Рішення

від 28.01.2025 по справі 160/29904/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Справа № 160/29904/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Боженко Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.

за участі:

представника позивача: Якименка Є.П.

представника відповідача: Тичинського Д.Є.

представника третьої особи

Дніпровської міської ради: Дерило В.Г.

представника третьої особи

Управління державного архітектурно-будівельного

контролю Дніпровської міської ради: Ховрич О.А.

представника третіх осіб:

Сідельникова Сергія Юрійовича

та Сідельникова Святослава Сергійовича: Довженко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ: 34984523), третя особа-1: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ: 26510514), третя особа-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ: 40498190), третя особа-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа-4: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до відповідача-1: Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до відповідача-2: Дніпровської міської ради, третя особа-1: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, третя особа-2: ОСОБА_2 , третя особа-3: ОСОБА_3 , третя особи-4: Старший державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/29904/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

22 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій серед учасників справи вказано лише позивача та відповідача (Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Тичинського Д.Є. від 30.10.2024 у виконавчому провадженню № 73127508, про накладання на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 700,00 грн., за не виконання без поважних причин у встановлений строк виконавцем строк рішення суду у справі № 160/17496/22.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, оскільки позивач не мав можливості здійснити таке виконання через об`єктивні підстави.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03 грудня 2024 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровську міську раду. Витребувано від відповідача докази по справі.

03 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено матеріали виконавчого провадження №73127508.

03 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника третьої особи-2 в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що позивач намагається уникнути виконання рішення суду у справі №160/17496/22, касаційний перегляд, на період якого зупинялося виконання рішення суду в цій справі, завершено прийняттям постанови від 18.09.2024 року, якою у задоволенні касаційної скарги позивача відмовлено, поновлено виконання рішення суду у справі. Звертає увагу, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі №160/17496/22 відмовлено у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, при цьому судом встановлено, що згідно акту державного виконавця від 10.10.2024 року бетонні блоки біля земельної ділянки демонтовано. Також позивач ініціював процедуру визнання виконавчого листа у справі №160/17496/22 таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні цієї заяви також позивачу відмовлено. Окрім цього зазначає, що кримінальне провадження №22023040000000448, в рамках якого будівлю визнано речовим доказом, закрито постановою прокурора від 14.06.2023 року.

03 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника третьої особи-1 в підсистемі «Електронний Суд». Наводить пояснення, подібні доводам третьої особи-2. Також вказує, що 16.10.2024 року зафіксовано, що невідомі особи встановлюють бетонні блоки за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89. Третьою особою-1 викликано поліцію та повідомлено відповідача про відповідні обставини. Додатками до такої заяви є фотокопії, на яких наявна спірна будівля, яку сфотографовано зі сторони вулиці Лабораторна. Поруч з будівлею на дорозі знаходиться вантажний автомобіль, на якому навантажено бетонні блоки, такий автомобіль обладнано маніпулятором, який розгорнуто в сторону спірної будівлі. Хвіртка біля будівлі відкрита, поруч знаходяться декілька чоловіків, контекст фотографії вказує на виконання цими чоловіками робіт відносно бетонних блоків біля спірної будівлі. На одній з фотокопій наявний протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.10.2024 року, згідно якого представник третьої особи-1 повідомив про відповідні події правоохоронний орган. На інших фотокопіях наявні пояснення представника третьої особи-1, а також зображення автомобіля та більш детальні фотографії вищевказаних чоловіків та маніпулятора.

03 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання додано окремі матеріали виконавчого провадження, які не були подані з первісним клопотанням відповідача.

03 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на преюдиційні обставини, встановлені в ухвалі суду від 04.11.2024 року у справі №160/17496/22.

В судове засідання, призначене на 03 грудня 2024 року з`явились представники учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року клопотання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про вступ в якості третьої особи у справу задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради

Наступне судове засідання призначено на 10 грудня 2024 року.

09 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання додано окремі матеріали виконавчого провадження, які не були подані з первісним клопотанням відповідача.

09 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на відзив, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Звертає увагу на те, що на підставі поданого позивачем виконавчого листа № 201/4933/23, виданого 25.07.2024 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, 05.08.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. відкрито виконавче провадження ВП № 75686000 відповідно до якого: «Зобов`язано виконавчий комітет Дніпровської міської ради усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: Лабораторна, 89, загальною площею 0,0400 га з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 та самочинно збудованим об`єктом будівництва загальною площею 1353,9 кв.м. розташованим за адресою: Лабораторна, 89, м. Дніпро, розташованим на вказаній земельній ділянці, шляхом демонтажу бетонних блоків із захисним бар`єром та хвірткою, демонтажу банеру з текстом «це будівництво є незаконним», встановлених на виконання рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1031 від 02.12.2022 «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста».

10 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання додано фото та відео матеріали.

Судове засідання, призначене на 10 грудня 2024 року, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога". Наступне судове засідання призначено на 17 грудня 2024 року.

17 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення щодо доказів відповідача, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».

17 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення щодо клопотання про залучення третіх осіб, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».

В судове засідання, призначене на 17 грудня 2024 року з`явились представники учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вступ в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача у справу задоволено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Наступне судове засідання призначено на 24 грудня 2024 року.

24 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, яке надійшло від представника третьої особи-3 та третьої особи-4 в підсистемі «Електронний Суд». За змістом пояснень підтримано позицію інших третіх осіб та відповідача, звернуто увагу на справу №160/17496/22.

Судове засідання, призначене на 24 грудня 2024 року, відкладено за клопотанням представника позивача для підготовки заперечень проти вищевказаних пояснень.

Наступне судове засідання призначено на 14 січня 2025 року.

13 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено ухвалу про арешт спірного об`єкту нерухомості, а також докази, вже наявні в матеріалах справи. Також в тексті клопотання фактично надано пояснення щодо непідтвердження іншими учасниками справи своїх доводів.

В судове засідання, призначене на 14 січня 2025 року з`явились представники учасників справи, надали пояснення по суті справи, судом досліджено диск з відеозаписом.

В судовому засіданні оголошено перерву до 21 січня 2025 року.

Судове засідання, призначене на 21 січня 2025 року, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 28 січня 2025 року.

24 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Звертає увагу на те, що скасування обтяження згідно арешту, накладеного у справі №160/17496/22, здійснено 31.10.2024 року, тобто вже після накладення на позивача штрафу.

В судове засідання, призначене на 28 січня 2025 року з`явились представники учасників справи, судом досліджено матеріали справи.

Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши диск з відеозаписом та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Згідно інформаційної довідки від 21.11.2024 року №404771019 позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 з 22.11.2021 року. На земельній ділянці наявний житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2412598112020. На земельну ділянку накладено обтяження заборона на нерухоме майно згідно договору іпотеки.

Згідно інформаційної довідки від 01.11.2024 року №401924090 22.11.2021 року зареєстровано об`єкт нерухомого майна 2412598112020, однак в подальшому згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.08.2022 року №3524/5 ця реєстраційна дія скасована. Цим же наказом скасовано реєстрацію права власності на цей будинок за позивачем, вчинено 22.11.2021 року. Також скасовано реєстраційну дію щодо обтяження у вигляді іпотеки на такий будинок. Зазначено відомості про накладення на об`єкт арешту ухвалою суду від 05.12.2022 року у справі №204/10746/22 та скасування реєстрації такого обтяження згідно ухвали суду апеляційної інстанції від 25.01.2023 року у справі №204/10746/22.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22, яке набрало законної сили 26.09.2023 року, зобов`язано позивача знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89.

Постановою слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області 04.09.2023 року будівлю за вищевказаною адресою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22023040000000448.

Водночас, згідно листа Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 22.03.2024 року №04/54-72-242-2 повідомлено, що слідчим прийнято рішення про закриття цього кримінального провадження.

26 жовтня 2023 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №73127508 з примусового виконання виконавчого листа по справі №160/17496/22.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2024 року у справі №201/4933/23, яке набрало законної сили 11.06.2024 року, визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.12.2022 № 1031 «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста». Зобов`язано виконавчий комітет Дніпровської міської ради усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89, загальною площею 0,0400 га з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 та самочинно збудованим об`єктом будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташованим за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89, розташованим на вказаній земельній ділянці, шляхом демонтажу бетонних блоків із захисним бар`єром та хвірткою, демонтажу банеру з текстом «це будівництво є незаконним», встановлених на виконання рішення виконавчого комітету Дніпровської ради № 1031 від 02.12.2022 «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста».

Листом від 02.10.2024 року №109082/16 відповідач звернувся до третьої особи-1 за вирішенням питання щодо забезпечення доступу до земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89 шляхом демонтажу бетонних блоків.

09 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що для демонтажу необхідно подати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, також позивач складає документи для отримання дозволів на проведення демонтажних робіт, необхідно орендувати спеціалізовану будівельну техніку, також необхідно дотриматися заходів безпеки та врахувати права сусідів. Окрім цього, необхідно орендувати техніку для вивезення та утилізації відходів.

10 жовтня 2024 року державним виконавцем складено акт державного виконавця. Згідно цього акту він складений при примусовому виконанні виконавчого листа №160/17496/22 і у присутності понятих ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) та в присутності заступника начальника відділу контролю за виконанням судових рішень Дніпровської міської ради Дерило В.Г.

Актом встановлено, що виходом державного виконавця на адресу: м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 89 встановлено, що бетонні блоки біля земельної ділянки за вказаною адресою демонтовано. Для подальшого виконання рішення суду на адресу боржника буде направлено вимогу.

10 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, ідентичною заяві від 09.10.2024 року.

Вимогою від 15.10.2024 року №112686/28ви 34/16 відповідач вимагав від позивача протягом десяти робочих днів виконати вимоги виконавчого документу, у вимозі наявне посилання на усунення перешкод у виконанні рішення суду згідно виходу державного виконавця від 10.10.2024 року бетонні блоки демонтовано.

Також в наявності фіскальні чеки про направлення позивачу та іншим особам рекомендованих листів:

1) 4900000054025 (направлене позивачу на поштове відділення 49005) має статус «вручено особисто» 02.11.2024 року;

2) 4900000054033 (направлене позивачу на поштове відділення 49010) станом 03.12.2024 року має статус «прибуло до відділення»;

3) 4900000054041 (направлене отримувачу «АДВ ЯКИМЕНКО») має статус «вручено особисто» 04.11.2024 року;

4) 4900000054017 (направлене отримувачу «АДВ КОРЖИЛОВ І.О.») станом на 03.12.2024 року має статус «прибуло до відділення» 06.11.2024 року.

15 жовтня 2024 року до відповідача надійшло клопотання про долучення доказів від представника ОСОБА_2 , до якого долучено диск з відеозаписом з вул. Лабораторна в м. Дніпро.

16 жовтня 2024 року представник третьої особи-1 звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що 16.10.2024 року за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89 невідомими особами встановлюються бетонні блоки, які у подальшому можуть перешкоджати виконанню судового рішення.

Також в матеріалах виконавчого провадження наявна інша заява (без номеру та дати) представника третьої особи-1, якою також повідомлено про встановлення невідомими особами за вказаною адресою бетонних блоків, також вказано про виклик поліції та фіксацію відповідних дій, відповідні докази долучено до такої заяви.

Вимогою від 24.10.2024 року №115294/16 відповідач вимагав від позивача в термін 10 робочих днів з`явитись 30.10.2024 року на 11:00 год за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89 для проведення перевірки виконання рішення суду. У вимозі наявне посилання на направлення позивачу вимоги 15.10.2024 року.

Також в наявності фіскальні чеки про направлення позивачу та іншим особам рекомендованих листів:

1) 4900003279400 (направлене позивачу на поштове відділення 49005) станом 03.12.2024 року має статус «прибуло до відділення»;

2) 4900003279397 (направлене позивачу на поштове відділення 49098) має статус «вручено особисто» 02.11.2024 року;

3) 4900003279389 (направлене отримувачу «АДВ КОРЖИЛОВ І.О.») має статус «Повернення Відправнику Закінчення встановленого терміну зберігання» з датою встановлення 08.11.2024 року;

4) 4900003279419 (направлене отримувачу «АДВ ЯКИМЕНКО Є.П.») має статус «вручено особисто» 12.11.2024 року.

30 жовтня 2024 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця. Згідно цього акту він складений при примусовому виконанні виконавчого листа №160/17496/22 і у присутності понятих ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) та в присутності заступника начальника відділу контролю за виконанням судових рішень Дніпровської міської ради Дерило В.Г.

Актом встановлено, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89 та встановлено, що рішення суду не виконано, самочинно побудований об`єкт боржником не знесено. Державним виконавцем зроблені фотознімки об`єкту.

В акті наявні зауваження адвоката Воронко: зі слів позивача зазначає, що виконавцю було заявлено відвід 28.10.2024 року, 20.09.2024 року Верховним Судом по справі №201/4933/23 зупинено виконання рішення суду про демонтаж бетонних блоків. По теперішній час згідно реєстру речових прав домоволодіння перебуває під арештом. В рамках кримінального провадження домоволодіння визнано речовим доказом та передано позивачу на зберігання, в іншому кримінальному провадженні на майно накладено арешт. Все це унеможливлює виконання рішення суду.

Копію акту направлено позивачу на поштове відділення 49098 рекомендованим листом №4900003278986, який має статус «вручено особисто» 20.11.2024 року.

Постановою відповідача від 30.10.2024 року на позивача в рамках виконавчого провадження №73127508 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії вимог виконавчого листа №160/17496/22, виданого 19.10.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання позивача знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва за адресою м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89.

В обґрунтування постанови вказані наступні обставини:

1) з метою забезпечення можливості виконати рішення суду боржником на адресу третьої особи-1 направлено лист про вирішення питання щодо забезпечення доступу до земельної ділянки шляхом демонтажу бетонних блоків;

2) 10.10.2024 року державним виконавцем перевірено виконання вимог зазначеного листа, здійснено вихід до земельної ділянки, встановлено, що бетонні блоки демонтовано, про що складено акт, перешкоди для самостійного виконання рішення суду боржником були відсутні;

3) 15.10.2024 року на адресу боржника направлена вимога виконати вимоги виконавчого документа;

4) 24.10.2024 року боржнику направлено вимогу щодо проведення 30.10.2024 року об 11:00 год перевірки виконання вимог виконавчого документа;

5) 30.10.2024 року державним виконавцем здійснено вихід до земельної ділянки та встановлено, що рішення суду не виконано, самочинний об`єкт будівництва не знесено, про що в присутності понятих та представників боржника та стягувача складено акт та зроблені фотознімки.

Вважаючи протиправною постанову відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404 (далі Закон №1404).

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Інструкцію з організації примусового виконання рішень затверджено наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі Інструкція).

Згідно п. 1.2. розділу ІХ Інструкції виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Відповідно до вимог Закону №1404 державний виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні заходи для перевірки його виконання у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі №520/10601/2020.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404.

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 15.05.2020 року у справі №816/297/17.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

В даній справі суд констатує як факт невиконання позивачем рішення суду, так і факт відсутність поважних причин для такого невиконання, в зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутня. Доводи позивача відхиляються виходячи з наступного.

Першим аргументом позивача було твердження про те, що вимогу виконати рішення він отримав пізніше, ніж було прийнято спірну постанову.

Суд відхиляє цей аргумент з огляду на те, що за обставин цієї справи про свій обов`язок виконати відповідне рішення суду позивач знав задовго до отримання спірної вимоги. Про обов`язковість рішення суду у справі №160/17496/22 позивач дізнався разом з отриманням постанови суду апеляційної інстанції в цій справі, що датована 26.09.2023 року. В подальшому єдиною правомірною підставою для невиконання рішення суду було зупинення виконання рішення суду ухвалою суду касаційної інстанції від 15.11.2023 року, однак касаційний перегляд завершено постановою від 18.09.2024 року, цією ж постановою поновлено виконання рішення суду, а касаційну скаргу позивача відхилено.

Тобто, цей аргумент в цілому є нерелевантним, оскільки обов`язок виконати рішення суду є нормативно-визначеним та встановлений у п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, він не виникає в зв`язку з діями державного виконавця. Такі дії, за обставин даної справи, можуть мати значення виключно в аспекті доведення до відома певних обставин (наприклад, відсутність перешкод для виконання рішення суду, що існували раніше), що окремо буде оцінено судом в подальшому.

Другим аргументом позивача було твердження про те, що контроль над доступом до земельної ділянки має третя особа-1, яка встановила на ній бетонні блоки.

