Ухвала

від 27.01.2025 по справі 216/1551/20

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1551/20

Провадження № 2/216/83/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді, -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про відвід судді Онопченка Ю.В. від участі у справі № 216/1551/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про поновлення права користування житловим приміщенням малолітній дитині.

Заява провідвід мотивованатим,що усудовому засіданніне розглядалоськлопотання від28.05.2024за вхіднимномером 13645/24-ВХпро витребуваннядовідки профактичне місцепроживання ОСОБА_3 ,а порушившипринципи диспозитивностіта рівностісторін,суддя розглянувйого позамежами судовогозасідання,направивши запитдо Департаментуадміністративних послугвиконкому Криворізькоїміської ради.Також,адвокат ТкаченкоО.П.не підтвердивсвоїх повноважень,оскільки вматеріалах справивідсутній договірправничої допомоги,довіреність,свідоцтво адвоката,посвідчення адвоката,електронний ордер,не подавалисячерез ЄСІТ,та відсутнійпротокол перевіркиКЕП.Окрім того,протягом 2020-2024років стороноюпозивачки булиподані клопотання,розгляд якихсуддя уникав,а назаперечення йогодії сторонамипозивачки,виносив ухвалипро процесуальнийпримус їїпредставників,а томувважає,що завикладених обставинсуддя ОнопченкоЮ.В.підлягає відводу.

Вивчивши заяву позивачки про відвід судді та дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

28 травня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Ткаченко О.П., повноваження якого були перевірені та встановленні судом на попередніх судових засіданнях, звернувся до суду з клопотання про витребування з Територіального підрозділу центру адміністративних послуг «ВІЗА» виконавчого комітету Криворізької міської ради в Центрально-Міському районі довідки про фактичне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане клопотання було розглянуто судом шляхом направлення адресату довідки 29 травня 2024 року, без постановлення ухвали, та без участі сторін з метою оперативності розгляду справи, та з урахуванням того, що розглянуте судом питання не вимагало додаткового вивчення та з`ясування необхідних обставин (а.с.175-180, т. 2).

У зв`язку з систематичним порушенням порядку представниками позивачки Комаром Е.Л., та ОСОБА_4 у судовому засіданні, перешкоджанню належному та своєчасному розгляду справи, що зафіксовано технічними записами, до останніх було застосовано захід процесуального примусу у вигляді попередження.

За змістом поданої заяви підставою для відводу судді заявниця зазначає небезсторонність судді, яка полягає в неналежному, на її думку, вчиненні головуючим процесуальних дій у ході судового засідання під час розгляду іншої справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейськийсуд з прав людинирозрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України»18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принципaffirmanti incumbit probatio(той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Водночас ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді,приходжу довисновку,що наведені заявницею аргументи фактично свідчать про незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді стосовно процедурних питань, пов`язаних з рухом справи, що в розумінні вказаних імперативних приписів ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

При цьому будь-яких інших обставин як підставу для відводу судді подана позивачкою заява не містить.

Згідно з положеннями абзацу ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ураховуючи наведеніположення законуй зважаючина те,щозаява про відвід судді надійшла до суду 24 січня 2025 року поза межами судового засідання більше ніж за три робочі дні до наступного засідання, яке призначено на 30 січня 2025 року, тому заява слід передати на розгляд іншому судді, який визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39,40, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про поновлення права користування житловим приміщенням малолітній дитині, разом з заявою про відвід відповідно дост. 40 ЦПК Українипередати до канцелярії Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до цього складу суду, визначеним у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу.

Ухвала оскарженнюне підлягаєта набираєзаконної силиз моментуїї підписаннясуддею.

Суддя Ю.В.Онопченко