Рішення

від 04.07.2023 по справі 753/13719/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13719/22

провадження № 2/753/329/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю., представника відповідача 1 - адвоката Гончаренка С.М., представника відповідача 2 - адвоката Савчука О.Г., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 , в якому просить:

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63321768 від 08 лютого 2022 року, а саме про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 (літера А) за ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС», номер запису про право власності 32054961 (реєстраційний номер ОНМ 2576804580000).

- витребувати від ОСОБА_2 майно: нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 (літера А) (реєстраційний номер ОНМ 2576804580000) та передати його у власність ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» незаконно здійснило звернення стягнення на предмети іпотеки та в подальшому 14 жовтня 2022 року відчужило його третій особі.

Позивач зазначає, що при звернені стягнення на предмет іпотеки приватним нотаріусом КМНО Рогачем В.В. не було дотримано вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» та порядку реєстрації нерухомого майна, оскільки позивач не отримувала вимоги або повідомлення від ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» про усунення порушення основного зобов`язання, що є необхідною умовою звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Вказує, що Товариство надало приватному нотаріусу звіт про оцінку майна, який вичерпав свій строк дії та не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також не надало приватному нотаріусу довідки про суми боргу позивача за основним зобов`язанням

Позивач також зауважує, що на момент звернення стягнення на предмет іпотеки спірне майно перебувало під арештом, накладеним Дніпровським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ та приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В.В. При цьому, при зверненні стягнення на нерухоме майно ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» не було узгоджено із позивачем вартість предметів іпотеки.

Вважаючи, що спірне нерухоме майно вибуло з її володіння не з її волі, а на підставі незаконного звернення стягнення на нього, позивач просить витребувати вказане нерухоме майно у останнього набувача - ОСОБА_2 .

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2022 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/13719/22 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьову Аллу Володимирівну, призначено підготовче засідання на 02 лютого 2022 року.

03 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача-2, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи поданий позов безпідставним та необґрунтованим.

Заперечення відповідача-2 проти позову ґрунтуються на добросовісності набуття ним спірного майна і на тому, що на момент відчуження майна були виконані всі вимоги чинного законодавства стосовно посвідчення правочину щодо відчуження майна та реєстрації права власності на спірне майно, жодних заборон на відчуження об`єкта нерухомого майна в момент вчинення правочину не існувало.

Відповідач-2 зазначає, що посилання позивача на недотримання вимог повідомлення боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для скасування державної реєстрації, а з поданих позивачем документів не вбачається допущених порушень при здійсненні державної реєстрації на предмет іпотеки. Вважає, що позивач неправильно тлумачить положення пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в частині визначення строку дії оцінки майна

Окрім цього, вказує, що позивачка добровільно надала згоду на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки шляхом підписання договору іпотеки, який визначає порядок позасудового врегулювання спору, а тому наявність у діях власника майна волі на передачу предмета іпотеки виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Також зазначає, що на момент набуття ним спірного майна, воно не було обтяжено жодними заборонами.

19 січня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи поданий позов безпідставним та необґрунтованим.

Відповідач-1 зазначив, що на виконання пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» він надав нотаріусу всі документи, передбачені цим положенням, а саме засвідчену іпотекодержателем копію письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором N?338/ПВ-05 від 06.10.2005 року вих. N?01-02/50 від 03.08.2020р. та докази її направлення, нотаріально посвідчену заяву про усунення порушення за кредитним договором №?338/ПВ-05 від 06.10.2005 року реєстраційний номер 1612 від 31.08.2021 року та докази її направлення, довідку про розмір заборгованості вих. №?01-02/154 від 02.02.2022 року, звіт про оцінку майна від 13.10.2021 року, складений Приватним підприємством «ФОРВАРД».

Відповідач-1 вважає безпідставними доводи позивача, що вимоги про усунення порушення за кредитним договором №?338/ПВ-05 від 06.10.2005 року повинні містити інформацію про вартість майна, за якою іпотекодержатель має намір набути права власності на предмет іпотеки, та спосіб звернення стягнення, оскільки такої вимоги не передбачено ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», яка містить виключний перелік інформації, що зазначається у письмовій вимогі про усунення порушення і не передбачає зазначення інформації про спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про вартість майна, за якою право власності перейде до іпотекодержателя.

Стосовно строку дії звіту про оцінку майна, відповідач-1 вказує, що дія звіту від 13.10.2021 року, складеного Приватним підприємством «ФОРВАРД», не перевищувала шість місяців з дати оцінки, а тому він був дійсним на момент реєстрації права власності на предмет іпотеки.

01 лютого 2023 року представник позивача подала відповідь на відзив відповідача-1, у якому зазначила, що наданий Товариством реєстр поштових відправлень від 24 липня 2020 року на містить трек-номерів поштових відправлень, не є за своїх змістом описом вкладення відправлення, не має підтвердження про перевірку оператором поштового зв`язку вкладення листів і до нього не надано розрахункового документу про прийняття листів до пересилання.

Зазначає, що вимога про усунення порушень від 03.08.2020 року адресована невизначеній особі з іменем «ОСОБА_1», що не дозволяє ідентифікувати отримувача; номер телефону, вказаний у документі, збігається з номером телефону відправника, а зазначений індекс адреси ( 02094 ) не відповідає індексу фактичного місця проживання Позивачки (02091), що підтверджується відмітками на конверті про пересилання за заявою відправника. Також вказала, що нотаріально посвідчена заява від 31.08.2021 року була направлена приватним нотаріусом Рогачем В.В., а не іпотекодержателем, що суперечить п. 4.2 Розділу 4 договору іпотеки від 06.10.2005 року. Згідно з умовами договору, саме іпотекодержатель зобов`язаний надсилати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. Відсутність доказів вручення цієї заяви позивачці або відмови від її отримання, як і відміток про повернення листа через закінчення терміну зберігання, свідчить про неналежне виконання процедур повідомлення.

Наполягає, що наданий звіт про оцінку від 13.10.2021 року вичерпав строк своєї дії на момент проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, а доводи відповідача-1 про протилежне є такими, що не заслуговують на увагу суду.

У відповідь на відзив відповідача-2 позивачка зазначає, що ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем майна, він достеменно знав про те, що спірне майно перебуває в іпотеці, запис про що був виключений з державного реєстру обтяжень за день до укладення договору купівлі-продажу, що відповідач-2 згідно з відомостями із сайту «Судова влада України» неодноразово фігурував як відповідач у справах про оскарження рішень про перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя та витребування майна з чужого незаконного володіння, у договорі купівлі-продажу зазначено, що спірне майно належить відповідачу-1 на підставі, зокрема, договору іпотеки.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року відкладено підготовче засідання на 15 березня 2023 року, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича копії реєстраційної справи по реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення з №1 по №9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Депт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40254432) на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення: 63321768 від 08.02.2022 16:02:34; реєстраційний номер ОНМ 2576804580000, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алли Володимирівни належним чином засвідчену копію нотаріальної справи, а саме: з посвідчення договору купівлі-продажу від 14.10.2022 зареєстрований в реєстрі за №436 щодо нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення з №1 по №9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2576804580000) укладений між ТВ «ФК «Депт Фінанс» та ОСОБА_2 .

20 березня 2023 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича до суду надійшли матеріали реєстраційної справи по реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30 % балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 за ТОВ « ФК «Депт Фінанс».

24 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною на виконання вимог ухвали суду надано матеріли нотаріальної справи з посвідчення договору купівлі-продажу від 14.10.2022, зареєстрований в реєстрі за №436, щодо нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення з №1 по №9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2576804580000) укладений між ТВ «ФК «Депт Фінанс» та ОСОБА_2

30 березня 2023 року представник позивача подала додаткові пояснення у зв`язку з надходженням матеріалів справи та долучила копію адвокатського запиту до АТ «Укрпошта» разом з відповіддю. Так, представник позивача додатково зазначила, що наявний у матеріалах реєстраційної справи документ під назвою «Реєстр поштових відправлень від ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» від 24.07.2020 року», який згідно з поясненнями відповідача-1, свідчить про направлення повідомлення про відступлення прав вимоги, не містить доказів такого направлення.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року підготовче засідання у справі № 753/13719/22 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» та ОСОБА_2 просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзивах на позовну заяву.

Суд заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, 06.10.2005 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено кредитний договір № 338/ПВ-05.

06.10.2005 ОСОБА_1 було придбано квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткачуком С.В., зареєстрованому у реєстрі за № 355.

06.10.2005 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткачуком С.В. та зареєстровано в реєстрі за №359,предметом якого була квартира АДРЕСА_1 .

23.05.2007 позивач змінила цільове призначення майна з квартири АДРЕСА_1 на нежилі приміщення з № 1 по № 9, 30 % балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_3 .

21.09.2007 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору та змінено предмет іпотеки на нежилі приміщення з № 1 по № 9, 30 % балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_3 .

30.06.2010 між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 2258, згідно з яким первісний кредитор відступив на користь нового кредитора права вимоги за кредитним договором № 338/ПВ-05 від 06.10.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк».

22.07.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Депт Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2293/К, згідно з яким первісний кредитор відступив на користь нового кредитора права вимоги за кредитним договором № 338/ПВ-05 від 06.10.2005, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк».

02.02.2022 ТОВ «ФК «Депт Фінанс» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

За наслідками розгляду заяви іпотекодержателя державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. прийняво рішення № 63321768 від 08.02.2022 про реєстрацію за ТОВ «ФК «Депт Фінанс» права власності на нежилі приміщення з № 1 по № 9, 30 % балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_3 в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Надалі, 14.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» здійснило відчуження вказаних нежитлових приміщень на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований у реєстрі за № 436.

Згідно з положеннями договору купівлі-продажу нерухомого майна (пункт 1.1.), цей договір укладено на виконання протоколу № 577044, який підтверджує проведення електронних торгів, організованих 29 вересня 2022 року Державним підприємством «СЕТАМ». Відповідно до зазначеного протоколу, Продавець передав, а Покупець прийняв у власність об`єкт нерухомого майна, який складається з нежитлових приміщень № 1-9, 30% балкону та 50% лоджії (групи приміщень № 80, колишня квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

Як передбачено частинами першою, другою статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Отже, законодавцем визначено як спосіб позасудового врегулювання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.

Порядок набуття Іпотекодержателем права власності на майно врегульовано п. 4.2. Іпотечного договору, яким визначено, у разі порушення іпотекодавцем обов`язків за цим договором або за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у якій зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як передбачено частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на дату проведення державної реєстрації права власності) , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц).

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 61 Порядку у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності, для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Наведені норми спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) звертала увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також потрібно вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Отже, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

Як свідчать матеріали справи, для проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна іпотекодержатель подав нотаріусу, як державному реєстратору, для реєстрації права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» такі документи:

заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, статут Товариства, протокол загальних зборів Товариства від 19 березня 2019 року про призначення Генерального директора Товариства та Наказ № 15 від 20 березня 2019 року;

договір про передачу Активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 червня 2010 року

договір про відступлення прав вимоги, укладений між ПАТ «Дельтабанк» та ТОВ «ФК «Депт Фінанс» № 236 від 22 липня 2020 року з додатками;

лист ТОВ «ФК «Депт Фінанс» до ОСОБА_1 № 01-02/12 від 24 липня 2020 року про зміну кредитора у зобов`язанні;

вимогу про усунення порушення ТОВ «ФК «Депт Фінанс» до ОСОБА_1 № 01-02/50 від 03 серпня 2020 року, фіскальний чек, поштова накладна, та опис вкладення про надсилання цієї вимоги;

заяву ТОВ «ФК «Депт Фінанс» від 31 серпня 2021 року на адресу приватного нотаріуса з проханням вручити ОСОБА_1 вимогу;

звіт про оцінку майна від 13.10.2021 року, складений ПП «Форвард»;

виписку по особовим рахункам;

довідку про розмір заборгованості.

Як передбачено пунктом 42 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (в редакції на дату надсилання ТОВ «ФК «Депт Фінанс» вимоги за вих. № 01-02/20 від 03 серпня 2020 року) на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається, зокрема, за наявності номер мобільного телефону адресата (для реєстрованих поштових відправлень).

Пунктом 91 цих Правил встановлено, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Матеріали справи свідчать, що Вимога про усунення порушень за Кредитним договором № 338/ПВ-05 від 06 жовтня 2005 року за вих. № 01-02/20 від 03 серпня 2020 року була надіслана позивачу 14 серпня 2020 року цінним листом 0317009198761 з описом вкладення. З накладної відділення поштового зв`язку на приймання цього поштового відправлення слідує, що відправник - ТОВ «ФК «Депт Фінанс» зазначило у поштовому відправленні номер мобільного телефону адресата «ОСОБА_1» НОМЕР_2 , який співпадає з номером відправника цього поштового відправлення. Цей номер належать ТОВ «ФК «Депт Фінанс», що підтвердив представник відповідача-1 у судовому засіданні.

З огляду на викладений вище пункт 91 Правил поштового зв`язку, суд висновує, що позивач не міг бути у встановленому порядку інформований про надходження на його адресу цього поштового відправлення, в якому містилася Вимога про усунення порушень за Кредитним договором.

Крім цього, до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рогачу В.В., за цією вимогою не надано документів, передбачених пунктом 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю з відміткою про вручення адресату, копії рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

До Вимоги про усунення порушень за Кредитним договором, яка подавалася державному реєстратору ТОВ «ФК «Депт Фінанс», не долучено відповідних поштових документів (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, поштового відправлення з оголошеною цінністю, рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), які б містили відповідні відмітки про вручення адресату, про відмову адресата від одержання такого відправлення, або їх повернення відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Вказані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку свідчать про неналежне виконання ТОВ «ФК «Депт Фінанс» обов`язку направлення позивачу повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки і, відповідно, дотримання ним вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо їх направлення.

Щодо доводів позивача про невідповідність вимогам Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень факту надсилання вимоги позивачці приватним нотаріусом Рогачем В.В., суд зазначає, що відповідно до статті 84 Закону України «Про нотаріат», нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви надсилаються поштовим відправленням з повідомленням про вручення або передаються адресатам особисто під розписку. Такий порядок надсилання вимоги, на думку суду, не суперечить вимогам Закону України «Про іпотеку» та умовам Договору іпотеки від 06 жовтня 2005 року.

Однак, суд зауважує, що у документах реєстраційної справи відсутні відомості про отримання/відмову від отримання листа позивачкою, або відмітки про повернення листа відправнику за закінченням терміну зберігання. Наявна на конверті довідка відділення поштового зв`язку про причини повернення/досилання містить відмітку про його повернення «за заявою відправника».

Вказане свідчить про невиконання іпотекодержателем вимог пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що в свою чергу позбавляло державного реєстратора права на вчинення реєстраційних дій про реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Водночас пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Аналогічне положення міститься у пункті 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судом встановлено, що при здійсненні реєстраційних дій не було дотримано вищезазначених приписів законодавства, зокрема відповідач-1 не вчинив усіх необхідних дій, що є необхідною передумовою переходу від позивача до відповідача-1 права власності на предмет іпотеки.

Таким чином суд вважає, що позивач спростував презумпцію належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, а тому відповідач не набув право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Оцінюючи зміст Довідки іпотекодержателя від 02 лютого 2022 року про розмір заборгованості за кредитним договором, яка подана державному реєстратору для реєстрації права власності на предмет іпотеки, суд дійшов висновку, шо вона не відповідає вимогам підпункту 3 пункту 61 Порядку, оскільки містить відомості лише про суму боргу за основним зобов`язанням та не містить відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

На підтвердження вартості предмета іпотеки ТОВ «ФК «Депт Фінанс» подало державному реєстратору Звіт про оцінку майна від 13 жовтня 2021 року, складений Приватним підприємством «Форвард», згідно з яким вартість нежитлових приміщень, станом на дату проведення оцінки, складає 1 768 896,00 грн.

Суд зазначає, що на дату звернення іпотекодержателя для проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем строк оцінки майна, передбачений частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про іпотеку» та пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вже вичерпався, оскільки згідно із зазначеними нормами, вартість предмета іпотеки мала бути визначена не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, тобто не раніше 05 листопада 2021 року.

Посилання відповідача-1 на наказ Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018 року «Про затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» щодо строку дії звіту про оцінку суд відхиляє, оскільки у цих правовідносинах вимоги до строку проведення оцінки визначені спеціальним нормами законодавства і пункт 61 Порядку містить вимогу щодо граничної дати, на яку повинна бути визначена вартість предмету іпотеки, а не вимогу щодо строку дії звіту про оцінку. Вартість майна, за яким переходить право власності, є істотною обставиною і має бути визначена відповідно до вимог закону та відповідати дійсній ринковій вартості, що забезпечує законність та обґрунтованість переходу права власності.

Доводи позивача про неналежне повідомлення її про зміну кредитора у зобов`язанні суд не бере до уваги, оскільки подання такого документу державному реєстратору не визнано обов`язковим пунктом 61 Порядку, позивач у передбаченому законом порядку і спосіб не заперечила перехід і наявність у ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» права вимоги за кредитним договором, а правові наслідки неповідомлення боржника про відступлення прав вимоги за зобов`язанням передбачені статтями 516, 517 ЦК України.

Суд також відхиляє посилання позивача на те, що у вимозі про усунення порушень Банк не вказав вартість майна, за якою він звертатиме стягнення на предмет іпотеки, та спосіб звернення стягнення, оскільки у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що письмова вимога про усунення порушень має містити стислий зміст порушених зобов`язань, вимогу про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Інших вимог, в тому числі і щодо зазначення вартості майна, для такого документа законом не встановлено. В цій частині суд погоджується із запереченнями відповідача-1.

Однак, відповідачі у встановлений процесуальний спосіб не довели факт виконання наведених вище вимог Закону та Порядку, що є необхідними підставами для переходу від позивача до відповідача-1 права власності на предмет іпотеки. Зокрема, відповідачами не надано суду належних доказів направлення і вручення позивачу і боржнику письмової вимоги про усунення порушення.

Таким чином, спірне рішення державного реєстратора вчинене без достатніх правових підстав, а тому не може вважатись законним і підлягає скасуванню з метою захисту прав позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63321768 від 08 лютого 2022 року, а саме про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30 % балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 за ТОВ « ФК «Депт Фінанс», номер запису про право власності 32054961 (реєстраційний номер ОНМ 2576804580000), підлягають задоволенню.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності.

Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Згідно зі статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з положень зазначених статей, право витребувати майно з чужого незаконного володіння має лише власник майна.

Якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Таким чином, право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц, витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем. Водночас наявність оплати з боку добросовісного набувача за спірне майно, з огляду на зміст статті 388 ЦК України, не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна від добросовісного набувача.

Таким критерієм також не може бути набуття майна на публічних торгах або аукціоні. Єдиним винятком є продаж такого майна в порядку виконання судового рішення, а також продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, що прямо визначено частиною другою статті 388 ЦК України. Однак добросовісність чи недобросовісність в кожному такому випадку слід оцінювати окремо (такі висновки викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16).

За обставинами цієї справи спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_1 на підставі рішення приватного нотаріуса №63321768 від 08 лютого 2022 року, яке визнано протиправним та скасовано, а отже суд вважає, що спірне майно вибуло з власності ОСОБА_1 поза її волею і вона має право на його витребування.

Посилання відповідача-2 на те, що майно, яке є предметом іпотеки не є таким, що вибуло з володіння боржника поза його волею суд відхиляє, оскільки сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння (такий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/8068/16-ц). У цій справі встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку відбулося без належного повідомлення боржника про застосування такої процедури, без надання можливості йому оскаржити суму вимог іпотекодержателя та вартість предмету іпотеки, за якою звертається стягнення, що не може свідчити про наявність її волевиявлення на відчуження цього майна.

Відповідач-2 як на підставу для відмови у позові посилався на те, що він є добросовісним набувачем і витребування у нього спірного майна є порушенням гарантій статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66)).

У цій справі, суд встановив, що ОСОБА_2 був обізнаний про те, що купує предмет іпотеки, набутий у власність продавцем на підставі договору іпотеки, у матеріалах нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 14 жовтня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» і ОСОБА_2 , наявні документи, що стали підставою для реєстрації за ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» права власності на спірне нерухоме майно, а тому на думку суду відповідач-2, проявивши достатню обачність, міг оцінити дотримання відповідачем-1 процедури звернення стягнення на предмет іпотеки і міг бути обізнаним про допущені ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» порушення порядку звернення стягнення на майно позивача.

З огляду на викладене не заслуговують на увагу доводи відповдача-2 про відсутність заборон на відчуження спірного майна на момент вчинення правочину.

У контексті наявності підстав у втручання суду у мирне володіння відповідачем-2 набутим ним майном, суд також враховує поведінку позивача щодо вчинених дій з метою повернення спірного майна (суб`єктивний критерій) та зауважує, що позивач невідкладно після того, як довідалася про зміну власника спірного майна ініціювала цей судовий процес з метою захисту своїх прав, а також тривалість володіння відповідачем-2 цим майном до звернення позивача з позовом до суду (див. наприклад постанову Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 5011-15/2551-2012).

З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для витребування спірних нежитлових приміщень з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів у рівних частках на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63321768 від 8 лютого 2022 року про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», номер запису про право власності 32054961 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2576804580000).

Витребувати від ОСОБА_2 майно: нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30% балкону, 50% лоджії (групи приміщень № 80 (колишня квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2576804580000) та передати його у власність ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у сумі по 6 946 (шість тисяч дев`ятсот сорок шість) гривень 80 коп. з кожного.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» (м. Київ, вул. Дмитрівська, 39, код ЄДРПОУ 40254432);

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя О.В. Якусик