УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
23 січня 2025 року
м. Київ
справа №380/3197/24
адміністративне провадження № К/990/333/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до його страхового стажу періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції та у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 08.11.2014 по 18.08.2015, з 08.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 22.06.2022; з 19.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 14.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 08.11.2022; з 10.12.2022 по 11.12.2022; з 15.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 10.01.2023 на пільгових умовах - один місяць служби за три, а також періоду роботи в Державному підприємстві «Волиньвугілля» з 25.09.2020 по 13.06.2023;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 05.01.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши при цьому до його страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 08.11.2014 по 18.08.2015, з 08.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 22.06.2022; з 19.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 14.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 08.11.2022; з 10.12.2022 по 11.12.2022; з 15.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 10.01.2023 на пільгових умовах - один місяць служби за три, а також період роботи в Державному підприємстві «Волиньвугілля» з 25.09.2020 по 13.06.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційна скарга направлена до Верховного суду засобами поштового зв`язку 30.12.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №520/16224/21 та вважає, що чинним законодавством не передбачено зарахування у кратному розмірі періодів проходження військової служби при призначенні пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Проте колегія суддів вважає нерелевантними посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №520/16224/21, оскільки спірні правовідносини виникли щодо відмови у призначені пенсії позивачу за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 з урахуванням строку проходження служби за період його участі в АТО, обчисленого на пільгових умовах.
Натомість у справі, що розглядається позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.03.2024 у справі №520/16224/21, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не містять достатніх обґрунтувань, заявник не зазначає, в чому саме полягає значний суспільний інтерес даної справи та її виняткове значення для нього.
Враховуючи вищевикладене, скаржником не доведено про наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень. Також скаржником не зазначено передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник не зазначив.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 28.01.2025 |
Номер документу | 124705727 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні