Ухвала

від 27.01.2025 по справі 420/15368/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/15368/24

адміністративне провадження № К/990/47154/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 420/15368/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОДІСЕЙ-55», Товариство з обмеженою відповідальністю «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ`ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОДІСЕЙ-55», Товариство з обмеженою відповідальністю «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ`ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ», в якому просив суд визнати бездіяльність суб`єктів владних повноважень (Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України) щодо розгляду звернення-заяви № 10 від 10.10.2023 року про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил суб`єктами містобудування протиправною та зобов`язати їх вчинити певні дії з метою припинення цих правопорушень та забезпечення реалізації її права та законного інтересу у передбачений чинним законодавством та зверненням-заявою № 10 від 10.10.2023 року спосіб, а саме:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради внести зміни у Реєстрі будівельної діяльності та у Сертифікаті серія ОД № 162200151263 від 19.01.2020 року та привести його у відповідність до зазначеної інформації про проведену технічну інвентаризацію об`єкта у п. 14 Акту готовності об`єкта до експлуатації від 20.12.2019р. та Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД12412160120 від 07.09.2012 року, на підставі яких цей сертифікат видавався, а саме щодо найменування об`єкта - «Будівництво 16-ти поверхового житлового комплексу з підземним паркінгом та магазином змішаної торгівлі. Секція Б, В і Г». Забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на об`єкті будівництва : «Нове будівництво будівлі побутового обслуговування населення з офісними приміщеннями, магазином та виставковим залом за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Березова земельна ділянка 1/Люстдорфська дорога, земельна ділянка 55».

Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради незаконний та безпідставний наказ Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-11/1443 від 01.04.2020 року визнати недійсним та усунути наслідки шляхом анулювання з використанням Реєстру будівельної діяльності, присвоєну цим наказом адресу: будинок 55-Н, вул. Люстдорфська дорога, Київський район, м. Одеса.

Державну інспекцію архітектури та містобудування України забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ`ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ» вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками, а саме при проведенні технічної інвентаризації наступних об`єктів (завершення будівництва, посвідчене Сертифікатами серія ОД № 162172790476 від 06.10.2017 року та серія ОД № 162200151263 від 19.01.2020 року): а) багатоповерховий житловий будинок літера А, якому присвоєно адресу: будинок 55-Є, вул. Люстдорфська дорога, м. Одеса; б) багатоповерховий житловий будинок літера Д, якому присвоєно адресу: будинок 55-Ж, вул. Люстдорфська дорога, м. Одеса; в) багатоповерховий житловий будинок літера Б, якому присвоєно адресу: будинок 55-К, вул. Люстдорфська дорога, м. Одеса; г) багатоповерховий житловий будинок літера В, якому присвоєно адресу: будинок 55-Л, вул. Люстдорфська дорога, м. Одеса; д) багатоповерховий житловий будинок літера Г, якому присвоєно адресу: будинок 55-М, вул. Люстдорфська дорога, м. Одеса; е) паркінг (господарська будівля літера Е), якому присвоєно адресу: будинок 55-Н, вул. Люстдорфська дорога, м. Одеса.

Державну інспекцію архітектури та містобудування України скасувати Містобудівні умови та обмеження, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:2675-0334-4910-4926, скасувати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ОД051231102288.

Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України: а) визнати недійсним Технічний паспорт на паркінг (будівля літера Е) від 01.10.2019 року; б) позбавити ОСОБА_2 кваліфікаційного сертифіката АЕ №001986; в) зобов`язати ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ`ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ» виключити з Технічного паспорту на будинок квартирного, секція Г від 01.10.2019 року неіснуючу будівлю літ. Е;

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погодившись з судовими рішенням першої та апеляційної інстанцій, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 420/15368/24, справу направити на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України у взаємозв`язку з частиною п`ятою статті 328 КАС України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 грудня 2024 року скаржником надіслано до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.

Втім, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення є необґрунтованим, оскільки такі посилання з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно або винятково значимих.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Щодо посилання скаржника, на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та частину другу статті 353 КАС України, як на підставу для оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або обставини за яких суди відхили заявлені позивача клопотання про витребування конкретних доказів, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу;

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.

Водночас, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

При цьому, Верховним Судом установлено, що суди попередніх інстанцій врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 420/15368/24.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій