Постанова

від 23.01.2025 по справі 2-2005/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-2005/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року, постановлену суддею Чопик В.В. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У березні 2024 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.02.2012 позовні вимоги задоволено частково,стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 688 466,52 грн. на рахунок філії ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2823 грн.

05.08.2020 року між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 передбаченими кредитним договором №2008/840-МК/09 від 15.02.2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», згідно Договору № GL48N718070_blank_01, про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Враховуючи те, що ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло статус Нового кредитора за кредитним договором №2008/840-МК/09 від 15.02.2008 року з усіма додатками до нього просить замінити сторону стягувача з ВАТ КБ «Надра» на ТОВ «Брайт Інвестмент».

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Суд відмовив у заміні сторони виконавчого провадження з тих підстав, що ТОВ «Брайт Інвестмент» не надало суду докази, які б свідчили про існування виконавчого провадження №34571035 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» кредитної заборгованості.

Також в суду виникли підстави вважати, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання міг сплинути, а протилежне заявником доведено не було.

Не погоджуючисьіз зазначеноюухвалою суду ТОВ «Брайт Інвестмент» оскаржило таку в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про заміну сторони стягувача.

Вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було неправильно застосовано норми матеріального права і допущено порушення норм процесуального права.

Вказує, що суд не врахував іншої справи, в якій розглядалась скарга ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ «Надра» на дії та рішення державного виконавця по визначенню оцінки арештованого майна, визнання недійсним і скасування висновку про оцінку майна, визнання недійсною і скасування резекції на експертний висновок про оцінку майна фігурувало виконавче провадження №34571035. Даний факт доводить наявність такого виконавчого провадження.

У дане судове засідання учасники справи не з`явились. Заяв про відкладення чи про розгляд справи у відсутності сторін не надходило.

ТОВ «Брайт Інвестмент» повідомлено належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення від 07.08.2024, а також представник товариства адвокат Кириченко О.М. повідомлена в додатку «Viber» та на її особисту поштову адресу(а.с. 125-126).

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» повідомлено належним чином, оскільки наявне рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення від 06.08.2024, а також повідомлені на їх офіційну електронну адресу та доставкою на додаток «Viber»(а.с. 127-128).

Відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області повідомлений належним чином, оскільки згідно рекомендованого повідомлення з відміткою про вручення від 26.07.2024 такі отримали судову повістку.

Боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлялися судовими повістками, однак такі повернулися з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» від 09.09.2024 та від 10.09.2024, відповідно. У відповідності до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Підстав для відкладення, нового повідомлення, немає.

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Оскільки сторони по справі у судове засідання не з`явилися, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то суд вважає, що таку слід вирішити по суті(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом апеляційноїінстанції встановлено,що 15.02.2008 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2008/840-МК/09, згідно якого Банк надав Позичальнику кошти в сумі 80000 доларів США на споживчі цілі строком по 13.02.2015 включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків з розрахунку 14,4% річних. В забезпечення зобов`язань позичальник передав в заставу вбудовані приміщення в АДРЕСА_1 , площею 104 кв.м.

28.01.2008 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки згідно якого Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з Кредитного договору №2008/840-МК/09 від 15.02.2008.

РішеннямТячівського районного суду від 02 лютого 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором в сумі 688 466,52 грн. на рахунок № НОМЕР_1 у філії ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 312538, код 25998672 та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 823 гривні, а в решті позову відмовлено.

05.08.2020 року між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 передбаченими кредитним договором №2008/840-МК/09 від 15.02.2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», згідно Договору № GL48N718070_blank_01, про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами угодами, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями.

Згідно результату пошуку виконавчих проваджень АСВП від 05.03.2024 виконавче провадження №34571035 відкрито з 04.10.2012, де стягувачем зазначено ПАТ «Надра», а боржника ОСОБА_1 .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою та другоюстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, наприклад, у зв`язку з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до положень частин першої, другоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбаченестаттею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто, процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до частини першоїстатті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статтіЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першоїстатті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадженняправонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження,заміна сторони виконавчого провадженняозначає й заміну учасника справи.

В ухвалі Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.06.2024 суд зазначає, що надану суду інформацію про наявність виконавчого провадження №34571035 слід оцінити критично, оскільки інформація не підтверджує, що зазначене виконавче провадження стосується виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банк «Надра» заборгованості за кредитним договором №2008/840-МК/09 від 15.02.2008 р. в сумі 688466,52 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2823 грн.

Однак суд першої інстанції не врахував, що надану заявником інформацію можна перевірити в ЄДРСР. Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

Зокрема, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23.09.2020 у справі №308/9520/20 у задоволенні подання головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міснік Н.В. про примусове проникнення до житла боржника відмовити.

Ставилось питання щодо АСВП №34571035 по виконанню виконавчого листа №2-2005 від 20.02.2012, виданого Тячівським районним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 688466,52 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2823 грн.

Тому, шляхом перевірки інформації з АСВП апеляційний суд приходить до висновку про наявність в АСВП інформації щодо ВП №34571035, яка також підтверджується результатом пошуку виконавчих проваджень від 23.01.2025 де зазначається, що виконавче провадження №34571035 відкрито з 04.10.2012, де стягувачем зазначено ПАТ «Надра», а боржника ОСОБА_1 .

З огляду на вищезазначене доводи суду першої інстанції, що заявник не довів наявність виконавчого провадження на яке посилається та не надав належним чином засвідчену інформацію з виконавчої служби слід вважати як неналежними та спростованими.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 виснувала, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу (статтею 442 ЦПК України ) з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України (статтею 55 ЦПК України). У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу (статті 55 ЦПК України).

Оскільки виконавче провадження відкрито, то перешкод для заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження, відсутні.

Також, суд першої інстанції зазначає, що заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» слід визнати передчасною, оскільки у справі не може бути вирішено питання правонаступництва заявника без вирішення питання про правонаступництво ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп».

05.08.2020 між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги за кредитним договором №2008/840-МК/09 від 15.02.2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», згідно Договору № GL48N718070_blank_01, про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Оскільки, право вимоги перейшло від ВАТ КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а в кінцевому результаті від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інвестмент», то всі права нового кредитора перейшли до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Слід зазначити, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не подавало в суд заяву про заміну сторони виконавчого провадження, а тому передання прав до нового кредитора, який подав заяву про зміну сторони виконавчого провадження не суперечить вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства. ЦК та ЦПК України не містять норми, яка вимагає заміну сторони виконавчого провадження кожен раз коли змінюється кредитор, оскільки це право кредитора подавати чи не подавати заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо можливого спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, то слід зазначити, що таке питання не є предметом розгляду даної справи та в порядку статті 367 ЦПК України виходить за межі апеляційного перегляду рішення судом, оскільки такий виходить за межі апеляційної скарги.

Суд вирішуєлише тівимоги посуті спору,про вирішенняяких клопочутьсторони іза загальнимправилом,не повиненвиходити замежі цихвимог.Суд зв`язанийпредметом іобсягом заявленихвимог (ПостановаВерховного Судуу складіколегії суддівКасаційного адміністративногосуду від19.02.2019у справі№ 824/399/17-а).Тобто,суд постановляючиухвалу вийшовза рамкизаявлених вимог.

Отже, апеляційний суд приходить до висновків, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, та у зв`язку із цим не відповідає матеріальним та процесуальним нормам права, що являється підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення скарги. А відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись приписами норм статей 12, 81, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року, скасувати та ухвалити в даній справі нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження, задовольнити.

Замінити вибулу сторону Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ: 43115064, адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, будівля №54, офіс №402, Дніпропетровська область у виконавчому провадженні №34571035 з примусового виконання виконавчого листа №2-2005/11 виданого Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №2008/840-МК/09 від 15.02.2008 року в сумі 688466 гривень 52 копійки та судові витрати в розмірі 2823 гривні.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 27 січня 2025 року.

Суддя-доповідач:

Судді: