Рішення

від 27.01.2025 по справі 420/11980/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11980/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого суді Іванова Е.А.

за участі секретаря Ростомової А.П., представників: позивача Чукітової В.В., відповідача Лоскутова В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач) №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року мотивуючи це тим, що відповідачем проведена перевірка дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями з Sea Trade Group та AA Sodrujestvo Limited та нараховано пеню розмір якої становить 12 880044,21грн. з чим не погоджується так як невірно визначено період порушення граничних строків розрахунків, включно день оплати, тобто надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача, тоді як цей день не повинен включатися до періоду часу за який може нараховуватися пені, Верховний суд виклав висновок, що датою зарахування валютної виручки є день її надходження на відповідний валютний рахунок (розподільчий рахунок) а не на поточний рахунок, що свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатися первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом. Відповідачем не враховано, що пені є різновидом пені в розумінні приписів п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України та відповідно на неї розповсюджується дія положень абз.11 та 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка передбачає що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) в якому завершується дія карантину встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби платника податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Також не враховано, що контракти укладені позивачем з Sea Trade group та АА Sodrujestvo Limited було укладено на виконання останніми договорів комісії №0209/21 від 02.09.2021р. №0209/22 від 02.09.2022 року укладених з естонською компанією GlobalMarineTrade OU.

В наступному до договорів укладених позивачем з Sea Trade Group та AA Sodrujestvo Limited було укладено Додаткові угоди згідно яким п.10.2 викладено у новій редакції: Покупець (або інша особа, за його дорученням) здійснить прямий платіж кількома частинами (траншами) на користь продавця у розмірі контрактної вартості товару, визначеної відповідно до п.6 цього договору. Покупець повідомляє продавця, що цей договір укладено в рамках договору комісії, згідно з яким оплата за поставлений товар провадиться третьою особою(комітентом( на розрахунковий рахунок покупця. Та 24.02.20022 року в Україні введено воєнний стан. Постановою Кабінету Міністрів України №187 від 3 березня 2022 р. «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», з метою забезпечення захисту національних інтересів було введено певні тимчасові законодавчі обмеження та мораторії (заборони) щодо взаємодії з такими пов`язаними з державою агресором особами. Для розрахунків з контрагентами у GlobalMarineTrade OЬ відкрито розрахунковий рахунок у банку ЗАТ "МТБанк", зареєстрований в місті Мінськ, Республіка Білорусь. Враховуючи введення санкцій, діяльність зазначеного банку на території України заблокована та перерахунок коштів не здійснюється. У зв`язку з вищевикладеним GlobalMarineTrade OЬ звернулося до Естонської торгівельно- промислової палати з проханням видати підтвердження о настанні обставин непереборної сили. У лютому 2024 року Естонською торгівельно-промисловою палатою було видано Сертифікати про настання форс-мажорних обставин. Так, як компанія SEA TRADE GROUP LTD зареєстрована у місті Андовер, в Південно- Східній Англії у графстві Гемпшир, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії, SEA TRADE GROUP LTD звернулося до Торгової палати Гемпшира задля отримання Сертифікатів підтвердження настання подій, викладених у Сертифікатах, виданих Естонською торгівельно- промисловою палатою. У березні 2024 року Торговою палатою Гемпшира було видано SEA TRADE GROUP LTD підтвердження настання вищевказаних подій. Дане підтвердження було засвідчено спеціальним штампом «Apostille» Міністерством закордонних справ, Співдружності націй та розвитку Великобританії. AA SODRUJESTVO LIMITED також намагалися отримати Сертифікати підтвердження настання подій, викладених у Сертифікатах, виданих Естонською торгівельно-промисловою палатою у Торгово-промисловій палаті Дубай, проте відповідь була негативною. Задля підтвердження дійсності даного факту помічник представника Позивача звернулася до Торгово- промисловій палаті Дубай. У відповіді Торгово-промисловою палатою Дубай було зазначено, що Торгово-промислова палата Дубай не видає Сертифікатів стосовно форс-мажорних обставин. Крім того, постановою правління Національного Банку України № 18 від 24.02.2022 року, було зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів РФ і Республіки Білорусь (п. 15), а також заборонено зараховувати кошти на рахунки клієнтів-фізосіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території РФ та РБ та приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, здійснення розрахунків і видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території РФ та РБ. Відповідно до ч. І ст. 79 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11 квітня 1980 (далі по тексту - Конвенція) року сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов`язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

Так, ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» отримало сертифікати Естонської торгівельно-промислової палати від 23.02.2024р. щодо контрактів Sea2209/22 від 22,09.2022 р., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea 1810/22 від 18.10.2022 р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 р., Sea2905/23 від 29.05.2023 р., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea0704/23 від 07.04.2023 р., 0111/01 від 01.11.2022 р., RST/MW-1 від 28.09.2022 р. та Сертифікати Торгової палати Гемпшира від 15.03.2024р. щодо контрактів Sea2209/22 від 22.09.2022 р., Sea2608/22 від 26.08,2022 р., Seal810/22 від 18.10.2022 р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 р., Sea2905/23 від 29.05.2023 р., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea0704/23 від 07.04,2023 р.

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» 2473-VIII від 21.06.2018р.за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Висновки Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком. Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого Національним банком України, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс- мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Факт настання форс мажорних обставин було встановлено за загальним правилом виконавчою владою України. Посилається на пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44 (5) яким визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та чи Іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами. Вказує, що з початком військової агресії Російської Федерації проти України ТПП України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши на сайті ТПП України 28,02.2022 загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України. Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Ухвалою суд 01.05.2024 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та ви рішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 11.07.2024 року клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.01.2025 року без виходу до нарадчої кімнати закрито провадження у справі.

13.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що постановою НБУ від 07.07.2022 № 142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів змінено до 180 календарних днів для операцій, здійснених із 05.04.2022. Положеннями Закону № 591-ІХ внесено зміни саме в порядок нарахування пені за порушення податкового законодавства, яка передбачена відповідними нормами ПК 5 країни. Водночас Законом № 591-ІХ не вносилися зміни до порядку нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, яка нараховується відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473. Таким чином, Законом № 591-ІХ не передбачено звільнення від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення валютного законодавства.

При цьому норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУТО-19).

Ковідний мораторій на застосування штрафних санкцій був запроваджений шляхом внесення п. 521 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо зупинення застосування штрафів за порушення податкового законодавства на період дії карантину і починав свою дію з 01 березня 2020 року по останній день місяця завершення карантину.

Пеня за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, нараховується згідно вимог Закону України № 2473 від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями.

Пунктом 5 ст.13 Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Обмеження на пеню за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, згідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується. Також, слід зазначити, що на момент винесення податкового повідомлення - рішення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» було завершено карантин, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2" відмінили на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом Посилається на правову позицію Верховного суду викладену у Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 який встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення до Національного банку України чи до Головного управління Державної податкової служби України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань, а також доказів отримання у ТПП сертифіката про форс-мажорні обставини.

15.05.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

Судом встановлено що, Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу №570-п від 23.01.2024 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічними контрактами Sеа2209/22 від 22.09.2022 р. Sеа2608/22 від 26.08.2022 р., Sеа1810/22 від 18.10.2022 р., №0111/01 від 01.11.2022р, RST/MW-1 від 28.09.2022р, Sea 0612/22 від 06.12.2022 р., Sеа 0602/23 від 06.02.2023р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sеа2403/23 від 24.03.2023 р. Sеа0704/23 від 07.04.2023 р. Sеа2905/23 від 29.05.2023 р. за період діяльності з 26.08.2022 року по дату закінчення документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 23.01.2024 року №5218/15-32-07-07-18, яким встановлено порушення: пунктів 1,2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 Nє 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з п. 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 Nє18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями по експортним договорам/контрактам від 22.09.2022 N Sea2209/22, від 26.08.2022 N Sea2608/22, від 18.10.2022 N Sea1810/22, від 01.11.2022 N 0111/01, від 28.09.2022 N RST/MW-1, від 06.12.2022 N Sea0612/22, від 06.02.2023 N Sea0602/23, від 05.12.2022 N Sea0512/22, від 24.03.2023 N Sea2403/23, від 07.04.2023 N Sea0704/23, від 29.05.2023 N Sea2905/23 в частині: несвоєчасне отримання валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» в загальній сумі 2 188 556,1 дол.США по договорам, укладеним з SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія: від 22.09.2022 N Sea2209/22 - 85 028,16 дол. США; від 26.08.2022 N Sea2608/22- 745 273,42 дол.США; від 18.10.2022 N Sea1810/22 - 810 124,80 дол. США; від 05.12.2022 N Sea0512/22 - 26 306,28 дол. США; від 24.03.2023 N Sea2403/23 - 476 000,00 дол.США; від 29.05.2023 N Sea2905/23 - 45 823,44 дол. США;

- ненадходження валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙДУКРАЇНА» в загальній сумі 5 771 467,21 дол. США (219 214 176,16 грн.), в т. ч.: по договорам, укладеним з SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія - 5 691 772,21дол.США (216 187 168,79 грн.): від 18.10.2022 Nє Sea1810/22 - 382 820,0 дол. США; від 06.12.2022 Nє Sea0612/22 - 76 269,89 дол. США; від 06.02.2023 Nє Sea0602/23 - 27 928,20 дол. США; від 05.12.2022 No Sea0512/22 - 332 830,80 дол. США; від 24.03.2023 Nє Sea2403/23 - 1 248 000,00 дол. США; від 07.04.2023 N Sea0704/23 - 3 623 923,32 дол.США; по контрактам, укладеним з Аа Sodrujestvo Limited, ОАЕ - 79 695,0 дол. США(3 027 007,37 грн.): від 01.11.2022 Nє 0111/01 - 68 166,00 дол. США; від 28.09.2022 Nє RST/MW-1 - 11 529,00 дол. США.

Прострочена дебіторська заборгованість (на яку поширюються граничні строки розрахунків) складає 5 771 467,21 дол. США (219 214 176,16 грн.), в т.ч.: по розрахунках з SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія - 5 691 772,21 дол.США (216 187 168,79 грн.) по договорам: від 18.10.2022 Nє Sea1810/22 - 382 820,0 дол. США (14 540 422,37 грн.); від 06.12.2022 Nє Sea0612/22 - 76 269,89 дол.США (2 896 913,47 грн.); від 06.02.2023 Nє Sea0602/23 - 27 928,20 дол.США (1 060 78,06 грн.); від 05.12.2022 Nє Sea0512/22 - 332 830,80 дол.США (12 641 712,58 грн.); від 24.03.2023 Nє Sea2403/23 - 1 248 000,00 дол. США (47 402 035,2 грн.); від 07.04.2023 Nє Sea0704/23 -3 623 923,32 дол.США (137 645 305,11 грн.); по розрахунках з Aa Sodrujestvo Limited, OAE - 79 695,0 дол.США (3 027 007,37 грн.) по контрактам: від 01.11.2022 Nє 0111/01 - 68 166,00 дол. США (2 589 108,28 грн.); від 28.09.2022 Nє RST/MW-1 - 11 529,00 дол.США (437 899,09 грн.).

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав на них заперечення, проте заперечення 19.03.2024р. Головним управлінням ДПС в Одеській області залишені без задоволення, а висновки акту без змін.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції та/або пені на суму 12 880 044,21грн.

З вказаним рішенням позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 14-2, 14-3, 14-4 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (діла Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

В перевіряємому періоді ТОВ «Лінкор ТРЕЙД Україна» (продавець) укладено договори купівлі-продажу товару (пшениця, насіння ріпаку, горох, нут, сорго, соєві боби, кукурудза) з нерезидентом компанією Sea Trade Group LND Велика Британія (Beneficiary's Address: Caxton Close, East Portway Business Park, Andover, United Kingdom, SP10 3FG, Bank: METROPOLITAN COMMERCIAL BANK, Bank address: 99 Park Avenue 4th Floor New York, NY 10016, Account: 8799010334, SWIFT: MCBEUS33, ABA: 026013356) в особі уповноваженого підписанта Тигур Генадія : №№ Sеа2209/22 від 22.09.2022 р., Sеа2608/22 від 26.08.2022 р., Sеа1810/22 від 18.10.2022 р., , Sea 0612/22 від 06.12.2022 р., Sеа 0602/23 від 06.02.2023р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sеа2403/23 від 24.03.2023 р., Sеа0704/23 від 07.04.2023 р., Sеа2905/23 від 29.05.2023 р., за умовами яких продавець зобов`язався доставити товар у розпорядження Покупця, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити обумовлену продажну ціну за такий товар. Оплата протягом 30 робочих днів від дати виставлення рахунку-фактуру продавцем при наявності у покупця документів: підписаний комерційний рахунок-фактура Продавця на 100% вартості товарів, надання всіх інших документів, необхідних для митного оформлення. Передплата та часткова оплата дозволяється. Сплата банківської комісії банку Платника та його кореспондентів - за рахунок Платника, комісій банку Отримувача та його кореспондентів - за рахунок Отримувача. Арбітраж: будь-який спір, що виникає з або за цим договором, вирішується шляхом арбітражу Міжнародним комерційним Арбітражним судом при ТПП України в м.Київ, Україна, згідно з чинним законодавством України.

Позивачем визнається, що оплата (валюта :долари США) за поставлений товар від покупця Sea Trade Group LND Велика Британія не надійшла у строки встановлені НБУ- 180днів на рахунки позивача.

Також в перевіряємому періоді ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (Продавець) відповідно укладених контрактів: №№0111/01 від 01.11.2022р., та RST/MW -1 від 28.09.2022р, здійснювало відвантаження товару (пшениця, насіння ріпаку) Покупцю нерезиденту - компанії Aa Sodrujestvo Limited, OAE (Office E1 3822g Po Box 16675 Ajman United Arab Emirate IBAN USD: AE1103300000191003035147 IBAN EUR:AE810330000019100303548 SWIFT code: BOMLAEAD Bank: MASHREQBANK PSC Bank address: Dubai UAE P.O. Box 1250) в особі директора Володимира Стоєва.

Предметом цих контрактів є обов?язок Продавця продати, а покупця купити наступний товар: шениця, насіння ріпаку. Умови поставки - СРТ Ізмаїл, СРТ Одеса. Валюта контракту - дол.США. Оплата: покупець здійснює прямий платіж декількома частинами (траншами) на користь продавця у розмірі контрактній вартості товару зазначеній у п.6 цього контракту. Оплата здійснюється в гривні або в дол.США. Оплата здійснюється на підставі інвойсу. Передплата та часткова оплата дозволяється. Сплата банківської комісії банку платника та його кореспондентів за рахунок Платника . Арбітраж: будь який спір, що виникає з або за цим контрактом, вирішується в арбітражному суду м.Лондон згідно з правилами ГАФТА 125.

Позивачем також визнається, що оплата (валюта :долари США) за поставлений товар від покупця Aa Sodrujestvo Limited, OAE не надійшла у строки встановлені НБУ- 180днів на рахунки позивача.

З договорів, за які оплата надійшла несвоєчасно, або не надійшла на рахунки позивача вбачається, що вони укладені в період з 26.08.2022р. по 29.05.2023року, тобто більш ніж через пів року після введенні воєнного стану в Україні та набрання чинності Постанови НБУ №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022.

Тобто позивачу було достеменно відомо про те що в країні введений воєнний стан, та існують обмеження на проведення розрахунків з країною агресором.

Та як встановлено актом перевірки по договору №Sea2209/22 від 22.09.2022 року (граничний термін надходження валютної виручки 24.03.2023року та 09.04.23р.) валюта на поточний рахунок надійшла з порушенням термінів відповідно:10.04.2023 року та 31.05.2023року; по договору №Sea2608/22 від 26.08.2022р. ( граничний термін надходження валютної виручки 04.03.2023 року, 05.04.23р., 31.05.23р., 08.05.2023р.) надійшла без порушення термінів-01.01.2023 року 250000дол.США, з порушенням термінів: 05.04.2023 року, 07.04.2023 року, 31.05.2023року, 22.06.2023 року. Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору № Sea1810/22 від 18.10.2022 року ( граничний термін надходження валютної виручки 29.04.2023 року.) валюта надійшла з порушенням строків 24.07.2023р. 08.09.2023р. 25.09.2023р.. Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору №Sea0612/22 від 06.12.2022 року ( товар відвантажений 04.06.2023 року граничний термін надходження валютної виручки 04.06.2023 року). Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору № Sea0602/23 від 06.02.2023 року ( граничний термін надходження валютної виручки 23.08.2023 року) валюта не надійшла. Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог;

. по договору № Sea0512/22 від 05.12.2022 року ( граничний термін надходження валютної виручки 03.09.2023 року, 20.09.2023р.) валюта надійшла з порушенням строків 23.10.2023 року. Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості. Також позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Також позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення по даному договору 156581.10дол.США та ухвалою суду від 07.02.2024 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору №Sea2403/23 від 24.03.2023 року ( товар відвантажений з 10.04.2023 року, граничний термін надходження валютної виручки 06.10.2023 року) валюта надійшла з порушенням строків 10.10.23року.

Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог;

по договору №Sea0704/23 від 07.04.2024 року ( товар відвантажений з 22.10.2023 року по 13.12.2023р., граничний термін надходження валютної виручки 22.10.2023 року, 04.11.2023р., 18.11.2023 року, 18.11.2023р., 03.12.2023 р., 31.12.23р., 11.03.2024 р.) виручка по цьому договору не надходила.

Та по цьому договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог;

по договору №Sea2905/23 від 29.05.2023 року ( товар відвантажений з 29.05.2023 року по 30.05.23р., граничний термін надходження валютної виручки 24.11.2023 року та 25.11.2023р.).

По контрактам укладеним ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (Продавець) з нерезидентом - компанією Аа Sodrujestvo Limited, OAE (Office E1 3822g Po Box 16675 Ajman United Arab Emirate IBAN USD: 103300000191003035147 IBAN EUR: AE810330000019100303548 SWIFT code: BOMLAEAD Bank: MASHREQBANK PSC Bank address: Dubai UAE P.O. Box 1250) перевіряючими встановлено:

по контракту №0111/01 від 01.11.2024 року ( товар відвантажений 09.11.2023 року, граничний термін надходження валютної виручки 07.05.2023 року,) виручка по цьому контракту на час перевірки не надходила;

по контракту №RST/MW-1 від 28.09.2022р. ( товар відвантажений 17.11.2022 року, граничний термін надходження валютної виручки 15.05.2023 року,) виручка по цьому контракту на час перевірки не надходила.

В обґрунтування наявності форс -мажорних обставин позивач послався на те, що договори між позивачем (продавцем) та SEA Trade Group, а також контракти між позивачем та AA Sidrujestvo Limited були укладені покупцями (SEA Trade Group та AA Sidrujestvo Limited) на виконання договорів комісії №0209/21 від 02.09.2021р., та №0209/22 від 02.09.2022р. укладених ними з компанією GlobalMarineTrade OU(резидент країни Естонія).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/24086/23 від 26.10.2023 року (набрало законної сили) встановлено, що позивачем ТОВ «Лінкор Трейд Україна» (продавець) укладались договори купівлі-продаж з SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія) (покупець) від 11.04.2022 року №1104/01, від 13.05.2022 року №1305/01, від 07.07.2022 року №0707/01, від 08.07.2022 року №0807/01, на користь компанії GlobalMarineTrade OU відповідно до договору комісії від 02.09.2021 року №0209/21, укладеного між GlobalMarineTrade OU та SEA TRADE GROUP LTD.

Також вказаним рішенням суду встановлено, що ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» звернулося до господарського суду Одеської області (справа №916/2662/23), з позовом до компанії SEA TRADE GROUP LTD про стягнення заборгованості у розмірі 3 823 755,00 доларів США за договорами: від 11.04.2022 року, №1305/01 від 13.05.2022 року, №0707/01 від 07.07.2022 року, №0807/01 від 08.07.2022 року, №Sea2608/22 від 26.08.2022 року, №Sea1810/22 від 18.10.2022 року, №Sea0512/22 від 05.12.2022 року, №Sea0612/22 від 06.12.2022 року, №1104/01.

Та з акту перевірки від 19.05.2023 року №13616/15-32-07-07-18 (т.2 а.с.156-172) вбачається, що на виконання умов контракту від 11.04.2022 № 1104/01, в період з 11.04.2022 по 12.05.2023 продавцем (позивач) відвантажено товар нерезиденту за який кошти не надійшли :

по митним деклараціям: UA209140/2022/028800 від 14.04.2022 на суму 43 614,90 дол.США (1 275 949,54 грн), граничний термін надходження валютної виручки 10.10.2022;№ UA209140/2022/031124 від 20.04.2022 на суму 43 614,90 дол.США (1 275 949,54 грн), граничний термін надходження валютної виручки 16.10.2022; № UA209140/2022/031126 від 20.04.2022 на суму 43 614,90 дол.США (1 275 949,54 грн), граничний термін надходження валютної виручки 16.10.2022; № UA209140/2022/031414 від 21.04.2022 на суму 43 614,90 дол.США (1 275 949,54 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 17.10.2022; № UA209140/2022/031953 від 22.04.2022 на суму 43 614,90 дол.США (1 275 949,54 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 18.10.2022; № UA209140/2022/042970 від 20.05.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 15.11.2022; № UA209140/2022/047688 від 01.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 27.11.2022; № UA209140/2022/049046 від 03.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничнийтерміннадходженнявалютної виручки- 29.11.2022; № UA209140/2022/050094 від 06.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 02.12.2022; № UA209140/2022/053141 від 13.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 09.12.2022; № UA209140/2022/053636 від 14.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 10.12.2022; № UA209140/2022/055680 від 18.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 14.12.2022; № UA209140/2022/055681 від 18.06.2022 на суму 42 724,80 дол.США (1 249 909,75 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 14.12.2022. Виручка від нерезидента за експортований товар по контракту від 11.04.2022 № 1104/01 в сумі 559 872,90 дол.США на рахунки скаржника станом на дату завершення перевірки не надійшла.

Тобто вже на дату укладання між позивачем та Sea Trade Group LTD договорів купівлі-продажу : Sеа1810/22 від 18.10.2022 р., , Sea 0612/22 від 06.12.2022 р., Sеа 0602/23 від 06.02.2023р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sеа2403/23 від 24.03.2023 р., Sеа0704/23 від 07.04.2023 р., Sеа2905/23 від 29.05.2023 р. у покупця вже існувала перед позивачем заборгованість, яка з кожним місяцем тільки збільшувалась, та позивач все одно продовжував відвантажувати товар, що свідчить про те, що позивачу було достеменно відомо про небажання покупця розраховуватися з ним (продавцем) та це влаштовувало позивача, тоді як він міг послатися на форс -мажорні обставини для резидентів України проте продовжував укладати з ним нові договори та збільшувати суму заборгованості по ним та суму несвоєчасно повернутих в Україну коштів за відвантажений на експорт товар.

Крім того, позивач достеменно знав, що звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі зупиняє строки нарахування пені, так як, користався цим вибірково, а не суцільно за кожним пропущеним строком чергової оплати.

Та суд відхиляє аргументи позивача щодо відсутності коштів для звернення своєчасно до господарського суду за стягненням заборгованості з контрагентів та для зупинення нарахування пені, так як це не є форс-мажорними обставинами, при цьому водночас позивач мав кошти на закупку та розрахунку за товар придбаний для продажу на експорт та доказів відсутності коштів суду не надано (виписку про рух коштів по всім рахункам позивача в період з дня порушення строку проведення розрахунку) як необгрунтовані.

Також суд враховує, що позивач вже в 10 жовтня 2022 року звертався до господарського суду з позовом до іншого покупця -нерезидента щодо стягнення з нього суму заборгованості по справам №916/2624/22, № 916/2651/22, №916/2650/22, № 916/2649/22 та іншим 8-ми справам, як в наступному об`єднувались судом.

Дані обставини свідчать про вибірковість позивача у дотриманні законодавчо встановлених важелів впливу на дотримання умов договорів контрагентом, тоді як до Sea Trade Group LTD він звернувся на стягнення до господарського суду вперше тільки наприкінці червня 2023 р. (справа № 916/2662/23), вже після проведеної відповідачем перевірки дотримання ним валютного законодавства за актом №13616/15-32-07-07-18 від 19.05.2023 року.

Позивач в обґрунтування труднощів у контрагентів із перерахуванням валютних коштів на рахунки позивача в банках Україні послався на Додаткові угоди до усіх договорів укладених ним з Sea Trade Group LTD (які за змістом є ідентичними) згідно умов яких п.7.1 Договору викладено у наступній редакції: « спосіб оплати: Покупець (або інша особа, за його дорученням) здійснить прямий платіж кількома частинами (траншами) на користь продавця у розмірі контрактної вартості товару, визначеної відповідно до п.6 цього Договору. Покупець повідомляє Продавця, що цей Договір укладено в рамках Договору комісії, згідно з яким оплата за поставлений товар провадиться третьою особою (комітентом) на розрахунковий рахунок Продавця.».

Також позивачем було укладено з AA Sodrujestvo Limited додаткові угоди до контрактів згідно умов яких п.10.2 Договорів викладено за змістом аналогічним : « спосіб оплати: Покупець (або інша особа, за його дорученням) здійснить прямий платіж кількома частинами (траншами) на користь продавця у розмірі контрактної вартості товару, визначеної відповідно до п.6 цього Договору. Покупець повідомляє Продавця, що цей Договір укладено в рамках Договору комісії, згідно з яким оплата за поставлений товар провадиться третьою особою (комітентом) на розрахунковий рахунок Продавця.».

Позивач вказує, що саме від комітента - GlobalMarineTrade OU (резидента Естонії) з банку розташованого у Білорусії повинні були надійти кошти як оплата по договорам/контрактам укладеним позивачем з Sea Trade Group LTD та AA Sodrujestvo Limited, так як GlobalMarineTrade OU мав там рахунок для оплати за куплений товар.

Позивач вказує, що саме збіг цієї обставини та воєнний стан як форс-мажорні обставини та постанова НБУ №18 призвели до порушення приписів щодо строків повернення валютних коштів на підтвердження чого надав довідки видані Торгово-промисловою палатою Естонії від 23.02.2024року (т.1 а.с.216), а також свідоцтва про підтвердження (т.1 а.с.217-243).

За змістом ст. 617 ЦК України особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили.

При цьому ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що не вважаються обставинами непереборної сили зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Верховний суд у постановах по справі № 917/1053/18 від 16.07.2019р. та від 09.11.2021 року у справі №913/20/21 вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Позивач в обгрунтування наявності форс-мажорних обставин для проведення розрахунків по договорам для комісіонера зазначив неможливість переказати кошти з рахунку у банку в Республіці Беларусь та послався на постанову НБУ №18 від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

З аналізу положень постанови НБУ №18 в редакції станом як на день укладання договорів/контрактів, так й на день спливу строків по оплату вбачається, що пунктом 15 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:

1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;

2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів;

3) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі - Переліки);

4) продажу безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів;

5) сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов`язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками;

6) переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях);

7) страхових виплат шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку за договорами добровільного страхування;

8) страхового відшкодування шкоди життю, здоров`ю, майну потерпілих, заподіяної внаслідок настання страхового випадку за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

9) сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

10) виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/погашення;

11) страхових платежів за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23 лютого 2022 року (включно);

12) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проектів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України.

Великий тлумачний словник української мови (Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Івана Білодіда) дає тлумачення слову «видаток» як витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. Кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чого-небудь.

Проте операція по надходженню коштів від нерезидента на рахунок позивача є прибутковою операцією, а не видатковою, та не підпадає під обмеження встановлені ст.15 постанови НБУ №18, а тому не має враховуватися судом як форс-мажорна обставина.

Та жодних доказів, того що кошти, які б мали перераховуватися із банку Республіки Беларусь у банк обслуговуючий позивача в Україні останній повернув без виконання матеріали справи не містять.

Судом пропонувалось позивачу надати докази наявності коштів на рахунках комісіонера для проведення виплат по договорам за отриманий із України товар та відмову банку у Республіці Білорусь перерахувати їх на рахунок позивача проте суду їх також надано не було.

При цьому по договору №Sea2608/22 від 26.08.2022 року платіж 10.01.2023 року у розмірі 250 000долларів США надійшов на рахунок позивача., так само як й інші суми по договорам з Sea Trade Group LTD 10.04.2023р. -350000дол.США, 07.04.2023р. 179900дол.США, 05.04.2023р. 270000дол.США, 10.04.23р. 55028,16дол.США, 31.05.2023р. 30000дол.США., та інші, що свідчить про те що сторонам укладених договорів було достемено відомо про можливість виконання своїх зобов`язань по оплаті, проте вони не скористались цим, тоді як вже вказував суд раніше позивач теж не скористався правом на своєчасне звернення до суду з позовом на стягнення з боржників сум заборгованості.

При цьому як вбачається, сертифікати видані Естонською Торгово-промисловою палатою датовані 2024 роком, та в них як на неможливість виконання GlobalMarineTrade OU зобов`язань по оплаті договорів комісій йде посилання на постанову КМУ №187 від 03.02.2022 року та постанову НБУ №18 від 24.02.2022 року.

Проте постановою КМУ №187 від 03.03.2022 року визначено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі особи, пов`язані з державою-агресором):

громадяни Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах;

2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;

3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації.

Та вищевказаною постановою КМУ заборонив резидентам України здійснювати операції по відчуженню на користь Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації кошти та певні майно, проте відсутні обмеження на отримання від них коштів чи майна, та матеріали справи та сертифікати не містять посилання на те, що контрагенти є особами пов`язаними з державою агресором.

Щодо відсутності заборон на отримання коштів з Республіки Беларусь у Постанові НБУ №18 суд вже зазначив раніше.

Водночас у п.п. 2 п.17-2 Постанови НБУ №18 вказано, що заборони в пункті 17 цієї постанови не поширюються на переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, поверненням коштів за операціями з імпорту товарів.

Тобто навіть кошти в інших валютах крім російські рублі українські банки повинні були зараховувати на рахунки резидентів України від експортних операції з юридичними особами які мають місцезнаходження (зареєстровані) в Російській Федерації або в Республіці Беларусь, не кажучи вже про інші країни.

Позивач не надав суду докази того, що:1) комісіонер мав кошти на рахунку у банку Республіки Беларусь (РБ), 2) що комісіонер подавав платіжки до банку в РБ для перерахування її на рахунок позивача та йому було відмолено банком у проведенні платежу та підстави такої відмови або кошти повернуто назад з банку України 3) неможливості перерахувати кошти позивачу через комітента.

Таким чином за даних обставин судом встановлено відсутність форсмажорних обставин для невиконання контрагентами позивача своїх зобов`язань щодо проведення розрахунків за поставлений з території України товар, а тому суд від відхиляє цей аргумент позивача як хибний.

При цьому відсутність коштів у позивача для звернення до господарського суду з позовом до контрагента не є форс-мажорною обставиною, та не враховується судом.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач не мав права нараховувати пеню, яка є різновидом пені в розумінні приписів пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПКУ та на неї розповсюджуються дія положень абз. 11 п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «перехідних положень» ПК України так як в цей період ще діяли обмеження встановлені через короновірус (до 30.06.2023р.) суд зазначає наступне.

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Верховний суд у постанові від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22 зазначив, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Також суд відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України враховує правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладений у п.12.3 постанови від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

А тому суд відхиляє даний аргумент позивача як безпідставний.

Щодо аргументу позивача про те, що відповідач не зарахував день надходження коштів (валютної виручки) на розподільчий рахунок позивача як день виконання зобов`язань за який не нараховується пеня, то суд зазначає наступне.

Актом перевірки від 16.02.2024 року №5218/15-32-07-07-18 встановлено що кошти за договорами надійшли на поточний валютний рахунок ТОВ: по договору Sea2209/22 від 22.09.2022 року -10.04.2023 року, по договору Sea2608/2022 від 26.08.2022 року -05.04.23 р., 07.04.2023р., 31.05.2023р., по договору Sea2403/23 від 24.03.2023 року -10.10.2023 року, по договору Sea2905/23 від 29.05.2023 року -27.11.2023 року.

