Ухвала

від 20.01.2025 по справі 752/27083/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/27083/24

Провадження № 1-кс/752/362/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва, у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12024100000000672, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100000000672 від 30.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Samsung, S/M A053F/DS.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100000000672 від 30.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені посадові та службові особи організували протиправний механізм щодо привласнення коштів міського бюджету за рахунок постачання товарів за завищеною вартістю в адресу комунальних підприємств протягом 2023-2024 років, чим завдано збитків державі в умовах воєнного стану.

Так, протягом 2023-2024 років ТОВ «Інтелтек Трейд» здійснило постачання електротехнічного обладнання (переважно, світильники вуличного освітлення та комплектуючи до них) напряму до КП «Київміськсвітло», КП «ЦОДР», а також до ТОВ «Експрес енерджі трейд», ТОВ «Інтернешня бізнес груп», які в свою чергу виконували роботи зі зміни вуличного освітлення на замовлення КП «Київміськсвітло».

Зокрема, ТОВ «Інтелтек Трейд» здійснило постачання обладнання за наступними договорами:

-договір на постачання обладнання на суму 47,1 млн грн із ТОВ «Експрес енерджі трейд» (світильник світлодіодний, шафа ШОУ 1-710-2Н, лічильник Gama 300 G3B, цоколь шафа, поворотний кронштейн), вартість обладнання завищена на понад 22 млн грн; вказане обладнання використовувалось за договором між ТОВ «Експрес енерджі трейд» та КП «Київміськсвітло» (сума договору понад 68 млн грн);

-договір на постачання обладнання на суму 37,7 млн грн із ТОВ «Інтернешнл бізнес груп» (світильник світлодіодний, шафа ШОУ 1-710-2Н, лічильник Gama 300 G3B, цоколь шафа, поворотний кронштейн), вартість обладнання завищена на понад 17 млн грн; вказане обладнання використовувалось за договором між ТОВ «Інтернешнл бізнес груп» та КП «Київміськсвітло» (сума договору понад 94 млн грн);

-договір на постачання обладнання на суму 12,6 млн грн із КП «ЦОДР» (шафа резервного живлення), вартість обладнання завищена на понад 6 млн грн.

24.12.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі 752/27083/24, провадження 1-кс/752/9863/24, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, а саме: мобільний телефон Samsung, S/M A053F/DS.

Прокурор зазначає, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 24.12.2024 вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що вилучена річ підлягає додатковому дослідженню, огляду та проведенню необхідних експертиз, в зв`язку з чим наявна необхідність в арешті майна. У випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження, що без накладення арешту реалізувати не можливо.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є збереження речових доказів.

На підставі зазначеного прокурор просить про задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Зазначив, що орган досудового розслідування не планує призначення експертизи щодо вилученого під час проведення обшуку майна.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що клопотання прокурора про арешт майна не містить відомостей, які вказують на причетність власника вилученого майна - ОСОБА_4 до обставин кримінального провадження в рамках розслідування якого було проведено обшук за місцем проживання останнього. Прокурором у клопотання не доведено необхідність арешту майна та ризиків, про існування яких стверджує прокурор у клопотанні. Письмові заперечення захисника долучено до матеріалів клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000000672 від 30.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

24.12.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі 752/27083/24, провадження 1-кс/752/9863/24, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, а саме: мобільний телефон Samsung, S/M A053F/DS.

Постановою слідчого від 24.12.2024 вилучене під час обшуку за вищевказаною адресою майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100000000672 від 30.05.2024.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Матеріалами, доданими до клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, протоколи обшуку не містять відомостей щодо підстав чи розумних підозр для висновку про те, що вилучене майно, є доказом будь-якого кримінального правопорушення, а також відомостей про наявність підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Постанова слідчого від 24.12.2024, якою вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, також не містить обґрунтування того, яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідає вказане вилучене майно, яке конкретно значення має це майно для кримінального провадження, як саме це майно буде використано під час досудового розслідування.

Як пояснив прокурор в судовому засіданні, орган досудового розслідування не планує призначення експертизи щодо вилученого під час проведення обшуку майна. Про необхідність проведення будь-яких інших слідчих дій із вилученим майном прокурор не повідомляв.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна, оскільки прокурором не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1