Ухвала

від 17.01.2025 по справі 761/39601/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

17 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 761/39601/19

Провадження № 61-16143ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Поліщук Юлія Віталіївна,

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 7 жовтня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка) до скаржника за участю ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про витребування майна з чужого незаконного володіння та

в с т а н о в и в:

1. 2 грудня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо строку на касаційне оскарження

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

4.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

4.5. 7 жовтня 2024 року апеляційний суд прийняв оскаржену постанову. Скаржник подав касаційну скаргу 2 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Просить поновити цей строк. Мотивував так: скаржник не був присутнім на судовому засіданні 7 жовтня 2024 року; представник скаржника лише 1 листопада 2024 року ознайомився з матеріалами справи та дізнався про повний текст оскарженої постанови, який отримав 13 листопада 2024 року. Однак відсутні дані про те, що:

(1) апеляційний суд не надіслав оскаржену постанову поштою або до електронного кабінету скаржника чи адвоката або надіслав, але вони тоді не отримали це судове рішення;

(2) представник скаржника ознайомився з матеріалами справи 1 листопада 2024 року, крім як із оскарженою постановою, яку не міг отримати аж до 13 листопада 2024 року.

Така інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає. З огляду на вказане скаржник має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням (наприклад, копії з матеріалів справи чи відповідь апеляційного суду на запит).

(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу. Проте у касаційній скарзі таких відомостей немає.

5.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

5.2. Скаржник у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у нього електронного кабінету не зазначив. Від обов`язку зазначити відомості щодо електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.

(3) Щодо дотримання принципу рівності

6. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Скаржник додав до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору, а 13 грудня 2024 року адвокат подала до Верховного Суду заяву, до якої долучила копії оскарженої постанови та довіреності на представництво. Однак ні скаржник, ні адвокат не додали копії всіх зазначених документів відповідно до кількості інших учасників справи.

6.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржник має надати копії квитанції про сплату судового збору, а також заяви від 13 грудня 2024 року з додатками до неї відповідно до кількості інших учасників справи.

(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

7.1. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржнику чи адвокату. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 7 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима