Рішення

від 21.01.2025 по справі 346/3205/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/3205/24

Провадження № 2/346/308/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Хмельницької І.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Мищишин І.Я.

представника відповідача Максим`юк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за період з 1996 року по лютий 1999 року він працював головним бухгалтером ТОВ Буна , державна реєстрація якого припинена 08.07.2005 року в зв`язку з визнанням його банкрутом. Згідно з постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2004 року відкрито ліквідаційну процедуру щодо ТОВ Буна та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Городчука Ю.Д. У 2023 році позивач звернувся до архівного відділу Коломийської міської ради для отримання довідки про заробітну плату за 1996-1999 роки для перерахунку пенсійного забезпечення, однак, яким повідомлено його, що жодних документів не здано до архіву. Віднайшовши книги про заробітну плату ТОВ Буна за вказаний період, позивач спільно із засновником товариства звернулись в архів м. Коломия для їх передачі, щоб в подальшому отримати довідку про заробітну плату. Проте, в прийнятті документів на зберігання до архівного відділу відмовлено у зв`язку з відсутністю уповноваженої особи ( ліквідатора ) для передання документів ТОВ Буна на зберігання, відомостей про створення, реєстрацію, рішення суду або іншого органу про припинення діяльності, установчих документів, історичної довідки, описів справ та інших матеріалів. Позивач не погоджується з такими діями архівного відділу міської ради, оскільки вважає, що вони порушують його права та інтереси, які полягають у справедливому соціальному забезпеченні та нарахуванні пенсії за віком, що є складовою права на соціальний захист, гарантованого ст. 46 Конституції України. Про достовірність інформації у книзі про заробітну плату ТОВ «Буна» також свідчать копії актів перевірок інспекції Пенсійного фонду України ПФ Коломийського району з 1996 по 1999 роки. Відповідно до ст. 337 ЦК України позивач самостійно намагався повернути до архіву документи, які були загублені а тому не передані до належного архіву під час ліквідації ТОВ «Буна». Тому він просить зобов`язати Коломийську міську раду прийняти знайдені документи з особового складу, а саме книгу відомостей про нарахування заробітної плати з 1996 по 1999 рроки ліквідованого ТОВ Буна , які не були передані до належного архіву під час ліквідації товариства.

09.10.2024 року представник відповідача М. Качанський подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, згідно з ч.3 ст. 32 Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи у разі ліквідації юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов`язані забезпечити впорядкування та збереженість документів, у тому числі документів з кадрових питань (особового складу), інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахуванням і виплатою заробітної плати працівникам, і за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб. Згідно зі ст. 67 Кодексу України з процедур банкрутства до постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце їх подальшого зберігання. Архівна установа, визначена для подальшого зберігання архівних документів банкрута, зобов`язана прийняти їх на зберігання безоплатно. Аналогічні норми були закріплені в ст. 48 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , чинного на момент ухвалення господарським судом постанови про визнання банкрутом. Однак, з невідомих причин, в процесі ліквідації ТОВ Буна , ліквідатор юридичної особи не звертався до архівного відділу Коломийської міської ради із заявами щодо передачі на зберігання документів. Порядок передачі архівних документів архівним установам визначений наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 100/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях» та наказом Міністерства юстиції України від 14.03.2013 року №430/5 «Про затвердження Переліку видів документів, пов`язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду». В позовній заяві позивач посилається на ст. 337 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка знайшла загублену річ, зобов`язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Водночас, Коломийська міська рада вважає, що відсутні будь-які правові підстави для прийняття архівним відділом міської ради книги відомостей про нарахування заробітної плати на підставі вказаної статті, оскільки це суперечить нормам права, які регулюють порядок передачі архівних документів архівним установам. Звертає увагу, що на сьогоднішній день, ніхто не може підтвердити достовірність зазначених даних у книзі відомостей ліквідованого ТОВ Буна , яка не була передана колишніми працівниками юридичної особи для ліквідатора, як того вимагають норми права, а знаходилася у позивача, який, за його твердженням перебував за кордоном та міг вплинути на ситуацію, що склалася. Тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві, просить ці вимоги задовольнити, а також зазначив, що в період ліквідації ТОВ «Буна» він перебував за кордоном, в Республіці Ізраїль, звідки повернувся в 2005 році, а книги по зарплаті, які є документами строгої фінансової звітності, як в головного бухгалтера знаходились у нього вдома та не були передані в архів при ліквідації цього товариства. Вважає, що якщо б йому зателефонували, то дозволив б зайти у свою квартиру та віддав документи. Лише після звернення до Пенсійного фонду в 2023 року з метою необхідності перерахунку пенсії та відсутності даних щодо його заробітної плати у певні роки, вирішив здати вказану книгу до архівного відділу, в якій заробітна плата, яка нараховувалась, відповідає дійсності, що також підтверджено відповідними актами перевірок, проте у її прийнятті йому відмовлено.

Представник позивача, адвокат Мищишин І.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вказала, що державна реєстрація припинення вказаного товариства як юридичної особи відбулась 08.07.2005 року. Єдиним варіантом є здача вказаної книги з актами перевірок до архіву, оскільки на момент звернення позивача до архіву повноваження ліквідатора припинилися, а позивач таких повноважень не має, тому вважає, що слід зобов`язати міську раду прийняти знайдені документи ліквідованого товариства, які не були передані при його ліквідації..

Представник відповідача Максим`юк В.Я в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву, тому просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 09.01.2025 року надіслав до суду письмове клопотання, в якому вказав, що 01.10.2004 року його призначено ліквідатором ТОВ Буна ; повноваження ліквідатора припиняються в момент визнання банкрутом юридичної особи, жодних доказів або документів, пов`язаних з ліквідацією даного товариства в нього не збереглося; просить розгляд справи проводити в його відсутності ( а.с. 192 ).

Суд, заслухавши вказаних учасників, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2004 року в справі № Б-6/222 ТОВ Буна визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо товариства та призначеного його ліквідатором арбітражного керуючого Городчука Ю.Д., наділивши його всіма повноваженнями ліквідатора; визначено строк ліквідаційної процедури 6 місяців та зобов`язано ліквідатора до 02.04.2005 року подати суду ліквідаційний баланс та звіт про виконану ним роботу ( а.с. 81 ).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.04.2023 року, у графі Дані про хронологію реєстраційних дій вказано Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, 08.07.2005 року 00:00:00, Андрійчук М.І., виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської ообласті ( а.с. 82-84 ).

Згідно з даними листа від 08.03.2023 року, адресованого міському голові м. Коломия, позивач в період з 1996 року по 1999 рік працював головним бухгалтером в ТОВ Буна , яке у 2003 році ліквідоване та жодних документів керівником не здано до архіву. В той час він знаходився за кордоном та не міг вплинути на ситуацію. Маючи дані документи на руках, він із засновником ТОВ Буна звернувся в архів м. Коломия для їх передачі, щоб отримати довідку про заробітну плату. Однак, у прийнятті документів їм відмовлено. Ознайомившись з чинним законодавство, а саме Порядком № 919 (визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату) позивач просив зобов`язати міський архів прийняти наявні у них фінансові документи, на підставі яких можна видати йому довідку про заробітну плату, отриману у вказаному товаристві в період з 1996 по 1999 роки, для пред`явлення в Пенсійний Фонд ( а.с. 85 ).

Відповідно до листа архівного відділу Коломийської міської ради №11/02.2.1-11 від 02.05.2023 року у зв`язку із відсутністю уповноваженої особи (ліквідатора ) для передання документів ТОВ Буна на зберігання, відомостей про створення, реєстрацію, рішення суду або іншого органу про припинення діяльності, установчих документів, історичної довідки, описів справ та інших матеріалів, документи даного товариства не можуть бути прийняті на зберігання до архівного відділу міської ради. В листі також зазначено, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 111 ЦК України, наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 100/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях», наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2013 року №430/5 «Про затвердження Переліку видів документів, пов`язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду» передбачено порядок передавання документів до архівної установи при ліквідації юридичної особи ( а.с. 86 ).

Згідно з даними копії акту перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності оплати страхових внесків до Пенсійного фонду та їх витрачання з 06.02.1998 року по 09.02.1998 року з відома керівника підприємства Михайлюк П.Я. та головного бухгалтера ОСОБА_3 проведена перевірка правильності повноти нарахування, своєчасності оплати страхових внесків до Пенсійного фонду та їх витрачання ТОВ «Буна»; перевіркою встановлено, що зарплата одержана за грудень 1997 року, заборгованість згідно звіту погашена 27.01.1998 року ( а.с. 87-95 ).

Позивачем також долучено до матеріалів справи копії співставлення даних розрахункових відомостей форми 4-ПФ з фактичними ТОВ «Буна» за 1995-1998 роки, а також книги по зарплаті ТОВ Буна , яка містить відомості про нарахування заробітної плати працівникам вказаного товариства за період з лютого 1996 року по лютий 1999 року ( а.с. 89-95, 98-137 ).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, пов`язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду, та інші основні питання архівної справи врегульовано Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» № 3814-XII (далі - Закон № 3814-XII).

За визначенням у статті 1 вказаного Закону архівний документ - документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об`єкт рухомого майна.

Відповідно до ст. 29 цього Закону архівна установа сільської, селищної, міської ради здійснює централізоване тимчасове зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до Національного архівного фонду.

Згідно з ч.1, 3 ст.32 Закону № 3814-XII об`єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов`язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради. У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов`язані забезпечити впорядкування та збереженість документів, у тому числі документів з кадрових питань (особового складу), регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахуванням і виплатою заробітної плати працівникам, і за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб.

За змістом ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч. 13 ст. 111 ЦК України (порядок ліквідації юридичної особи) документи, які підлягають обов`язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент ухвалення Господарським судом Івано-Франківської області постанови про визнання вказаного товариства банкрутом) ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. До винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи банкрута ліквідатор зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважена ним архівна установа зобов`язана прийняти архівні документи банкрута на зберігання без додаткових умов.

Відповідно доглави 3розділу XV Правил організаціїділоводства таархівного зберіганнядокументів удержавних органах,органах місцевогосамоврядування,на підприємствах,установах іорганізаціях,затверджених наказомМіністерства юстиціїУкраїни від18.06.2015року №1000/5,порядок передаваннята подальшогокористування документамиу разіприпинення установипередбачається врозпорядчому документіпро їїприпинення. Передавання документів установи, що припиняється, входить до обов`язків комісії, створеної для передавання справ і майна. Якщо установа припиняється шляхом ліквідації, її архівні справи, внесені до НАФ, передаються в упорядкованому стані відповідній державній архівній установі, архівному відділу міської ради, а архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань (особового складу) передаються її органу вищого рівня, якщо він існує, на території Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва, Севастополя.

Згідно з розділом ІІІ Переліку видів документів, пов`язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.03.2013 року №430/5, на вказаних видів документів, серед іншого належать накази, розпорядження організацій з кадрових питань (особового складу) щодо заохочення (нагородження, преміювання), оплати праці, нарахування різних надбавок, доплат, матеріальної допомоги.

У відповідностідо ч.1,3ст.337ЦК України особа, яка знайшла загублену річ, зобов`язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі . Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання Національній поліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.

Відповідно до ч.1 ст.15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Реалізуючи право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, повинна вказати суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства, без додаткових (повторних) звернень до суду.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до положень ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа № 129/1033/13-ц), постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року (справа № 910/18036/17), від 23.10.2019 року (справа № 917/1307/18), від 18.11.2019 року (справа № 902/761/18), від 04.12.2019 року (справа № 917/2101/17).

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обгрунтування позовних вимог та доказів напідтвердження порушення його законних прав та інтересів відповідачем.

Підстав для зобов`язання відповідача прийняти знайдені документи ліквідованого товариства, які не були передані до належного архіву під час його ліквідації, позивачем не доведено, оскільки вищевказаними нормативними актами передбачена чітка процедура передачі документів до архіву у випадку ліквідації підприємства.

Суд критично ставиться до суперечливої позиції позивача, який посилаючись на ст.337 ЦК України, вказує про намагання повернути до архіву документи, які були загублені, та водночас, стверджує про їхнє постійне знаходження (зберігання) за місцем його проживання, з часу працевлаштування у вказаному товаристві. Позивач, який за його твердженням повернувся із-за кордону в 2005 року, що збігається з роком ліквідації вищевказаного підприємства (товариства), займаючи посаду головного бухгалтера в ньому, не міг не знати вимоги законодавства щодо збереження та передачі документів строгої фінансової звітності з особового складу, зокрема, які містять відомості щодо нарахування заробітної плати. Тому на переконання суду, саме через дії (поведінку) позивача не відбулась передача вказаного документу до належного архіву в процесі ліквідації підприємства, який, замовчуючи про наявність останнього у нього, звернувся з питанням його передачі до архіву лише в 2023 року з метою необхідності перерахунку йому пенсії з урахуванням даних, що містяться у наявному в нього документі (книзі відомостей про нарахування заробітної плати), не зазначивши будь-яких причин чи перешкод щодо неможливості передачі (повернення) останньої впродовж майже 20 років.

Отже,в задоволенніпозову слідвідмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

На підставі ст.ст. 13, 15, 16 ЦК України, керуючись ст. ст.76-77, 81, 263 - 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про зобов`язання Коломийську міську раду прийняти знайдені документи з особового складу, а саме книгу відомостей про нарахування заробітної плати з 1996 по 1999 роки ліквідованого товариства з обмеженою відповідальністю «Буна», які не були передані до належного архіву під час ліквідації підприємства, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Коломийська міська рада, 78203, м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 1, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054334.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повний текстрішення складено27січня 2025року.

Суддя: Яремин М. П.