Ухвала

від 21.01.2025 по справі 307/4039/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/4039/24

Провадження № 22-ц/4806/1384/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

21 січня 2025 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ФекетеЙосипа Йосиповичана рішенняТячівського районногосуду Закарпатськоїобласті від25листопада 2024року усправі зазаявоюОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуна недієздатній особі, -

в с т а н о в и в :

24грудня 2024року (відповіднодо календарноїдати затрек №9050000044091на поштовомуконверті) представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2024 року та порушив питання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши форму та зміст апеляційної скарги, суддя-доповідач приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України.

Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.

Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленого в статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Згідно із частиною п`ятою статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі зазначається клопотання особи, яка подала скаргу.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).

Частиною першою статті 374 ЦПК України встановлено повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

У пункті 4 частини першої статті 382 ЦПК України зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, із резолютивної частини із зазначенням висновку суду апеляційної інстанції по суті апеляційної скарги.

Зі змісту зазначених правових норм, вбачається, що суд вирішує лише ті вимоги, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не може виходити за межі цих вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду.

Відтак, вимога скаржника, стосовно якої він просить прийняти судове рішення, повинна бути чітко визначена у прохальній частині апеляційної скарги, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині апеляційної скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Встановлено, що заінтересованою особою у цій справі є, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), від імені якої і подано апеляційну скаргу, втім у прохальній частині представник ІНФОРМАЦІЯ_3 просить прийняти до розгляду та задовольнити апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім цього, у пункті 4 прохальної частини просить цитую «…ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасувати», що не відповідає повноваженням судуапеляційної інстанції,визначених ст.374ЦПК України.

Щодо відстрочення сплати судового збору слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд з огляду на майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на положення цієї статті, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Зі змісту клопотання, вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими. Доказів на підтверджують того, що майновий стан Міністерства оборони України перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі скаржником не додано. Твердження, що фінансовий ресурс наразі направляється на здійснення заходів щодо укріплення оборони та відсічі збройної агресії росії в Україні не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за КЕК 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, та не є обмеженнями у доступі до правосуддя у розумінні ст. 55 Конституції України.

Враховуючи, що обставини, зазначені в клопотанні, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан скаржника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором, то у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України в частині дотримання порядку і правил сплати судового збору, так як судовий збір апелянтом не сплачено.

Згідно зі ст.4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак скаржником підлягає сплаті судовий збір у розмірі 908,4 грн, який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;

Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банкуотримувача(МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA708999980313161206080007493;

Кодкласифікації доходів бюджету- 22030101

Призначення платежу:судовий збір, за позовом

по справі___, Закарпатський апеляційний суд.

У разі невідповідності апеляційної скарги вимогамст.356 ЦПК Українита несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положеннястатті 185 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом подачі до суду апеляційної інстанції:

- уточненої апеляційної скарги в новій редакції, оформленої відповідно до вимог, визначених ст.356 ЦПК України, в якій слід сформулювати клопотання (прохальну частину) апеляційної скарги, відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст.374 ЦПК України з наданням копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;

- документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фекете ЙосипаЙосиповича про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ФекетеЙосипа Йосиповичана рішенняТячівського районногосуду Закарпатськоїобласті від25листопада 2024року- залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Г. Собослой