Ухвала

від 27.01.2025 по справі 676/1964/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа № 676/1964/24

провадження № 61-239ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович про визнання права власності на частину житлового будинку та припинення права спільної сумісної власності на частину житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження у справі за таких підстав.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 658,79 грн.

Між тим, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити вартість спірного житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно, - його частину (частку), що є предметом спору в цій справі.

Отже заявникові слід зазначити ціну позову з урахуванням вартості спірного майна (спірну частину (частку) житлового будинку)),підтвердивши її доказами, з урахуванням чого визначити розмір судового збору за позовом майнового характеру з розрахунку 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 5 * 200 % = 30 280,00 грн), сплаченого судового збору в сумі 1 658,79 грн, та за потреби, доплатити судовий збір.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.

Одночасно суд звертає увагу, що якщо справа є малозначною або ціна позову у справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наявність виключного випадку (випадків) касаційного оскарження судових рішень у такій справі, передбачених у частині третій статті 389 ЦПК України, мають бути обґрунтовані.

Крім того, згідно пункту 2 частини першої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зміст касаційної скарги не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету ОСОБА_1 .

Тому, заявниці необхідно надіслати заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подала касаційну скаргу.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 листопада 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков