Постанова

від 15.01.2025 по справі 766/6859/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа № 766/6859/23

провадження № 22-ц/819/40/25

15 січня 2024 року м.Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя - доповідач),

судді: Радченко С.В.,

Склярська І.В.,

секретар судового засідання: Вєрємєєнко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024року, постановлене під головуванням судді Ус О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю фізичної особи,

встановив:

Зміст позовних вимог

В вересні 2023року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради на його користь в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, завданою смертю особи на виробництві 500 000,00грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 з його матір`ю - ОСОБА_2 , 1963 року народження, у Херсонській гімназії №1 ХМР стався нещасний випадок, в наслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в лікарні.

Позивач, як син потерпілої, захищаючи її інтереси, у червні 2017 року та в червні 2020року звертався до суду із позовами про визнання нещасного випадку, що стався 16 березня 2017року з ОСОБА_2 таким, що пов`язаний із виробництвом.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2021року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2021року, визнано нещасний випадок, що стався з вчителем математики Херсонської гімназії №1 ХМР ОСОБА_2 16 березня 2017 року таким, що пов`язаний із виробництвом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача - ОСОБА_3 , не витримавши судової тяганини, помер у лікарні.

19 жовтня 2021року Головне управлінням Держпраці у Херсонській області склало акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з вчителем математики ОСОБА_2 16 березня 2017року у Херсонській гімназії №1 ХМР за формою Н-1/П (пов`язаний із виробництвом).

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначив, що з 2017року намагається захистити права померлої матері ОСОБА_2 в органах державної влади, органах місцевого самоврядування і судах, у зв`язку із чим перебуває у стані постійного хвилювання, втратив роботу, чим порушено його нормальні життєві зв`язки, знизився майновий стан. Після смерті матері він переніс тяжкі моральні страждання та продовжує тужити до сих пір, оскільки смерть рідної людини, тим паче матері, завдала сильного емоційного та психічного потрясіння, яке позивач відчуває до теперішнього часу, він залишився без материнського піклування та підтримки, живе з почуттями туги та жалю за мамою.

Вказав, що діями відповідача в особі Херсонської гімназії №1 ХМР рідним потерпілої (сину та чоловіку) заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що внаслідок загибелі їх матері та дружини, вони зазнали глибоких моральних та душевних страждань, втратили близьку людину, у зв`язку із чим були позбавлені можливості отримувати від неї піклування, турботу та підтримку. Наведені обставини викликали відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя. Негативні явища, пов`язані зі смертю ОСОБА_2 , не можуть не турбувати позивача, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, а тому вважав, що факт заподіяних моральних страждань є очевидним.

Зазначив, його батько ОСОБА_3 (чоловік померлої), внаслідок нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_2 , після смерті дружини внаслідок моральних, психологічних, фізичних, душевних переживань став частіше хворіти, що призвело до появи хронічних хвороб. Тричі за 2021рік ОСОБА_3 був госпіталізований до лікарень, де проходив коштовне лікування. Не витримавши страждань, судових поневірянь, туги за дружиною батько позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні у віці 57 років.

Вважає, що відповідачем йому завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача у заявленому до стягнення розмірі.

Рішення суду першої інстанції

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024року позов задоволений частково.

Постановлено стягнути з Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю його матері на виробництві 150 000,00грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано наявністю причинно-наслідкового зв`язку між винними діями відповідача та заподіянням позивачеві моральної шкоди, оскільки смерть матері позивача пов`язана з виконанням нею професійних обов`язків у процесі врегулювання конфліктної ситуації, тобто зі сторонніми чинниками навчального процесу, направленими на неї особисто: ОСОБА_2 , знаходячись під впливом психоемоційних причин, пов`язаних з фактором важкості та напруження трудового процесу, перебуваючи на робочому місці відчула різке погіршення стану здоров`я, що стало причиною її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважав, що відповідач мав створити матері позивача та іншим працівникам підприємства належні безпечні умови праці, за яких факт настання смерті потерпілої був би неможливим. Бездіяльність відповідача проявилася в тому, що Херсонською гімназією №1 Херсонської міської ради не було забезпечено безпечних умов праці, які б унеможливили настання смерті ОСОБА_2 .

Суд вказав, що внаслідок настання нещасного випадку на робочому місці, який став причиною смерті матері позивача, останньому заподіяні моральні страждання, які спричинили погіршення душевного та психічного стану, призвели до зміни звичайного способу його життя, викликали негативні наслідки морального характеру з огляду на те, що позивач був позбавлений турботи та любові близької людини, можливості спілкування з нею, отримання моральної підтримки. Передчасна смерть матері є непоправною втратою, яка викликала відчуття самотності, туги, хвилювання та призвела до моральних страждань і переживань позивача.

Разом з цим, суд прийняв до уваги ступень вини відповідача, зазначивши, що в ході розгляд справи не встановлено яке саме положення або нормативний акт були порушені відповідачем 16 березня 2017року під час настання нещасного випадку на виробництві, з приводу чого вважав, що винні дії відповідача полягають у допущенні ситуації, яка стала причиною психоемоціанального стресу ОСОБА_2 на зборах в вчительській кімнаті по врегулюванню конфліктної ситуації з родиною учня школи, а тому відповідач зобов`язаний відповідати за завдану шкоду.

Вирішуючи питання щодо розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд врахував обставини справи, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність і тривалість, а також те, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо, а тому суд, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості вважав, що співмірним відшкодуванням заподіяних позивачу моральних страждань є 150 000,00грн.

При цьому суд не погодився з посиланнями позивача про наявність причинно-наслідкового зв`язку настання у 2017році смерті ОСОБА_2 зі смертю у 2021році її чоловіка та батька позивача ОСОБА_3 .

Суд зауважив, що на на вимоги про відшкодування шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку на виробництві, позовна давність не поширюється.

Доводи апеляційний скарг

Частково не погодившись з рішенням суду від 22 липня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив рішення суду в частині присудженого до стягнення розміру моральної шкоди в сумі 150 000,00грн. змінити, збільшивши розмір відшкодування до 500 000,00грн.

Скаржник зазначив, що на його думку, суд першої інстанції не в повній мірі оцінив заподіяні йому відповідачем моральні страждання, пов`язані зі смертю матері на виробництві. Після настання смерті ОСОБА_2 він протягом 5 років був вимушений захищати права померлої, що також вплинуло на його психічне та фізичне здоров`я, викликало душевні хвилювання, розлад психіки, призвело до появи астеноневротичного синдрому та необхідності проходження лікування. Суд першої інстанції належним чином не звернув увагу на надані медичні документи на підтвердження погіршення психологічного, морального і фізичного стану заявника після смерті матері.

Вважав, що визначений судом до відшкодування розмір моральної шкоди є значно заниженим та таким, що не відповідає глибині його фізичних та моральних страждань, характеру немайнових втрат та неможливості їх відновити у майбутньому та іншим обставинам справи.

В апеляційній скарзі Херсонська гімназія №1 Херсонської міської ради ставить питання про скасування рішення суду від 22 липня 2024року та ухвалення нового судового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скарга обґрунтована відсутністю вини відповідача у настанні смерті ОСОБА_2 . Згідно акту Головного управління Держпраці у Херсонській області від 19 жовтня 2021року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з матір`ю позивача 16 березня 2017року, за формою Н-1/П, причиною нещасного випадку стало погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 , основна причина - психоемоційний стрес. Згідно цього акту не встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, а тому вина працівників гімназії у настанні смерті особи є недоведеною.

30 червня 2020року позивач вже звертався до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області, Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради, треті особи: Управління освіти Херсонської області, Фонд соціального страхування України в Херсонській області про визнання недійсним та скасування акту повторного спеціального розслідування нещасного випадку; визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом; зобов`язання скласти акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00грн. (справа №766/9872/20).

В ході розгляду цієї справи ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог до Головного управління Держпраці у Херсонській області та Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради в частині стягнення моральної шкоди. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 жовтня 2020року відмова від зазначених позовних вимог прийнята судом.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на наведені обставини та безпідставно ухвалою від 10 квітня 2024року відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пунктів 3-4 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку з повторним звернення ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди, пред`явленому до тих самих осіб, з тим же предметом спору.

Правова позиція сторін щодо поданих апеляційних скарг

У відзиві на апеляційну скаргу Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради, ОСОБА_1 просив скаргу залишити без задоволення, навів доводи, які відповідають його аргументам, які містяться в поданій позивачем апеляційній скарзі. Заперечив наявність підстав для закриття провадження у справі, передбачених пунктами 3-4 частини 11 статті 255 ЦПК України, пославшись на різний склад сторін, інші предмет та підстави позову заявлені ним у справах №766/9872/20 та №766/6859/23.

Херсонська гімназія №1 Херсонської міської ради правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористалася.

Розгляд справи апеляційним судом

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Мальцев Я.М. не з`явилися, у поданій заяві від 13 січня 2025року скаржник просив розгляд справи провести у відсутність позивача та його адвоката.

Представник Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради до суду не з`явився, причини неявки не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до положень частини 5 статті 128 ЦПК України, про що свідчить довідка про доставку судової повістки на електронну адресу.

Згідно ст.372 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю є ОСОБА_2 , що підтверджено відповідним актовим записом про народження (а.с.8).

