При цьому, розрахунок позивача щодо належності відповідачці 85/100 частини об`єктів нерухомого майна, розміщених на спірній земельній ділянці, не дає можливості визначити частку земельної ділянки, якою фактично користувалася відповідачка. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.

Проте, колегія суддів апеляційного суду з вказаним висновком місцевого суду погодитись не може з наступних підстав.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Отже, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, у тому числі у виді розірвання договору.

Так, положеннями ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею ст. 13 Конституції України закріплено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Рішенням Охтирської міської ради від 26 червня 2018 року № 1175 - МР затверджено Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок (далі - Положення). Дане рішення набрало чинність з 01 січня 2019 року. Відповідно до п. 2.2. вказаного Положення рішення міської ради приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в оренду земельної ділянки зі зміною її цільового призначення, формування нової земельної ділянки. Пунктом 2.2 Положення встановлено, що юридична, фізична особа або фізична особа - підприємець, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з відповідною заявою до центру надання адміністративних послуг Охтирської міської ради.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 Положення після опрацювання заяви та доданих до неї документів уповноважений орган передає Охтирській міській раді проект рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для розгляду на пленарному засіданні міської ради. Після розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зацікавлена особа звертається до міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки.

Після розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зацікавлена особа звертається до міської ради із заявою про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки. Міська рада приймає рішення надати земельну ділянку в оренду, відмовити в наданні земельної ділянки в оренду з відповідним обґрунтуванням відмови.

Зацікавлена особа протягом одного місяця зобов`язана вжити заходів укладання договору оренди земельної ділянки, а саме: отримати витяг з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки, подати зазначений витяг разом із необхідною технічною документацією землеустрою до уповноваженого органу. Уповноважений орган готує проект договору оренди і передає на узгодження заступнику міського голови відповідно до розподілу обов`язків, юридичному відділу, управлінню фінансів та економіки.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що відповідачка на виконання вищевказаних пунктів Положення зверталась до Охтирської міської ради, як до розпорядника земель комунальної власності саме із заявою про передачу їй в оренду земельної ділянки площею 0,2326 га з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 або її частки (частини), на якій розміщені об`єкти нерухомості, які належали їй на праві приватної власності.

Встановлені судом першої інстанції обставини звернення власників нерухомого майна із заявами про поділ земельної ділянки та про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою не свідчать про бажання отримати в користування (оренду) земельну ділянку або її частку (частину), а лише були спрямовані на отримання дозволів для здійснення технічного поділу земельної ділянки та внесення змін в її конфігурацію.

Стороною відповідачки не надано доказів вчинення Охтирською міською радою перешкод для реалізації її права на оформлення в користування земельної ділянки, відповідно, такі дії або бездіяльність позивача не оскаржувались.

Встановлений місцевим судом факт невідповідності координат розташування земельної ділянки не є перепоною у фактичному користуванні земельною ділянкою та не звільняє землекористувача від обов`язку оформити право користування земельною ділянкою та сплати орендної плати.

Такими чином, відповідачкою не доведено, що за період 17 днів 10 місяців 2019 року та 16 днів 2 місяці 2020 року вона не використовувала або не могла використовувати земельну ділянку по причині перешкоджання їй іншими особами, зокрема позивачем.

Як зазначалось вище, належні відповідачці нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці комунальної власності, загальною площею 0,2326 га, яка є сформованою, має кадастровий номер. Відповідно, частка належних відповідачці нежитлових приміщень зі складу всього нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці позивача, становить 85/100. Відтак, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу недоведення позивачем фактичного розміру земельної ділянки, якою користується відповідачка. Розрахунок збитків, виконаний позивачем, є зрозумілим.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про завищення позивачем розрахунку збитків є необґрунтованими, оскільки представник відповідачки заперечує проти задоволення позову у повному обсязі, тобто не визнає позов у частині вимог на суму 90092,80 грн.

Отже, використання земельної ділянки без належного правового оформлення позбавило територіальну громаду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати у розмірі згідно доводів апеляційної скарги 167494 грн 29 коп., саме даний розмір збережених коштів позивач просить стягнути з відповідача за період з 12 лютого 2019 року по 16 березня 2020 року, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні.

Оскільки позов задовольняється у повному обсязі, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2955,78 грн судового збору за подання позову та 4433,67 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, ціна позову не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задовольнити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2024 року скасувати.

Позов Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (ЄДРПОУ 36467402) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 0,2326 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період з 12 лютого 2019 року по 16 березня 2020 року в розмірі 167494 грн 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Незалежності, 11, р/р UА588201720344280002000033528 код ЄДРПОУ 04058002 банк Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172) 2955 грн 78 коп. судового збору за подання позову та 4433 грн 67 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов