Постанова

від 23.01.2025 по справі 149/2322/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/2322/24

Провадження № 22-ц/801/142/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа № 149/2322/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Голоти Л. О.,

з участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Уланівської сільської ради, Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Виноградського Антона Павловича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Олійника І. В. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про звільнення її від обов`язків опікуна та призначення нового опікуна.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 13 жовтня 2021 року серед іншого позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 , призначено опікуном бабусю ОСОБА_1 над онуком ОСОБА_4 .

Рішенням виконавчого комітету Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 02 грудня 2021 р. № 223 ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

На початку 2024 року у зв`язку із онкологічним захворюванням стан здоров`я ОСОБА_1 істотно погіршився. Зокрема, відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1448 вона була госпіталізована до стаціонару КНП «Хмільницька ЦЛ» з основним діагнозом: Стенозуючий Са висхідного відділу ободової кишки T4N1M1, та ускладненнями: гостра обтураційна кишкова непрохідність, дифузійний серйозний перітоніт. Випискою від 14 березня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено клінічний діагноз: Са висхідного відділу ободової кишки ІІ кл. гр. НОМЕР_1 , цекостома, анемія.

У травні 2024 року ОСОБА_1 була госпіталізована та проходила лікування у КНП «Подільський регіональний центр онкології».

Враховуючи погіршення стану здоров`я, пов`язане з онкологічним захворюванням, ОСОБА_1 важко забезпечувати належне виконання обов`язків опікуна, вона сама потребує постійного лікування, особливого догляду. Через різке погіршення здоров`я та здійснення процедур по лікуванню онкологічного захворювання може бути госпіталізована до лікувальних закладів.

3 огляду на це та з метою забезпечення належного догляду і розвитку дитини ОСОБА_4 переїхав до двоюрідного дядька ОСОБА_2 та з початку 2024 року проживає за адресою АДРЕСА_1 та навчається у КЗ «Вінницький ліцей № 20».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 травня 2024 року встановлено факт, що ОСОБА_2 є двоюрідним дядьком неповнолітнього ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 піклується про ОСОБА_4 , має з ним добрі довірливі стосунки, забезпечує його доглядом, піклуванням, необхідними речами побутового вжитку і розвитку дитини, має бажання бути його опікуном та піклуватися ним у майбутньому. Інших родичів, здатних виконувати обов`язки опікуна, у ОСОБА_4 немає.

ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, може бути опікуном. До кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, що підтверджується відповідним витягом.

На даний час ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 , отримує там дохід, достатній для забезпечення малолітнього ОСОБА_4 усім необхідним.

3 огляду на викладене ОСОБА_1 у поданій заяві просила суд звільнити її від обов`язків опікуна над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити ОСОБА_2 опікуном над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 було задоволено частково: звільнено ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4 було відмовлено.

Врахувавши погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 та те, що вона періодично проходить лікування, внаслідок чого не може належним чином виконувати обов`язки опікуна, суд, прийнявши до уваги висновки органів опіки та піклування, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна ОСОБА_4 .

Відмовляючи у призначенні ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4 , місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_2 з 2022 року проходить військову службу та рахувався за різними (шістьма) військовими частинами. З пояснень ОСОБА_2 наданих у судовому засіданні встановлено, що по роду служби він періодично відбуває у тривалі відрядження поза межами місця проживання, що не забезпечить йому можливість належного виконання обов`язків опікуна та не відповідатиме якнайкращим інтересам ОСОБА_4 .

Окрім того, зі змісту подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 травня 2024 року у справі № 127/11284/24, яке набрало законної сили встановлено, що ОСОБА_1 з підопічним ОСОБА_4 проживає у сім`ї двоюрідної сестри заявника - ОСОБА_5 , яка перебуває у родинних відносинах з підопічним і також може бути опікуном, проте можливість виконання нею обов`язків опікуна органом опіки не розглядалась.

Вказані обставини не були враховані органами опіки та піклування при складенні подання щодо можливості призначення опікуном ОСОБА_2 , а тому подання у цій частині суд не приймає до уваги.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4 належить відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Виноградський А. П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4 скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення заяви.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Голота Л. О., Копаничук С. Г.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року справу призначено до розгляду на 19 грудня 2024 року на 10 год. 00 хв. та відкладено на 09 січня 2025 року на 10 год. 00 хв., в подальшому у розгляді справи оголошено перерву до 23.01.2025 року о 10 год. 40 хв.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів заяви.

Суд першої інстанції помилково не врахував подання органу опіки і піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4 , яке було складено, зокрема, із врахуванням думки та побажань самої дитини.

Також суд дійшов помилкового висновку про те, що двоюрідна сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , яка перебуває у родинних відносинах з підопічним, може бути опікуном, проте можливість виконання нею обов`язків опікуна, органом опіки не розглядалась, оскільки вона є особою пенсійного віку, має проблеми зі здоров`ям, що у подальшому може призвести до повторного звернення до суду із заявою про заміну опікуна. Натомість, чинним законодавством не передбачено обов`язок органу опіки та піклування здійснювати пошук інших осіб, які бажають стати опікунами, та проводити їх перевірку на відповідність вимогам опікуна.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Від керівника Служби у справах дітей Уланівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Вимоги заяви підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави, а також надали відповідні пояснення.

ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, надавши відповідні пояснення.

Представник Служби у справах дітей Уланівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому надано заяву про розгляду справи у відсутність представника, а також зазначено про підтримання вимог заяви у повному обсязі.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2021 року у цивільній справі № 149/2530/21, ОСОБА_1 призначено опікуном щодо онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 80-81).

Рішенням Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 223 від 02 грудня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 82).

Після ухвалення рішення у цивільній справі № 149/2530/21 у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я (а. с. 85-87).

Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №10747 від 08 травня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включений до Єдиного муніципального реєстру осіб, які мають право на пільги, доплати та послуги за кошти Вінницької міської територіальної громади, як дитина, позбавлена батьківського піклування (а. с. 84).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 6-А класу КЗ «Вінницький ліцей № 20», що підтверджується довідкою від 05 квітня 2024 року №01-28/131 (а. с. 83).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 травня 2024 року у справі №127/11284/24 встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , є двоюрідним дядьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 90-91).

ОСОБА_2 є військовослужбовцем, до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, за станом здоров`я може бути опікуном (а. с. 92-95).

Згідно із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Уланівської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Уланівської сільської ради № 280 від 03 жовтня 2024 року орган опіки та піклування вважає доцільним звільнити ОСОБА_1 від обов`язків опікуна ОСОБА_4 (а. с. 52-53).

Відповідно до подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради № 01/00/011/172246 від 04 листопада 2024 року, доцільним є звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна ОСОБА_4 та призначення опікуном ОСОБА_2 (а. с. 101-102, 106-108).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише у частині відмови у задоволенні вимог про призначення опікуна, у іншій частині рішення апеляційним судом не переглядається.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Статтею 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною третьою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно із ч. 2-4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Відповідно до пункту 1.1, 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації, зокрема, вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування (п. 1.7 Правил).

Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, особи, які позбавлені батьківських прав, а також особи, інтереси якої суперечать інтересам дитини (стаття 244 СК України).

Статтею 249 СК України передбачено, що опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

Згідно зі статтею 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, також опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

У справі, яка розглядається, встановленим є факт, що позбавлений батьківського піклування малолітній ОСОБА_4 потребує опіки, яку з 2021 року здійснювала над ним бабуся - ОСОБА_1 .

Органом опіки і піклування на виконання вимог ухвали суду першої інстанції було винесено подання щодо доцільності звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна малолітнього ОСОБА_4 та призначення його опікуном ОСОБА_2 .

При цьому органом опіки та піклування було враховано, що на даний час ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 проживають у родичів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 має онкологічне захворювання, яке не дає їй можливості надалі виконувати обов`язок опікуна у повному обсязі.

ОСОБА_2 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває. Також не має протипоказань щодо призначення його опікуном відповідно до довідок КНП «Центр терапії залежностей «Соціотрапія» ВОР», КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. академіка О. І. Ющенка ВОР». Інші родичі дитини із заявою про наміри бути опікуном дитини до служби у справах дітей не зверталися. ОСОБА_2 як потенційний опікун включений до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Отже, можливість ОСОБА_2 здійснювати повноваження опікуна перевірена органом опіки та піклування, за наслідками чого висловлено пропозицію про доцільність призначення саме його опікуном. Подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивоване, викладене з урахуванням його інтересів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи не встановлено обставин, які вказують про те, що поведінка заявника ОСОБА_2 , який виявив бажання бути опікуном, суперечить інтересам малолітнього племінника. Бажання заявника бути опікуном близькій людині є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном.

Окрім пояснень ОСОБА_2 , наданих апеляційному суду, його доброзичливе ставлення до ОСОБА_4 підтверджується також довідкою із КЗ «Вінницький ліцей №20», де навчається дитина, відповідно до якої ОСОБА_2 цікавиться шкільним життям і навчальними результатами племінника, спілкується з класним керівником і товаришами ОСОБА_8 , забезпечує дитину усім необхідним (а. с. 154).

Окрім того у ході апеляційного розгляду справи було встановлено приязне ставлення дитини до ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_4 у судовому засіданні 23 січня 2025 року особисто пояснив, що має із дядьком дружні, довірливі відносини.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23 обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Передчасними є покликання суду першої інстанції на те, що органом опіки не розглядалась можливість виконання обов`язків опікуна ОСОБА_4 двоюрідною сестрою ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка перебуває у родинних відносинах з підопічним та також може бути опікуном.

Так, як уже зазначалося, що опікуном може бути призначено особу, виключно за її згодою, а із відповідною заявою ОСОБА_5 до органів опіки та піклування не зверталася. Окрім того невідомим є стан здоров`я ОСОБА_5 , яка як видно із копії паспорту серії НОМЕР_3 , є особою 1965 року народження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, не врахував особливостей даної справи та тих обставин, у зв`язку з якими заявлено вимогу про призначення особи опікуном, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви в частині призначення опікуна.

Колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ, висловлену в рішенні від 11 липня 2017 року в справі «М.С. проти України», у якому йдеться про те, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

На переконання апеляційного суду, формальний підхід суду першої інстанції до вирішення справи не сприятиме здійсненню ефективного правосуддя, спрямованого на прийняття законного та справедливого рішення, а також захисту прав та інтересів малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, а тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не може залишатися в силі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід скасувати та ухвалити у відповідній частині нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Виноградського Антона Павловича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року у частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення опікуна скасувати та постановити у цій частині нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_5 від 28 листопада 2011 року.

У решті рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повна постанова складена 28 січня 2025 року.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. Г. Копаничук

Л. О. Голота