Рішення

від 24.01.2025 по справі 636/3426/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3426/24 Провадження № 2/636/1079/25

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14січня 2025 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) « Дакорд Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов Валерій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

16травня 2024року ОСОБА_1 звернулась досуду звищевказаним позовом, вякому проситьвизнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис№ 51425,вчинений 20.05.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу Остапенком Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ДакордФінанс» заборгованістьу розмірі18865,19грн. Також просила відстрочити сплату нею судового збору по справі, посилаючись на важкий матеріальний стан. Позовні вимогиобгрунтовані тим,що 28.09.2021року приватним виконавцемвиконавчого округуХарківської області ХабловимВ.М. буловинесено постановупро відкриттявиконавчого провадження №66974635 напідставі виконавчогонапису №51425,вчиненого 20.05.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу Остапенком Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ДакордФінанс» заборгованістьу розмірі18865,19грн. В межах виконавчого провадження № 66974635 приватним виконавцем вжиті заходи примусового виконання оспорюваного напису, а саме: 01.10. 2021 року винесена постанова про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на усі рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 , в тому числі й на рахунок, який відкритий виключно для соціальної виплати. Зазначає, що будь-які правовідносини між нею та ТОВ « ДакордФінанс» вілсутні,про замінукредитора узобов`язанні тавчинення виконавчогонапису дізналася лишепісля накладенняарешту навищевказаний банківський рахунок. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» без додержання обов`язкових умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, в тому числі й без підтвердження безспірності заборгованості перед стягувачем. Крім того, 16 травня 2024року ОСОБА_1 подала окрему заяву про забезпечення свого позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66974635, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Хабловим В.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ДакордФінанс» заборгованостіу розмірі18865,19грн. на підставі вищезазначеного оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у вказаному виконавчому провадженні задоволено.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 травня 2024 року справу прийнято до розгляду та провадження у ній відкрито. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чугуївськогоміського судуХарківської областівід 20червня 2024року задоволеноклопотання ОСОБА_1 про витребуваннявід приватноговиконавця виконавчого округуХарківської областіХаблова В.М.матеріали виконавчогопровадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ДакордФінанс» заборгованостіу розмірі18865,19грн. на підставі вищезазначеного оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27 серпня 2024 року закінчено підготовче провадження у справі, яка призначена до розгляду по суті.

Подалі позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала за заявленими підставами та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення у справі заочного рішення.

Інші учасникисправи у судове засідання не з`явилися повторно, причину неявкисуду неповідомили,про датута часрозгляду справиповідомлялися своєчаснота належнимчином згіднозі ст.128-131ЦПК України,від відповідачата третьоїособи заявпро розглядсправи за їхвідсутності ненадходило. Враховуючи зазначене, суд відповідно до приписів ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оцінивши в сукупності письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинений виконавчий напис № 51425 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені встрок грошовікошти накористь ТОВ « Дакорд Фінанс», якому ТОВ «Фінпром Маркет» відступлено право вимогина підставі договору факторингу №240621-ФК від 30.04.2021 року, якому АТ «Індустріально-експортний Банк» на підставі договору факторингу № 14/12/2020-ФМ від 14.12. 2020 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 1555/2006 від 15.06. 2006 року, укладеного між АТ «Індустріально-експортний Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість за період з 30.04.2021 року по 20.05.2021 року у розмірі 18815,19 грн. за основним зобов`язанням, а також 50 грн.- плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму18865,19 грн.

За вказаним виконавчим написом 28.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Хабловим В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66974635. В межах виконавчого провадження № 66974635 приватним виконавцем вжиті заходи примусового виконання оспорюваного напису, а саме: 01.10. 2021 року винесена постанова про арешт коштів боржника; 04.10.2021 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до яких накладено арешт на усі рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 , в тому числі й на рахунок, який відкритий виключно для соціальної виплати.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, з 22 лютого 2017 року редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 757/57789/20-ц, провадження № 61-7017св22.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) звернуто увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із аналізу наданих доказів судом встановлено, що оспорюваний позивачкою виконавчий напис нотаріуса був вчинений щодо кредитного договору, який був укладений в простій письмовій формі, тобто не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою. Недодержання нотаріусом вищезазначеної умови при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання такого виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, у судовому порядку.

Ці висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1,п.1ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 січня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати нею судового збору у цій справі.

Оскільки судом позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1211,20грн.-за поданнядо судупозовної заяви,та 605,60грн.-за поданнязаяви прозабезпечення позову,а всього-1816,80грн.,який підлягаєстягненню накористь держави.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 223, 259, 264-265, 268, 273, 280, 352, 354, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Дакорд Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов Валерій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис,зареєстрований вреєстрі за №51425,вчинений 20.05.2021року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком ЄвгеномМихайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Дакорд Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1555/2006від 15.06.2006року,укладеного міжАТ «Індустріально-експортнийБанк» та ОСОБА_1 у розмірі 18865,19 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Дакорд Фінанс» в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять ) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки: адвокат Зінченко Світлана Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Дакорд Фінанс», код ЄДРПОУ: 43950742, адреса місцезнаходження: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд.11, адреса листування: 01014 м. Київ,вул. Євгена Сверстюка, буд.13, офіс 403.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов Валерій Миколайович, адреса місця знаходження: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, офіс 308.

Повний текст рішення складений « 24 » січня 2025 року.

Суддя: І.В. Карімов