Постанова

від 26.11.2024 по справі 279/7197/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/7197/23 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 62 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Трояновської Г.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/7197/23 за позовом представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Терещенко Інни Юріївни, до Коростенської територіальної громади в особі Коростенської міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майн о в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Терещенко Інни Юріївни, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Терещенко І.Ю., звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коростені Житомирської області, померла мати позивачів - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя на підставі договору купівлі -продажу від 5 листопада 1964 року вона набула право власності на 1/2 частину житлового будинку зі всіма надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Цимбалюк М.М., зареєстрований в реєстрі № 7250.

Крім того, згідно з договором купівлі продажу від 14 серпня 1986 року ОСОБА_3 набула право власності на 7/25 частин жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір посвідчений державним нотаріусом Коростенської міської державної нотаріальної контори Бовсунівською В.М., зареєстровано в реєстрі за № 4433.

Право власності ОСОБА_3 на вищевказані частки житлового будинку підтверджується також довідкою № 324 від 27.10.2023 року, виданою КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, а тому спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями 1 черги за законом є діти померлої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом після смерті ОСОБА_3 немає. Батько позивачів не перебував у зареєстрованому шлюбі з померлою.

Позивачі прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_3 шляхом подачі нотаріусу у визначений законом 6-місячний строк заяв про прийняття спадщини; за їх заявами приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Титюк Г.М. заведено спадкову справу № 1/2011 (витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 26803902), що підтверджується довідкою, виданою приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області № 10/01-16 від 10.02.2015 року. До того ж ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована з померлою за однією адресою, про що свідчить її паспорт.

У встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини жоден з позивачів не заявляв про відмову від спадщини.

В даний час позивачі не можуть отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки існує невідповідність часток житлового будинку в правовстановлюючих документах у зв`язку зі зміною ідеальних часток будинку, проведених на підставі рішення виконкому Коростенської міської ради № 540 від 10.09.1974 року.

Так, мати позивачів за життя, а саме 05.11.1964 року, купила в ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_5 , 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частина будинку належала на праві власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на частку у спільному майні подружжя від 07.10.1964 року.

В процесі користування цим житловим будинком, з врахуванням прибудов, здійснених сім`єю покійної ОСОБА_3 , змінились частки співвласників. Актом, складеним техніком Коростенського міжміського бюро технічної інвентаризації від 28.08.1974 року при обстеженні житлового будинку АДРЕСА_1 , було встановлено, що фактично ОСОБА_6 користується 7/25 частками цього житлового будинку, а інший співвласник - ОСОБА_3 , фактично користується 18/25 часток цього ж житлового будинку.

В зв`язку з цим було проведено перерахунок часток співвласників житлового будинку по фактичному користуванню домоволодінням. В результаті цього змінено частки співвласників, а саме: ОСОБА_6 визначено 7/25 частки житлового будинку, а ОСОБА_3 -18/25 часток житлового будинку.

На підставі рішення Коростенського міськвиконкому № 540 від 10.09.1974 року ОСОБА_6 - колишньому співвласнику житлового будинку, було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 29.10.1974 року на 7/25 часток будинку взамін свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя, посвідченого нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори від 07.10.1964 р № 6121. Вказані 7/25 часток житлового будинку колишня співвласниця ОСОБА_6 14 серпня 1986 року продала іншій співвласниці житлового будинку - ОСОБА_3 .

Вказала, що ОСОБА_3 за життя не звернулась до БТІ та до відділу комунального господарства Коростенського міськвиконкому для зміни правовстановлюючого документа та частки з 1/2 на 18/25 часток житлового будинку, що підтверджується довідкою № 324 від 27.10.2023 року, виданою КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради.

Таким чином, на час смерті матері позивачів останній на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому, а саме: на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.1986 року - 7/25 часток житлового будинку, та на підставі договору купівлі продажу 1/2 частки житлового будинку від 05.11.1964 року, що фактично відповідало 18/25 частки цього будинку.

Вищевказані обставини позбавляють позивачів можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в позасудовому порядку.

Нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується листом приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Титюк Г.М. № 10/01-16 від 10.02.2015 року.

Таким чином, просила суд визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом за кожним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який залишився після смерті їх матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Терещенко І.Ю., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, зазначає, що, відмовляючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в позові про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд виходив з того, що з матеріалів спадкової справи № 1/2011, копія якої була надана на вимогу суду, вбачається, що згідно з договорами купівлі-продажу від 05.11.1964 року та від 14.08.1984 року, копії яких також було додано до позовної заяви, ОСОБА_3 належить 1/2 частка та 7/25 часток будинку АДРЕСА_1 відповідно. Під час впорядкування нумерації будинків будинок АДРЕСА_2 змінено на будинок АДРЕСА_1 , а тому це є один і той же будинок. Інформація щодо нумерації будинків та перейменування вулиці наведена в інформаційній довідці КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 21.06.2024 року за № 282. З інформаційної довідки КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради вбачається, що у зв`язку з прибудовами до будинку змінились розміри ідеальних часток та відповідно до заяви ОСОБА_6 перераховано ідеальні частки будинку і на підставі рішення виконкому Коростенської міської ради № 540 від 10.09.1974 року ОСОБА_6 видано свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на 7/25 частин будинку взамін свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя, посвідченого нотаріусом Коростенської ДНК 07.10.1964 року № 6727.

