Рішення

від 20.05.2015 по справі 359/9007/14-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9007/14-ц

Провадження № 2/359/106/2015

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Д.В.

за участю секретаря Пузирна А.І.

за участю представника позивача Андрійченко В., відповідача ОСОБА_2,представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» звернулось до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 84030,00 євро з розрахунку 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Як вказано у позові, ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором тривалий час належним чином не виконує, тому банк просить суд примусово стягнути заборгованості за кредитом, що складається із 58612,93 євро - заборгованості по поверненню кредиту, 39796,48 євро - заборгованості за відсотками, 5634,07 євро - заборгованості по комісії та 96411,42 євро пені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач та його представник заперечили проти позову просили відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що у 2008 році банк в однострунному порядку змінив строк зобов'язання відповідача по поверненню кредиту та сплати процентів, звернувшись із заявою до нотаріуса про видачу виконавчого напису щодо дострокового стягнення з відповідача всього кредиту та процентів. У квітні 2011 року виданий нотаріусом виконавчий напис був частково виконаний у розмірі 298489,00 грн., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 10.05.2011 року. З травня 2011 року банк не звертався до відповідача із вимогами про стягнення залишку суми заборгованості за кредитним договором, а до суду із даним позовом звернувся лише 03.09.2014 року. Як стверджує відповідач, строк у межах якого банк міг би звернутися до суду із позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, пропущений, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд дійшов до таких висновків.

Встановлено, що 07.09.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № KIL0GK00830216, за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 84030,00 євро з розрахунку 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строк повернення кредиту до 06.09.2021 року.

Виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором було забезпечено іпотекою - квартирою під номером 13, що знаходиться у будинку під номером 18-в на вулиці Лісківська в місті Києві, що підтверджується відповідним договором іпотеки від 07.09.2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12.10.2012 №2-2659, 26 вересня 2008 року приватним нотаріусом КМПН Щербак Т.В. був виданий виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. При цьому, як вбачається із змісту долученого до справи виконавчого напису, звертаючись до нотаріуса із заявою, банк фактично вимагав від відповідача достроково повернути весь кредит, що залишився на суму 71527,48 євро та сплатити 2887,56 євро відсотків. Отже, в розумінні частини другою статті 1050 ЦК України банком у такому випадку був змінений строк виконання основного зобов'язання відповідача щодо повернення кредиту та сплати відсотків.

В рамках виконавчого провадження ВП №9878750, відкритого на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, у квітні 2011 року на прилюдних торгах було реалізовано квартиру відповідача, а постановою державного виконавця від 10.05.2011 року було закінчено виконавче провадження у зв'язку із частковим задоволенням вимог стягувача у розмірі 298489 грн. Після закінчення виконавчого провадження, тобто з травня 2011 року, банк не звертався до відповідача із претензіями щодо погашення залишку заборгованості за кредитним договором.

Перший позов до Бородянського районного суду Київської області був поданий у червні 2011 року. Даний позов до Бориспільського міськрайонного суду Київської області подано 03.09.2014 року.

Відповідач у письмовій заяві просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Суд погоджується із доводами відповідача відносно того, що після зміни банком строку виконання основного зобов'язання відповідача щодо повернення кредиту та сплати відсотків, банк протягом трьох років до суду із позовною заявою не звертався. Крім того, дізнавшись про те, що внаслідок продажу предмету іпотеки було лише частково задоволені вимогу банку як стягувача у виконавчому провадженні, останній протягом трьох років до суду не подавав позовної заяви про стягнення залишку боргу, претензій жодним чином не висловлював.

Клопотання про поновлення строку позовної давності із зазначенням поважності причин пропуску такого строку, банком не заявлялось.

Отже, позовні вимоги банку про стягнення із ОСОБА_4 58612,93 євро заборгованості по поверненню кредиту та 39796,48 євро заборгованості за відсотками не підлягають задоволенню через сплив позовної давності.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 5634,07 євро заборгованості по комісії також не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском банком строку позовної давності за такою вимогою.

Згідно з ст. 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, зі спливом позовної давності до основної вимоги про повернення кредиту, що залишилася, та сплати відповідних відсотків, позовна давність спливла і до додаткової вимоги про стягнення пені, у зв'язку із чим, у задоволенні вимоги про стягнення 96411,42 євро пені слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Ткаченко