Рішення

від 27.01.2025 по справі 480/9067/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Справа № 480/9067/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Клещенка О.М.,

представника відповідача - Чубур О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №480/9067/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення моральної шкоди, і просить:

- визнати протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.07.2024 №982518280703, від 31.07.2024 №982618280703, від 31.07.2024 №982318280703;

- стягнути з відповідача на користь позивача 326075,50 грн в рахунок відшкодування завданої стороні моральної шкоди з боку відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДПС у Сумській області у період з 04.06.2024 по 10.06.2024 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства, за результатами якої складено акт від 17.06.2024 №7121/18-28-07-03-07/34880895/178, та у подальшому прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 №982518280703, №982618280703, №982318280703 прийняті відповідачем, і в основу яких покладено необґрунтовані та неправомірні висновки Акту перевірки, підлягають скасуванню. Також стверджує, що прийняттям стосовно товариства протиправних рішень відповідач завдав останньому моральної шкоди.

Ухвалою суду від 17.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Зазначає, що ГУ ДПС у Сумській області при прийнятті оскаржуваних рішень діяло в межах повноважень і в спосіб, передбачений законом. Зокрема, звертає увагу суду на те, що під час документальної перевірки та до суду ТОВ «НВО «Червоний металіст » не надано підтверджуючих документів про задоволення вимог кредиторами до товариства, що припиняється, тому реорганізація шляхом виділу не можна вважати завершеною, а здійснення дооцінки активів у зв`язку з виділом підприємства не підтверджені залученням об`єкта оціночної діяльності, що свідчить про незаконність здійснення операції для уникнення сплати податків.

Також зазначає, що для стягнення моральної шкоди необхідно довести наявність такої шкоди та визначити грошовий еквівалент, адже хвилювання, сильні негативні емоції чи обурення від протиправних дій опонента не відносяться до заподіяння моральної шкоди. Головне управління ДПС у Сумській області наголошує на тому, що позивач не надав суду належні докази які підтверджують заподіяння моральної шкоди ТОВ «НВО «Червоний металіст», тому стягнення з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди є безпідставним.

Відповідачем також надані суду додаткові пояснення, аналогічні до відзиву на позовну заяву.

Підготовче засідання 12.11.2024 відкладено на 20.11.2024 10:00 год у зв`язку із оголошенням "Повітряної тривоги" на території Сумської області.

Підготовче засідання 20.11.2024 відкладено на 03.12.2024 10:00 год у зв`язку із оголошенням "Повітряної тривоги" на території Сумської області.

Ухвалою суду від 02.12.2024 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11.12.2024 о 10:00 год.

11.12.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2024 10:00 у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про виклик свідка.

Ухвалою суду від 18.12.2024 розгляд справи відкладено на "24" грудня 2024 р. о 10:00 год.

10.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2025 10:30.

Проте, у зв`язку з офіційною інформацією про оголошення повітряної тривоги в Сумській області та враховуючи рішення Ради суддів України від 05.08.2022 щодо недопустимості ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, судове засідання, призначене на 20.01.2025 не проводилось, про що секретарем судового засідання було складено довідку, а розгляд справи по суті відкладено на 27.01.2025.

У судовому засіданні 27.01.2025 представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сторони позивача і підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області у період з 04.06.2024 по 10.06.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВО «Червоний Металіст» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо визначення податкового зобов`язання в деклараціях з податку на додану вартість за період серпень-грудень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.06.2024 №7121/18-28-07- 03-07/34880895/178 (а.с.13-17), яким встановлено порушення:

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до визначення суми штрафу відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями);

- п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 4461 грн., в т. ч. за грудень 2022 року на суму 4461 грн;

- п. 200.1, абзацу б) п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за грудень 2022 року на загальну суму ПДВ 199615 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ «НВО «Червоний - металіст» 05.07.2024 року подало заперечення до Головного управління ДПС у Сумській області.

За результатами розгляду заперечення висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки залишено без змін (а.с.25) та прийняті податкові-повідомлення рішення (а.с.29-32):

- податкове повідомлення рішення № 982518280703 від 31.07.2024 щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4461,00 грн;

- податкове повідомлення рішення форми №982318280703 від 31.07.2024 щодо зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19961,50 грн;

- податкове повідомлення рішення форми № 982618280703 від 31.07.2024 щодо порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних розрахунків/ коригування за грудень 2023 року у ЄРПН про застосування штрафних санкцій в розмірі 102038,00 грн.

Рішення відповідача оскаржені ТОВ «НВО «Червоний - металіст» в адміністративному порядку до ДПС України, яка своїм рішенням від 25.09.2024, залишила оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.33-34).

Вказані податкові-повідомлення рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010.

Процедура виділення регламентована нормами Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно з п. 1 ст. 56 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) орган, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно ст. 47 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

На підставі п. 2 статті 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Відповідно до п. 98.3. ст. 98 ПК України реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов`язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Відповідно до підпункту 98.1.4. пункту 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема:

виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

За приписами пункту 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до визначення термінів під постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

У підпункті 14.1.202 пункту 14.1 ст.14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу. міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

У силу підпункту 196.1.7. пункту 196.1. ст. 196 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не являються.

Відповідно до пункту 198.7. ст. 198 ПК України сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Червоний металіст» (код ЄДРПОУ 34880895) від 06.09.2022№30/08 в результаті виділу за розподільчим балансом від 31.08.2022 майнових активів, а також прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Червоний металіст» (ідентифікаційний код 34880895) було створено Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРПН» (код ЄДРПОУ 44753672, місцезнаходження: вул. Деняка, 7, м.Конотоп, Сумська область, 41600), затверджено розподільчий баланс, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРПН», його статут, розподілено частки між учасниками, обрано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРПН».

На підставі розподільчого балансу Товариству з обмеженою відповідальністю «АВРПН» разом з активами були передані пасиви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Червоний металіст» на загальну суму 1069574,31 грн, які складаються із заборгованості перед Комунальним підприємством «Теплогарант» на суму 988012,48 грн та із заборгованості перед Національним банком України в особі Банкнотно-монетного двору на суму 81561,83 грн.

Реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов`язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, що не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства.

Таким чином, виділена частка майна в процесі реорганізації юридичної особи шляхом виділення частини майна за розподільчим балансом не є продажем (реалізацією) товарів в тлумаченні підпункту 14.1.202, пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Оскільки передача активів (майна) від позивача до новоствореного шляхом виділу підприємства відбувається безоплатно на підставі та на виконання рішення вищого органу управління (загальних зборів учасників) позивача, яким затверджується розподільчий баланс, то судом встановлено відсутність факту переходу права власності та операцій як постачання, так і продажу товарів.

Суд наголошує, що відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Передача активів в рамках реорганізації не призводить до нарахування податкових зобов`язань податку на прибуток. Податковий кодекс не передбачає податкових різниць за операціями приєднання, злиття, поділу чи виділу, перетворення. Також передача активів від одного підприємства до іншого не обкладається ПДВ (пп 98.1.4 ПК).

Тобто, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділу відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов`язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Щодо посилання відповідача на те, що процес реорганізації товариства шляхом виділу не завершений і відбулося створення нової юридичної особи, а не виділ, а також на зауваження щодо проведення процедури виділу (щодо задоволення вимог, заявлених кредиторами і здійснення дооцінки активів), то суд зауважує, що державна реєстрація ТОВ «АВРПН» (код ЄДРПОУ 44753672), як юридичної особи, не скасовувалась, судом фіктивною не визнавалась, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при реорганізації, є не обґрунтованими.

Крім того, доказів заявлення вимог кредиторами і їх незадоволення акт перевірки не містить.

За викладених обставин, суд, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2024 №982518280703, №982618280703, №982318280703.

У той же час суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача 326075,50 грн в рахунок відшкодування завданої стороні моральної шкоди, з огляду на наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини 2 статті 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини 2 статті 23 ЦК України).

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку.

Так, відповідно до позиції викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 сформульовано висновок про те, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 6.11-6.13).

У позовній заяві позивачем не наведено жодного обґрунтування або критеріїв, з яких він виходив при визначенні моральної шкоди у розмірі визначеного спірними рішеннями податкового зобов`язання.

Позивач акцентує увагу на приниженні ділової репутації висновками акту перевірки, додаткових перешкодах в здійсненні товариством господарської діяльності, перешкоджання формуванню позитивної податкової історії наявністю податкової заборгованості, не наводячи будь-яких негативних для нього наслідків у формі переживання негативних емоцій, страждань або приниження, які б могли бути підставою для нарахування моральної шкоди.

При цьому природа такого зв`язку має бути пряма, тобто дії відповідача мають завдавати шкоду позивачеві як conditio sine qua non («умова, без якої не може бути») (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 910/10501/19).

Таким чином, позивач, в порушення свого обов`язку, не довів факт негативного впливу з боку контролюючого органу, який призвів до моральних страждань або втрат немайнового характеру, обґрунтування розміру збитків в результаті таких дій, порушення відповідачем законів України та причинно-наслідковий зв`язок між порушенням і завданими збитками. Відтак, вимоги про стягнення шкоди є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд вважає, що в даній справі ключові доводи та заперечення сторін отримали належну оцінку, за результатом чого відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не надано належних та допустимих доказів на обгрунтування законності оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 3912,90 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 31.07.2024 №982518280703, від 31.07.2024 №982618280703, від 31.07.2024 №982318280703.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (код ЄДРПОУ 34880895, вул. Деняка, 5, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область, 41615) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469, вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009) судовий збір у розмірі 3912 (три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 90 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 28.01.2025.

Суддя Н.В. Савицька