Постанова

від 23.01.2025 по справі 876/19/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 876/19/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024

у складі судді Кощеєва І. М.

у справі № 876/19/24

за заявою Приватного підприємства "Гидростандарт"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" (у складі третейських суддів: головуючого - Щербатюк В.А., третейського судді-доповідача - Палій Є.А., судді - Устіновой-Бойченко Г.М.) від 26.07.2024

у третейській справі №14/5К-24

за позовом Приватного підприємства "Гидростандарт"

до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"

про стягнення 169 846,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

14.02.2019 Приватне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" як покупець (далі - ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське") та Приватне підприємство "Гидростандарт" як постачальник (далі - ПП "Гидростандарт") уклали договір № 2722П, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - ресурси) на умовах, передбачених дійсним договором.

За умовами пункту 9.1 договору, спори і розбіжності, що виникли у зв`язку з цим договором, або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів.

Якщо спори і розбіжності, зазначені в пункті 9.1 цього договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до матеріального права України наступним чином:

- спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ 00-00 дати виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань, вирішуються в господарських судах України (відповідно до чинного законодавства України);

- спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ 00-00 дати виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань, вирішуються в Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (пункт 9.2 договору)

У березні 2024 року ПП "Гидростандарт" звернулося до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" з позовом стягнення з ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" заборгованості за договором від 14.02.2019 № 2722П на загальну суму 169 846,30 грн.

26.07.2024 Постійно діючий Регіональний Третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" у складі третейських суддів: головуючого Щербатюк В. А., судді-доповідача Палій Є. А., судді Устіновой-Бойченко Г. М.) ухвалив рішення у справі № 14/5К-24 про часткове задоволення цього позову та стягнув з ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь ПП "Гидростандарт" 95 574,48 грн основного боргу за договором від 14.02.2019 № 2722П, 3 498,04 грн пені, 13 022,70 грн 3 % річних, 54 253,03 грн інфляційних втрат і 1 698,46 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом; в іншій частині позову відмовив.

У жовтні 2024 року ПП "Гидростандарт" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання вказаного вище рішення третейського суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

28.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу у справі № 876/19/24 про задоволення заяви ПП "Гидростандарт"; видав наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 26.07.2024 у справі № 14/5К-24 та стягнув з ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь ПП "Гидростандарт" витрати на сплату судового збору за подання цієї заяви.

Суд першої інстанції не встановив підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 876/19/24 в частині видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 26.07.2024 у справі № 14/5К-24 про стягнення з ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь ПП "Гидростандарт" 95 574,48 грн основного боргу з оплати ресурсів, поставлених за договором від 14.02.2019 №2722П та ухвалити у цій частині нове рішення про закриття провадження у справі.

ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" зазначає, що суд першої інстанції порушив частини першу та п`яту статті 236 ГПК України, оскільки не надав оцінки доводам відзиву на заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Окрім того, як зазначено в апеляційній скарзі, суд не врахував того, що у ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" відсутній обов`язок зі сплати на користь ПП "Гидростандарт" основної заборгованості у сумі 95 574,48 грн у зв`язку із проведенням заліку зустрічних однорідних вимог за відповідною заявою ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське".

На думку скаржника, Центральний апеляційний господарський суд мав застосувати аналогію закону та на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України закрити провадження у справі в частині видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду про стягнення 95 574,48 грн основного боргу.

Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу

У відзиві ПП "Гидростандарт" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Вважає, що доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги і не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 55 Закону України "Про третейські суди" визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

За змістом частини першої статті 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до частини третьої статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Норма аналогічного змісту визначена і в частині шостій статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Отже, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами був укладений договір поставки, що містив третейське застереження; справа, у якій прийнято рішення, була підвідомча третейському суду; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди" суду не надано; рішення третейського суду є чинним, докази його скасування відсутні; рішення не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; заява ПП "Гидростандарт" про видачу виконавчого документа подана у межах визначеного законом строку; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Тож, встановивши відсутність передбачених статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ПП "Гидростандарт" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Посилання скаржника на припинення зобов`язання в частині сплати основного боргу, стягнутого за рішенням третейського суду, не є підставою для відмови у видачі виконавчого документа на виконання цього рішення, оскільки такі доводи стосуються законності і обґрунтованості рішення третейського суду, що виходить за межі повноважень господарського суду при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів розділу VII ГПК України господарський суд при розгляді справи про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду лише встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення, не втручаючись в суть самої справи, розглянутої третейським судом.

Положення статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України не пов`язують відсутність або наявність підстав для задоволенні заяви про видачу виконавчого документа із наявністю інших підстав (зокрема, якщо зобов`язання зі сплати боргу припинено внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог), не передбачених зазначеними нормами.

Тобто, під час розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду завданням суду є не розгляд справи по суті, де діють принципи диспозитивності та змагальності сторін, а лише нагляд за дотриманням учасниками третейської справи, а тому числі і третейського суду, Закону України "Про третейські суди" та ГПК України.

Встановлення обставин щодо погашення заборгованості не належить до повноважень господарського суду під час вирішення питання про відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Окремо Верховний Суд наголошує, що питання щодо припинення зобов`язання зі сплати боргу (шляхом сплати боргу чи зарахування зустрічних однорідних вимог) може бути вирішено під час примусового виконання рішення третейського суду та звертає увагу на положення частини другої статті 328 ГПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин

Висновок подібного змісту наведено у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 870/32/20, від 13.01.2021 у справі № 875/2151/22, від 09.11.2023 у справі № 873/288/23, від 29.10.2024.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.09.2021 у справі №761/33621/18, про те, що зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Необґрунтованими є доводи ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не надавши оцінки доводам відзиву на заяву ПП "Гидростандарт", оскільки, як вбачається із матеріалів справи, означений документ надійшов до Центрального апеляційного господарського суду після закінчення судового засідання, в якому постановлено оскаржувану ухвалу.

Зазначені обставини об`єктивно позбавляли можливості суд розглянути відзив ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" та надати йому оцінку. Разом з тим, у відзиві ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" на заяву про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду були наведені ті ж самі аргументи, що й в апеляційній скарзі, та яким скаржнику надано вичерпну відповідь у цій постанові.

Отже, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Центрального апеляційного господарського суду про задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення.

Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, з урахуванням викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 876/19/24 прийнята відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

В. Розподіл судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 876/19/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік