Ухвала

від 25.01.2025 по справі 703/452/25

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/452/25

1-кс/703/181/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2025 року м. Сміла

Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене процесуальним керівником начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.01.2025 під №12025250380000014 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України

установив:

Слідчий СВ відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 за погодженням з процесуальним керівником начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.01.2025 під №12025250380000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Клопотання сторони обвинувачення обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 в порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, під час проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів в м. Городище Черкаського району Черкаської області, умисно, незаконно, в корисливих цілях збув шляхом продажу за 500 грн, особі, залученій до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, таблетки, що згідно висновку експерта №СЕ-19/124-25/1423-НЗПРАП від 24.01.2025 містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, метадон, масою 0,113 г, що був отриманий ним у КП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради як курс лікування (замісної терапії).

Необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою полягає в тому, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Названі ризики вбачаються з огляду на те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча судимість погашена, однак не має міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, а також у відсутності осіб, яких він згідно із законом має утримувати, нерухомого майна, постійного джерела доходів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, надали пояснення, аналогічні його обґрунтуванню.

Захисник, позицію якого підтримав підозрюваний, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, дія якого поширюватиметься на нічний час доби. Позицію обґрунтовував тим, що в кримінальному провадженні не зібрано достатньо відомостей, що характеризують особу підозрюваного, за таких умов висновок про наявність ризиків ухилення від досудового слідства, спроби перешкоджати розслідуванню, зокрема шляхом впливу на свідків, а також вчинення нових правопорушень є передчасним, а стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 . Підозрюваний вважається несудимим, має на утриманні двох дітей, надає матеріальну допомогу матері, що вказує на наявність міцних соціальних зв`язків та виключає ризик втечі з метою ухилитися від досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_5 додатково посилався на ті обставини, що він має вкрай поганий стан здоров`я, оскільки хворіє на СНІД, а також туберкульоз, приймає лікування і тому не може утримуватися під вартою, крім того, надає утримання двом неповнолітнім дітям, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також має матір похилого віку, в якої є серцево-судинні захворювання та яка потребує його догляду. Працює будівельником, робота має сезонний характер, тому постійного джерела прибутку не має.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

10.01.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025250380000014.

Як вказано в письмовому повідомленні про підозру, датованому 24.01.2024, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме збуті наркотичного засобу «Метадон», що було вчинене 10.01.2025. Вказане повідомлення про підозру підписане ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_6 24.01.2025 о 14-30 год.

24.01.2025 о 09:40 год слідчий СВ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 затримав підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, посилаючись на пункти 1 та 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин).

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одними із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п.1- 11 частини 1 вказаної статті.

Стаття 178 КПК України зобов`язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.

Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6,8 статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 178 КПК України встановлено, що під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, включаючи міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців.

Щодо обґрунтованості підозри.

Як вбачається із тексту письмового повідомлення про підозру, воно складене 24.01.2024, вручене підозрюваному та його захиснику 24.01.2025, а стосується обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України 10.01.2025.

Вказані обставини, за поясненням сторони обвинувачення і це в судовому засіданні підтверджено підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_6 , є технічною помилкою, оскільки подія кримінального правопорушення за всіх обставин, наведених у повідомленні про підозру та тексті письмового клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відбулася 24.01.2025, а не 10.01.2025.

За правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов`язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).

У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на їх підтвердження, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення саме 24.01.2025 підтверджується сукупністю зібраних доказів, серед яких результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у виді оперативної закупки (дані протоколу помітки грошових купюр, протоколу огляду покупця та вручення грошових купюр, протоколу вилучення наркотичного засобу), дані протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а також постанови та протоколу про освідування особи на предмет виявлення слідів спеціальних хімічних речовин, показання свідків, дані висновку судової експертизи.

Слідчий суддя дійшов висновку, що наявні у провадженні докази, на які посилається сторона обвинувачення, заявляючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є достатньо вагомими, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно пов`язують його з подіями кримінального правопорушення 24.01.2025, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані правопорушення.

Такий висновок не спростовується помилками, допущеними стороною обвинувачення під час складення письмового повідомлення про підозру. Слідчий суддя вважає дані помилки суттєвими, однак вони не виключають наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки така підтверджується вагомими доказами.

Щодо наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення відповідно до ст. 177-178 КПК України доведено наявність підстав для застосування запобіжного заходу, а також взято до уваги обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Підозрюваний розлучений, заявлені ним відомості про надання утримання двом неповнолітнім дітям не знайшли свого підтвердження, оскільки останні проживають разом із матір`ю в с. Руська Поляна, а матеріальна допомога ОСОБА_5 не має систематичного чи постійного характеру, бо він не має стабільного джерела доходів. Вказане свідчить про відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків у місці проживання. Доводи ОСОБА_9 про наявність у нього тяжких захворювань, а також надання утримання та догляду матері не можуть бути взяті слідчим суддею до уваги, оскільки не підтверджуються доказами, наданими слідчому судді. Дані обставини в сукупності приводять слідчого суддю до висновку про схильність підозрюваного до ухилення від досудового слідства та суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому може бути призначене у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів.

Як вбачається з прецедентної практики ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 року, заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 року, заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні по справі «Летельє проти Франції», Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню з метою схилити їх до дачі неправдивих показів, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя зважає на встановлену КПК процедуру отримання показань, зокрема під час досудового розслідування показання надаються слідчому, прокурору, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду показання даються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 КПК (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідчий суддя вважає даний ризик доведеним, оскільки на початковій стадії досудового розслідування не вчинений значний обсяг процесуальних дій, зокрема більшість свідків у кримінальному провадженні не допитані.

Існування відповідного ризику обумовлено також тим, що показання свідків щодо обставин вчинення злочину можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , проте даний засіб доказування звичайно не є провідним в кримінальному провадженні, що пов`язане з незаконним збутом наркотичних засобів.

За таких обставин стороною обвинувачення доведено, що будь-які інші запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не спроможні забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не усувають існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже тримання під вартою підозрюваного є виправданим, так як істинні вимоги публічного інтересу в даній справі переважають правило поваги до особистої свободи підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 307 КК України відноситься до тяжких, обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , доведені стороною обвинувачення ризики, а також обставини, вказані в ст. 178 КК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та встановити її в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.

Керуючись ст. 177-183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене процесуальним керівником начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.01.2025 під №12025250380000014 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 30 днів, який обчислювати з 24.01.2025 по 22.02.2025 включно.

Розмір застави визначити у межах 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) згідно наступних реквізитів: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA888201720355269002000003652; код банку отримувача (МФО) 820172. В призначенні платіжного документу необхідно зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу та прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного або обвинуваченого.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на строк 2 місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити, що учасники провадження не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж дії запобіжного заходу, однак суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду скарги апеляційним судом, якщо така не буде скасована.

Копії ухвали вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, захиснику негайно після її оголошення та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Повний текст ухвали складений 28.01.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1