Та відповідач згідно даних Розрахунку пені Додаток №3 до акту перевірки та Додаток до податкового повідомлення -рішення (т.1 а.с.83,99) зарахував ці дні до періоду прострочення надходження валютної виручки, що представником відповідача не заперечується.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону №2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч.3 cm. 13 Закону України Про валюту і валютні операції).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та Імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Підпункт 2 п.7, підпункт 3 п. 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 №9 визначає, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків операціями з імпорту товарів з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта) завершує такий нагляд після отримання Інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією.

Згідно п.52 Інструкції №9 банк зобов`язаний зарахувати кошти в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок. Зазначена вимога не поширюється на кошти, які згідно із законодавством України підлягають продажу на валютному ринку України.

Пунктом 108 Положення №5 визначено, що зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених Положенням випадках.

Відповідно до п.110 Інструкції зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15-21, 25 та 27 пункту 109 розділу X цього Положення, здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб-резидентів (крім коштів, що надходять з власних рахунків юридичних осіб-резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок.

Разом з тим п.п 2 п.109 Інструкції визначає, що за поточними рахунками в іноземній валюті суб`єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи:

за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами). Здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір.

Виходячи із чого зарахування коштів по операціям за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) здійснюється через розподільчий рахунок.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про його застосування, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року №89 (далі - Інструкція №89) розподільчий рахунок є балансовим банківським рахунком, номер 2603 Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання група 260 Кошти на вимогу суб`єктів господарювання класу 2 (порядковий номер 425 Плану рахунків). Цей рахунок відкривається персонально кожному клієнтові та застосовується для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому контролю, в тому числі в іноземній валюті, призначеній для обов`язкового продажу.

Режим роботи такого рахунка для клієнта банку обмежений: про зарахування іноземної валюти та її списання з такого рахунка клієнт дізнається з відповідних виписок банку, при цьому самостійно розпоряджатися грошима не може. Проте іноземна валюта, зарахована на розподільчий рахунок, належить клієнтові, на користь якого вона зарахована.

Відповідно, датою зарахування коштів в іноземній валюті вважається дата їх надходження на відповідний розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням коштів в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом.

На підставі вищевказаних правових норм та вимог валютного законодавства, зважаючи на процедуру повернення коштів в іноземній валюті, датою повернення резиденту коштів, зокрема, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв`язку з тим, що взаємні зобов`язання за цим договором не виконані, є дата зарахування таких коштів саме на розподільчий рахунок.

Варто зазначити, що пункт 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 7, також не містить вказівки на те, що датою завершення валютного нагляду за операцією з повернення коштів резиденту нерезидентом в зв`язку з невиконанням контракту є дата зарахування коштів саме на поточний рахунок резидента, а не його розподільчий рахунок.

Таким чином суд вважає, що датою повернення ТОВ коштів в сумі 85028,16дол.США, 257287,20дол.США, 158822,72дол.США 33790,40дол.США., 295373,10дол. США, 476000дол. США., 11450,92дол. США, 11450,92дол. США., 11470,68дол. США., 11450,92дол.США, що були перераховані спочатку на розподільчий рахунок, слід вважати відповідно: 09.04.23р., 04.04.23р., 04,04.23р., 06.04.23р., 30.05.23р09.10.23р., 26.11.23р., 26.11.23р., 26.11.23р. 26.11.23р..

У зв`язку із чим, суд погоджується з аргументом позивача, стосовно того, що Головне управління ДПС у Одеській області дійшло хибного висновку про те, що датою повернення ТОВ коштів вважається дата їх зарахування саме на поточний рахунок, а не розподільчий.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 27 квітня 2023 року в справі №804/5861/17, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення наведеного спору.

Перевіряючими під час проведення перевірки дані обставини не враховані та не з`ясовали коли саме валютна виручка надійшла на розподільчий рахунок ТОВ.

Та згідно розрахунку суми нарахованої пені виконаного позивачем (т.1 а.с.87,88) дана помилка призвело до нарахування зайвої пені у сумі- 148 338,71грн.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд доходить висновку, щодо помилковості висновку Головного управління ДПС в Одеській області в частині нарахування пені в сумі 148599,39 гривень за період порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольнив частково позовні вимоги, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати в розмірі пропорційному задоволеним вимогам від загальної суми позовних вимог.

Позивач при звернені до суду з позовом надав платіжну інструкції №2 від 24.04.2024 року згідно якої сума сплаченого судового збору становить 30280грн., а тому стягненню підлягає сума 3028,00грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року в частині що перевищує 12 731 705,50грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД Україна» понесені судові витрати в розмірі 3028,00грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД Україна» 65026, м. Одеса, вул.Отрадна, 13, прим.10 код ЄДРПОУ 42824531.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) код ЄДРПОУ ВП 44069166.

Повний текст рішення виготовлений 27.01.2025 року.

Суддя Іванов Е.А.