Дані 7/25 частин будинку ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 згідно з Договором купівлі-продажу, посвідченим Коростенською міською ДНК 14.08.1986 року № 4433.

Оскільки від ОСОБА_3 заяв до КП «Коростенське МБТІ» не надходило, то перерахунок її частки будинку, яка належить їй згідно з вищевказаним договором, не проводився і свідоцтво про право власності на 18/25 частин будинку Коростенським МБТІ не видавалось. З довідки КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 18.04.2014 року № 185 ( спадкова справа а.с 13) вбачається, що при обстеженні на місці встановлено, що ОСОБА_2 самовільно збудовано житлову прибудову «A-З» розмірами 6, 26 на 3., 78 кв. м та гараж «Г» розмірами 3, 65 на 5 м, внаслідок чого житлова площа будинку збільшилась на 21,6 кв.м. за рахунок житлової прибудови та демонтажу і монтажу опалювальних печей.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що ідеальні частки не відповідають дійсності у зв`язку з добудовою житлової прибудови до будинку. При цьому докази того, що добудова проводилась за життя спадкодавця згідно з дозвільними документами, в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює визнання за позивачами права власності на вказане в позові нерухоме майно.

Вважає, що такий висновок суду здійснений без повного дослідження та з`ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення вказаного спору, виходячи з наступного.

Так, з наданих КП «Коростенське МБТІ» Житомирської обласної ради на адвокатський запит інформаційної довідки та документів № 104 від 24.07.2024 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_3 ) на підставі ухвали Коростенського міського суду від 29.03.1957 року належав ОСОБА_7 . Після смерті останнього, ОСОБА_6 , дружині померлого ОСОБА_7 , було видано свідоцтво на право власності на частку в спільному майні подружжя нотаріусом Коростенської міської ДНК 07.10.1964 року за реєстром № 6727 на 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . На іншу 1/2 частку даного житлового будинку набув право власності ОСОБА_4 .

За життя на підставі договору купівлі -продажу від 05 листопада 1964 року ОСОБА_3 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку зі всіма надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Цимбалюк М.М., зареєстрований в реєстрі № 7259.

Оскільки свідоцтво про право власності у спільному майні подружжя на 1/2 частину будинку було видане ОСОБА_6 без визначення конкретних приміщеннь, на підставі звернення останньої від 19.08.1974 року техніком Коростенського БТІ було складено акт від 28.08.1974 року, яким засвідчено, що в користуванні ОСОБА_6 знаходиться частина будинку, яка становить 7/25 частин домобудівлі, а в користуванні ОСОБА_3 відповідно 18/25 частин будинку. Такий розрахунок ідеальних часток було затверджено рішенням № 540 Коростенського міськвиконкому від 10.09.1974 року, яке стало підставою для видачі ОСОБА_6 свідоцтва № НОМЕР_2 про право приватної власності на будівлю від 29.10.1974 року на 7/25 частин будинку взамін свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя, посвідченого нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори від 07.10.1964 р № 6727. На час визначення ідеальних часток самовільних добудов зафіксовано не було, що підтверджується довідкою КП «Коростенське МБТІ» Житомирської облради № 104 від 24.07.2024 року, а тому твердження суду про те, що ідеальні частки не відповідають дійсності у зв`язку з добудовою житлової прибудови до будинку, є помилковим та не підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

Зміна ідеальних часток співвласників відбулась відповідно до діючого на той час законодавства, а саме відповідно до п.26 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та погодженої заступником Голови Верховного Суду Української РСР 15.01.1966 року.

ОСОБА_3 за життя не звернулась до БТІ та до відділу комунального господарства Коростенського міськвиконкому для зміни правовстановлюючого документа та частки з 1/2 на 18/25 часток житлового будинку, що підтверджується довідками № 324 від 27.10.2023 року та № 104 від 24.07.2024 , виданими КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради. Однак це не свідчить про те, що у власності ОСОБА_3 залишилась 1/2 частка спірного житлового будинку. Вона на законних підставах набула право власності на 18/25 часток будинку, а тому у суду не було підстав ставити під сумнів право власності ОСОБА_3 на 18/25 часток спірного житлового будинку.

Відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно не позбавляє власника права власності на таке майно, а лише утруднює реалізацію власником своїх правомочностей щодо такого майна.

Відсутність правовстановлюючого документу на 18/25 часток житлового будинку й стало підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки саме з цих підстав позивачам нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом.

В подальшому ОСОБА_3 здійснила прибудову коридору та кладової, загальним розміром 2,4x5,8м, до своєї частини житлового будинку на підставі рішенням виконкому Коростенської міської ради народних депутатів № 345 від 22.08.1986 року. Цим же рішенням ОСОБА_3 було надано дозвіл на побудову гаража розміром НОМЕР_3 .