Мати позивача - ОСОБА_2 померла у віці 53 років ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20 березня 2017року (а.с.7).

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 лютого 2022року встановлений факт спільного проживання позивача та ОСОБА_2 однією сім`єю на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Постановою Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2021року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2021року, у справі №766/9872/20, встановлені наступні обставини:

З жовтня 1989 року ОСОБА_2 працювала в Херсонській гімназії № 1 Херсонської міської ради на посаді вчителя. 16 березня 2017 року близько 10 год. 30 хв., після бесіди з батьками учня шостого класу у вчительській кімнаті ОСОБА_2 стало зле, каретою швидкої допомоги вона була доставлена в лікарню. Після виконання термінових діагностичних заходів госпіталізована у відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Клінічний діагноз: «Гіпертонічна хвороба 3, 3 ст., ризик 4. Дисциркуляторна енцефалопатія 3 ст., геморагічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії (16 березня 2017 року) з інсульт гематомою в лівій скронево-тіменній області. ВЖК. Набряк головного мозку».

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 05 хв. ОСОБА_2 померла у клінічній лікарні «Херсонська міська клінічна лікарні ім. Є. Є. Карабелеша», остаточний діагноз: «Гіпертонічна хвороба 3, 2 ст., ризик 4. 2. Геморагічний інсульт в басейні лівої СМА (16 березня 2017 року). ВЖК. Набряк головного мозку. Компресійно-дислокаційний синдром. Епісиндром. Аспіраційний синдром. Синдром поліорганічної недостатності із церебральним та легенево-серцевим компонентами. Набряк легенів. Гостра легенево-серцева недостатність. 3. Зайва вага 2-3».

Відповідно до висновку лікарсько-експертної комісії комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» від 09 червня 2020 року встановлено чіткий зв`язок, що скарги на сильний головний біль, блювоту, запаморочення у ОСОБА_2 виникли під час бесіди з агресивно налаштованими родичами учня, яка велась на підвищених тонах, у результаті психологічного та морального тиску з боку родичів. Це було підставою для виклику карети швидкої допомоги. Після надання медичної допомоги каретою швидкої допомоги потерпіла була доставлена з діагнозом: «Гостре порушення мозкового кровообігу» до Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є. Є. Карабелеша, де її було госпіталізовано у важкому стані, непритомною. Незважаючи на проведену терапію і реанімаційні заходи стан погіршувався. 18 березня 2017 року була констатована біологічна смерть.

У пункті 16 протоколу патологоанатомічного дослідження від 20 березня 2017 року № 38 записаний патологоанатомічний діагноз:

«1. Геморагічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії з проривом крові в шлуночкові систему. Фонове захворювання: Гіпертонічна хвороба.

2. Набряк головного мозку. Двохстороння вогнищево-зливна бронхопневмонія. Набряк легень.

3. Хронічний бронхіт. Атеросклероз аорти. Надлишок ваги.

На підставі вищезазначеного та враховуючи короткий часовий інтервал між психоемоційним напруженням і виникненням скарг на головний біль, блювоту, знепритомніння, комісія вважає причинно-наслідковий зв`язок вірогідним».

Постановою Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у справі 766/9872/20:

-визнано нещасним випадком, що стався з вчителем математики Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради ОСОБА_2 16 березня 2017 року, таким, що пов`язаний з виробництвом;

-зобов`язано Головне управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався 16 березня 2017 року у Херсонській гімназії № 1 Херсонської міської ради з вчителем математики ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків за формою Н-1.

Суд апеляційної інстанції вважав встановленим той факт, що 16 березня 2017 року вчителька Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради ОСОБА_2 під час виконання своїх професійних обов`язків у процесі врегулювання конфліктної ситуації, пов`язаної зі сторонніми чинниками навчального процесу, направленими на неї особисто, знаходячись під впливом психоемоційних причин, пов`язаних з фактором важкості та напруження трудового процесу, відчула різке погіршення здоров`я, що стало причиною її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-16).

На виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у справі №766/9872/20, було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку і комісією складено Акт за формою Н-1/П від 19 жовтня 2021 року, згідно з яким нещасний випадок, що стався з вчителем математики Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради ОСОБА_2 16 березня 2017 року пов`язаний з виробництвом. Згідно з Актом, причиною нещасного випадку є погіршення стану здоров`я, основана причина - інші психофізіологічні причини - психоемоційний стрес. Осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці постановою Херсонського апеляційного суду від 26.05.2021р. № 766/9872/20 не встановлено (а.с.17-21).

Згідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 встановлено, що протягом періоду з березня 2017року по травень 2020року позивач звертався до сімейного лікаря з приводу обстеження та лікування астено-невротичного синдрому; вертеброгенної торакалгії з помірним больовим синдромом; вогнищевої алопеції; ауто-імунного тіреоїдіту (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 (а.с.6). За життя, починаючи з 2012року ОСОБА_3 хворів на вертоброгенну люмбоішіалгію (хворобу хребта), а з квітня 2021року проходив лікування з приводу цирозу печінки змішаної етіології (а.с.10).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008).

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Моральна шкода, завдана смертю працівника, відшкодовується колу осіб, визначених цивільним законодавством.

Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України.

Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Станков проти Болгарії» («Stankov v. Bulgaria»), заява № 68490/01).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Такого правового висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).

Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 225/4242/21 (провадження № 61-20140св21) вказав, що вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу правопорушення, який є підставою для відшкодуванню моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов`язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

У постанові Херсонського апеляційного суду 26 травня 2021 року у справі 766/9872/20 установлено, що 16 березня 2017 року вчителька Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради ОСОБА_2 , під час виконання своїх професійних обов`язків у процесі врегулювання конфліктної ситуації, пов`язаної зі сторонніми чинниками навчального процесу, направленими на неї особисто, знаходячись під впливом психоемоційних причин, пов`язаних з фактором важкості та напруження трудового процесу, відчула різке погіршення здоров`я, що стало причиною її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний нещасний випадок визнаний таким, що пов`язаний із виробництвом.

За результатами проведеного спеціальне розслідування нещасного випадку складений акт за формою Н-1/П від 19 жовтня 2021 року, згідно якого нещасний випадок, що стався з вчителем математики Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради ОСОБА_2 16 березня 2017 року пов`язаний з виробництвом. Цим актом встановлено, що причиною нещасного випадку з ОСОБА_2 стало погіршення стану здоров`я потерпілої, спричиненого виникненням психоемоційного стресу.

Виконання ОСОБА_2 трудових обов`язків, під час яких особа зазнала психологічного впливу, що потягнув настання її смерті, покладав на роботодавця обов`язок щодо контролю за безпечним виконанням працівником таких робіт.

Доказом вини власника або уповноваженого ним органу може бути акт про нещасний випадок на виробництві. Наявність акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 й настання нещасного випадку під час виконання позивачем трудових обов`язків свідчать про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов`язку з контролю за додержанням безпечних умов праці, є роботодавець (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року в справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19).

Оскільки судовими рішеннями в справі 766/9872/20 установлено преюдиційні для розгляду цієї справи обставини смерті ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві при виконанні нею трудових обов`язків, а також беручи до уваги наявність акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу за рахунок роботодавця.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скаргиХерсонської гімназії №1 Херсонської міської ради про відсутністю вини відповідача у настанні смерті ОСОБА_2 , колегія суддів визнає неприйнятними.

Також не можна погодитися з аргументами відповідача про наявність правових підстав для закриття провадження у справі згідно пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України та неправильним постановленням судом першої інстанції ухвали від 10 квітня 2024року про відмову у задоволенні відповідного клопотання Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради, обґрунтованого повторним звернення ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди, пред`явленого до тих самих осіб, з тим же предметом спору.

Встановлено, що в ході розгляду справи №766/9872/20 ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог до Головного управління Держпраці у Херсонській області та Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради в частині стягнення моральної шкоди і така відмова ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 жовтня 2020року прийнята судом, а провадження в цій частині закрито.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відмовивши у задоволенні клопотання Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради про закриття провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції правильно зазначив про відмінність підстав заявлених ОСОБА_1 позовів у справах. Так, у справі №766/9872/20 позов в частині відшкодування моральної шкоди був пред`явлений за відсутності підтвердженого факту настання нещасного випадку на виробництві, за відсутності акту за формою Н-1/П від 19 жовтня 2021 року та був пред`явлений до іншого кола осіб тощо.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (статті 76, 89 ЦПК України), суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють; врахував конкретні обставини справи, внаслідок яких настала смерть матері ОСОБА_1 , обумовлена особистим психологічним сприйняттям ОСОБА_2 конфліктної ситуації, яка виникла з родичами учня гімназії; ступінь вини відповідача; характер, глибину і тривалість моральних страждань позивача, пов`язаних з втратою рідної людини, настання у зв`язку з цим негативних змін у його житті та потребу в додаткових зусиллях для організації свого життя; недоведеність причинно-наслідкового зв`язку смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька позивача - ОСОБА_3 (який з 2012 року проходив лікування хронічних захворювань) з загибеллю дружини, та, з урахуванням вимог розумності і справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 150 000,00грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного, колегія суддів визнає неприйнятними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо збільшення до 500 000,00грн. розміру стягнутого на його користь відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційні скарги ОСОБА_1 та Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради підлягають залишенню без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024року слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 27 січня 2025року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: С.В. Радченко

І.В. Склярська