Так, згідно рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.11.2022 року № 952 «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста» доступ до земельної ділянки, на якій встановлено спірний об`єкт, повністю заблоковано шляхом встановлення бетонних блоків. Ця обставина встановлена у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №160/30539/23.

Таким чином, первинно позивач дійсно мав поважні підстави для невиконання рішення суду у справі №160/17496/22, адже третя особа-1 позбавила позивача об`єктивної можливості його виконати, обмеживши доступ до земельної ділянки.

Водночас, в рамках розгляду справи №201/4933/23 вирішувалося питання про правомірність таких дій третьої особи-1, за результатом розгляду справи рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2024 року у справі №201/4933/23. За результатом судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції третю особу-1 зобов`язано демонтувати відповідні бетонні блоки. Водночас, виконання рішення суду в цій справі зупинено ухвалою суду касаційної інстанції від 20.09.2024 року.

Передусім суд звертає увагу учасників справи на те, що існування перешкод для виконання рішення суду має динамічний характер, в той час як судові рішення, які дійсно встановлюють відповідні обставини, підтверджують їх існування станом на дату вирішення спору. Тобто, для цілей розгляду саме даної справи самостійному встановленню підлягає факт існування об`єктивних перешкод для виконання рішення суду. Дійсно, судові рішення у справі №201/4933/23 можуть підтверджувати чи спростовувати існування таких перешкод протягом певного періоду часу. Водночас, спірна постанова ухвалена в зв`язку з конкретними обставинами: 10 та 30 жовтня 2024 року державний виконавець перевіряв існування об`єктивних перешкод (існування бетонних блоків) і констатував їх відсутність. Згадані раніше судові рішення не засвідчували відповідні обставини станом на ці дати та період між ними. Як наслідок, йдеться про самостійні обставини справи, які судом встановлюються передусім на підставі наявних у справі доказів.

Слід окремо зазначити, що аргумент позивача про те, що зупинення судом касаційної інстанції виконання рішення суду у справі №201/4933/23, свідчить про відсутність у позивача доступу до земельної ділянки, є неналежним. Доступ до земельної ділянки є обставиною реальної дійсності, яка існує об`єктивно, рішення суду може зумовлювати вплив на цю обставину, однак вплив на цю обставину цілком може існувати і незалежно від такого судового рішення. Іншими словами, зупинення виконання рішення суду, яким третю особу-1 зобов`язано прибрати бетонні блоки, не свідчить про те чи дійсно стоять в подальшому такі бетонні блоки на земельній ділянці позивача. Доля таких блоків залежить від волі третьої особи-1, рішення суду можє спонукати третю особу-1 діяти відповідним чином, однак такі дії цілком можуть бути вчинені третьою особою-1 і самостійно, з власної волі та незалежно від ходу судового розгляду відповідної справи. Тобто, суд підкреслює, що позивач безпідставно вважав, що існування блоків залежить виключно від обставин розгляду справи №201/4933/23 і не залежить від будь-яких інших обставин. Зазначене має значення виходячи з наступних висновків суду про фактичне припинення обмеження доступу до земельної ділянки позивача такими блоками.

Також необхідно зауважити, що природа преюдиційних обставин стосується однакового встановлення фактів, а не надання їм однакової правової оціни різними судами. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 917/1345/17 (п. 32).

Іншим аргументом позивача було посилання на визнання спірного об`єкта речовим доказом у кримінальному провадженні №22023040000000448.

Дійсно, такий об`єкт мав статус речового доказу, однак згідно листа Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 22.03.2024 року №04/54-72-242-2 це кримінальне провадження закрито 21.02.2024 року. Отже, ця обставина не має юридичного значення для вирішення даного спору.

Згідно інформаційної довідки від 01.11.2024 року №401924090 22.11.2021 року зареєстровано об`єкт нерухомого майна 2412598112020, однак в подальшому згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.08.2022 року №3524/5 ця реєстраційна дія скасована. Цим же наказом скасовано реєстрацію права власності на цей будинок за позивачем, вчинено 22.11.2021 року. Також скасовано реєстраційну дію щодо обтяження у вигляді іпотеки на такий будинок. Зазначено відомості про накладення на об`єкт арешту ухвалою суду від 05.12.2022 року у справі №204/10746/22 та скасування реєстрації такого обтяження згідно ухвали суду апеляційної інстанції від 25.01.2023 року у справі №204/10746/22.

Також на спірний об`єкт накладався арешт ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.12.2022 року у справі №204/10746/22, однак цей арешт був скасований постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2023 року.

При цьому згідно інформаційної довідки від 01.11.2024 року №401924090 22.11.2021 року, наданої представником третіх осіб 3-4, діючі обтяження на спірному об`єкті не зареєстровані.

Таким чином, статус будинку жодним чином не перешкоджав виконанню рішення суду у справі №204/10746/22, а цей аргумент позивача судом також відхиляється.

Відхиливши усі доводи позивача суд переходить до власної оцінки існуванню у позивача об`єктивних перешкод для виконання рішення суду.

За змістом спірної постанови відповідач встановив відсутність перешкод (відсутність бетонних блоків на відповідній земельній ділянці) для виконання рішення суду станом на 10.10.2024 року та станом на 30.10.2024 року, в зв`язку з чим вважав, що позивач не виконує рішення суду без поважних підстав.

Згідно акту від 10.10.2024 року бетонні блоки демонтовані. Згідно акту від 30.10.2024 року рішення суду позивачем не виконано. До другого акту долучено фотознімки, згідно яких доступ до земельної ділянки не обмежується, бетонні блоки на місці їх попереднього перебування відсутні. Обидва акти складені за участю понятих та представника третьої особи-1, а другий акт також за участю представника боржника.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на 16.10.2024 року невідомими особами повторно вчинялися маніпуляції з бетонними блоками на території земельної ділянки позивача.

Проте, з наданих до суду відповідачем відеозаписів із сусідніх будинків від 16.10.2024 року, а також наданої фотографії з цих камер від 17.10.2024 року, а також зважаючи на долучені до акту від 30.10.2024 року фотографії судом встановлено, що бетоні блоки перебувають на території самої земельної ділянки.

Жодних змістовних пояснень щодо таких бетонних блоків позивачем не надано, як не надано і доказів вжиття щодо цього будь-яких заходів, в той час як такі блоки встановлені вже на території самого об`єкту, який позивач повинен знести згідно рішення суду. Докази вжиття позивачем будь-яких заходів стосовно таких блоків відсутні, в акті від 30.10.2024 року представник позивача не вказував їх існування як перешкоду для виконання рішення суду.

З цих підстав суд констатує, що обставина встановлення 16.10.2024 року сторонніх бетонних блоків, які третій особі-1 вже не належали, згідно доказів наявних в матеріалах справи та пояснень представника, не впливає на можливість позивача виконати рішення суду та не є перешкодою для його виконання.

Суд вважає за необхідне зауважити, що акт від 30.10.2024 року складений за участі представника позивача, який вказав зауваження до акту. Таким зауваженням надається правова оцінка суду.

Зауваження щодо заявлення відводу державному виконавцю не впливає на існування перешкод у виконанні рішення суду, при цьому доказів відведення державного виконавця до суду не надано, що не дає підстав для сумнівів у його неупередженості, а тому цей аргумент є необґрунтованим. Зауваження щодо судових рішень у справі №201/4933/23, а також щодо кримінальних проваджень №22023040000000448 (об`єкт визнано речовим доказом) та №12021041030001518 (на об`єкт накладено арешт) вже оцінено та відхилено як доводи позовної заяви.

Існування зареєстрованого обтяження, яке зумовлено арештом у справі №204/10746/22, що скасований понад майже 2 роки тому, також не є перешкодою для виконання рішення суду. Так, державна реєстрація обтяжень є наслідком, а не причиною обтяження, в зв`язку з чим обізнаність із скасуванням підстави для державної реєстрації обтяження є достатньою для висновку про відсутність у особи перешкоди в зв`язку з таким обтяженням виконувати рішення суду, яке раніше не було виконано через існування відповідного обтяження. Зворотній підхід фактично позбавляв би рішення суду юридичної сили та значущості. Існування зареєстрованого обтяження могло б мати значення в рамках вирішення спору іншої правової природи, коли відомості державного реєстру дають особі підстави вважати дійсними відповідні юридичні факти. В даній же справі позивач як учасник справи №204/10746/22 не міг не знати про скасування арешту. В своїх поясненнях від 24.01.2025 року представник позивача лише посилався на те, що відомості державного реєстру вважаються достовірними, жодних тверджень про необізнаність щодо скасування арешту не висловив.

