Справа № 463/8484/24
Провадження № 1-кс/463/896/25
У Х В А Л А
про скасування арешту майна
28 січня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року,
в с т а н о в и в :
представник власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року у справі № 463/8484/24 було накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію (серія НОМЕР_3 ) та ключі від даного транспортного засобу. В подальшому, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22.01.2025 року арешт на автомобіль було скасовано в частині позбавлення права володіння та користування, а на інше майно повністю.
Вважає, що дана ухвала є безпідставною та такою, яка в значній мірі обмежує права власника та його права, як фактичного користувача майна, і завдає суттєвих збитків через неможливість його відчуження. Зазначає, що власник вищевказаного автомобіля та він, як фактичний користувач майна за довіреністю, не мають абсолютно жодного відношення до кримінального провадження, його учасників та подій. Вважає, що автомобіль було вилучено незаконно, збереження арешту на вказане майно в частині позбавлення права розпорядження є безпідставним, оскільки порушує права власника на вільне володіння та розпоряджання майном. Вважає, що такі дії призвели до надмірного втручання у право власності заявника, яка не має жодного відношення до кримінального провадження, а тому будь-які докази, які б підтверджували потребу у подальшому збережені арешту в повному обсязі відсутні. Враховуючи наведене, з урахуванням уточнених у судовому засіданні вимог клопотання, просить у повному обсязі скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року у справі № 463/8484/24 на автомобіль марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Представник заявника - ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у такому, просить клопотання задовольнити.
Прокурор відділу наглядуза додержаннямзаконів органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюЛьвівської обласноїпрокуратури ОСОБА_5 тадетектив ТУБЕБ уЛьвівській областібудучи належнимчином повідомленимипро часта місцерозгляду клопотання,в судовезасідання нез`явилися,про причининеявки неповідомили.Жодних клопотаньта запереченьне подали,в томучислі і відомостей, які б свідчили, що потреба у збереженні арешту на транспортний засіб в органу досудового розслідування продовжує зберігатись.
Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності прокурора та детектива, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.3 ст.199, ч.3 ст.199 КК України.
В межах даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.10.2024 року, накладено арешт на майно, яке 25.09.2024 року було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку у транспортному засобі марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , яким фактично користується ОСОБА_7 та який на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: автомобіль марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_3 ); ключі від автомобіля марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права користування, розпорядження та відчуження.
Слідчий суддя постановляючи ухвалу про накладення арешту на дане майно виходив з того, що таке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, є засобами вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів та забезпечення завдань кримінального провадження.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час триває, підозрюваним повідомлено про підозри.
Разом зтим,ухвалою слідчогосудді Личаківськогорайонного судум.Львовавід 22.01.2025року, арешт на майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_3 ); ключі від транспортного засобу марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 скасовано повністю; транспортний засіб марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), в частині позбавлення права володіння та користування.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст.16КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
Відповідно доабз.2ч.1ст.174КПК України - арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування.
Згідно положень ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
З аналізувказаних положеньвбачається,що детектив,прокурор зобов`язанісамостійно обстоюватиїх позицію,щодо необхідності застосування чи подальшого застосування арешту майна.
Разом зтим, прокурор та детектив в судове засідання не з`явилися, не обґрунтували позицію органу досудового розслідування щодо необхідності подальшого застосування арешту майна, жодних заперечень чи клопотань не подали, в тому числі доказів існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна.
Таким чином, подальше утримання транспортного засобу під арештом в повному обсязі не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи і потребами досудового розслідування. Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи розумність і співмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданнями цього кримінального провадження, тривалість досудового розслідування, під час якого ОСОБА_4 позбавляється можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном, мети накладеного арешту, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, а тому, слід повністю скасувати арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
п о с т а н о в и в :
клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року (справа № 463/8484/24, провадження № 1-кс/463/7801/24) на транспортний засіб марки «ВМW 750I», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Личаківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124718327 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Личаківський районний суд м.Львова
Грицко Р. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні