Рішення

від 21.01.2025 по справі 335/6183/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6183/24 2/335/138/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів Нємної Т.І. та Берестовенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про визнання протиправним та скасувати наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради про визнання протиправним та скасувати наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 04.10.2021 вона працювала у комунальному некомерційному підприємстві «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (далі за текстом КНП «ЗРПЦ» ЗОР) на посаді помічника директора.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 262 від 06.05.2024 припинено КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ЗОКЛ» ЗОР). Визначено КНП «ЗОКЛ» ЗОР правонаступником майна та усіх прав і обов`язків КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 270 від 08.05.2024 створено комісію з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до КНП «ЗОКЛ» ЗОР, призначено голову та членів комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Наказами голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 24.05.2024 № 262-48 та від 24.05.2024 №262-49 позивачеві оголошені догани за порушення трудової дисципліни.

Вищезазначені накази за скаргою позивача були скасовані рішенням комісії по трудових спорах КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 28.05.2024 № 1.

30.05.2024 наказом голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР №262-69 позивача звільнено з посади помічника директора КНП «ЗРПЦ» ЗОР на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що її було звільнено протиправно, оскільки раніше вона не притягувалася до дисциплінарної відповідальності за порушення покладених на неї обов`язків; до її посадових обов`язків не входить реєстрація наказів по підприємству, ознайомлення працівників підприємства з наказами керівництва; голова комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР не наділений повноваженнями звільняти працівників підприємства на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Крім того, позивача звільнено в період її тимчасової непрацездатності.

З огляду на викладене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити її на роботі та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суддівід 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 07.10.2024 за клопотанням позивача залучено до участі в справі у якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, встановлено співвідповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

21.12.2024 представником КНП «ЗОКЛ» ЗОР подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позову. Заперечення вмотивовані тим, що строк повноважень комісії по трудових спорах КНП «ЗРПЦ» ЗОР закінчився 11.03.2023, отже така комісія не могла розглядати трудовий спір та скасовувати накази про оголошення доган позивачеві. Зміст рішення комісії від 28.05.2024 № 1 не відповідає вимогам, встановленим ст. 227 КЗпП України. Крім того, таке рішення не вручено роботодавцеві - КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Відповідач КНП «ЗРПЦ» ЗОР правом на подання відзиву не скористалося.

В судовому засіданні позивач підтримала позов та просила його задовольнити. Також позивач додатково пояснила, що вже після відкриття провадження в справі вона дізналася, про те, що дату її звільнення було змінено наказом голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 24.06.2024 № 262-69/2, що підтверджується записом в трудовій книжці. Отже, її звільнили з 03.06.2024. 20.06.2024 КНП «ЗРПЦ» ЗОР проведено виплату позивачеві всіх сум,що належалиостанній відпідприємства по31.05.2025.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві КНП «ЗОКЛ» ЗОР.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом заступника директора з організаційно-методичної роботи КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 01.06.2020 № 339 к/тр ОСОБА_1 призначено на посаду секретаря керівника підприємства.

Наказом директора КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 04.10.2021 № 1022 к/тр позивача переведено на посаду помічника директора.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 262 від 06.05.2024 припинено КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ЗОКЛ» ЗОР).

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 270 від 08.05.2024 створено комісію з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до КНП «ЗОКЛ» ЗОР, призначено голову та членів зазначеної комісії.

Частинами 3, 5 ст. 105 ЦК України передбачено, що орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначає комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

01.08.2024 комісією з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР складено передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів КНП «ЗРПЦ» ЗОР до правонаступника КНП «ЗОКЛ» ЗОР. 01.08.2024 передавальний акт затверджено головою обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації.

Наказом голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 24.05.2024 № 262-48 позивачеві оголошено догану за порушення трудової дисципліни, яке виразилося в неналежному виконанні посадових обов`язків, передбачених п.п. 2.1, 2.2, 2.8, 2.23, 2.29, 2.40, 4.1, 4.4, 7.1 посадової інструкції помічника директора КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Наказом голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 24.05.2024 №262-49 позивачеві оголошено догану за порушення трудової дисципліни, яке виразилося в неналежному виконанні посадових обов`язків, передбачених п.п. 2.1, 2.2, 2.8, 2.23, 2.29, 2.40, 4.1, 4.4, 7.1 посадової інструкції помічника директора КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Рішенням комісії по трудових спорах КНП «ЗРПЦ» від 28.05.2024 № 1 вищезазначені накази скасовані.

Наказом голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 30.05.2024 № 262-69 позивача звільнено з посади помічника директора КНП «ЗРПЦ» ЗОР з 30.05.2024 у зв`язку із систематичним невиконанням позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, порушенням трудової дисципліни та вимог посадової інструкції, з підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Наказ вмотивований тим, що позивач, якій двічі наказами від 24.05.2024 № 262-48 та від 24.05.2024 №262-49 оголошувалися догани за порушення трудової дисципліни, яке виразилось в неналежному виконанні посадових обов`язків, продовжила порушення трудової дисципліни через неналежне виконання своїх посадових обов`язків, а саме не виконала наказ голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 27.05.2024 № 262-52, яким їй було доручено в строк до 10 год 00 хв наступного дня ознайомити із зазначеним наказом працівників підприємства та надіслати скан-копію листа ознайомлення із зазначеним наказом на електронну пошту голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР. Крім того, позивач не виконала наказ голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 28.05.2024 № 262-59, якою її було зобов`язано надати письмові пояснення щодо факту невиконання наказу від 27.05.2024 № 262-52.

В період з 30.05.2024 по 01.06.2024 позивач була звільнена від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується наданою позивачем копією листка непрацездатності № 12481435-2023334522-І.

Наказом голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР від 24.06.2024 № 262-69/2 змінено дату звільнення позивача на 03.06.2024 у зв`язку із тим, що 30.05.2024 позивач була звільнена від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

20.06.2024 КНП «ЗРПЦ» ЗОР проведено виплату позивачеві всіх сум, що належали останній від підприємства на день звільнення, що підтверджується наданою позивачем довідкою АТ КБ «ПриватБанк» та не заперечується відповідачами.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

За передбаченою пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

До таких видів стягнень згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України належать догана та звільнення.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівника може бути звільнено за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Водночас систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 489/58/20 (провадження № 61-11862св20).

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України), тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов`язків, не є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19).

Частиною 1ст.221КЗпП Українипередбачено,що трудовіспори розглядаються комісіями по трудових спорах; місцевими загальними судами.

Порядок організації комісії по трудових спорах визначений ст. 223 КЗпП України, у відповідності до приписів якої, комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік. Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників у складі комісії по трудових спорах підприємства повинна бути не менше половини її складу. Комісія потрудових спорахобирає ізсвого складуголову,його заступниківі секретарякомісії. Організаційно-технічнезабезпечення комісіїпо трудовихспорах (наданняобладнаного приміщення,друкарської таіншої техніки,необхідної літератури,організація діловодства,облік тазберігання заявпрацівників ісправ,підготовка тавидача копійрішень іт.ін.)здійснюється роботодавцем. Комісія по трудових спорах підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка.

З наданих відповідачем КНП «ЗОКЛ» ЗОР копій документів судом встановлено, що конференцією трудового колективу КНП «ЗРПЦ» ЗОР, проведеною 19.03.2020, створено комісію по трудових спора, визначено її чисельність, склад, строк повноважень (3 роки), затверджено положення про комісію по трудових спорах КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Рішенням конференції трудового колективу КНП «ЗРПЦ» ЗОР, оформленим протоколом від 28.03.2022, змінено персональний склад комісії по трудових спорах підприємства, продовжено дію положення про комісію по трудових спорах КНП «ЗРПЦ» ЗОР до 27.03.2025, визначено строк повноважень комісії 3 роки (до 27.03.2025).

Зазначеним вище письмовими доказами спростовані доводи представників відповідачів про те, що строк повноважень комісії по трудових спорах КНП «ЗРПЦ» ЗОР сплив 11.03.2023.

Частиною 1 ст. 226 КЗпП України передбачено, що комісія по трудових спорах зобов`язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Статтею 227 КЗпП України встановлено, що комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У рішеннізазначаються:повне найменуванняпідприємства,установи,організації,прізвище,ім`я тапо батьковіпрацівника,який звернувсядо комісії,або йогопредставника,дата зверненнядо комісіїі датарозгляду спору,суть спору,прізвища членівкомісії,роботодавця абойого представників,результати голосуванняі мотивованерішення комісії. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, роботодавцю.

Порядок та строки оскарження рішення комісії по трудових спорах визначений ст. 228 КЗпП України, згідно приписів якої у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Сторонами суду не надані докази вручення КНП «ЗРПЦ» ЗОР виписки з протоколу засідання комісії чи копії рішення комісії по трудових спорах від 28.05.2024 № 1, якою скасовані накази про оголошення доган позивачеві. Проте, копію зазначеного рішення було долучено позивачем до позовної заяви. Отже, копію рішення комісії по трудових спорах від 28.05.2024 № 1 відповідачі отримали після звернення позивача до суду з позовом.

Доказів оскарження рішення комісії по трудових спорах від 28.05.2024 № 1 відповідачі суду не надали. Отже, зазначене рішення є чинним.

У постанові від 18.06.2018 у справі № 396/1560/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що працівник не може нести дисциплінарну відповідальність за невиконання вимог, які не були доведені йому до виконання, а власник не довів документами, що такі вимоги були працівнику доведені.

Доказів того, що наказ від 27.05.2024 № 262-52, невиконання якого ставиться за провину позивачеві у оскаржуваному наказі про її звільнення, доведений до відома позивача матеріали справи не містять.

Отже, відповідачами не доведено вчинення позивачем дисциплінарного поступку, який полягав у невиконанні наказу від 27.05.2024 № 262-52, та того, що зазначене порушення трудової дисципліни було допущено ОСОБА_1 після того, як до неї було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення, яке не скасоване та не втратило юридичної сили.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивача було звільнено без законної підстави.

Частинами 1 ст. 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу не більш як за один рік (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється у відповідності з приписами Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100(далі - Порядок № 100).

Згідно з п. 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньо годинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Загальна тривалість вимушеного прогулу позивачки за період з 03.06.2024 по 21.01.2025 склала 167 робочих днів.

Згідно довідки про доходи № 01-11/24 від 31.05.2024 середньоденна заробітна плата (дохід) позивача складає 1470 грн. 52 коп.

Відтак, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 245576,84 грн. (167 робочих днів х 1470 грн. 52 коп.).

Вирішуючи питання щодо особи, з якої має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1 і 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 107 цього Кодексу після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд в постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку, що у статтях 104 і 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Датою виникнення універсального правонаступництва юридичної особи відносно особи, яка припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу про таке приєднання.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу має бути стягнутий на користь позивача з КНП «ЗОКЛ» ЗОР як правонаступника КНП «ЗРПЦ» ЗОР.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». З огляду на викладене, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнена, стягується з відповідача КНП ЗОКЛ» ЗОР в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Пунктами 2, 4 ч 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 142, 263, 265, 272, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради від 30 травня 2024 року № 262-69 «Про звільнення помічника директора Максименко О.О.

Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної з 03 червня 2024 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 245576 (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 84 копійок.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради в дохід держави судовий збір в сумі 2455,77 гривень.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі та стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

1)Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код 02006716, адреса: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10.

2)Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код 02006691, адреса: м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд 177-а.

Повне рішення складене 28 січня 2025 року.

Суддя А.В. Стеценко