Ухвала

від 27.01.2025 по справі 2-2878/10

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/167/25

Єдиний унікальний номер справи: 2-2878/10

Головуючий у першій інстанції Майдан С.І.

Доповідач Пузанова Л.В.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

27 січня 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційнийсуд вскладі суддісудової палатиз розглядуцивільних справПузанової Л.В.,розглянувши матеріалицивільної справиза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 наухвалу Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 06вересня 2018року усправі зазаявою ОСОБА_2 ,заінтересовані особи-Голопристанський міськрайоннийвідділ державноївиконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиціїу Херсонськійобласті, ОСОБА_1 ,про замінусторони увиконавчому провадженні,

встановив:

06 вересня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області постановив у зазначеній справі ухвалу.

11 січня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що про оскаржуване судове рішення дізнався лише 26.12.2024 року, з матеріалами справи ознайомився 10.01.2025 року. З 01.03.2018 року по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно достатті 354 ЦПК України, якою визначені строки на апеляційне оскарження, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з тим, за приписами частини другої статті 358 ЦПК, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З огляду на матеріали справи, її розгляд відбувся 06 вересня 2018 року із постановленням судового рішення.

11 січня 2025 року ОСОБА_1 подав на зазначену ухвалу апеляційну скаргу.

Звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься в апеляційній скарзі, скаржник вказав, що про оскаржуване судове рішення дізнався лише 26.12.2024 року, з матеріалами справи ознайомився 10.01.2025 року.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Які обставиниперешкодили ОСОБА_1 отримати необхіднуінформацію щодонаявності оскаржуваногосудового рішенняу ційсправі скаржнику заявіпро поновленняпроцесуального строкуне зазначає,в тойчас яксторона,яка задіянав ходісудового розгляду,та належнимчином повідомленапо часі місцерозгляду справи,зобов`язаназ розумнимінтервалом часусама цікавитисьпровадженням уїї справі,добросовісно користуватисьналежними їйпроцесуальними правамта неухильновиконувати процесуальніобов`язки.

Жодного обґрунтуванняпричин чомускаржник нецікавився протягомсеми роківз днявинесення оскаржуваноїухвали судупершої інстанціїпровадженням уйого справі, добросовісно некористувався належнимийому процесуальнимиправами,враховуючи,що вінє активнимучасником справи,а самеборжником відповіднодо рішенняСуворовського районногосуду м.Херсонавід 04.11.2010року уцивільній справі№2-2878/10,в клопотанніпро поновленняпроцесуального строку ОСОБА_1 не вказано.

Доказів про те, що судом чинились будь-які перешкоди в отриманні інформації про стан судового провадження чи копії судового рішення скаржником не надано, і на такі обставини він також не посилається.

З матеріалів справи вбачається, що суд направляв судові повістки, копію оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яку суду надавав саме скаржник.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що з 01.03.2018 року по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак жодних причин щодо того, чому він не повідомив суд про зміну адреси місця проживання не вказав.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що жодного посилання при яких саме обставинах скаржник дізнався про наявність ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено, так само як і про рух виконавчого провадження у №2-2878/10 відповідно до рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 04.11.2010 року.

Згідно із частиною 3статті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихстаттею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1статті 358 ЦПК України.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеногостаттею 8 Конституції України.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).

Коли строк для оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку (SABADASH v. UKRAINE № 28052/13, § 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на зазначене, викладені у клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 06 вересня 2018 року не відповідають положенням частини другої статті 354 ЦПК України, що не позбавляє його права вказати інші підстави для поновлення строку з врахуванням вимог частини другої статті 358 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та надати скаржнику строк для звернення із відповідною заявою, зазначивши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Роз`яснити скаржнику, що згідно частиною четвертою статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано ним в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Не містить апеляційна скарга і посилання на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4Закону України"Просудовий збір"від 08липня 2011року №3674-VI зпослідуючими змінами при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, при поданні апеляційної скарги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн (3028 грн х 0,2 х 0,8).

Наведені обставини відповідно до статей 185, 357 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями354,357 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу залишити без руху.

Надати скаржнику строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, та доказів сплати судового збору у розмірі 484,48 грн за платіжними реквізитами Херсонського апеляційного суду («Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959517; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA208999980313121206080021451; кодкласифікації доходів бюджету22030101; призначення платежу 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача),на рішення від (Дата оскаржуваного рішення)по справі(Номер справи),Херсонський апеляційний суд, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснити скаржнику, що неподання відповідної заяви в зазначений строк - є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, а неподання документів щодо сплати судового збору - для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Відповідні документи скаржник має подати до Херсонського апеляційного суду (адреса: вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а, м.Херсон), або за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), з посиланням на номер провадження № 22-ц/819/167/25.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського

апеляційного суду Л.В.Пузанова