Суд підкреслює, що в рамках цього спору юридичне значення має існування арешту як такого, а також обізнаність позивача про його скасування. За наявності цих двох обставин не має юридичного значення стан відомостей державного реєстру, оскільки він має вторинне значення і лише відтворює юридичний факт щодо існування або припинення обтяження, про який позивач був обізнаний не з державного реєстру, а як учасник провадження щодо арешту майна. Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, якою арешт скасовано, вбачається, що вона постановлена за участі представника позивача (особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт), в зв`язку з чим посилання позивача на те, що в державному реєстрі не відображено скасування реєстру, про скасування якого позивач був обізнаний, і саме з цих підстав позивач не виконував рішення суду, суперечать принципу добросовісності та відхиляються судом.

Узагальнюючи зазначене суд констатує, що об`єктивні перешкоди для виконання рішення суду у справі №160/17496/22 не існували в період з 10.10.2024 року по 30.10.2024 року.

Також суд вважає за необхідне дослідити наступні обставини справи.

Стосовно обізнаності позивача про припинення існування бетонних блоків суд зауважує, що в матеріалах виконавчого провадження, наданих до суду, в наявності заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 15.10.2024 року з відміткою про ознайомлення 15.10.2024 року. Отже, позивач принаймні станом на 15.10.2024 року був обізнаний про відсутність бетонних блоків, адже ця обставина була зафіксована актом від 10.10.2024 року.

Також в матеріалах виконавчого провадження наявна заява самого позивача від 10.10.2024 року про обставини, які ускладнюють негайне виконання рішення суду. Серед таких обставин існування бетонних блоків вже не згадується.

Оцінюючи зміст цієї заяви як такої суд первинно підкреслює, що обов`язок виконати рішення суду у позивача виникає не на підставі вимог державного виконавця чи будь-яких інших дій в рамках виконавчого провадження, а в силу положень законодавства, згідно яких рішення суду є обов`язковим до виконання. Як наслідок, суд повторює, що 18.09.2024 року відпала єдина підстава, яка легалізувала невиконання рішення суду у справі №160/17496/22 постановою суду касаційної інстанції касаційний перегляд справи завершено та поновлено виконання рішення суду у справі. Відповідно, саме з дати такого рішення, оскільки позивач не посилався на затримку в його отриманні, позивач мав безумовний обов`язок та явне розуміння щодо його обов`язку вживати усіх належних заходів для виконання рішення суду.

Також суд зауважує, що позивач одночасно посилається на необхідність як подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, так і про отримання дозволу на них, хоча спірний об`єкт за класом наслідків не вимагав отримання такого дозволу. Більш того, Порядок №466 згідно п. 1 визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, в той час як у позивача існував обов`язок, а не право, знести самочинно збудований об`єкт. При цьому в рамках Порядку №466 підготовчі роботи, в т.ч. знесення об`єктів, стосуються процесу будівництва.

Зважаючи на вказане суд констатує, що посилання на необхідність подання згаданого повідомлення, як і необхідність орендування техніки, є безпідставними та не являють собою істотні обставини, які перешкоджали виконанню рішення суду або зумовлювали виправдану затримку у його виконанні.

Суд звертає увагу, що обставини отримання позивачем вимог державного виконавця, як вже зазначалося, на обов`язок виконати рішення суду не впливають, в свою чергу про такий обов`язок, а також про об`єктивну можливість виконати рішення суду, тобто про обставину демонтажу третьою особою-1 її бетонних блоків, позивач був обізнаний.

Суд визнає таку обізнаність завчасною відносно обов`язків та дій, виконання та вжиття яких мав позивач в силу рішення суду у справі №160/17496/22.

У поданому представником позивача 09 грудня 2024 року запереченні на відзив також наведено низку доводів.

Посилання на справу №201/4933/23 судом вже оцінені та відхилені. Обставини, які зумовили позивача звертатися з позовом у справі №201/4933/23 не входять до предмету доказування в цій справі, адже як вже зазначав суд, визначальним є існування перешкод для виконання рішення суду в жовтні 2024 року, що зафіксовано актами державного виконавця.

Твердження про те, що державний виконавець перешкоджає виконанню рішення суду шляхом прийняття спірної постанови судом відхиляються як безпідставні, оскільки накладення штрафу є заходом впливу на боржника, що передбачено законодавством.

Представник позивача звертав увагу суду на пред`явлення виконавчого листа у справі №201/4933/23, однак обсяг зобов`язань, накладених згідно рішення суду у цій справі, зводиться до обов`язку третьої особи демонтувати бетонні блоки, в той час як спір у справі №160/29904/24 і виник саме тому, що після демонтажу бетонних блоків рішення суду позивачем не виконано. Суд повторює, що попередні взаємовідносини сторін не впливають на обов`язок позивача виконати рішення суду, в зв`язку з чим після того, як перешкоди для виконання відпали, позивач повинен був забезпечити виконання рішення суду.

17 грудня 2024 року представником позивача подано заперечення проти доказів відповідача. Щодо відповідних доводів суд зазначає, що доказами в цій справі можуть бути не лише матеріали виконавчого провадження, а будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як наслідок, якщо певні документи чи фотографії або відеозаписи стосуються предмету доказування в цій справі та підтверджують відповідні обставини справи, вони підлягають судовій оцінці саме як докази у справі. Існування підстав для долучення цих же документів до матеріалів виконавчого провадження перебуває за межами предмету розгляду даного спору.

Позивач також зазначав, що йому не надходили відповіді за результатом розгляду його клопотань від 15.11.2023 року (про долучення доказів, про зупинення виконання рішення та про неможливість виконання виконавчого провадження). Ці докази судом оцінені, однак вони не впливають на вирішення цього спору, оскільки в жовтні 2024 року позивач знав про відсутність перешкод для виконання рішення суду, однак виконання рішення суду не здійснював, поважні причини відсутні. Вказані клопотання зазначеного не спростовують і на факт невиконання рішення суду не впливають.

Відмова державного виконавця зафіксувати наявність блоків позивачем не підтверджена, при цьому в будь-якому випадку не впливає на вирішення спору, оскільки в жовтні 2024 року блоків, які б унеможливлювали виконання рішення суду, вже не існувало, про що позивач був обізнаний.

Щодо прохання позивача до третьої особи-1 повідомити завчасно про демонтаж блоків суд зазначає, що вже оцінив аспект завчасності обізнаності позивача для виконання рішення суду в цій справі, така обізнаність позивачу була забезпечена належним чином та в повній мірі.

Запит позивача до державного виконавця про стан виконавчого провадження також має лише формальний характер для вирішення цього спору, адже судом встановлено факт завчасної обізнаності позивача про відсутність перешкод для виконання рішення суду.

Аргумент позивача про заявлення державному виконавцю відводу вже розглянуто судом раніше, також судом констатовано відсутність підстав для сумніву в неупередженості державного виконавця.

Посилання позивача на дату 15.11.2023 року є безпідставним з огляду на те, що спірна постанова прийнята через обставини, які існували станом на жовтень 2024 року.

Твердження представника позивача про зміст процесуальних документів інших учасників справи суд відхиляє, оскільки дослідження наданих доказів здійснюється судом повно та всебічно, а не в межах доводів учасників справи. Зміст акту від 30.10.2024 року та зауваження представника позивача, вказані в цьому акті, судом відтворено та оцінено в ході судового розгляду.

Інших доводів учасниками справи не заявлялося.

Таким чином, суд в ході судового розгляду цієї справи та на підставі наданих учасниками справи доказів встановив, що позивач не мав об`єктивних перешкод у виконанні рішення суду у справі №160/17496/22, був обізнаний про відсутність таких перешкод і не вчинив при цьому будь-яких належних дій для забезпечення реального виконання рішення суду. Ці обставини зафіксовані та оцінені державним виконавцем належним чином, в зв`язку з чим за наявності достатніх правових підстави останнім прийнято постанову, яка є предметом оскарження.

Як наслідок, суд констатує необґрунтованість позовних вимог, а також відсутність будь-яких інших обставин, які б вказували на існування підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа-1: Дніпровська міська рада, третя особа-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-3: ОСОБА_2 , третя особа-4: ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко