Рішення

від 15.01.2025 по справі 646/5407/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/5407/23

№ провадження 2/646/202/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/повне/

15.01.25 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомпредставника ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) адвоката Петренко Оксани Василівни (місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 )до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 99/2, оф. 423), Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківської, буд. 10), треті особи: ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 111/113, оф. 26) про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним, -

встановив:

15 вересня 2023 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 адвоката Петренко Оксани Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним, в якій просить суд визнати договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги укладений між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» від 17.09.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмилою Василівною за реєстровим номером 2003, недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності правочину; визнати іпотеку, яка встановлена на підставі договору іпотеки №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г., зареєстрований в реєстрі за №1569 та договору іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25.11.2011 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г., зареєстрований в реєстрі за №1222 припиненою; зняти заборону відчуження, скасувати запис про іпотеку 10866072 та запис обтяження 10866050 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, (де іпотекодержателем та обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», іпотекодавцем та особою, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 ) з наступного майна: нежитлового приміщення 3-го поверху № III, 80-108, Ж-3 (загальною площею: 724, 7 кв.м.), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; зняти заборону відчуження, скасувати запис про іпотеку 10865935 та запис обтяження 10865924 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, (де іпотекодержателем та обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», іпотекодавцем та особою, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 ) з наступного майна: нежитлова будівля літ.Ж-2 (загальною площею:1744,1 кв.м.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позову зазначено, що 21.11.2019 представник позивача Цогоєва О.А., в інтересах ОСОБА_1 , подала позовну заяву до Червонозаводського районного суду м. Харкова до ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ», ПАТ ФІДОБАНК, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним, яка була розподілена головуючому судді Шелест І.М. за №646/7883/19. Вказана справа ще до розгляду по суті та ухвалення судового рішення була втрачена, місцезнаходження справи не встановлено, а тому судом було встановлено, що судове провадження втрачене, а саме: цивільна справа №646/7883/19, що підтверджується ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.09.2023. Скасовано вжиті заходи забезпечення позову у справі №646/7883/19. У зв`язку з наведеним позивач змушений був повторно подавати аналогічний позов.

Позивач зазначає, що 22.07.2008 між ОСОБА_2 та АТ «Факторіал-Банк» був укладений Кредитний договір №П_004/51_08 від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, за яким Кредитодавець, при наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, надалі за текстом «Кредит» у сумі 500001,00 доларів США, зі сплатою 12,5 процентів річних. Термін користування кредитними коштами встановлюється з 22.07.2008 по 21.07.2023 включно на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поточні потреби (п. 1.1.-1.2. Договору).

19.08.2015 між ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору №П_004/51_08 від 22.07.2008, відповідно до умов якої Банк, на положеннях та умовах цієї Додаткової угоди з урахуванням Договору, надає Клієнту Новий транш Кредитної лінії в сумі 8 981 108,08 (вісім мільйоні дев`ятсот вісімдесят одна тисяча сто вісім) гривень 08 копійок (кредитна лінія або кредит), який надається шляхом зарахування коштів на Поточний рахунок двома окремими траншами, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 21 липня 2023 року (включно), із сплатою процентів річних у розмірах, встановлених додатковою угодою.

Відповідно до Іпотечного договору №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, укладеного між АБ «Факторіал Банк» та ОСОБА_2 , зі змінами та додатками, на забезпечення виконання кредитного договору було надано в іпотеку нерухоме майно Іпотекодавця: нежитлова будівля літ «П-1», загальною площею 121,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить на праві приватної власності на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2007 справа №2-3591/07, право власності Іпотекодавця зареєстровано в КП «ХМБТІ» 16.11.2007 реєстраційний №21056885, номер запису 3811 в книзі 1; нежитлова будівля літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить на праві приватної власності на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2007 справа №2-3591/07, право власності Іпотекодавця зареєстровано в КП «ХМБТІ» 16.11.2007 реєстраційний №17065193, номер запису 3811 в книзі 1.

25.11.2011 Договором про внесення змін №1 до іпотечного договору №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. за реєстр №1569, за згодою сторін з п. 4.1. четвертого абзацу іпотечного договору виключили слова і цифри «нежитлова будівля літ. «П-1», загальною площею 121,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ».

Також договором іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25.11.2011, посвідченого 25.11.2011 Левченко В.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим №1222 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_2 , передбачено забезпечення кредитного договору наступним майном 3.1.1. Нежитлові приміщення третього поверху №ІІІ, 88-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач вказує, що на виконання умов договору ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачували відповідно до встановлених строків грошові кошти за кредитним договором, а також погасили заборгованість у повному обсязі, а тому ПАТ «ФІДОБАНК» не мав правових підстав укладати з ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відносно Кредитного договору №П_004/51_08 від 22.07.2008 та іпотечний договорів, за яким Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору належні Банку.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.09.2023 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у підготовче судове засідання у порядку загального позовного провадження.

02.10.2023 представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Авто-Рент» подано клопотання про зупинення провадження у цивільній справі.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.10.2023 заявупредставника ОСОБА_1 адвоката Петренко Оксани Василівнипро забезпечення позову по цивільній справіза позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Петренко Оксани Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним залишено без руху. Запропоновано заявнику в п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали: до заяви додати документи про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову в розмірі 536 грн. грн. 80 коп., згідно вимогЗакону України «Про судовий збір».

19.10.2023 від представника ОСОБА_1 адвоката Петренко Оксани надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.10.2023 заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Оксани Василівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Оксани Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним задоволено. Вжито заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним шляхом:

- накладення арешту на нежитлові приміщення 3-го поверху № 3, 88-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 706942763101) та нежитлової будівлі літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 706926063101), що розташовані в АДРЕСА_3 ;

- накладення заборони ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» у будь-який спосіб відчужувати право вимоги по зобов`язанням за Кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним між Акціонерним товариством «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 ; Договором поруки №П_004/51_08-П від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 ; Договором поруки №1 від 15.08.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 ; Іпотечним договором №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, посвідченим Левченко В.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим номером №1569 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 ; Договором іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25 листопада 2011 року, посвідченим Левченко В.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим №1222 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним між Публічним акціонерним товариством «СЕБ Банк» та ОСОБА_2 .

24.10.2023 представником відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПУАТ «Фідобанк» з ринку подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 зважаючи на наступне.

Щодо запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації у банку.

На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 №8 «Про віднесення ПУАТ «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.05.2016 №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким у банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 20.05.2016, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленку О.В. Тимчасову адміністрацію було продовжено до 19.07.2016 включно на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.06.2016 № 959.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.07.2016 №1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» з 20.07.2016, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Коваленку О.В. з 20.07.2016.

Продовження строків здійснення процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК», делегування повноважень ліквідатора уповноваженій особі Фонду, зміна уповноважених осіб Фонду здійснювались на підставі рішень виконавчої дирекції Фонду від 02.07.2018 №1836 (до 19.07.2020), від 25.10.2019 №2732 (змінено Уповноважену особу Фонду Коваленка О.В. на Білу І.В.), від 15.06.2020 №1124.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.10.2022 №874 з 16.11.2022 відкликано повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», делеговані Білій І.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2020 №1124, вирішено повноваження під час ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з 16.11.2022 здійснювати Фондом безпосередньо.

Щодо пріоритетності норм спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних оосіб» у спірних правовідносинах.

Вирішуючи питання про те, положення якого нормативно-правового акту підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, необхідно враховувати наступне.

Відповідно до статті 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України.

Крім того, відповідно до пункту 4 листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 №758-0-2-08-19, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

20.09.2023 набрав чинності Закон України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 №3354-ІХ, відповідно до частини 3 статті 66 якого у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили, пріоритет у застосуванні мають: 1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті); 2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Відповідно до частини 4 статті 110 ЦК України особливості ліквідації банків зстановлюються законом про банки і банківську діяльність.

За частиною 2 статті 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність» особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

З врахуванням наведеного у сукупності, вбачається, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Щодо обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відчужити майно та активи, включені до ліквідаційної маси неплатоспроможного банку.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також яким регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій що), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних лянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку і формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про: затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу; об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів; строки та заходи передпродажної підготовки майна; затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу; обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів; проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про обраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Відповідно до п.п 1, 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 24.03.2016 №388, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги.

Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.

Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ETC.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи зазначені приписи, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок відчужити майно (активи), включені до ліквідаційної маси банку.

Таким чином, на виконання та у відповідності до зазначених приписів спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів, фізичних осіб», Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації банку» Фонд гарантування здійснює організацію відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.

Організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку є однією з зайголовніших функцій Фонду під час виведення банку з ринку, оскільки кошти, одержані в результаті продажу майна (активів) банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів банку у черговості, визначеній ч. 1 ст. 52 Закону, чим забезпечується захист прав та інтересів кредиторів банку.

Щодо фактичних обставин справи.

Відповідно до інформації, наявній у Публічному паспорті активу (розміщеному за офіційним посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-07-05-000020-b), станом на 01.05.2019 на балансі ПУАТ «ФІДОБАНК» обліковувалась заборгованість за Кредитним договором від 22.07.2008 №П_004/51_08, позичальник ОСОБА_2 , у розмірі 4184 618,91 грн. валюта кредиту 980 (гривня). Зобов`язання по кредиту забезпечувалось порукою та іпотекою.

З огляду на наявність непогашеної заборгованості перед банком за кредитним договором, в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Банк та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язані здійснити дії щодо реалізації активу неплатоспроможного банку, а саме: право вимоги за Кредитним договором від 22.07.2008 №П_004/51_08 та договорами забезпечення.

На підставі пункту 14 частини п`ятої статті 12, частини сьомої статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації, управління та продажу майна (активів) банків від 03.07.2019 №78 визначено активи ПУАТ «ФІДОБАНК», що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме: права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами: номер лоту №4, код активу 1, позивальник ОСОБА_2 , кредитний договір П-004/51_08 від 22.07.2008, заборгованість за кредитом (01.05.2019) 4184618,91 грн., оціночна вартість (грн. без ПДВ) 1488534,10 грн., початкова ціна (грн. без ПДВ) 5618963,11 грн., початкова (стартова) ціна (грн. без ПДВ) 4184618,91 грн., мінімальна цена (грн. без ПДВ) 836923,78 грн., відсоток зниження початкової (стартової) ціни, % - 80.

23.08.2019 проведено публічні електронні торги (аукціон) з продажу прав вимоги за кредитним договором - лот № GL3N06794.

23.08.2019 о 16:26:42 год. оператором: ТОВ «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» сформовано Протокол електронних торгів №UA-EA-2019-07-05-000020-b, відповідно до якого переможцем визначено учасника ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 41100590), яким запропоновано найвищу цінову пропозицію у розмірі 836 923,78 грн.

17.09.2019 на виконання умов Протоколу електронних торгів, між переможцем електронного аукціону ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» та ПУАТ «ФІДОБАНК», який є правонаступником ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», було укладено Договір про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги від 17.09.2019, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором, іпотечними договорами та договором поруки до боржників перейшло до нового кредитора.

Щодо відсутності підстав для визнання спірного Договору про відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги від 17.09.2019 та Договорів забезпечення недійсними. Щодо наявності заборгованості на момент відступлення прав вимог до Нового кредитора.

22.07.2008 було укладено Кредитний договір №П-004/51-08, боржником за яким є ОСОБА_2 . Як зазначає позивач, в подальшому 19.08.2015 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №П-004/51-08, відповідно до якого банк надає кредитну лінію у розмірі 8981 108,08 двома траншами строком користування до 21.07.2023.

Станом на момент укладення спірного Договору від 17.09.2019 у ОСОБА_3 обліковувалась заборгованість у сумі 4 179 678,38 грн.

Позивач стверджує, що 17.09.2019 було погашено заборгованість у сумі 4 179 678,38 грн., на підтвердження чого надає квитанцію №7 від 17.09.2019.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням зазначеного, належним виконанням є повернення кредиту та процентів за користування кредитом на рахунок обліку кредитної заборгованості.

Як вбачається з копії квитанції, кошти у сумі 4 179 678,38 грн. вносились через касу відділення AT «Ощадбанк» на рахунок каси НОМЕР_1 . Номер рахунку IBAN складається з 29 символів. Вони умовно поділяються на дві групи. Перші 10 знаків - код країни, контрольне число та код банку. Перші дві літери - UA - код України. Два символи після коду - контрольні, вони призначені для перевірки достовірності рахунку й захищають інформацію від помилок під час внесення даних. Наступні шість цифр код МФО банку. Друга група символів (19 знаків) - номер рахунку клієнта банку. Перші п`ять нулів, як правило, доповнюють IBAN до 29 знаків, а 14 цифр це номер рахунку картки. МФО: 351823 належить філії Харківського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Отримувач: ПАТ «Фідобанк, рахунок отримувача: 32070106101026, банк отримувача: Національний банк України.

Відповідно до наданої квитанції кошти мали надійти на накопичувальний рахунок ПУАТ «ФІДОБАНК», відкритий в Національному банку України. Проте, кошти у сумі 4 179 678,38 грн. на накопичувальний рахунок ПУАТ «ФІДОБАНК», відкритий в Національному банку України, не надходили, що підтверджується випискою з рахунку, яку додають.

Посилання позивача на виписку по рахунку № НОМЕР_2 , що з рахунку № НОМЕР_3 надійшли кошти у сумі 4 179 678,38 грн. в погашення заборгованості від ОСОБА_3 є безпідставними. Оскільки по рахунку № НОМЕР_3 (виписка додається) було проведено дві проводки на загальну суму 4 179 678,38 грн., з якої: 836 923,78 грн. - це кошти, які перераховані з рахунку № НОМЕР_4 , які надійшли від продажу права вимоги за кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008; 3 342 754,60 грн. це кошти, списані як негативний результат (збиток).

В подальшому з метою закриття кредитної заборгованості на балансі банку було вчинено проводку по рахунку № НОМЕР_3 та №24501050095305.

За частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до положень частини 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен довести ті обставини, на які посилається у своєму позові, та надати відповідні належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів.

Позивачем не надано доказів погашення заборгованості перед ПУАТ «ФІДОБАНК» за кредитним договором сумі 4 179 678,38 грн.

Звертають увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 08.08.2023 у справі №910/19199/21 «Щодо правових наслідків відступлення вимоги, яка припинилася» :

79. Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 недійсним, суди попередніх інстанцій зазначають, що відступлення вимоги, яка припинила своє існування у зв`язку з належним виконанням боржником свого обов`язку, суперечить положенням статей 514 та 519 ЦК України. Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду зауважує таке.

80. Особливістю відступлення права на підставі правочину (договору) є те, що такий правочин одночасно: 1) змінює суб`єктний склад зобов`язання на стороні кредитора; 2) як договір купівлі-продажу регулює відносини між його сторонами, при цьому обов`язком боржника (первісного кредитора) є передача новому кредитору прав в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України), документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (стаття 517 ЦК України).

81. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути різні об`єкти які належать покупцеві і ті, які йому не належать (майбутні об`єкти або товар, якого ще в продавця немає). Це слідує з консенсуальної природи договору купівлі-продажу, головним змістом якого є виконання продавцем свого обов`язку передати предмет договору покупцеві, а для покупця - вимагати його передання. Тобто для договору купівлі-продажу не важливо те, чи має продавець предмет договору, чи існує він і чи він належить продавцеві. Важливо те, що продавець зобов`язується виконати свій обов`язок відносно предмета договору.

82. Якщо продавець не виконує свій обов`язок, він має відповідати перед покупцем. Тобто для продавця негативні наслідки настають саме у вигляді його відповідальності перед покупцем за невиконання договору. Сам же договір існує як домовленість між сторонами з приводу виконання продавцем обов`язку передати покупцеві предмет договору відступити право вимоги.

83. Вади предмету договору, у тому числі його відсутність у продавця, не можуть впливати на дійсність договору. Це правило застосовується до всіх договірних зобов`язань. Наприклад, не впливає на дійсність договору невиконання продавцем свого обов`язку передання товару покупцеві, оскільки цей товар не було продавцю поставлено своєчасно; відсутність у виконавця робіт належного досвіду для виконання роботи, про яку домовились сторони, тощо.

84. У свою чергу, з норми статті 514 ЦК України про дійсну вимогу як предмет договору не може слідувати висновок про недійсність договору про відступлення права вимоги. У цій статті йдеться лише про перехід до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Ця норма не встановлює наслідків відчуження недійсної вимоги (зокрема, і у вигляді недійсності договору).

85. Натомість такі наслідки встановлюються статтею 519 ЦК України однак не у вигляді недійсності договору про відступлення права вимоги, а у вигляді відповідальності первісного кредитора перед новим (як у випадку невиконання обов`язку продавця перед покупцем).

86. У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася. Недійсність вимоги є вадою предмета договору, яка не може вплинути на дійсність самого договору .

87. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що норми про правочини та сторони зобов`язання належать до різних інститутів цивільного права. Норми статей 512-514 ЦК України, встановлюючи підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (віступлення права вимоги), не визначають вимог до змісту правочину про заміну кредитора. Загалом глава 47 «Поняття зобов`язання. Сторони зобов`язання» ЦК України не регулює договірні відносини (хоча зміна суб`єктного складу зобов`язання може відбуватися на підставі правочину (договору)). Натомість у главі 47 ЦК України для цілей регулювання саме динаміки суб`єктного складу зобов`язання (а не договірних відносин між сторонами зобов`язання) законодавець встановлює правила, спрямовані на запобігання можливому порушенню прав та інтересів як кредиторів, так і боржників при заміні іншої сторони зобов`язання. У статті 519 ЦК України міститься правило щодо розподілу ризиків між первісним та новим кредитором: 1) первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кдедитором за недійсність переданої йому вимоги; 2) первісний кредитор не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

88. Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не може ототожнюватися із недійсністю правочину в розумінні норм розділу IV «Правочини. Представництво» ЦК України. Законодавець не пов`язує питання дійсності/недійсності правочину про заміну кредитора із дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору, і безпосередньо визначає правовий наслідок передачі права вимоги, якого не існує.

89. Натомість за прямою вказівкою статті 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за ведійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.

90. Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Судувід 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

91. Саме в цьому сенсі слід говорити про відсутність розпорядчого ефекту такого договору: оскільки відповідного права вимоги не було, то передати його покупець не зміг.

92. Отже, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.»

Отже, відсутність боргу (припинене право) не є підставою недійсності договору цесії.

Щодо відсутності порушення прав боржника внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняєть у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за які передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше і встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора і момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідно до положень цивільного законодавства, заміна кредитора у зобов`язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 516 ЦК України).

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ст. 518 ЦК України), яке і є належним способом захисту.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він змінюється правонаступником.

Продаж прав вимоги за кредитним договором спричинило лише зміну кредитора у зобов`язаннях, що узгоджується з приписами ст. 512 ЦК України (при цьому згода самого боржника не потрібна ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відтак, за наслідком продажу права вимоги за Кредитним договором укладено Договір пр відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає новом кредитору шляхом продажу право вимоги до позичальника. При цьому, до нового кредитора переходят права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу ци прав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірит доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до приписів ст. 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в раз порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободі чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимо або відмову в їх задоволенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-88цс14, від 04.02.2015 у справі № 6-233цс-14.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним договору про відступленя права вимоги) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Таким чином, вирішуючи спір, суд має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 910/13840/18, від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, від 15.05.2020 у справі №904/3938/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 911/1465/19.

Уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень його прав та інтересів, не може бути підставою для визнання такого договору недійсним.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №916/1408/19, від 04.06.2020 у справі №916/1411/19, від 19.11.2019 у справі №924/1014/18, від 28.01.2020 у справі 924/1208/18, від 03.04.2019 у справі №910/9828/17, від 29.05.2018 у справі №910/14716/17, від 09.07.2018 у справі №369/5388/16-ц, від 20.06.2018 у справі №907/643/17, від 29.05.2018 у справі №910/14716/17, від 14.05.2018 у справі №522/19477/16-ц.

Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, а тому немає необхідності в такому випадку надавати оцінку законності спірному договору.

Зазначений правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала у п. 7.17 постанови від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, у п. 8.9 постанови від 08.10.2019 у справі №916/2084/17.

Отже, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинна бути доведена не лише наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, але й порушення внаслідок укладання відповідного правочину своїх прав та законних інтересів.

15.09.2022 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №910/12525/20, у якій вирішила питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила наступні правові висновки: «142. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

143. Так, у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписами, зокрема, статті 16 ЦК України, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідносин, може відбуватися шляхом розірвання договору. На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав. Водночас згідно з абзацом, другим частини другої статті 20 ГПК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

144. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).

145. У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обоє 'язку, зокрема, у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов 'язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

146. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

147. Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту. Як Велика Палата Верховного Суду зазначила вище (пункти 115-118 цієї постанови), позивач є юридично захищеним.

148. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Відповідно до пункту 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду визнання недійсним правочину не є належним та ефективним способом захисту, а тому позовні вимоги щодо визнання недійсними Договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором №GL3N0U398 від 12.11.2019 та Договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки №014/ZB680X/2/001 від 05.12.2012, укладених між ПУАТ «ФІДОБАНК», ОСОБА_4 , задоволенню не підлягають.

Також Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові підтримала висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №639/4836/17, від 28.07.2021 у справі №761/33403/17, відповідно до яких питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

26.10.2023 представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Авто-Рент» подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 зважаючи на наступне.

Відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», Код ЄДРПОУ 41100590 зверталось до Позивача і Третьої особі - 1, що порушуються і не виконуються умови за договорами: Кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008, Договором іпотеки №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008 та Договором поруки №П 004/51 08-ДП від 22.07.2008, а також Додаткова угода №2 від 19.08.2015 (про зміну умов кредитування), укладеної до Кредитного договору №П_ 004/51_08 від 22.07.2008 та підписаний Додаток №1 до Додаткової угоди №2 від 19.08.2015 (про зміну умов кредитування), укладеної до Кредитного договору № П_004/51_08 від 22.07.2008 надалі (Основні договори).

Позивач звертався багато разів листами до Відповідачів, копії поштових відправлень та чеків додані до справи, але не отримав відповіді на жодний. Порушення Кредитного договору не усунуті Відповідачами по теперішній час, строк кредитного договору закінчився і на цей час Відповідач-1 не отримав жодної копійки від Третьої особи 1 та Позивача.

Зазначають, що Відповідач - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» Код ЄДРПОУ 41100590 придбало право вимоги до Відповідачів-1 і 2 на електронному аукціоні, що відбулися 23.08.2019 на торговому майданчику Прозоро Продажі, а саме: відбулася реалізація лота GL3N06794, Право вимоги за кредитним договором П_004/51_08 від 22.07.2008, укладеним з фізичною особою, забезпечення : 1) нежитлова будівля літ. Ж-2, загальною площею 1744,1 кв.м за адресою АДРЕСА_3 ; 2) нежитлові приміщення третього поверху №111, 8-108 в літ. Ж-3, загальною площею 724,7 кв.м за адресою АДРЕСА_3 ; відкриті торги оформлені Протоколом торгів №UA-EA-2019-07-05-000020-b від 23.08.2019.

А саме: Нежитлова будівля літ Ж-2 загальною площею 1744,1 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 706926063101; Нежитлові приміщення третього поверху №111, 88-108 в літ. Ж-3 загальною площею 724,7 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 706942763101.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» Код ЄДРПОУ 41100590 та Публічним акціонерним товариством ФІДОБАНК код ЄДРПОУ 14351016 був підписаний Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 17.09.2019 зареєстрованому в реєстрі за №2003. За цим договором Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначенних цим Договором, права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно цього договору Новий кредитор (Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю СК-АВТО- РЕНТ Код ЄДРПОУ 41100590), ... набув усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов 'язань, право вимагати та отримати платежів за гарантією (якщо така видавалась).

Заборгованість Третьої особи - 1 станом на 16.09.2019 згідно Додатку №1 до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 17.09.2019, зареєсрованому в реєстрі за №2003, склала 4 179 678 грн. 38 коп. (чотири мільйони сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім грн 38 коп.)

Позивач підписав Договір поруки №П_004/51_08-ДП від 22.07.2008, яким поручився повністю за позичальника (Третя особа - 1) , договором поруки визначено, що Порукою є: повернення Боржником отриманого кредиту в сумі 500 001,00 (п`ятсот тисяч один долар США 00 центів), сплати комісійної винагороди, сплати Боржником нарахованих процентів в розмірі 12,5 річних, сплати пені, штрафів та інших витрат, передбачених Договором кредиту.

Позивач здійснив незаконну перереєстрацію права власності на майно 15.11.2019, що перебувало і перебуває зараз в іпотеці та під забороною, без згоди іпотекодержателя, а саме: Відповідача - 1. Позивач зробив перереєстрацію з ОСОБА_2 на себе, вже після того як Відповідач - 1 уклав Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.09.2019, даний факт (незаконної перереєстрації майна в іпотеці) скоїв Позивач та ОСОБА_2 .

Нежитлова будівля літ Ж-2 загальною площею 1744,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 була зареєстрована 15.11.2019 державним реєстратором на підставі Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, розмір частки 1, Власник: ОСОБА_1 , нежитлові приміщення третього поверху №111, 88-108 в літ. Ж-3 загальною площею 724,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 706942763101, була зареєстрована 15.11.2019 державним реєстратором на підставі Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, розмір частки 1, Власник: ОСОБА_1 .

По майну « ОСОБА_5 будівля літ Ж-2 загальною площею 1744,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зазначений інший реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1999426163101 у Відповідача - 2 , але за даною адресою немає іншої будівлі тієї самої площі в літ. Ж-2, можна зробити припущення, що реєстратор увів цей номер як новий.

Нежитлові приміщення 3-го поверху №3, 88-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 706942763101) та нежитлової будівлі літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 706926063101), що розташовані в АДРЕСА_3 ; мали такі реєстраційні номери і згідно доданих ВИТЯГІВ у 2019 р. були зареєстровані за Третьою особою - 1 , також була накладена заборона і іпотека.

За даним реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 706926063101 - нежитлової будівлі літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_3 немає, зараз вона під номером 1999426163101 і зареєстрована не за Іпотекодавцем, а за іншою особою, а сааме: ОСОБА_1 .

З цього слідує, що Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводять незрозумілі незаконні дії з нерухомим майном, змінюючи власників, вводять у реєстр нерухомого майна новий реєстраційний номер, суд просять визнати недійсними договори та зняти іпотеку, вводять в оману суд і Відповідача - 1 і 2, також третю особу - 2.

Відповідачем - 1 подано з цього приводу Заяву до Міністерства юстиції України в офіс по запобіганню рейдерства, розгляд цього питання був 17.10.2023, але на час подання даної апеляційної скарги у Відповідача - 1 немає інформації про стан даної заяви.

Відповідач - 1 подає до суду копії Витягів які було сформовані на момент коли Іпотекодавець оформив Іпотеку у 2019 році, була накладена заборона на нерухоме майно, а також ВИТЯГИ з ЄДР нерухомого майна на цей час, що підтверджують той факт, що зараз цього майна у 2023 році вже немає у Іпотекодавця, а воно належить іншій особі.

Також, щодо квитанції, на яку посилається Позивач, що начебто Третя особа - 1 сплатила повтістю кредит, такої квитанції немає ні у ПАТ ФІДОБАНК, ні у Відповідача - 1, також Відповідачем - 1 робився запит про стан заборгованості до ПАТ ФІДОБАНК, яким було надано розрахунок надходжень і кінцеві суми боргу, дана виписка додається до відзиву.

17.04.2024 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Петренко О.В. подано відповідь на відзив, в якому зазначає наступне.

16.04.2024 представник позивача ознайомилась в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова з матеріалами справи, в т.ч. з відзивом ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» від 21.102023, який їй не був направлений всупереч чинного законодавства України. У зв`язку з наведеним надає відповідь на відзив та заперечення на відзив. Вважає, що відзив не підлягає прийняттю, оскільки відповідач надав його з пропуском строку. Як на підставу поважності пропуску строку ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» посилається на ту обставину, що вони «невірно порахували дні і строк на подачу відзиву». Вказана підстава «невірне рахування» не є такою, яка визнається поважною законодавством України, а тому просить суд не розглядати вказаний відзив і повернути його відповідачу. Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України). Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2024. У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, у разі подання відзиву на позовну заяву поза межами строку встановленого судом для його подання, суд повинен повернути заяву заявнику. Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі. Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. З урахуванням аналізу ст. 191 глави 3 «Підготовче провадження» ЦПК України, відзив на позовну заяву у справах, які розглядаються в загальному порядку, подається на стадії підготовчого судового засідання. Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках. Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2024 розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків. Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків). Вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання. При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Таким чином, відповідачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками та в якій відповідачу було роз`яснено його право подачі відзиву на позовну заяву та строк його подачі, що становив п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали. Посилання відповідача на причини поважності пропуску процесуального строку як на невірне порахування днів не можна приймати до уваги, оскільки власні помилки не є підставою для продовження процесуальних строків. Відомостей про об`єктивну неможливість здійснення своїх процесуальних прав ТОВ СК-АВТО-РЕНТ, як відповідачем по справі, до суду не надходило. Натомість, кожна сторона користується своїми правами на власний розсуд. Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2024. За таких обставин, вважає, що відзив підлягає поверненню ТОВ СК-АВТО-РЕНТ.

У випадку прийняття Судом вказаного відзиву, зазначє наступне. У відзиві ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» жодним чином не спростували позовні вимоги. Вказали на загальні обставини «про придбання лоту на електронному майданчику», «оформлення майнових прав вимог шляхом укладання договору», «отримання документів», тощо. Вказані доводи не впливають на позовні вимоги та обґрунтування позову. ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» зазначає про «незаконну перереєстрацію» права власності на майно 15.11.2019, оскільки, на думку відповідача, «позивач здійснив перереєстрацію з ОСОБА_2 на себе, вже після того як Відповідач -1 уклав Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.09.2019, даний факт (незаконної перереєстрації майна в іпотеці) скоїв Позивач та ОСОБА_2 ». Жодних судових рішень, які б свідчили про незаконну перерєстрацію відповідачем не надано. ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» не надав жодних доказів винних та протиправних дій з боку ОСОБА_2 щодо «перереєстрації, подання позову, предмет іпотеки не вільний від зобов`язань, тощо». Вказані іпотечні приміщення зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 , а тому доводи є безпідставними. Так, 17 травня 2018 року рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова у справі №638/7805/17 в порядку поділу майна подружжя за Позивачем ОСОБА_1 визнано право приватної власності на наступне нерухоме майно: 1. Нежитлові приміщення підвалу № 1-:-15, І-:-ХV площею 483,5 кв. м.; 1-го поверху № 16-:-21, ХVI-:-ХХ, ХХІІ, ХХІV-:-ХХІХ, ХХХІІ, LVII, LVIII, LIХ, площею 511,8 кв. м. в літ. «А-3», розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 995,3 м. квадратних; Нежитлові приміщення 2-го поверху № 22-:-27, 41-44, ХХХІІІ-:-ХХХVІІ, LVII, LVIIІ, ХХХІХ, ХL, ХLІ площею 534,5 кв. м. та 3-го поверху № 28-34, 36-40, 45-47, ХLІІІ, ХLІV, LІ, ХLVІІІ, L, ХLV, ХLVІ, ХLVІІ, ХLІХ, LІІ, LV, LVІ, LVІІІ, LІV площею 482,1 кв. м. в літ. «А-3», загальною площею 1016,6 м. квадратних, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , вартість яких складає 15 739 682 грн. (п`ятнадцять мільйонів сімсот тридцять девять тисяч шістсот вісімсот дві гривні), Нежитлові приміщення підвалу № XVI, XVII, XIX-:-XXVIII, XXVа, 1-го поверху № 36- :-56, 54а, загальною площею 607,5 кв. м. в літ. «А-9», розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ,. вартість яких складає 1 499 917 грн. (один мільйон чотириста девяностодевять тисяч девятсот сімнадцять гривень), Нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-20 в літ. «А-3» загальною площею 321,1 кв. м., нежитлова будівля літ. «Б-1» площею 453,2 кв. м., нежитлова будівля літ «В-1» площею 644,2 кв. м., нежитлова будівля літ «Г-1» площею 53,3 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ; Нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-:-5, 34-:-37, 1а, 35а, загальною площею 322,8 кв. м в літ. «А-3», розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2024, Нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 4, 23, 25, 26, площею 286,0 кв. м.; частину приміщення № 14 площею 66,9; частину приміщення № 7 площею 1,3 кв. м.; частину приміщення № 5 площею 1,4 кв. м.; частину приміщення № 6 площею 1,9 кв. м.; частину приміщення № 8 площею 3,0 кв. м.; частину приміщення № 11 площею 8,4 кв. м.; частину приміщення № 1 площею 7,6 кв. м.; 1-го поверху: частину приміщення № 5 площею 4,3 кв. м.; частину приміщення № 4 площею 2,2 кв. м.; частину приміщення № 3 площею 25,6 кв. м.; частину приміщення № 2 площею 3,2 кв. м.; приміщення № 3 площею 25,6 кв. м.; частину приміщення № 2 площею 3,2 кв. м.; - загальною площею 411,8 кв. м., в літері «А-3», розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , Вартість якого складає 7 431 876 грн. (сім мільйонів чотириста тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят шість гривень) 4. Нежитлову будівлю літ. «Ч-1», загальною площею 68,2 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , - Нежитлові приміщення 3-го поверху № ІІІ, 80-108 в літ. «Ж-3» загальною площею 724,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. «П-1» загальною площею 196,6 кв. м., нежитлову будівлю літ. «АБ-1» загальною площею 17,4 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , - Нежитлову будівлю літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , - Нежитлові приміщення 1-го поверху № 46,47,52,53,56,57,58а,58б,59,60,61 загальною площею 1159,7 кв. м. в літ. «Г-3», розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , Вартість якого складає 6 120 011грн. (шість мільйонів сто двадцять тисяч одинадцять гривень). Однокімнатну квартиру готельного типу № 20, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 33,5 кв. м., житловою площею 17, 5 м.кв., вартість якої складає 474 460 грн. (чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят гривень). Однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 21,3 кв. м., житловою площею 18, 4 м.кв., вартість якої складає 301 672 грн. (триста одна тисяча шістсот сімдесят дві гривні). Двокімнатну квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 43, 4 м.кв., житловою площею 30,4 кв. м., вартість якої складає 807 760 грн. (вісімсот сім тисяч сімсот шістдесят гривень). Двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 34,6 м.кв., житлова площа 26,1 кв. м., вартість якої складає 490 040 грн. (чотириста девяносто тисяч сорок гривень). Таким чином, посилання ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» на «незаконну перереєстрацію» є безпідставними, оскільки рішення Дзержинського районного суду міста Харкова після набрання законної сили було зареєстроване. Більш того, оскільки борг був погашений, то вказане рішення суду й було зареєстроване, що підтверджується тією обставиною, що вказане рішення державним реєстратором, після проведення відповідної перевірки підстав змін, було зареєстровано і внесено зміни до реєстру нерухомості.

Вказівка у відзиві ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» на непідтвердженість погашення ОСОБА_2 кредитної заборгованості за договором спростовується наявними квитанціями про погашення кредитної заборгованості, які були додані до позовної заяви. В той же час Позивач надав касовий документ на паперовому носії, що підтверджує факт погашення заборгованості за кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008. Вказана обставина підтверджується випискою по рахунку, яку надав позивач до позову, де мається запис про те, що 17.09.2019 відбулося погашення траншу П_004/51_08-02 від 22.07.2008 сума 4179 678,38 грн. платник - ОСОБА_2 . ПАТ ФІДОБАНК до відзиву також надав виписку по особовим рахункам за період з 20.05.2016 по 17.09.2019, в якій підтверджується запис про погашення траншу ОСОБА_2 .

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №759/13827/15-ц. Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Підпунктами 1.1, 1.3, 1.17 глави 1 «Загальних вимог до оформлення касових документів» розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174, передбачено, Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2024, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями. Касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. За операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/ чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту. За операціями з видачі готівки із застосуванням банкомата формується і роздруковується чек банкомата на вимогу клієнта. Звертає увагу, що на практиці маються рішення, в яких вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який проводить процедуру ліквідації банку, досить часто продають з торгів майнові права за кредитними договорами, які не мають заборгованостей. Так, наприклад, справа №910/12525/20, в якій банк, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, продав право вимоги за кредитним договором, заборгованість по якому повністю погашена і справа була розглянута Верховним Судом. ПАТ ФІДОБАНК, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, намагається ухилитися від свого обов`язку щодо повернення грошових коштів ТОВ СК-АВТО-РЕНТ внаслідок продажу неіснуючого боргу, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень маються судові рішення, які були ухвалені внаслідок звернення різних осіб, в тому числі ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ», до банківських установ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який продавав майно та майнові права, які є неналежними, у зв`язку з чим ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» змушено було звертатися із різними позовами для захисту своїх прав, в т.ч. із позовами про розірвання договорів та стягнення сплачених коштів. Так, вбачаються в реєстрі наступні справи: №910/21465/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АвтоРент" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розірвання договору №22 купівлі-продажу майнових прав від 17.08.2020 та повернення грошових коштів у розмірі 350 000,00 грн., № 910/13693/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАвто-Рент" до відповідачів: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", про Розірвання договору №75 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є від`ємними від права власності від 04.09.2019, Повернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Публічним акціонерним товариством грошові кошти в сумі 259 000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "СК-Авто-Рент", №554/8745/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТОРЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТОІНВЕСТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАНТ КБ», про повернення нерухомого майна власнику та скасування записів про право власності, №917/1907/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Авто-Рент" до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест", 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов"язання зареєструвати майнові права на нежитлове приміщення. Таким чином, ПАТ ФІДОБАНК, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не мав права продавати право вимоги за кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008, оскільки заборгованість була погашена.

29.05.2024 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Петренко О.В. подано заперечення на клопотання про зупинення провадження, в якому остання просить у задоленні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Авто-Рент» про зупинення провадження у справі №646/5407/23 відмовити.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.05.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» - Скрипки В.О. про зупинення провадження № 2/646/2085/2023 у цивільній справі № 646/5407/23 до вирішення цивільної справи № 646/7701/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надала до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» у судові засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Надав до суду відзив на позов 26.10.2023, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Представник відповідача ПАТ «ФІДОБАНК», в особі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Заплішної О.Д., у судові засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Надав до суду відзив на позов 24.10.2023, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна у судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що22.07.2008 між ОСОБА_2 та АТ «Факторіал-Банк» був укладений Кредитний договір №П_004/51_08 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, за яким Кредитодавець, при наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, надалі за текстом - "Кредит" у сумі 500001,00 (П`ятсот тисяч один долар США 00 центів), зі сплатою 12,5 процентів річних. Термін користування кредитними коштами встановлюється з 22.07.2008 по 21.07.2023 включно на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поточні потреби (п. 1.1.-1.2. Договору).

25.11.2011 між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін №1 до Договору кредиту №П_004/51_08 від 22.07.2008, у зв`язку з реорганізацією АБ «Факторіал-Банк» шляхом його приєднання до ВАТ «СЕБ Банк» та у зв`язку з державною реєстрацією 02.06.2009 Статуту Банку (нової редакції), внаслідок чого найменування Банку змінено з Відкритого акціонерного товариства «СЕБ Банк» на Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк». Вказаним договором про внесення змін №1 від 25.11.2011 було викладено преамбулу кредитного договору в новій редакції з урахуванням реорганізації банку.

19.08.2015 між ПАТ «ФІДОБАНК», що є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «СЕБ Банк», ВАТ «СЕБ Банк», АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №П_004/51_08 від 22.07.2008 (щодо зміни умов кредитування). Вказаною Додатковою угодою №2 Сторони взаємно підтвердили, що на день укладання цієї Додаткової угоди клієнт має перед банком заборгованість за Договором (фактична заборгованість за кредитним договором) в розмірі 339 550,40 грн., яка включає в себе: суму залишку строкової заборгованості за Кредитом (основна заборгованість), яка становить 339 550,40 грн. Пунктом 2 Сторони домовились про встановлення Клієнту не поновлювальної кредитної лінії, збільшення ліміту непоновлювальної кредитної лінії та видачу Нового траншу в сумі 8 981 108,08 грн., надання, обслуговування та повернення якого здійснюється на умовах Договору з урахуванням цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди №2 від 19.08.2015 Банк, на положеннях та умовах цієї Додаткової угоди з урахуванням Договору та Додатку №1 до Додаткової угоди №2 від 19.08.2015, надає Клієнту Новий транш Кредитної лінії в сумі 8 981 108,08 (вісім мільйоні дев?ятсот вісімдесят одна тисяча сто вісім) гривень 08 копійок (кредитна лінія або кредит), який надається шляхом зарахування коштів на Поточний рахунок двома окремими траншами, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 21 липня 2023 року (включно), із сплатою процентів річних у розмірах, як це зазначено далі, а саме:

2.2.1. Сума Нового траншу в розмірі 3 392 108,50 (три мільйони триста дев?яносто дві тисячі сто вісім) гривень 50 копійок (надалі - Транш 1), за користування яким сплачуються проценти в наступних розмірах:

- з дати укладення цієї додаткової угоди до «31» грудня 2015 року (включно) процентна ставка складає 12,5% річних;

- починаючи з «01» січня 2016 року (включно) та до кінця дії Договору процентна ставка складає 28% річних;

2.2.2. Сума Нового траншу в розмірі 5 588 999,58 (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят тисяч дев`ятсот дев?яносто дев?ять) гривень 58 копійок (надалі -Транш 2), за користування яким сплачуються проценти в розмірі 0,000001% річних.

Відповідно до Іпотечного договору №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, укладеного між АБ «Факторіал Банк» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання кредитного договору №П_004/51_08 від 22.07.2008 було надано в іпотеку наступне нерухоме майно Іпотекодавця:

- нежитлова будівля літ «П-1», загальною площею 121,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2007 справа №2-3591/07, право власності Іпотекодавця зареєстровано в КП «ХМБТІ» 16.11.2007 реєстраційний №21056885, номер запису 3811 в книзі 1. Вартість предмету іпотеки становить 206416,35 грн.

- нежитлова будівля літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2007 справа №2-3591/07, право власності Іпотекодавця зареєстровано в КП ХМБТІ 16.11.2007 реєстраційний №17065193, номер запису 3811 в книзі 1. Вартість предмету іпотеки становить 1 046 460,00 грн.

25.11.2011 Договором про внесення змін №1 до іпотечного договору №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. за реєстр №1569, за взаємною згодою сторін з п. 4.1. четвертого абзацу іпотечного договору виключили слова та цифри «нежитлова будівля літ. «П-1», загальною площею 121,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ».

Договором іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. 25.11.2011, за реєстровим №1222 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_2 , передбачено забезпечення кредитного договору наступним майном «3.1.1. Нежитлові приміщення третього поверху №ІІІ, 88-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , та належні Іпотекодавцю на праві власності на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 червня 2011 року, справа №2-1466/11: право власності Іпотекодавця зареєстровано в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро-технічної інвентаризації» 10.06.2011, реєстраційний №33880715, номер запису 13194 в книзі 1».

17 травня 2018 року рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова у справі №638/7805/17 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПУАТ «ФІДОБАНК», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В., про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину майна в порядку поділу майна подружжя, було вирішено в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Іпотечне майно: нежитлову будівлю літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м. та нежитлові приміщення третього поверху №ІІІ, 80-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 . Вказане рішення набрало законної сили 18.06.2018.

17.09.2019 між Публічним Акціонерним Товариством «ФІДОБАНК», який є повним правонаступником АБ «Факторіал-Банк», в особі від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАУТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В. та ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстрованим №2003, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (п. 2.1.Договору).

Відповідно до п. 2.2. цього Договору, Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов?язань, право вимагати та отримувати платежів за гарантією (якщо така видавалась).

Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням, права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів та права на нарахування процентів за користування Боржниками кредитними коштами.

Відповідно Додатку №1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.09.2019 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» набуло права вимоги за наступними договорами:

- Кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід?ємними частинами, укладеним між Акціонерним товариством «Факторіал-Банк» та позичальником ОСОБА_2 . Сума заборгованості за кредитним договором (станом на 16.09.2019) заборгованість за кредитними коштами 4 179 678,38 грн. (чотири мільйона сто сімдесят дев?ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 38 коп., заборгованість за нарахованими процентами: 0,00 гривень (нуль гривень) 00 коп.). Всього заборгованість складає: 4 179 678,38 грн.;

- Договором поруки №П_004/51_08-ДП від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід?ємними частинами, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та поручителем ОСОБА_1 ;

- Іпотечним договором №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим номером №1569 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід?ємними частинами, укладеним між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 . Нежитлова будівля літ. «Ж-2», загальною площею 1744,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 . Право приватної власності на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2007, справа №2-3593/07, право власності зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 16.11.2007, реєстраційний №17065193, номер запису 3811 в книзі 1.

- Договором іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25.11.2011, посвідченого 25.11.2011 Левченко В.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим №1222 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід?ємними частинами, укладеним між Публічним акціонерним товариством «СЕБ Банк» та іпотекодавцем, фізичною особою ОСОБА_2 . Нежитлові приміщення третього поверху №ІІІ, 88-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 . Право власності на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.06.2011, справа №2-1466/11, право власності зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»10.06.2011, реєстраційний №33880715, номер запису 12194 в книзі 1.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №181269733 від 17.09.2019, сформованого на підставі заяви уповноваженої особи ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» Скрипка В.О. було внесено зміни до відомостей про суб`єкти, що ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» є Іпотекодержателем нежитлової будівлі літ. «Ж-2» загальною площею 1744,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки № П_004/51_08-ІП від 22.07.2008, серія та номер: 1569, виданий 22.07.2008, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки №П_004/51_08-IП-1, серія та номер: 1972, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.; договір іпотеки, №П_004/51_08-IП-1, серія та номер: 1222, виданий 25.11.2011, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір про внесення змін №2 до Іпотечного договору №П_004/51_08-1П, серія та номер: 1974, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №181262888 від 17.09.2019, сформованого на підставі заяви уповноваженої особи ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» Скрипка В.О. було внесено зміни до відомостей про суб`єктів обтяження з вказівкою обтяжуюча ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ», код ЄДРПОУ:41100590. Згідно із наведеного витягу об`єкт нерухомого майна: інше нежитлова будівля літ. Ж-2, загальною площею 1744,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 має заборону на нерухоме майно на підставі: заборона, серія та номер:1570, виданий 22.07.2008, видавник Левченко В.Г., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу; договір іпотеки №П_004/51_08-ІП-1, серія та номер: 1222, виданий 25.11.2011, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір іпотеки, №П_1_004/51_08-ІП, серія та номер: 1569, виданий 22.07.2008, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір про внесення змін №1, серія та номер: 1972, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.; договір про внесення змін №2, серія та номер: 1974, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.; Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, серія і та номер 2003, виданий 17.09.2019, видавник: Черленюх Л.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №181277839 від 17.09.2019, сформованого на підставі заяви уповноваженої особи ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» Скрипка В.О. було внесено зміни до відомостей про суб`єкти, що ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» є Іпотекодержателем нежитлових приміщень 3-го поверху №ІІІ, 80-108 в літ. Ж-3 загальною площею 724,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки №П_004/51_08-ІП-1, серія та номер: 1222, виданий 25.11.2011, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір іпотеки, №П_1_004/51_08-ІП, серія та номер: 1569, виданий 22.07.2008, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки №П_004/51_08-ІП_1, серія та номер: 1972, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.; договір про внесення змін №2 до Іпотечного договору №П_004/51_08-IП, серія та номер: 1974, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №181275542 від 17.09.2019, сформованого на підставі заяви уповноваженої особи ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» Скрипка В.О. було внесено зміни до відомостей про суб`єктів обтяження з вказівкою обтяжуюча ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ», код ЄДРПОУ:41100590. Згідно із наведеного витягу об`єкт нерухомого майна: інше нежитлові приміщенні 3-го поверху №ІІІ, 80-108 в літ. «Ж-3», загальною площею 724,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 має заборону на нерухоме майно на підставі: заборона, серія та номер:1223, виданий 25.11.2011, видавник: Левченко В.Г. приватний нотаріус ХМНО; договір іпотеки №П_004/51_08-ІП-1, серія та номер: 1222, виданий 25.11.2011, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір іпотеки, №П_1_004/51_08-ІП, серія та номер: 1569, виданий 22.07.2008, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.; договір про внесення змін №1, серія та номер: 1972, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.; договір про внесення змін №2, серія та номер: 1974, виданий 19.08.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В.; Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, серія і та номер 2003, виданий 17.09.2019, видавник: Черленюх Л.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

У зв`язку з невизнанням відповідачами факту припинення основного зобов`язання у зв`язку з його повним виконанням представник позивача Петренко О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала позовну заяву до Червонозаводського районного суду м. Харкова до ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ», ПАТ «ФІДОБАНК», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним, в якій просила визнати договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги укладений між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» від 17.09.2019 недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності правочину; визнати іпотеку, яка встановлена на підставі договору іпотеки №П_004/51_08-ІП від 22.07.2008 та договору іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25.11.2011 припиненою та зняти заборони відчуження, скасувати записи про іпотеки та записи обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стосовно майна: нежитлові приміщення 3-го поверху № III, 80-108, Ж-3 (загальною площею: 724, 7 кв.м.) та нежитлова будівля літ.Ж-2 (загальною площею:1744,1кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.09.2019, укладеного між Публічним Акціонерним Товариством «ФІДОБАНК» та ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» та Додатком №1 до Договору «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами останній набув права вимоги» встановлена сума заборгованості за кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008 в розмірі 4 179 678,38 грн., яка була відступлена на користь ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ».

Відповідно до Додатку №1 до Додаткової угоди №2 від 19.08.2015, укладеної до кредитного договору №П_004/51_08 від 22.07.2008, якою було внесено зміни до Кредитного договору, у пункті 14.1. сторони домовились, що цей договір є укладеним і набуває чинності з дати договору, і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором в повному обсязі.

Згідно із квитанцією ХОУ АТДОБУ №7 від 17 вересня 2019 року ОСОБА_2 сплатила суму 4 179 678,38 по кредитному договору №П_004/51_08 від 22.08.2008, що свідчить про відсутність заборгованості за кредитним договором №П_004/51_08 від 22.07.2008.

Квитанція є належним підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі відповідно до п. 135 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 №103, зі змінами в редакції на 01.09.2019.

Відповідно до п. 135 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 №103, зі змінами в редакції на 01.09.2019, Банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства України, умов договору, внутрішньобанківських правил, правил платіжної системи. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: 1) найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію; 2) дату здійснення касової операції (час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час" - у разі здійснення касової операції в післяопераційний час); 3) підпис працівника банку (філії, відділення)/кваліфікований ЕП працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку.

Згідно із виписки по особовим рахункам у період з 20.05.2016 по 17.09.2019, сформованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 09.10.2023 «архівний баланс», вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_2 .

Так, у виписці по особовому рахунку вказано, що 17.09.2019 надійшли кошти на рахунок для погашення траншу П_004/51_08-02 від 22.07.2008 у сумі 4 179 678,38 грн., платник ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 виконала умови договору кредиту №П_004/51_08 від 22.07.2008, що свідчить про припинення зобов`язання його повним виконанням.

Доводи представника ПАТ «ФІДОБАНК», що реквізити вказані у квитанції ХОУ АТДОБУ №7 від 17 вересня 2019 року вірні, однак грошові кошти не надходили на накопичувальний рахунок ПАТ «ФІБОБАНК» у НБУ спростовуються квитанцією та випискою по рахунку ОСОБА_2 , які є первинною бухгалтерською документацією.

Суд бере до уваги, що позивач, як споживач банківських послуг визначається як більш слабка сторона у відносинах із банком

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №751/6050/18 дійшов висновку, що саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.

Відповідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону Українивід 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні бути чинними, якщо основне зобов`язання виконане.

Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 вересня 2019 року у справі №695/3790/15-ц: право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовомшляхом визнання іпотеки такою, що припинена,а не шляхом припинення договору іпотеки. Ефективним способом захисту порушених прав позивача має бути пред`явлення позову про визнання іпотеки такою, що припинена (оскільки щодо цього існує спір), а не визнання припиненим договору іпотеки, а також - про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Стаття 1Протоколу №1до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору).

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 2 ст. 593 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобовязання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц: за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання. З огляду на те, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження земельної ділянки та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Наявність заборони на нерухомому майні, яке передано було в іпотеку, основне зобов`язання за яким виконано, порушує гарантоване Конвенцією право позивача мирно володіти своїм майном про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки ОСОБА_2 виконала зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, що відповідно до вимог закону це є підставою для припинення іпотеки, тому суд дійшов до висновку, що вимоги про визнання іпотеки припиненою, скасування записів про іпотеку та заборону відчуження предметів іпотеки відповідає способу захисту порушеного права позивача та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги у частині визнання договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.09.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності правочину задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Доводи позивача, що на день укладання договору ПАТ «ФІДОБАНК» не мав права укладати Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відносно Кредитного договору № П_004/51_08 від 22.07.2008 з ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ», у зв`язку з чим просив визнати його недійсним, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Фактично позивач оспорює дійсність та наявність переданої грошової вимоги лише у контексті розміру заборгованості за кредитним договором, яка відступлена попереднім кредитором новому кредитору за оспорюваним договором.

28.07.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову у справі № 761/33403/17 у подібних правовідносинах, у якій зазначив: «позивач фактично оспорює дійсність переданої грошової вимоги лише у контексті характеру та розміру заборгованості за кредитним договором, яка відступлена попереднім кредитором новому кредитору за оспорюваним договором. Проте наведені обставини є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги».

Відповідно до правового висновку Велика Палата Верховного Суду, викладеного у Постанові від 15 вересня 2022 року у справа № 910/12525/20: Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням, чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме в такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

Таким чином, сам факт укладання договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.09.2019 між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «СК-АВТО-РЕНТ» не свідчить про безспірність переданих вимог по зобов`язанням та розміру заборгованості за таким договором.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту у даному випадку є неефективним, а тому відмовляє у наведеній частині.

Підсумовуючи вищевикладене, розглядаючи спір в межах заявлених вимог, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,141,200,247,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним задовольнити частково.

Визнати іпотеку, яка встановлена на підставі договору іпотеки № П_004/51_08-ІП від 22.07.2008 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г., зареєстрований в реєстрі за №1569 та договору іпотеки №П_004/51_08-ІП-1 від 25.11.2011 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г., зареєстрований в реєстрі за №1222 припиненою.

Зняти заборону відчуження, скасувати запис про іпотеку 10866072 та запис обтяження 10866050 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, (де іпотекодержателем та обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», іпотекодавцем та особою, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 ) з наступного майна: нежитлові приміщення 3-го поверху № III, 80-108, літ. Ж-3, загальною площею: 724,7кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Зняти заборону відчуження, скасувати запис про іпотеку 10865935 та запис обтяження 10865924 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, (де іпотекодержателем та обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», іпотекодавцем та особою, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 ) з наступного майна: нежитлова будівля літ.Ж-2, загальною площею: 1744,1кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_11 .

відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ», код ЄДРПОУ 4100590, місцезнаходження за адресою: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 99/2, офіс 423.

відповідач:Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», код ЄДРПОУ 14351016, місцезнаходження за адресою: 03040, м. Київ, вул. В. Васильківська, буд. 10.

третя особа: ОСОБА_2 , PHOKПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_11 .

третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна, місцезнаходження за адресою: 03105, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 111/113, оф. 26.

Повний текст рішення складено 21.01.2025.

Головуючий: В.В. Барабанова