Ухвала

від 28.01.2025 по справі 487/4317/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/4317/24

Провадження № 4-с/487/7/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 Заводський районний суд у складі:

головуючого судді Лагоди А.А.,

при секретарі Мамчур К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявської Альону Борисівну,

ВСТАНОВИВ:

КП «Миколаївкомунтранс» звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявської А.Б., в якій просить суд визнати дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження №76252701 неправомірними, а постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2024 скасувати. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що 05.08.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист по справі №487/4317/24 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користьКП «Миколаївкомунтранс»борг за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 3246 (три тисячі двісті сорок шість) грн. 87 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 коп. На підставі заяви КП «Миколаївкомунтранс» головним державним виконавцем 10.10.2024 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76252701. 11.10.2024 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 згідно із витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18.10.2022. Скаржник вважає, що головний державний виконавець отримавши дані про смерть боржника повинна була б звернутись до компетентних органів для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дало б змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковане згідно зі свідоцтвом про право на спадщину. Але головний державний виконавець не вчинила жодних дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони її спадкоємцями. Смерть особи, яка була стороною виконавчого провадження має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництво. З огляду на вищевказане, скаржник просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 23.01.2025 скаргу прийнято до судового розгляду.

27.01.2025 до суду від державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявської А.Б. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник виконавчої служби заперечує проти задоволення скарги з підстав імперативної норми п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» яка не передбачає ухвалення інших процесуальних рішень у разі смерті боржника фізичної особи, державний виконавець у цьому разі зобов`язаний закінчити виконавче провадження незалежно від правонаступництва обов`язків боржника, інших процесуальних рішень закон не передбачає, встановлення правонаступників боржника стосується юридичних осіб. Також наголошується у відзиві, що посилання скаржника про обов`язковість вчинення дій виконавцем передбачених положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковими, оскільки дані положення дають право виконавцю на вчинення тих чи інших дій, але ні яким чином не зобов`язують виконавця вчиняти ті чи інші дії. КП «Миколаївкомунтранс» не скористався своїм правом пред`явити свої вимоги до можливих спадкоємців боржника ОСОБА_1 в порядку визначеному статтями 1281, 1282 ЦК України більш ніж як 3 роки.

Представник КП «Миколаївкомунтранс» в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просив скаргу задовольнити та слухати справу без їх участі.

Представник Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, просив суд здійснити розгляд справи без участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2024 року по справі №487/4317/24 позовні вимоги КП «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» заборгованість у розмірі 3246,87грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00грн.

01.10.2024 судом видано представнику КП «Миколаївкомунтранс» виконавчий лист №487/4317/24 від 05.08.2024.

На підставі заяви КП «Миколаївкомунтранс» головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявською А.Б. 10.10.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76252701 щодо виконання виконавчого листа №487/4317/24 від 05.08.2024.

11.10.2024 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявською А.Б., на підставі п.3 ч.1 ст.39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 згідно із витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18.10.2022.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль, де сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, що відповідає приписам ст. 447 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього ж Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З метою захисту інтересів стягувача виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону).

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу II Інструкції, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5 ст. 15 цього Закону.

У свою чергу, ч. 5 ст. 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктами 12, 13 Інструкції передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Отже, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Як слідує з постанови про закінчення виконавчого провадження, підставою для її прийняття стала інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, від 18.10.2022 №2759 зареєстровано смерть боржника ОСОБА_1 .

Таким чином, після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження, державний виконавець, у силу ст. 18 Закону № 1404-VIII, має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про можливих спадкоємців померлої сторони виконавчого провадження. Тобто, державний виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі, за заявою сторони, звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування - є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а саме: права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Смерть однієї із сторін зобов`язання за загальним правилом не тягне за собою припинення зобов`язання.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, обов`язок сплатити кошти за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів не є особистим немайновим правом, чи таким, що нерозривно пов`язано з особою спадкодавця, тому підлягає відшкодуванню правонаступниками.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 591/7886/19, постанова від 27.07.2020.

У день відкриття спадщини виникає право на спадкування, яке мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності такого, спадкування здійснюється за законом, у порядку, визначеному ст. ст. 1261-1265 ЦК України (ст. ст. 1223, 1224 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Суду з боку головного державного виконавця не надано підтвердження, що після одержання інформації про смерть боржника ОСОБА_1 , з метою встановлення кола спадкоємців останнього, скерування виконавцем до нотаріальної контори відповідного запиту.

Суд не погоджується з висновками представника виконавчої служби викладених у відзиві на позовну заяву з огляду на викладені вище обставини справи.

Отже, беручи до уваги, що головним державним виконавцем Чернявською А.Б. не були виконані усі необхідні дії в межах її повноважень щодо встановлення правонаступників після смерті боржника ОСОБА_1 , а тому скарга КП «Миколаївкомунтранс» на дії старшого державного виконавця є обґрунтованою, у зв`язку із чим слід її задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, з урахуванням того, що рішення державного виконавця у вище вказаному виконавчому провадженні прийняті, а дії - вчинені, не у відповідності до закону, не у межах наданих державному виконавцю повноважень, порушення прав заявника, як стягувача у виконавчому провадженні, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд, керуючись ст. 451 ЦПК України, вважає за необхідне визнати дії головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 76252701 неправомірними, постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2024 визнати неправомірною та скасувати, зобов`язати головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявську А.Б. поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду міста Миколаєва № 487/4317/24 від 05.08.2024.

Відповідно до ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст. ст. 13, 447-451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявської А.Б. задовольнити.

Визнати дії головного державноговиконавця Заводськоговідділу державноївиконавчої службиу м.Миколаєві ПівденногоМіжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Чернявську АльонуБорисівну про закінчення виконавчого провадження № 76252701 неправомірними.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявської А.Б. від 11.10.2024 про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 76252701.

Зобов`язати головного державноговиконавця Заводськоговідділу державноївиконавчої службиу м.Миколаєві ПівденногоМіжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Чернявську АльонуБорисівну поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду міста Миколаєва № 487/4317/24 від 05.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів.

Ухвала суду набирає законної з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.А. Лагода