Справа № 523/16700/24
Провадження №2/523/769/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2025 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді Бузовського В.В.,
при секретарі Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Одесі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження за адресою: пл. Солом`янська, буд. 2, м.Київ), третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (місцезнаходження за адресою: вул. Гоголя, буд.19, офіс 1, м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилався на те, що 22.12.2021 року приватним нотаріусом Солонець Т.М., було вчинено виконавчий напис № 71146 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», заборгованості в розмірі 67480,97 грн. На підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження за яким з нього було стягнуто на користь стягувача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 45488,69 грн. Позивач вважає, що під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимог законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів, а саме виконавчий напис видано з порушеннями та не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, в зв`язку з чим просить позов задовольнити, та стягнути судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 90).
Представник відповідача надав до суду відзив та заяву про визнання вимог позову, крім того просив зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000,00 грн., та повернути позивачу 50% сплаченого судового збору у зв`язку із визнанням відповідачем вимог позову.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходили, пояснення на позов не подавали.
Судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що 22.12.2021 року приватним нотаріусом Солонець Т.М., було вчинено виконавчий напис № 71146 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», заборгованості в розмірі 67480,97 грн. На підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП №69442050 за яким з боржника на користь стягувача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було стягнуто 45488,69 грн.
Також встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1937,92 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.89Закону України«Про нотаріат» зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам.
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.
Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені,постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року,№1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
За змістом вищевказаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.
Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем зазначеної вимоги, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості оспорити вимогу банківської установи або ж виконати її, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Отже, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису № 2141 від 01.06.2021 року встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. за № 1172.
Таким чином, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису повинна була врахувати, що станом на 05.05.2021р., Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у простій письмовій формі, є нечинні.
Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».
Вказаний висновок також висловлений у постанові КЦС ВС від 21.10.2020 року в рамках розгляду справи № 172/1652/18, яку суд вважає за необхідним застосувати в рамках розгляду даної справи.
Суду не було надано ані відповідачем, ані приватним нотаріусом доказів того, що кредитний договір був нотаріально посвідчений, оригінал якого було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що при вчиненні спірного виконавчого напису, не було дотримано Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172, а саме відсутня виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та підтвердження отримання позивачем вимоги стягувача, для можливості оспорити вимогу банківської установи або ж виконати її, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Також відсутні докази того, що кредитний договір був нотаріально посвідчений, оригінал якого було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Отже, вчинений виконавчий напис приватного нотаріусу необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, з підстав викладених вище.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що вимоги підлягають задоволенню оскільки підстава на якій відповідач отримав кошти відпала, а саме було визнано виконавчий напис № 71146 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», заборгованості в розмірі 67480,97 грн., таким що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» здійснює розподіл судових витрат в частині судового збору, а саме вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору у зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, поданням позову через систему «Електронний суд» та повернути позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету.
Також, суд частково приймає до уваги заяву представника відповідача щодо зменшення стягнення витрат понесених позивачем на правову допомогу, оскільки предмет спору є поширеним, має сталу практику, не потребує багато часу для вивчення нормативної бази та судової практики, а тому вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн..
Керуючись ст.ст.12, 13, 95, 141, 263-265, 280-283, 354,355ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження за адресою: пл. Солом`янська, буд. 2, м.Київ), третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (місцезнаходження за адресою: вул. Гоголя, буд.19, офіс 1, м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити.
Визнати виконавчий напис №71146, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № ССNG-630713488 від 15.08.2017р., в розмірі 67 4809 (шістдесят сім тисяч чотриста вісімдесят) гривень 97 коп., та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»(ЄДРПОУ40340222,місцезнаходження заадресою:пл.Солом`янська,буд.2,м.Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 45488 (сорок п`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 69 коп.
Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»(ЄДРПОУ40340222,місцезнаходження:пл.Солом`янська,буд.2,м.Київ)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ) 50 процентів сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»(ЄДРПОУ40340222,місцезнаходження:пл.Солом`янська,буд.2,м.Київ)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Зобов`язати УправлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу м.Одесі Одеськоїобласті (ЄДРПОУ38016923,місцезнаходження заадресою:вул.Черняховського,буд.6,м.Одеса) повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ) 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп., сплачений на рахунок UA748999980313181206000015759, код отримувача 37607526, отримувач платежу ГУК в Одеській області/Суворовський р-/22030101 згідно до квитанції ID: №0447-8297-7465-2771 від 11.10.2024 року.
Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено 28.01.2025 року.
Суддя
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 29.01.2025 |
Номер документу | 124713572 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Бузовський В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні