Ухвала

від 27.01.2025 по справі 359/9007/14-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9007/14-ц

Провадження № 4-с/359/2/2025

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Ліман А.Г.,

розглянувши yвідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Борисполі Київськоїобласті скаргу ОСОБА_1 , приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович на дії приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла скарга представника скаржника Целікова В.В., приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович на дії приватного виконавця, якою просив : витребувати у приватного виконавця Валявського О.А. копію матеріалів виконавчого провадження № 66137447; зобов`язати приватного виконавця Валявського О.А. надати для ознайомлення суду оригінали матеріалів виконавчого провадження № 66137447; визнати недійсною експертну грошову оцінку земельної ділянки № 20240318-042 від 22 березня 2024 року.

Скаргу вмотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця Валявського О.А. знаходиться виконавчий лист №359/9007/14-ц виданий 14 вересня 2015 року Бориспільсь-ким міськрайонним судом Київської області (виконавче провадження №66137447) про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів.

16 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку скаржник отримала лист приватного виконавця №20732 від 09 квітня 2024 року, зі звітом про незалежну експертну оцінку вартості нерухомого майна від 09 квітня 2024 року, а саме земельної ділянки 3221888600:16:058:0037, площею 0,12 га, цільове використання для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Толокунська сільська рада, село Дмитрівка.

Скаржник вважає що наведену оцінку вчинено з порушенням законодавства та, як наслідок, остання підлягає визнанню недійсною на підставі наступного.

Так, скаржник зазначає, що 14 березня 2024 року огляду майна не проводився. Експерт, роблячи оцінку майна, занизив його вартість до 88340,28 грн., однак відповідно оголошень, розміщених на ресурсах ОЛХ, орієнтовна вартість подібної земельної ділянки, градується від 8000,00 дол. США. до 20000,00 дол. США.

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року провадження у справі за скаргою було відкрито та призначено її до розгляду з викликом і повідомленням сторін. Крім того, даною ухвалою судом витребувано у приватного виконавця належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 66137447.

Дана ухвала суду, в частині витребування від приватного виконавцяВалявського О.А.належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження № 66137447, залишена без виконання. У зв`язку з чим суд вирішує справу по суті за наявними матеріалами справи.

Скаржник та його представник в судове засідання не з`явились, скаржник подала суду заяву, в якій просила розглядати скаргу без її та представника участі, скаргу підтримала та просила задовольнити.

Приватний виконавець Валявський О.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, перевіривши матеріали скарги, дослідивши докази по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця Валявського О.А. перебуває на виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 359/9007/14-ц виданого 14 вересня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості (а.с. 4).

21 липня 2017 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 , та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Наведене підтверджується копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 21 липня 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 11).

22 березня 2024 року у рамках виконавчого провадження №66137447 приватним виконавцем Валявським О.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні на підставі якої було призначено суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу підприємця « ОСОБА_6 ».

На виконання постанови приватного виконавця ФОП « ОСОБА_6 » надано звіт № 20240318-042 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,1200 га, власником якої є ОСОБА_3 , кадастровий номер 3221888600:16:058:0037, відповідно якого ринкова вартість вказаної земельної ділянки з цільовим використанням для індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Толокунська сільська рада, село Дмитрівка, становить 88340,28 грн. (а.с. 5-6).

Відповідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно п. 15 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

За змістом частин 1, 3 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову про залучення суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, який зобов`язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

У частинах 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконав-цем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що приватний виконавець вчиняв дії з метою повідомлення про накладення арешту та з`ясування позиції сторін виконавчого провадження щодо визначення вартості арештованого майна, як і відсутні докази того, що стягувач і боржник не досягли згоди щодо вартості земельної ділянки. Наведене, в свою чергу, свідчить про невиконання приватним виконавцем вимог 57 Закону та, відповідно, відсутність підстав для самостійного визначення вартості майна боржника у спосіб залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Докази протилежного приватним виконавцем Валявським О.А. до суду не надано.

Щодо питання визнання недійсною оцінки майна, що визначена у звіті про оцінку майна, суд зазначає наступне.

Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», даліЗакон).

Відповідно ч. 1, 6 статті 9 Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно ч. 1, 2 статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписує-ться оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Національний стандарт є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (даліНаціональний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», з урахуванням вимог Національного стандарту № 1.

Суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 статті 18 цього Закону).

ФОП ОСОБА_6 , здійснивши оцінку майна, визначив вартість арештованого майна в розмірі 88340,28 грн., що підтверджується Звітом № 20240318-042 про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

При цьому, з наданих скаржником роздруківок оголошень, розміщених на платформі ОЛХ вбачається, що вартість подібної земельної ділянки, є більшою ніж та, яку визначив оцінювач. У зв`язку з цим суд критично оцінює даний звіт.

Суд, мотивуючи своє рішення, враховує позицію ЄСПЛ, у якій вказав, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,5, 12,13,259,260,447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович на дії приватного виконавця, задовольнити.

Визнати недійсним Звіт №20240318-042 від 22 березня 2024 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888600:16:058:0037, площею 0,1200 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Толокунська сільська рада, село Дмитрівка.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Яковлєва Л.В.