Ухвала

від 27.01.2025 по справі 308/13364/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13364/24

1-кс/308/402/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 23 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню (справа №308/13364/24, провадження №1-кс/308/4972/24) накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «СамсунгА05с», із сім карткою оператора № НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , без пароля, який упаковано до спец пакету №CRI 1123829 (вилучений від ОСОБА_3 ); дві банкноти доларів США номіналом по 100, а саме №AB21112617E та №KL37517983E, які упаковано до спец пакету «НПУ» №CRI 1123830. Як вбачається з вказаної вище ухвали майно було вилучено у ОСОБА_3 , та воно до сьогоднішнього дня йому не повернуто.

Заявник вказує, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна, на яке накладено було арешт, а саме мобільного телефону марки «СамсунгА05с» IMEI НОМЕР_2 , існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту такого майна.

Як свідчать матеріали кримінальної справи, відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження органом досудового слідства не здійснюється та йому не повідомлялось про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України. ОСОБА_3 також не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Більше того, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНІ в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_4 в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до ЄРДР 13.02.2023 за номером 42023071210000052, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України, 15.01.2025 проведено допит ОСОБА_3 в якості свідка. Зі слів старшого слідчого, із майном, на яке накладено було арешт, а саме мобільним телефоном марки «СамсунгА05с», із сім карткою оператора № НОМЕР_1 , ІМЕ НОМЕР_2 проведено всі необхідні слідчі дії, його було оглянуто слідчим, та встановлено, що воно фактично не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не має на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, експертні дослідження не призначались, що свідчить про те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Вищенаведене зумовлює до звернення з даним клопотанням до слідчого судді та свідчить про відсутність в подальшому необхідності застосування арешту належного ОСОБА_3 тимчасово вилученого майна, а саме мобільного телефону марки «СамсунгА05с», із сім карткою оператора № НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , оскільки порушується співрозмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження, та призводить до безпідставного арешту в рамках вказаного провадження належного ОСОБА_3 майна.

Що стосується вилучених під час обшуку та на які накладено арешт двох банкнот номіналом по 100 доларів США за номерами АВ21112617Е та KL37517983E, то як ОСОБА_3 зазначав і під час судового засідання по накладенню арешту і підчас проведення слідчих дій, дані купюри, з метою фальсифікації доказів, підкинув та намагався надати моїй дружині особисто в руки один із співробітників Управління СБУ в Закарпатській області, щоб залишились сліди її рук на цих банкнотах, але вона відмовилась в їх отриманні, оскільки це були не наші кошти та їх походження не було відоме нам, що зафіксовано в тому числі на відеокамеру, а тому, в цій частині арешт на тимчасово вилучене майно не оскаржуємо.

Власник майна ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду клопотання не надходило. При цьому, 27.01.2025 представник адвокат ОСОБА_5 подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання без їх участі та задовольнити. Крім того, до заяви додав копію відповіді старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 "Про розгляд клопотпння" від 25.01.2025.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. При цьому, 27.01.2025 прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 подав заяву, згідно якої просить розглядати клопотання про скасування арешту майна без його участі.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку. Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Із змісту ч.1ст.170КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Поряд з цим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник посилається на те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії.

При розгляді клопотання встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 серпня 2024 року у справі №308/13364/24, (провадження №1-кс/308/4972/24) накладено арешт на майно, яке вилучено 21.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2024, в ході проведення обшуку у житловому будинку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 із забороною користування, розпорядження та відчуження, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг А05с», із сім карткою оператора № НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , без пароля, який упаковано до спец пакету № CRI 1123829 (вилучений від ОСОБА_3 ); дві банкноти доларів США номіналом по 100, а саме №АВ21112617Е та KL37517983E, які упаковано до спец пакету «НПУ» № CRI 1123830 (вилучені від ОСОБА_3 ).

Із змісту ухвали слідчого судді від 23 серпня 2024 року вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речового доказу.

Згідно листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника ОСОБА_8 від 25.01.2025 серед іншого зазначено, що у ході проведення досудового розслідування, телефон який було вилучено в ході обшуку оглянуто.

Згідно з ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони».

Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018 року).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» констатовано, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст.28КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Накладаючи арешт на мобільний телефон марки «Самсунг А05с», із сім карткою оператора № НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , слідчий суддя врахував, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди злочинної діяльності та може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Із долученого представником власника майна листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника ОСОБА_8 слідує, що у ході проведення досудового розслідування, телефон який було вилучено в ході обшуку оглянуто.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що про необхідність проведення інших слідчих дій із залученням зазначеного мобільного телефону стороною обвинувачення не повідомлено.

Враховуючи наведене, те, що у кримінальному провадженні проведено вилученого мобільного телефону, про необхідність проведення інших слідчих дій із залученням якого стороною обвинувачення не повідомлено, клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42023071210000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, про скасування арешту майна, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 серпня 2024 року у справі №308/13364/24, (провадження №1-кс/308/4972/24) на мобільний телефон марки «Самсунг А05с», із сім карткою оператора № НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , без пароля, який упаковано до спец пакету № CRI 1123829 (вилучений від ОСОБА_3 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяУжгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1