До того ж, ОСОБА_3 була перебудована на існуючому фундаменті (взамін двох раніше побудованих і знесених) прибудова, розміром 2,4x5,8м., будівництво якої відповідало чинному на той час законодавству і не потребувало дозвільної документації.

14 серпня 1986 року 7/25 часток житлового будинку колишня співвласниця ОСОБА_6 продала іншій співвласниці житлового будинку - ОСОБА_3 . Договір посвідчений державним нотаріусом Коростенської міської державної нотаріальної контори Бовсунівською В.М., зареєстровано в реєстрі за №4433.

Отже, з 14 серпня 1986 року матері позивачів - ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 , став належати в цілому з урахуванням всіх прибудов, які були узаконені належним чином та не мали ознак самовільного будівництва. Будь яких даних про те, що на час смерті ОСОБА_3 до будинку за час її життя було здійснено самовільні прибудови, не має.

Крім того, у рішенні суд вказав, що докази того, що добудова проводилась за життя спадкодавця згідно дозвільних документів, в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює визнання за позивачами права власності на вказане у позові нерухоме майно. Разом з тим, яку саме прибудову суд мав на увазі, не зазначено і коли було здійснено прибудову також не вказано. Відсутність в матеріалах цивільної справи дозвільних документів на здійснення за життя ОСОБА_3 прибудов до житлового будинку не свідчить про те, що такі прибудови є самовільними або потребують відповідного дозволу.

Такий висновок суду є хибним, так як на час ухвалення рішення у суду були відсутні будь-які дані щодо самовільного будівництва спадкодавцем.

У довідці КП «Коростенське МБТІ» Житомирської облради від 18.04.2014 року № 185, на яку посилається суд, відсутня вказівка щодо самовільного будівниця саме спадкодавцем - ОСОБА_3 .

Посилається на ч.1 ст.1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що на час відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_3 здійснювала самовільне будівництво, що унеможливлювало спадкування вказаного майна. На час смерті ОСОБА_3 всі здійснені до будинку прибудови були законні, а тому спірний житловий будинок підлягає спадкуванню.

Так, дійсно, спадкоємцем ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_3 було самовільно збудовано житлову прибудову «А-3» розмірами 6,26 на 3,78 кв.м., однак дані про здійснення самовільного будівництва ОСОБА_2 саме за життя спадкодавця відсутні. Так як прибудова здійснена ОСОБА_2 після смерті матері, то лише ця прибудова не входить до складу спадщини, а тому у суду були всі підстави визнати за позивачами право власності на спірний житловий будинок без врахування даної самовільної прибудови.

В даному випадку самовільне будівництво було здійснено не спадкодавцем, а спадкоємцем, а тому позивачі вправі успадкувати житловий будинок у тому вигляді, який він мав на час смерті ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачівв ОСОБА_3 .

Приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Титюк Г.М. після смерті ОСОБА_3 за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заведено спадкову справу за №1/2011.

З матеріалів спадкової справи №1/2011 вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 05.11.1964 року та від 14.08.1986 року ОСОБА_3 належить 1/2 частка та 7/2 часток будинку АДРЕСА_1 , відповідно.

Судом першої інстанції встановлено, що номер вказаного житлового будинку та назву вулиці у подальшому змінено й на даний час цей житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради №324 від 27.10.2023 року вбачається, що у зв`язку з прибудовами до будинку змінились розміри ідеальних часток , та відповідно до заяви ОСОБА_6 було перераховано розмір ідеальної частки будинку і на підставі рішення виконкому Коростенської міської ради №540 від 10.09.1974 року ОСОБА_6 видано свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на 7/25 частин будинку взамін свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя, посвідченого нотаріусом Коростенської ДНК 07.10.1964 року №6727.

Дані 7/25 частин будинку ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 згідно з договором купівлі - продажу, посвідченим Коростенською міською ДНК 14.08.1986 року № 4433.

Оскільки від ОСОБА_3 заяв до КП «Коростенське МБТІ» не надходило, то перерахунок її частки будинку, яка належить їй згідно з вищевказаним договором, не проводився і свідоцтво про право власності на 18/25 частин будинку Коростенським МБТІ не видавалось.

З довідки КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 18.04.2014 року № 185 ( спадкова справа а.с 13) вбачається, що при обстеженні на місці встановлено, що ОСОБА_2 самовільно збудовано житлову прибудову «A-З» розмірами 6, 26 на 3., 78 кв. м та гараж «Г» розмірами 3, 65 на 5 м, внаслідок чого житлова площа будинку збільшилась на 21,6 кв.м. за рахунок житлової прибудови та демонтажу і монтажу опалювальних печей.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що ідеальні частки не відповідають дійсності у зв`язку з добудовою житлової прибудови до будинку. При цьому докази того, що добудова проводилась за життя спадкодавця згідно з дозвільними документами, в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює визнання за позивачами права власності на вказане в позові нерухоме майно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Терещенко Інни Юріївни, залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: